Виховна година «Що таке «добре», а що таке «погано»?

Відкрита виховна година в 5  класі

на тему:

«Що таке «добре», а що таке «погано»?

Мета: Формувати у дітей почуття доброти,  любові до навколишніх людей, допомогти дітям усвідомити, що чуйного, доброзичливого  ставлення потребують не лише люди, а й весь оточуючий світ; розвивати потребу робити добро, не чекати винагороди. Виховувати в учнів доброту, порядність, бажання підтримувати ближнього у скрутну хвилину.

Вступне слово вчителя

Шановні діти, гості! Сьогодні  ми зібралися щоб поговорити про добро. Ми маємо  показати і довести, що ми вчимося жити добрими людьми.

Здавна люди на землі цінували чесне, щире, правдиве життя. Треба утримуватися від поганих вчинків. Зло, як відомо довго не забувається. А от  добро помножує добро.

Технологія «Мікрофон».

- Давайте з’ясуємо, що ж таке доброта? (Діти передають мікрофон.)

- Так, доброта – це насамперед уважне, чуйне ставлення до інших.

- Що сталося б зі світом, якби у ньому не залишилося добра? (Загинув світ.)
- А що ви відчуваєте, коли вам роблять добро?  (Радісно на душі, добре.)

Гра «Займи позицію».

- Скажіть, а уміння пожаліти когось буде проявом доброти?

- А здатність співчувати?

- Підтримка не словом, а ділом означає бути доброю людиною?

- Творити добро – це життєва необхідність чи життєва позиція?

- Для чого потрібна доброта?

- Сьогодні на уроці кожен із нас отримає можливість стати ще добрішим, навчитись бути ще більш чуйним до чужої біди, потреби, робити життя і світ кращим.
У  цьому  світі  є  речі  протилежні  і  непримиренні,  такі,  що взаємно виключаються. Це добро і зло, правда і брехня, честь і безчестя, справедливість і несправедливість. Найвища наука життя – мудрість, а найвища мудрість – бути добрим.

Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння розуміти чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину – це повинно бути у характері кожної людини., тому я вам пропоную збудувати будиночок ДОБРОТИ. Ви поділені на 3 групи і у кожної групи є цеглинки, за допомогою яких ми і збудуємо наш будинок, але він незвичайний, а наповнений різними рисами характеру, які саме риси ви хочете бачити в нашій оселі: позитивні чи негативні?(Відповідь учнів), Так, саме на позитивних рисах і будуються гарні та міцні стосунки. Ну що ж, перш за все, давайте з’ясуємо з чого починається будування будинку? Так, ви праві, з фундаменту, фундаментом всього є життя, сім’я  та любов до Батьківщини, погоджуєтесь? То ж, почнемо, кожна група по – черзі буде підходити і клеїти свої цеглинки , таким чином ми збудуємо міцну оселю для жителів нашого класу.

1) Злість

Заздрість

Жорстокість

Балакучість

Безвідповідальність

Байдужість

Доброта

Довіра

Щедрість

Доброзичливість

Милосердя

Порядність
Безкорисливість
Ввічливість

Усміхненість

2) Брехливість
Впертість
Грубість
Жадібність
Лінь
Нахабство

Великодушність
Вміння бути вдячним
Вміння любити
Вміння мовчати
Вміння розуміти
Вміння прощати
Вміння слухати
Дружелюбність

Хазяйновитість

3) Неввічливість
Неуважність
Невитриманість
Ненависть
Нетовариськість
Непосидючість

Посидючість
Почуття обов’язку
Правдивість
Привітність
Працьовитість

Співчуття
Товариськість
Чесність
Щирість

У нас вийшов дуже гарний будинок, але що ж це, в ньому якось пусто і ніхто не живе, давайте ми будемо жити в ньому, але подумаймо з якими емоціями ми б хотіли в ньому бути, у вас є смайли, вам потрібно обрати один із них, намалювати його на листках і наклеїти наші личка навколо будинку. Але перш за все , мені б хотілося дізнатись, що таке смайлик , коли і для чого його вигадали. Хто знає?

Дякую, вийшло дуже гарно, але погляньте, у нас чомусь окремо винесено віконечко, давайте прочитаємо , що ж там написано : Таблиця добрих справ , і що ж там потрібно записати ?

Діти, нам потрібно буде починаючи із завтрашнього дня, записувати навпроти  свого прізвища якусь добру справу, яку ми зробили протягом дня, домовились?

Так, будинок збудували, жителів заселили, а правила за якими ми будемо там жити у нас вже написані, залишилось їх тільки прочитати і виконувати. 

А зараз, мені хотілося б прочитати вам невелику притчу, яка потребує великих роздумів.

