ВИХОВНА ГОДИНА НА ТЕМУ:
«МІЦНА СІМ’Я – МІЦНА ДЕРЖАВА»
Мета:
15 травня, вся країна відзначає Міжнародний день сім'ї – день наших з Вами родин.
Сім’я – це життєдайний осередок, що плекає найвищу цінність людства – дітей, цвіт нації, майбутнє народу. Сім’я є невичерпним джерелом любові та тепла, міцним підґрунтям, на якому будується будь-яке цивілізоване суспільство.
Родина є найпершим ціннісним орієнтиром та головним дороговказом на нашому життєвому шляху. Вона формує особистість, змалечку знайомить із поняттями добра і зла, вчить довіряти, розуміти і прощати.
У всі часи повага і любов до батьків, подружня вірність були основою моралі українського народу, його головними суспільними цінностями. Ця одвічна істина й надалі має бути основою родинного виховання, могутнім чинником зміцнення духовності нації.
Тетяна Піскарьова пісня «Сім’я»
https://www.youtube.com/watch?v=vUam-57OKV8
Дуже часто в сучасних сім’ях через те, що чоловік і дружина протягом дня багато часу приділяють роботі, дітям, телевізору, інтернету, хобі і т.д., наодинці подружжя проводять всього близько 4 хвилин в день.
Міжнародний день сім’ї встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році і відзначається щорічно 15 травня (резолюція A/RES/47/237 від 20.09.1993 р.). Встановлення цього дня покликане звернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми сім’ї. На думку Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, коли зневажаються основні права однієї сім’ї - єдність всієї людської сім’ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою.
Будучи одним із основних інститутів суспільства, першою сходинкою соціалізації людини, сім’я розвивається та видозмінюється разом із навколишнім світом, по-своєму реагуючи на вимоги часу, відповідаючи на громадські потреби і сама формує їх.
Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу!
У всі часи по відношенню держави, а також по становищу сім’ї в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім’ї і держави - необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян.
З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини - ось мірило розвитку і прогресу країни.
В усі часи сім’я була і залишається найважливішим соціальним інститутом суспільства. Зміни, які відбуваються в сім’ї, змінюють її роль у суспільстві, впливають на його стан і розвиток. Тому кожне суспільство зацікавлене у стійкій, духовно і морально здоровій сім’ї.
Зміцнення устоїв сім’ї, шлюбно-сімейних відносин тісно пов’язане з оновленням нашого суспільства, духовним відродженням української нації, державотворенням, економічним і духовним поступом України.
Сімейне життя — це своєрідна життєва школа, у якій чоловік і жінка весь час вчаться. Вчаться турбуватися один про одного, вчаться поважати батьків своєї половини, а коли з’являються діти — намагаються виховати їх гідними членами нашого суспільства. Вчені довели, що коли людина живе у шлюбі, то тривалість її життя набагато довша, ніж у тих, хто вирішив бути холостяком.
Підготовка молоді до сімейного життя є однією з найважливіших проблем сьогодення, оскільки її загострення зумовлюється кризовим станом суспільства, соціальною та політичною нестабільністю, невизначеністю щодо майбутнього. Ці фактори призводять до перегляду планів молоді щодо укладення шлюбу, до виникнення нових соціально – психологічних установок відносно функцій сім’ї та ролей жінки й чоловіка в ній.
Метою нашої виховної години є ознайомлення з інститутом сім’ї, прищеплювати повагу до сім'ї, осіб протилежної статі.
Сім'я або родина — соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.
Існують такі типи сім'ї:
- повна сім'я, в якій є обидва члени подружжя;
- неповна сім'я, в якій тільки один із батьків (чоловік або жінка) виховує дітей;
- реконструйована сім'я, де один з батьків помер, другий взяв новий шлюб або вони розлучилися.
Що може бути романтичнішим, як кохання в юні(студентські) роки. Довгі розмови з коханим до ранку, посиденьки разом з його-твоїми друзями, бесіди про спільне життя... Але один раз закохані приходять до однієї-єдиної думки: з коханим (коханою) ні на хвилину розставатися не хочу, до кінця життя. Причини рішень одружитися бувають різні.
