Виховна година "Один за всіх - і всі за одного"

Тема: «В колективі – один за всіх і всі за одного».

Мета:

• навчальна: уточнити уявлення дітей про життя, працю в колективі, пояснити важливість високого рівня згуртованості колективу в життя учнів та школи;
• розвиваюча: розвивати навички спілкування в учнівському колективі, взаєморозуміння та взаємодопомоги, досягти хороших міжособистісних відносин, демократичного рівня в колективі, оптимального рівня психологічної сумісності колективу, створити атмосферу і умови для того, щоб учні ближче дізналися один про одного;
• виховна: формувати почуття колективізму, дружби, товаришування, прищеплювати бажання удосконалювати себе.

Форма виховного заходу: тренінг.

Обладнання: папір, ватман, кольорові олівці, фломастери.

Список використаної літератури:

1) Фіцула М.М. Педагогіка: навч. посібник для студ вищих пед. закладів освіти. - К.: Видавничий центр «Академія».

2) Телешман В.І. Тренінгова програма «Розвиток згуртованості шкільного колективу».

І. Вступне слово вчителя.

Сьогодні ми тут зібралися з конкретною метою – згуртувати наш учнівський колектив. Чи чули ви вираз «Один за всіх і всі за одного»? Що він для вас означає? Чи можете ви застосувати цей вираз до вашого класу? Якщо ні, то потрібно виправляти цю ситуацію. Сьогоднішній тренінг допоможе нам в цьому.

ІІ. Налаштування на роботу.

Вчитель: Пропоную вам послухати казку, яка покаже вам як важливо бути частинкою одного дружнього колективу.

Казка «Сім лозин»

Жив колись один чоловік, і мав він семеро синів. Брати були нерозлийвода: разом їли-пили, разом сумували й раділи. Не було на світі сили, здатної подолати їх.

Спливали роки, всі брати оженились, у них народились діти. Кожен звив своє гніздо, й не зоглянулися вони, як відцуралися один від одного.

Батько постарів і жив сам. Часом діти приходили до батька, та вже не було між ними ні колишньої злагоди, ні дружби. Бачить батько, що коли й далі так буде, стануть вони зовсім чужими між собою.

Покликав він якось усіх синів до себе та й каже:

— Сини мої, завтра кожен принесіть мені по вербовій лозині товщиною з палець.

— Гаразд, тату, — відповіли сини та й пішли.

Уранці кожен приніс по лозині. Батько взяв ті лозини докупи й посередині міцно зв’язав мотузком.

— А тепер, сини мої, — звелів батько, — я хочу побачити, чи подужає хто з вас переламати цей пучок лози.

Кожен з братів брав той пучок і, хоч як старався, не міг виконати батькового побажання. Тоді батько розв’язав пучок і роздав кожному по лозині. Кожен син легко переламав свою лозину.

— Ці сім лозин, — відповів батько, — це ви, сім братів. Якщо ви триматиметесь купи, ніхто вас зламати не зможе, як і оці сім лозин.

Послухали сини батькової поради й з того дня почали знову жити дружно, в мирі й злагоді.

Вчитель: Чому сини не змогли виконати першого батьківського побажання, але так легко впоралися із другим? Чого навчає ця казка?

ІІІ. Вправи для згуртування колективу

Розминка. Вправа «Привітання».

Вчитель пропонує всім привітатися за руку, але особливим чином. Вітатися потрібно двома руками з двома учасниками одночасно, при цьому відпустити одну руку можна тільки тоді, коли знайдеш того, хто теж готовий привітатися, тобто руки не повинні залишатися без діла більше секунди. Завдання – привітатися таким чином з усіма учасниками групи. Під час гри не повинно бути розмов.

Вправа «Ім'я та епітет»

Клас розсідається по колу. Кожен з учнів представляється іншим і підбирає по відношенню до себе який-небудь епітет. Цей прикметник має починатися з тієї ж букви, що й ім'я, позитивним чином характеризувати людину і по можливості утримувати перебільшення. Наприклад: «Геніальний Геннадій, активний Анатолій, буйний Борис».

Вправа «Хто народився у травні ...»

Клас розсідається по колу. Вчитель пояснює учням, що зараз буде проводитися гра, за допомогою якої вони зможуть краще пізнати один одного. Вчитель називає особистісну якість або описує ситуацію і просить учасників, по відношенню до яких вислів правдивий, виконати певну дію. Вони встають зі стільця, виконують цю дію і знову сідають на місце. Наприклад: «Той, у кого є брат, повинен клацнути пальцями». Темп гри повинен зростати. Варіанти висловлювань:

- У кого блакитні очі-тричі підморгніть;

- Той, хто сьогодні вранці з'їв смачний сніданок, нехай погладить себе по животу;

- Хто народився у травні, нехай візьме за руку одного члена групи і станцює з ним;

- Хто любить собак, нехай тричі гавкне;

- Хто любить котів, нехай тричі промуркоче;

- Ті, у кого є чорні деталі одягу повинні сказати сусідові справа який саме одяг в них чорного кольору;

- Хто п'є каву з цукром і молоком, загляньте собі під стілець;

- У кого є веснянки, пробіжіть по колу;

- Нехай єдина дитина своїх батьків підніметься на стілець;

- Хто вважає себе допитливим людиною, нехай поміняється місцями з тим, хто думає так само;

- Хто зрідка мріяв стати невидимим, закрийте обличчя долонями;

- Той, хто вміє грати на якому-небудь музичному інструменті, нехай признається як це робиться.

Вправа «Малюнок на спині»

Учасники об’єднуються довільно у дві команди і шикуються в дві колонки паралельно. Кожен учасник дивиться при цьому в спину свого товариша. Вправа виконується без слів. Вчитель малює якусь просту картинку і ховає її. Потім ця ж картинка малюється пальцем на спині кожного останнього члена команди. Завдання – відчути і передати якомога точніше цей малюнок далі. В кінці, які стоять першими в командах, малюють, те, що вони відчули, на аркушах паперу і показують усім. Вчитель дістає свою картинку і порівнює.

Учасникам пропонується обговорити в командах помилки і знахідки, які були в процесі вправи. Зробити висновки, потім, з урахуванням цих висновків, повторити вправу. При цьому перші і останні члени команд міняються місцями.

Вправа «Австралійський дощ»

- В Австралії піднявся вітер. (Тертя долонь).

- Починає крапати дощ. (Клацання пальцями).

- Дощ посилюється. (Почергове плескання долонями погруддя).

- Починається справжня злива. (Плескання по стегнах).

- А ось град - справжня буря. (Тупіт ногами).

- Але що це? Буря стихає. (Плескання по стегнах).

- Дощ стихає. (Плескання долонями по грудях).

- Рідкі краплі падають на землю.(Клацання пальцями).

- Тихий шелест вітру. (Потирання долонь).

- Сонце! (Руки догори).

ІV. Обговорення результатів.

Вчитель пропонує учням поділитися враженнями від проведених вправ, розповісти чи дізналися щось нове про своїх однокласників і чи багато спільного у них. Також діти відповідають на питання чи змінилася атмосфера в класі після тренінгу та чи відчувають вони себе справжнім дружнім колективом.