Виховна година “Світло згаслих зірок”

“СВІТЛО ЗГАСЛИХ ЗІРОК”

ВИХОВНА ГОДИНА

Мета: сприяти усвідомленню учнями шкідливості аморального способу життя; виховувати прагнення дотримуватися в житті загальнолюдських цінностей, остерігатися будь-яких проявів статевої розпусти.                                                              

                                      У драмі людській небагато дій:

Дитинство, юність, молодість і старість.

Роби, що хоч, ридай або радій.

Неси свій хрест. Все інше – позосталість,

Настане час, і піде все в архів.

Уламки долі винесе на сушу.

Життя – спокута не своїх гріхів,

життя – це оббирання з ріп’яхів,

що пазурями уп’ялися в душу.

                                Л. Костенко

Звучить музика

  “Час розкидати каміння, час збирати каміння...” Цей вислів з Книги Екклезіаста означає, що для кожної подої зверху визначено свій час. Що є вік XX ?

  . Мало хто звернув увагу на повідомлення, що з’явилося у 1981 році у щотижневому звіті про захворюваність і смертність, що випускається в Атланті, в якому повідомлялося,що в Лос-Анжелесі 5 молодих гомосексуалістів захворіли рідкісною формою пневмонії і двоє з них померли. У наступні кілька тижнів додалися нові факти. У всіх хворих таємничим чином відмовляла імунна система.

 Світ вступив в еру СНІДу. Людство живе у страху перед цією недугою. Цифри про чисельність заражених і хворих ростуть і ростуть, стають застарілими уже в момент публікацій.

В пам’яті людства є багато прикладів, від яких холоне в жилах кров. Достатньо згадати епідемії чуми, холери, віспи та інших інфекцій. Відомо, що тільки у XIV столітті “чорна смерть” – бубонна чума – викосила від чверті до 1/3 населення Китаю, Індії, Європи. Але навіть письменники-фантасти не змогли передбачити, що наприкінці другого тисячоліття нашої ери виникне така загроза для людства. Що в глибини людського організму проникне не випромінювання атомного реактору чи космосу, не новий пестицид, а представник мікросвіту – вірус-вбивця, який неминуче приведе зараженого ним до загибелі.

І саме інстинкт збереження роду і біологічного виду – був вибраний збудником СНІДу в якості “троянського коня” для проникнення в організм людиниЛікарі оперативно виявили особливості контингенту хворих: гомосексуалісти, повії, наркомани. Життя, вільне від усяких моральних норм і принципів, не могло не викликати покарання від Природи. І воно настало.

Широка громадськість сприйняла це як справедливу і неминучу кару грішникам. Однак виявилося, що і праведники не уникнули страшної біди. Жертвами СНІДу стали невинні немовлята, породіллі, пацієнти клінік, яким часто переливали кров. Весь світ здригнувся: донорська кров не тільки рятує, але й вбиває. У Дзвін вдарили, коли хвороба торкнулася улюбленців долі – всесвітньо-відомих артистів.

Нерідко траплялися випадки, коли лікарі, бажаючи позбавити сім’ї померлих від незручного становища, приховували істинну причину смерті. Коли 1986р. помер художник-модельєр Террі Елліс, вважали, що його смерть була наслідком зараження СНІДом, однак, офіційною весією смерті було названо вірусний енцефаліт.

                                   /Звучить музика/

20 квітня 1992 року. Лондонський стадіон Уемблі. Концерт пам’яті Фредді Меркюрі... Такого грандіозного шоу – і по “зірковому” складу учасників, і по всесвітньому обсягу телерадіоаудиторії – не проводилося з часів міжнародного фестивалю “Live Aid” (1985р.), організованого на допомогу мільйонам голодуючих Ефіопії. На цей раз допомоги потребували хворі на СНІД, і тому 35 мільйонів доларів,  що  було зібрано організаторами цієї акції, були направлені у фонди боротьби з “чумою XX століття”, що існує в багатьох країнах . Ця подія потрапила до “Книги рекордів Гіннеса” ще до початку акції, тому білети – 72000 – були продані ще до того, як було оголошено склад учасників...

Передувало ж цій світовій поп-рок фієсті більш як трагічна подія.

...Чорна, як і належно у таких випадках, машина – “роллсройс” значних розмірів, усипана квітами, - минувши браму під’їхала до будівлі крематорію. Наприкінці листопада 1991 року саме тут знайшла останній спочинок людина, що сказала колись: “Я не стану бігати по сцені у 45 років, тому що це – безглуздя”. У 45 він помер. Що теж безглуздо. І гірко... Весь світ знав його як Фредді Меркюрі. Він уособлював собою, починаючи з середини 70-х, величезний феномен рок-музики – групу “Куїн”.