Слухання притчі «Чарівні окуляри».

Один  чоловік  забажав  мати  окуляри,  через  які  б  можна  було  бачити  людські помисли, бажання і те, що знаходиться в людських серцях. Знайшов цей чоловік чарівні окуляри і побачив, що в людських серцях зла більше, ніж добра.

Поступово  чоловік  почав  зневажати  злих  людей,  уникати  їх,  згодом  зневага перейшла в ненависть, чоловік втрачав друзів, знайомих, став зовсім самотнім. Дійшло до того, що життя втратило для нього сенс. Тоді прийшов до цього чоловіка Ангел Божий зі словами:

– Чоловіче милий!  Ти шукаєш досконалості в інших. Я раджу тобі пильно подивитися у власне серце. Якщо не знайдеш там недоліків, тоді берись за чужі гріхи.

Торкнувся  Ангел  окулярів,  і  чоловік  побачив  своє власне  серце,  сповнене  гріхів, більших,  ніж  це  було  ненависним  йому  в  чужих  серцях.  «Боже  милостивий!  Який  я грішний!  Прости  мене,  Господи,  і  навчи  покаятися  та  смиренно виправляти  свої  власні помилки!», – промовив чоловік.  Цієї ж миті окуляри розбилися.

8. Робота над розумінням змісту притчі.

- Що сталося, коли чоловік одягнув чарівні окуляри?

- Чому люди залишили його самого?

- Що сказав йому Ангел?

- Чим було сповнене серце чоловіка?

- Що сказав чоловік про себе самого?

- Який висновок зробили ви для себе?

В нас у душі горить незгасний вогник совісті, який підказує нам, що добре, а що погане. Але  буває  так,  що  совість  нам  підказує  – слід  зробити  добру  справу,  а  ми  не робимо.  Наприклад,  у  вас  є  яблуко  чи  цукерки,  а  в  товариша  немає.  Совість  підказує: поділись, а ми відчуваємо жаль. Або попросили нас допомогти, ми кажемо: добре, а самі думаємо  – зробимо пізніше,  і  не  робимо.  А  ще  можливо,  що  ми  не  завжди  слухаємось порад батьків і старших. Совість підказує нам: треба зробити.  У такі моменти потрібно згадати, три  найбільших недуги з якими потрібно боротись  :«не  хочу»,  «зроблю  пізніше»,  «а чому я?».
А зараз, я роздам вам притчі, кожна група прочитає їх для всіх, і всі ми дамо відповіді на запитання,які я поставлю, зрозуміло?

1 група

В  одного  хлопчика  був  маленький  приятель  – Скляний  чоловічок.  Був  він  зовсім прозорий  і  вмів  угадувати,  що  думає  й  переживає  його  приятель  - хлопчик.  Не  вивчив хлопчик уроки й хоче йти гуляти. Скляний чоловічок дуже помутнів і каже хлопчикові: «Не  треба  так  чинити,  друже.  Спочатку  зроби  діло,  а  потім  гуляй».  Соромно  стає хлопчикові,  він  зараз  же  береться  до  діла:  вивчить  уроки,  а  тоді  йде  гуляти.  Чоловічок мовчить,  але  стає  прозорим.  Якось  у  хлопчика  занедужав  товариш,  з  яким  він  сидів  за однією  партою.  Минув  день,  другий,  а  хлопчик  і  не  згадує  про  товариша. Дивиться,  а Скляний  чоловічок  став  темний,  як  хмара.  «Що  я  зробив  чи  подумав  поганого?»  – з тривогою питає хлопчик. «Ти нічого не зробив поганого, нічого не подумав поганого. Але ти забув про свого товариша». Соромно стало хлопчикові, і він пішов провідати хворого. Поніс  йому  квіти  й  велике-велике  яблуко,  яке  дала  йому  мама.  Так  Скляний  чоловічок навчав хлопчика життю. Це була його совість .

Висловіть власну думку.

- Коли й чому Скляний чоловічок темнів?

- Коли хлопчикові ставало соромно?

- Хто оцінював його вчинки?

2 група

Вечоріло. Дорогою йшли два подорожні: батько й малий син. Посеред дороги лежав камінь. Батько не помітив його, спотикнувся і забив ногу. Йому заболіло. Крекчучи, він обійшов камінь і, взявши хлопчика за руку, пішов далі.
Другого дня батько з сином ішли тою самою дорогою назад. Батько знов не помітив каменя, знов спотикнувся і забив ногу.
Третього дня батько й син йшли тою самою дорогою. До каменя було ще далеко. Батько сказав синові:
- Дивись уважно, сину. Треба обминути камінь.
Ось і те саме місце, де батько двічі спотикнувся й
забив ногу. Вони зменшили ходу, але каменя вже не було. На обочині сидів сивий дід.
- Дідусю,- питає хлопчик, - ви не бачили каменя?
- Я прибрав його з дороги.
- Ви теж спотикнулися й забили ногу?
- Ні, я не спотикнувся й не забив ногу.
- Чого ж ви прибрали камінь?
- Бо я людина. Хлопчик став та й думає.
- Тату, - питає він, - а хіба ви не людина?
- Чому сивого діда можна назвати людиною?
 

