Виховна година поо хліб для учнів початкових класів.

Година спілкування

"Від зернини до хлібини, хлібом славиться земля"

Мета: ознайомити з історією виникнення хліба, народними звичаями. Формувати вміння аналізувати та робити висновки з прослуханого, прочитаного. Розвивати вміння оперувати знаннями користуючись різними джерелами інформації. Виховувати в  учнів бережливе ставлення до хліба, повагу до людей праці. Обладнання: ілюстративний матеріал, хліб на столі, дидактичні матеріали для виконання завдань,  пісня «Хліб святий», муз Анни Олєйнікової, сл. Ганни Афанасьєвої  (https://www.youtube.com/watch?v=liikHdsY6Vg).

                                                       Хід заходу:

1. Вступне слово вчителя.

        Дорогі діти, сьогодні ми поведемо мову про те, без чого не можна уявити ні степової далі, ні світанку, ні рідного дому, ні самого життя. А про що саме, ми будемо говорити, спробуйте дізнатися, відгадавши загадку.

Хоч не солодкий,

Та дуже смачний,

Хоч сам маленький,

Проте дорогий,

Сядем обідати, -

Він на столі.

Люблять його

І дорослі, й малі.

                                                                                                                        (Хліб)

2. Розповідь вчителя  з елементами бесіди

- З давніх часів і до наших днів в усіх народів вважалося найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Почесне місце посідає хліб у звичаях і обрядах українців. Український народ понад усе цінує хліб, сіль і честь. Хліб – достаток, сіль – гостинність і щирість, честь – то людська гордість. 

 Без хліба  не обходиться жоден день нашого життя.  Тому не дивно, що у нього є своє свято – Всесвітній день хліба, який відзначається щорічно 16 жовтня. Традиційно, у Всесвітній день хліба в багатьох країнах проходять різноманітні виставки хлібної продукції, зустрічі кулінарів, пекарів та кондитерів, ярмарки, майстер-класи, народні гуляння, а також безкоштовні роздачі хліба всім нужденним. Це також час радості, веселощів  та подяки за те, що ми маємо найсмачніший хліб у світі, який об'єднує нас і надає нам сили.

Люди різних національностей завжди дбайливо і трепетно ставилися до хліба, до свого годувальника. Йому відводилося саме почесне місце на столі, він був і залишається символом життя.

Будь-яке свято в українського народу  не обходиться без запашного хліба. Хлібом і сіллю зустрічають дорогих гостей, з хлібом проводжають молодих до шлюбу, хліб приносять у дім новонародженого (на здоров’я і достаток), виряджаючи сина в далеку дорогу, мати загортала в рушник окраєць хліба. В останню дорогу виряджають людей, теж з хлібом. Наше життя нерозривно пов’язане з хлібом. Він з нами в повсякденному житті: і в горі,  і в радості.

- Діти, чи відчували ви, як пахне хліб? (відповіді учнів) . Неповторний запах робить хліб живим, частиною душі кожного з нас.

1. Ви знєте, як пахне хліб?

Диханням сівача, вогнем безсонних діб.

Трудом і творчістю, людським потом гарячим

Він пахне так, як пахнуть медом соти.

2. Він пахне степом, сонцем у жнива,

Коли, мов князь, сповзе з лопати,

Вже хліб печуть і дух життя багатий.

Поволі завойовує права.

3. Ось він – хлібчик духовитий

З хрустом кірочки смачний

Ось він теплий, мов налитий

Щедрим сонцем золотим.

І на стіл у кожний дім

Завітав, з’явився він.

•          Діти, а з якими слова ми у вас асоціюється хліб? 

Гра «Асоціації» Розшифруй анаграми, щоб скласти асоціації   до слова «хліб». Який він?

         Є хліб - свято в домі, немає – біда, нещастя. Хліб – усьому голова! Можливо,  не раз ви чули ці слова і вони стали для вас звичними і буденними.  Але до хліба не можна ставитися по-буденному. Це – святиня людська. І скільки не проходить років і тисячоліть, а він залишається святим і величним завжди. У чому ж сила і велич хліба?

           За всіх часів і в усіх народів було найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Тому в народі до хліба ставилися з такою пошаною, передавали любов до нього своїм дітям і внукам.  Ще з пелюшок  в кожній українській сім’ї привчали  дитину любити і шанувати хліб. Дуже пильнували, щоб хліб не падав на підлогу. А як упаде, слід підняти його, перепросити, поцілувати і з’їсти. Коли хтось знаходив на дорозі окраєць, не можна через нього переступати. Потрібно підняти, обтрусити і покласти на видному місці для птахів. І звичайно ж, не можна ліпити з хліба кульки і кидатися ними.