                         /Звучить пісня у виконанні “Куїн”/

Безумовно, талант та енергетизм Фредді Меркюрі зробили “Куїн” “Куїном”. Ким він був? Ось що відомо публіці: він був перс, зароастрієць (одна із стародавніх релігій), співак, шоу-мен, мільйонер, людина, що померла від СНІДу. Що публіці майже невідомо? Фредді був майтерним гравцев у пінг-понг, був дуже сором’язливою людиною, вважав, що нудьга – то хвороба; підчепив СНІД у1985 р. у Мюнхені. А з’явився він на світ 5 вересня 1946 року у Занзібарі, де служив його батько, урядовий чиновник. Хлопчика назвали Фредеріком (Фредерік Булсара – його справжнє ім’я). Дитинство Фредерік провів у Індії, а 1959 р. сім’я переїхала до Лондона.

У середині 60-х він вступив до Ілінг-коледжу мистецтв і через 4 роки став дипломованим художником-графіком. Багато із запалом малював, чим і заробляв собі на життя.

 З’явилися у нього і інші захоплення -  балет (кумир – Рудольф Нурієв) і рок-музика (Джиммі Хендрікс, якого Фреді настільки боготворив, що їздив на всі концерти Джиммі, які проходили в інших містах Великобританії).

Поступово ці захоплення  відсунули на другий план “справу життя” (хоча його вміння художника дуже згодилося пізніше при оформленні обкладинок до грамплатівок і дизайну сценічного простору). Він вирішив стати чи танцівником, чи рок-музикантом. Друга пристрасть перемогла, і у 1969 році Меркюрі (такий псевдонім він собі вибрав – Меркурій) стає учасником ансамблю “The Smile”.

У 1970 році назву групи було замінено на голосну і доволі визивну для Великобританії –“Куїн” (“Королева”).

Коли 1972 року “Куїн” підписала свій перший повний контракт з компанією “Trident”, платня кожного з музикантів складала у нашому еквіваленті 193 гривні на місяць.

У ці роки ударник групи Роджер Тейлор та Фредді мусили утримувати лоток з продажу чоловічого одягу на ринку, щоб мати можливість заробити собі на існування.

Першим коханням Фредді була Мері Остін, продавець готового одягу однієї з крамниць поряд з лотком Роджера та Фредді. Меркюрі прожив з нею 7 років і завжди залишався її другом. Багато пізніше розмірковував про можливість створення сім’ї.

Хорошої апаратури у колективу не було, ось чому музиканти вирішили надавати більше уваги самоподачі на “живому” виступі: костюмах, рухах, позам. Так закладалися основи майбутніх супер- шоу “Куїн”. Особливу увагу приділяти вокалу, який місяцями звучить як багато голосний хор.

                                     (Звучить пісня у виконанні “Куїн”)

Сходження на Олімп групи “Куїн” почалося в липні 1973 року, коли було випущено дебютний сигнал “Збережи себе живим”.Далі не буде сухого переліку назв і часу виходу альбомів групи, що завжди ставали подією в музичному житті планети. Не буде аналізу значення музичної формації на ім’я “Куїн” та її впливу на становлення рок-музики у 70-ті та 80-ті роки, і не тільки.

Нагадаймо тільки, що група записала 17 альбомів більш або менш  вдалих, і що укожному з них були композиції що стали тепер класикою: “Богемська рапсодія”, “Шоу повинно продовжуватись”, “Ми –чемпіони”.

                                     (Звучить пісня “Ми-чемпіони”)

Меркюрі був чемпіоном по співчуттю до чужого лиха: коли він чув або бачив по телебаченню про проблеми звичайних людей, він часто тягнувся за чековою книжкою.Робив це завжди анонімно, через одну з своїх компаній.Умів заробляти- умів і віддавати.

Колись Фредді сказав: “Умене є все, що можна купити за гроші, немає тільки щастя”. Ще у 1975р. він створив чудову пісню, назвавши її “Death  On Two Legs”( “Смерть на двох ногах”). Він, звісно, вкладав інший зміст і назву,  і у текст композиції, ніж той, який можна надати їм зараз, коли відомо: його вбив СНІД, ісмерть дійсно з’вилась до нього у вигляді інфікованої людини (“на двох ногах”). Та одним із можливих шляхів інфікування могла бути і наркоманія.