3 група

Святковий обід

Ніна живе у великій родині. Бабуся найстарша: їй уже вісімдесят два. Коли сім’я обідає, в бабусі тремтять руки. Несе вона ложку до рота, ложка тремтить, і з неї капає на стіл.

Незабаром у Ніни день народження. Мама сказала, що на іменини приготує святковий обід. На свято Ніна запросить своїх подруг. Ось і гості прийшли. А Ніна думає: «Це ж і бабуся за стіл сяде, а в неї руки тремтять. Подруги сміятимуться».

Ніна тихенько каже:

– Мамо, нехай бабуся з нами за стіл не сідає.

Чого?- дивується мати.

У неї руки тремтять. На стіл капає.

Мама зблідла. Вона довго сиділа мовчки. А потім сказала: «Бабуся нездужає. Тому святкового обіду не буде. Вітаю тебе, Ніно, з днем народження. Моє тобі побажання: бути людиною».

•         Як ви вважаєте добре чи погано дівчинка вчинила? Як би ви вчинили в такій ситуації?

Молодці, ви всі дуже гарно висловлювали свої думки , а тепер, давайте пограємо в одну гру. Я зачитую твердження, а ви показуєте зелену картку,яка лежить у вас на парті, якщо це «потрібно», і червону картку, якщо « не потрібно».

1. Керувати своїми емоціями, незалежно від того, яким темпераментом наділила тебе природа.
2. Спокійно й байдуже ставитися до товаришів, які глумляться над іншими, вживають алкогольні напої, палять.
3. Проявляти свої найкращі людські якості, стати справжньою людиною, яку поважатимуть і яка сама поважатиме себе й своїх товаришів.
4. Не ображати іншого, без крику і галасу довести, що його думка – хибна, а ваша – правильна.
5. Піклуватись про матір, батька, бабусю, молодших братів і сестер. Берегти рідних – найдорожче, що у вас є.
6. Відмовитися від дорогих подарунків, які батьки готові вам зробити, відмовляючи собі в найнеобхіднішому.
7. Переглядаючи фільми,телепередачі, брати для себе те, що наймодніше, навіть якщо воно суперечить нашим поглядам моралі.
8. Намагаючись виховувати в собі найкращі риси людяності, не забувати про оточуючих тебе людей. Пам’ятати, що існує розум, честь, совість.

Продовж речення…
Що треба робити, щоб бути:
- добрим? (робити добрі вчинки)
- ввічливим? Завжди поводитися ввічливо.
- Працьовитим? Не лінуватися.
- Милосердним? Виявляти співчуття.
- Щедрим? Ділитися з друзями.
- Розумним? Бути уважним, багато читати, виконувати завдання вчителя.
- Чесним? Не обманювати, говорити правду.

У різних життєвих ситуаціях залишайтеся на висоті. Ніколи не втрачайте віри. Життя смугасте і в ньому чергуються успіхи й невдачі, злети і падіння. У царя Соломона була така каблучка, на якій було вирізьблено «Усе минає». Пам'ятайте це. І радість невічна, і сум невічний. Пам'ятайте добро. Можна забути того, із ким разом сміявся, але ніколи не забувайте того, із ким плакали. Будьте вищі від усяких пліток, заздрощів, образ. Умійте прощати.

Пильнуйте за своїми думками,
Вони стають словами.
Пильнуйте за своїми словами,
Вони стають учинками.
Пильнуйте за своїми вчинками,
Вони стають звичками.
Пильнуйте за своїми звичками,
Вони стають характером.
Стежте за своїм характером,
Бо він визначає вашу долю!
Ось ці основні цінності, що ними ви маєте запастися, вирушаючи в життєву дорогу й готуючись до великого іспиту. Пам’ятайте, ми завжди повинні нести іншим світло любові й доброти.

Нехай існує істина стара –

Людина починається з добра.

Підсумок заняття.

- Щоб ви побажали одне одному?

Д – дружні, добрі.

О – охайні, особливі.

Б – бадьорі, беручкі.

Р – радісні, роботящі.

О – організовані.

Т – тактичні, талановиті.

А – акуратні, активні.