        За гріх вважалося надкусити і не доїсти шматок хліба.

        Як гірко буває, коли ми бачимо шматок хліба в коридорі, під партою, під столом у їдальні. 

        Хліб – запорука наших радощів і надій.  Як говорили в давнину: «Земля на зернині стоїть».

        Існує багато народних повір’їв про хліб, своєрідних законів, зневажати  які було великим гріхом.

•          Послухайте їх і подумайте, чи дотримаються таких повір’їв у вас в сім’ї?

В давнину хліб ніколи не купували, бо кожна господиня сама його випікала.        Випікали хліб лише  круглої форми, як сонце. Бо на хлібові і сонці тримається людське життя.

          Господині намагалися випікати  хліб у суботу. І дивились — якщо хліб гарно вдається — то буде вдача цілий тиждень, підгорить — на смуток, потріскається — чекай новини.

        Коли паляницю мали саджати у піч, щільно зачиняли двері хати, щоб зберегти тепло. У цей день у сім'ї не повинно бути сварок. Випечені паляниці клали на рушник, зверху теж накривали рушником, щоб хліб дійшов. На обід зі святим хлібом, як на свято, збиралася уся сім'я. Батько різав хліб, притримуючи його лівою рукою і притискаючи до грудей.  

        Святим правилом було не залишати недоїдків хліба.   «Доїж, дитино, хліб — у ньому залишилася вся твоя сила», — учили батьки своїх дітей.

       Не можна було хлібину класти на стіл перевернутою.

            У родинах ( а на той час вони були великими) хліб пекли для кожного окремо: хлібина мамина, татова, бабусина, дідусева і малечі по паляниці. І одна чи кілька хлібин «на позику», бо позичати чиюсь найменовану хлібину не можна — відведеш щастя від хати.

По тому, який виходив весільний коровай, передбачали долю нової сім'ї. Тому пекти коровай просили людину добру і вмілу. Якщо коровай вдається то і життя в цій сім’ї буде щасливим.

Зі столу ніколи не прибирали хліб, який лежав на вишиваному рушнику, або прикритий ним, щоб нечиста сила не потрапила в хату, щоб не перевівся достаток у домі.

 На Великдень обов'язково випікали і донині випікають  круглі ка­лачі - паски. Прикрашали їх різними фігурками, виробленими з тіста, - пташками, колосками, ріжками, косичками.

   З хлібом на вишитому руш­нику йшли навесні оглядати поле, сіяти, жати. Найкращу жницю квітчали вінком із колосків, а потім ще сплітали вінок, урочисто несли його в село до двору господарів, клали вінок на хліб, з яким  господині вітали женців.

 Діти, давайте пригадаємо, які ви знаєте хлібобулочні вироби?

         (Учні 1-2 класу називають хлібобулочні вироби: булка, печиво, бублик, пиріжок, коровай, рогалик, торт, батон, паска, паляниця), а учні 3-4 класу розгадують кросворд.

1. Великий круглий прикрашений хліб, зазвичай випікають на свята. (коровай)

2. Найдавніший вид хліба, що виготовлявся з прісного тіста. (коржі)

3. Їх начиняють яблуками, сливами, абрикосами, сиром і випікають у духовці. (пироги)

4. Їх заправляють часником, сіллю і олією, подають до борщу. (пампушки).

5. Як навколо об'їси

- Серединки не проси.

Ми такі гостинці

-Дірка в серединці. (бублики)

4. Імен багато має хліб

Є гарні і незвичні –

Рогалик, торт, батон, пиріг

І паска й паляниця.

•                      Діти , а чи знаєте ви  з чого починається хліб? Який шлях від проходить поки з’являється у нас на столі? (відповіді учнів).
•                      Початок хліба – маленька зернинка. Зернятко нагадує дитину в сповитку. Із маленького зернятка починається колосок.
•                      Спробуємо прослідкувати шлях який проходить хліб від маленької зернинки до запашного окрайця на нашому столі.

(Розповідають  учні,  демонструючи відповідні  ілюстрації, прикріплюють їх на дошку у відповідній послідовності).

1. Ішла зернина довго, дуже стомилася і вирішила відпочити. Вона лягла в теплу, пухку земельку. Лежить зернинка, відпочиває. Тепло їй. Затишно. І з’явився дощик зі своїми срібними відерцями, та й полив земельку. 