Поговоримо про студентські шлюби - це перше кохання, яке романтичне, властиве в більшості випадків молоді. Але найчастіше романтизм швидко зникає разом з побутовою стороною сімейного життя. Знаєте таку приказку - "Сімейний човен розбився об побут"?.. От-от, це той самий випадок.
Буває капустяна й аїстна причини або, як у народі говорять, "за залетом". Такі шлюби, у принципі, приречені на невдачу.
Одна з причин - вигода. Річ розповсюджена, але, як ми всі вже давно знаємо, любові на вигоді не побудуєш!
Як бачите причин одружитися в студентські роки є безліч, в нашому навчальному закладі також навчаються молоді сімейні пари. Мені б хотілося почути від вас якій з наведених причин ви б віддали перевагу при одруженні. Чи можливо ви віддаєте перевагу цивільному шлюбу?
Я сподіваюся, що ваші сімейні стосунки в першу чергу будуть побудовані на любові та повазі один до одного, бо такі шлюби найбільш щасливі й міцні із всіх видів ранніх шлюбів. Щоб сімейне життя було гармонійним, необхідно перш за все бути в гармонії із самим собою. Дозвольте навести декілька беззаперечних стародавніх істин, які допоможуть вам налагодити культуру сімейних відносин.
1. Не можна жити тільки для себе. Думаючи лише про себе, людина завжди знайде тисячу причин, щоб почуватися нещасною.
2. Необхідно діяти. Замість того щоб скаржитися на абсурдність світу, спробуйте полюбити той куточок, де ви опинилися за волею долі.
3. Слід вірити у власні сили. Безумовно, ніхто з нас не всемогутній, людська воля має межі. Але кожен у змозі відстоювати свої погляди, цілеспрямовано боротися за досягнення поставленої мети.
4. Треба берегти вірність слову, обов'язкам, іншим людям, самому собі. Необхідно бути одним із тих людей, які ніколи не підведуть, не зрадять.
За критерієм розподілу влади розрізняють сім'ї:
1.Патріархальні сім'ї, де батько є «головою сімейної держави».
2.Матріархальні сім'ї, де найвищим авторитетом, впливом користується мати.
3. Егалітарні сім'ї або партнерські — це такі, де немає чітко виражених сімейних прав, де переважає ситуативний розподіл влади між батьком і матір'ю.
4. Дитиноцентрична сім’я - це дитина стає сенсом і метою життя батьків.
Отже, у студентській сім’ї спільність діяльності (навчання) передбачає і справедливий розподіл домашніх обов’язків між подружжям і це потрібно враховувати і дружині і чоловікові. Більшості студентських сімей притаманні духовна та моральна єдність, засновані такі сім’ї на коханні та спільності інтересів. Але більшість з них стикаються з такими труднощами: погані житлові умови, невлаштований побут, низький матеріальний рівень, дефіцит вільного часу, конфлікт з батьками.
Повага до старших, а особливо до батьків, проявляється в 3-х площинах: довір'ї, послуху та любові. Отже молодь зобов'язана виявляти пошану не тільки на словах, але й у всіх справах щоденного життя. Є старовинні українські легенди, які зображують любов і пошану та спонукають до їх виявлення у житті. Прочитайте будь-ласка.