Друга цитата з книги: “Барбара жахнулася, побачивши темну пляму, що проступила на його обличчі.Актриса, багато друзів якої померло від СНІДу, знала що це синдром Капоші, одне зпроявів смертельної хвороби. У наступні місяці плями розповзлися на ніс, шию, плечі, і ноги.”

Медик би підкреслив: “Це – початок кінця. ”

Останній публічний виступ Фредді відбувся у жовтні 1988року. У той день він та Монсеррат Кабальє виступали на стадіоні у концерті, що був присвячений Олімпійським іграм 1992 року з піснею “Барселона”.

Звучить пісня “Барселона”(спочатку голосно, потім як фон)

Знову цитата: “Холодним лютневим ранком, коли Фредді Меркюрі з’явився на телестудії в Уемблі, щоб розпочати роботу на відео до свого синглу, знімальна група була шокована. Від колишнього мусколистого Фредді нічого не залишилося. Він більше був схожий на тінь самого себе. Одяг на ньому висів, сіре обличчя було покрите плямами. Йому залишалося жити 9 місяців.”

По світу  ходили чутки: Меркюрі серйозно хворий.Багато хто здогадувався чим. Від імені Фредді ці чутки спростовувалися у пресі. І тільки за добу до смерті співак розповсюдив заяву, в якій, не боячись більше людського осуду, визнав: “Я шочу підтвердити що в імені СНІД. Мені здалося вірним, що я тримав це в секреті до сьогоднішнього дня, щоб захистити своїх близьких.”

 Лікарі намагалися полегшити його страждання як могли.Але з перших чисел листопада 1991року стан співака значно погіршився: імунна система не могла більше протистояти атакам синдрому, і Меркюрі чув страшні напади – ломоту у тілі і біль у очах, часто втрачав свідомість, і не міг їсти.Меррі Остін, з якою Фредді знов зблизився (навіть став хрещеним батьком її сина), постійно була біля його ліжка.

 І ось 24 листопада 1991 року Король покинув свою “Королеву.”

/Посилюється звучання музики/

Елтон Джон, що зустрічався з Меркюрі всього за декілька днів до його смерті, був настільки  приголомшений, що на похоронах, так і не сказавши прощального слова через підступивший до горла спазм, поклав до вікна від себе записку: “Дякую за те, що ти - мій друг”.

На вінку від Девіді Боуі зазначалося: “За тобою будуть сумувати...”.Ще вінки прислали Рінго Старр, група “U-2”, “Скорпіонс”.

Осиротілі Мей, Дікон, Тейлор заявили “Смерть підкосила його на вершині творчості”.

4 листопада 1997 року побачив світ новий альбом “Куїн” під назвою “Qweenn Roks” . Заголовною піснею стала перша за роки без Фредді композиція “No One Bat You/ Only The Good Die Young” (“Ніхто крім тебе”/ “Помирати гарно тільки молодим”). Присвячено пісні, звичайно, Фредді та іншим людям, що пішли з життя молодими.

                               /Звучить музика/

Рок Хатсон, Майлз Девіс, Курт Рааб, Жан-Поль Арон, Хоре Біпек , Віто Руссо, Мішель Гі, Мішель Фуко, Ентоні Перкінс, Кейт Херинг, Лі Берейс, Арні Зап, Брюс Четвін... – вони загинули від СНІДу, їх та багатьох інших увінковічнили на алеї “Розмаїття роздумів”.

Наука привчила нас до оптимізму. Є отрута – буде й протиотрута. У випадку зі СНІДом не все так просто: у кінці XX столяття медицина визнала свою безпорадність. Тож чи не вимремо ми раніше, ніж будуть знайдені ліки від СНІДу? Напевно, ні, людство не загине до останнього представника. Але якщо виживе лише половина, то це буде потрясіння, яке можна порівняти лише з термоядерною війною.

На карту поставлене життя людства.

 Колись Христофор Колумб писав королеві Ізабеллі: “Світ маленький; я кажу, що світ не такий великий, як думає юрба”. Ми повинні пам’ятати це. Як і не забувати слова Джона Донна: “Немає людини, що була б як острів, сама по собі... Від смерті кожної людини малію і я, бо я єдиний з усім людством; тому ніколи не питай, за ким сумує дзвін – він сумує за тобою”.

                           (/Звучить пісня “Шоу повинно продовжуватися”)