2. Напилася зернинка водички і пішла проростати маленьким росточком. Ось уже він з’явився маленьким зеленим гострячком. Тепле сонечко, земелька, рясний дощик допомогли набратися сили росточку. А щоб ще сильнішим він ріс, до нього приходив добрий Чарівник, який удобрював земельку.

3.     Ріс росточок, набирався сил, і ось одного разу сталося диво. Він став чудовим колосом, на якому було багато зернинок.  Колосок щодня ставав усе красивішим, сильнішим, мужнішим. Наливався соками землі.  І коли зернятка достигли, стали золотими, то дуже захвилювалися: що ж з нами буде?

4. Даремно зернятка хвилювалися. Уранці поле прокинулося від гуркоту. Це були комбайни, трактори, машини і потекли зернятка золотим дощем у  їх кузови.

5. І повезли машини зернятка до млина. А там на них чекав мірошник, який перетворив золоті зернятка на біле-біле борошно.

7.  І ось він –

Хлібчик духовитий –

 хрустом кірочки смачний,

Ось він –

Теплий, мов налитий

Щедрим сонцем золотим.

І на стіл у кожен дім

Завітав, з’явився він.

          У казочці начебто так усе просто. А на справді – це важкий шлях хліба до столу. Багато безсонних ночей проживе хлібороб, аж поки наллється зерно і схилиться колос під його вагою. Від посіяного в землю зернятка до збирання врожаю мине багато днів і ночей.  Багато людей прикладають свою працю, щоб виростити хліб.

     Пригадайте, які професії потрібні для  вирощування хліба, а в цьому вам допоможе  гра « Шифрувальник». Прочитайте, які професії зашифровано.

5. Ой, який цей хліб смачний:

І м’який, і запашний!

Пахне працею людей,

Пахне він пекучим сонцем

Та ще й жаром від печей.

6.Спасибі всім трудівникам:

Трактористам, косарям,

Водіям і пекарям,

Сонцю ясному й землі

за цей хліб на столі

В наш час хлібобулочні вироби випікають у пекарнях, ми їх можемо купити у магазинах. Багато ваших мам випікають хліб вдома, смачні булочки, круасани, різне печиво. Кожна господиня має свій рецепт для випікання.

                                 Легенда про перше тісто

           Людина побачила на березі річки плоский камінь, присіла перед ним, насипала на камінь жменю зерна і почала розтирати його. Вона із самого каменю почала злизувати їстівний порошок. Розтирала зерна ще і ще, змітала їх у долоню, висипала з долоні в рот. Жувати було набагато краще. А води можна було напитися з річки, що хлюпала поблизу. Через багато, багато років людина помітила, що в тому камені утворилася заглибина, в якій після дощу утворювалася вода. Одного разу, насипавши в заглибину зерна, розтерши і розмішавши його з водою, людина вперше одержала тісто. Воно було жорстке. Це було перше тісто у світі.

          Якось восени, коли не було на небі сонця, людина підсушила своє тісто на вогні. Воно спеклося,  було гаряче ( можливо навіть підгоріло) і виявилось смачним. І тоді розум людині підказав, що тісто треба класти на камінь і пекти на вогні.

         Коржик, спечений на гарячому камені, - ото й був перший печений хліб на світі. Відтоді й пішов хліб по землі.

          Іноді, на жаль, буває так, що хліб, залишається, черствіє, пліснявіє, його викидають на смітник.  У жодному разі не кидайте хліб під ноги, у сміття, навіть якщо він не придатний для вживання. Є багато тварин – собак, птахів, які зможуть його з’їсти.

        Нашу Україну з давних - давен називають хлібним краєм, бо люди,  що живуть тут, уміли і вміють обробляти землю і вирощувати на ній хороші врожаї. Для   нашого народу хліб -  основа його життя і   найдорожча святиня.

           В останню суботу листопада в Україні згадують жертв Голодомору. Страшне слово голод …. Людина яка його пережила,   із жахом згадує це слово.

  У роки війни люди вмирали не тільки від куль не тільки від куль,  але й від

голоду. В блокадному місті Ленінграді пайок хліба важив 100 грамів, але він був

з домішками трав,  лушпайок картоплі.

          Великий голод 1932-1933 років в Україні забрав життя від 7 до 10 млн. невинних людей. Це були страшні часи в Україні, коли у людей не було чого їсти. Хліб людям тільки снився. Це був страшні  роки, коли такі хлопчики і дівчатка, як ви не бачили хліба. Вмирали від голоду малі й старі, вмирали сім’ями, вмирали селами.