Легенда
Одна сім'я мала єдиного сина. Виріс юнак ставний, гарний. Одружився з дівчиною-красунею. Привів молоду дружину в рідну хату. Не злюбила молода невістка свекруху, зненавиділа її. Боялася мати показатися їй на очі, сиділа в сінях. Але й це не заспокоїло красуню. Каже вона чоловікові: «Коли хочеш, щоб я жила з тобою, убий матір, вийми з її грудей серце і спали на вогні». Не здригнулося нічого в грудях сина, зачарувала його небачена краса дружини. Каже матері: «Наказала дружина вбити вас, мамо...» Заплакала жінка й відповідає: «Ну що ж, сину, роби так, як велить серце». Пішов з матір'ю в діброву, наламав сухого хмизу, розпалив вогнище, потім убив матір, вийняв з грудей серце, поклав у полум'я. Спалахнув сучок, тріснув, полетіла жаринка, вдарила сина в обличчя, обпекла, скрикнув від болю, закрив долонею опік. Стрепенулося материнське серце, що горіло на вогні, прошепотіло: «Синочку мій, тобі боляче? Зірви листок подорожника, ось росте біля вогнища, візьми та приклади серце материнське… Потім знову у вогонь покладеш». Заридав син, схопив гаряче материнське серце в долоні, повернув його в розкраяні груди, облив гарячими сльозами. Зрозумів, що ніхто й ніколи не любив так гаряче й віддано, як рідна мати. І таким всесильним було бажання материнського серця бачити сина радісним і безтурботним, що воно ожило, зрослися рани, підвелася мати і міцно обняла юнака… Огидною стала синові його дружина-красуня, не міг її бачити. Не вернулася додому й мати. Пішли вдвох степами широкими, стали двома могилами високими.
Колись старих людей, які вже нічого робити не могли, спускали у провалля, щоб дарма хліб не їли. Один юнак, котрий дуже любив свого батька, не виконав закону, заховав його в хліві та годував таємно. Через деякий час наступив неврожайний рік. Нічим людям сіяти. Старий побачив, що син чогось зажурився, розпитав про все й порадив зняти зі стріхи снопи, ще раз обмолотити їх і засіяти. Так хлопець і вчинив. Зродив у нього хліб найкращий, найбільша нива була засіяна. Люди допитувалися, як він до того додумався. Юнак спочатку мовчав, але згодом розповів, що так навчив батько. З того часу люди почали шанувати старших до самої смерті, бо вони мудрі, навчені життям. Такі легенди, створені народною мудрістю. Немає любові сильнішої за батьківську. Немає вищої радості для старшої людини, яка відчуває наближення присмерку свого життя, ніж вдячність дітей. І нема гіркішого й сумнішого почуття для батьківського серця, ніж відчувати, що їх син або дочка байдужі, безсердечні, що вони забули про добро, зроблене для них. У невичерпному джерелі народної моралі нам треба черпати духовну енергію справжньої людяності, дружби і братерства вільних людей. Адже як знаємо, кожна людина нещадно засуджує невдячність і возвеличує благородність любові й пошани.
З перших днів знайомства з батьками намагайтеся завоювати їхню любов і встановити нормальні, здорові відносини. Кожен з нас виріс в різних родинах, де панували різні методи виховання і це треба теж враховувати. Якщо в родині вашого чоловіка склалися певні сімейні традиції, намагайтеся їх дотримуватися, це надасть вам великого шансу стати «улюбленою» невісткою. Якщо молода сім'я не отримує батьківського схвалення, то це не може не відбитися на між сімейних та внутрішньо сімейних відносинах. То ж дорога молодь, пам'ятай про старших так, як пам'ятають про тебе. Будьте для них завжди милими і слухняними, любіть їх і шануйте, бо це є ваша сім’я. І що б не трапилося поважайте батьків вашої судженої чи вашого судженого, бо ви є однією родиною.
А на закінчення хочу сказати, що сучасний світ і процеси, які в ньому відбуваються, швидко змінюються і, відповідно, змінюється ролі чоловіка та жінки в родині. Тому, на мій погляд, шукати рішення, спираючись на «узаконені» норми, «як у всіх» не можна. Сучасному подружжю потрібно виробити індивідуальний стиль сімейної поведінки та взаємовідносин стосовно тільки їхньої сім’ї. І прислухайтеся до народної мудрості: сімейне життя — це не ті дні, що пройшли, а ті, що запам’ятались. Дякую за увагу. До зустрічі!
Документальний фільм «Захистимо Україну!»
https://www.youtube.com/watch?time_continue=986&v=Vy33zce0Wng&feature=emb_logo