           А радянська влада вивозила зерно за кордон. Цю трагедію народ добре запам’ятав, зберіг у своїй пам’яті й передає від покоління до покоління.

           Про ті страшні часи пишуться книги, створюються кінофільми.  Прошу всіх хвилиною мовчання вшанувати пам’ять тих, кого забрав із життя голод.

                                                     (Хвилина мовчання)

            Хліб – найголовніше багатство. Не може бути родина багатою, якщо в хаті немає хліба. Тому не дивно, що в нашій мові чимало добрих слів, якими називають хліб : святий, насущний, золотавий, щедрий, пишний тощо. І це свідчить про велику шану, яку здавна віддавав наш народ хлібові.

                Адже недарма  є стільки приказок про хліб: «Хліб усьому голова», «Без солі, без хліба – половина обіду», «Без хліба і медом ситий не будеш» та інші.

          З давніх часів прийшли до нас і  мудрі прислів’я про хліб.  Спробуйте скласти прислів’я, із розсипаних слів. (2 клас). Поясніть їх  значення.

Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.

Сила від хліба, хліб від землі.

          (Діти складають прислів’я та пояснюють його значення).

          Складіть прислів’я із двох частин (3-4 клас).

- Молодці, знаєте народну мудрість.  Які загадки про хліб ви підготували ? (Діти загадують загадки)

*  *  *

Круглий, мов сонечко,

Щедрий, мов полечко,

На черінь посунеться

І стоїть - красується.

З печі - та на блюдо:

Їжте мене, люди,

На здоров'ячко!    (Хліб)

В землю кидалося,

На повітрі розгулялося,

В печі гартувалося,

Запахом своїм всіх приваблює.  (Хліб)                             

Ріжуть мене ножакою,

Б'ють мене ломакою;

За те мене отак гублять,

Що всі мене дуже люблять.   (Хліб)

* *  *

Не живу і не гуляю,

А сім бід знаю

І від ножа вмираю.   (Хліб)

* *  *

Хвалить його кожен,

Любить його кожен,

І дня прожити

Без нього не можем.   (Хліб)

* *  *

Били мене ціпами,

Ріжуть мене ножами.

За те мене отак рублять,

Що мене дуже люблять.   (Хліб)

* *  *

Хата мною багата.

Людям брат я і друг:

І коли я вже в хаті

Буде щастя навкруг. (Хліб)

         Ми не кожного дня  розповідаємо вірші про працю хлібороба, говоримо про те, як шанобливо потрібно відноситись до хліба. Тож давайте поважати працю інших і шанувати хліб тихою любов’ю.

           Це значить, що ви ніколи не викинете шматочок хліба, не залишите його на підвіконні, під партою, а побачивши таке, піднімете хліб із землі, а хліборобу вклонитесь за його працю.          

        Складання правил поводження з хлібом.      

1. Пам’ятаю, що хліб – святий.

2. Бережу хліб, не викидаю.

3. Пильную, що не падав додолу.

4. Як упаде хліб, підніму його, перепрошу, поцілую і з’їм.

5. Недоїденим хлібом пригощаю пташок, тварин.

6. Беру хліба стільки, скільки подужаю з’їсти.

7. Шаную працю людей, які виростили хліб.

           Дорогі діти! Сьогодні ми з вами вели розмову про хліб, що здавна був  вважається  святим. І скільки не проходить років і тисячоліть, а він залишається святим і величним завжди.   Я вірю, що в кожне ваше серденько попало зернятко добра. І так, як із зернятка виростає хлібний колос, так і в ваших серцях проросте великий колос добра, честі, поваги, справедливості. Нехай ваша душа буде такою ж величною і чесною, як безкрає пшеничне поле.    

 Пам'ятаймо, що в хлібі – велика праця. 
 Пам'ятаймо завжди, що хліб – святий. 

       Шануймо його так, як шанували наші предки. 

7.Пам'ятаймо ж цю дорогу

Від поля до столу,

І шануймо цю хлібину

Як цінність коштовну.

8. Бо в сім'ї, у кожній хаті

Тоді буде справжнє свято,

Як на білій скатертині

Буде сяяти хлібина

.
9. Гості наші дорогенькі! 
Добра Вам бажаємо, 
І за добрим звичаєм 
Хлібом пригощаємо!

(Звучить пісня «Хліб святий», муз Анни Олєйнікової, сл. Ганни Афанасьєвої  (https://www.youtube.com/watch?v=liikHdsY6Vg).

            По закінченню виховної години присутніх пригощають короваєм.