Виховна гогдина "Алея Слави"

Виховна  година

АЛЕЯ  СЛАВИ…

             РОКИ, що нас змінили…

                   Підготувала вчитель початкових класів

 Дружбівського ліцею

 Кам’янського району

    Маркова М. І                          

МЕТА: ознайомити учнів з короткими життєписами героїв нашої громади, розкрити суть їх подвигів, вшанувати героїзм українських захисників і тих, які полягли, і тих ,які сьогодні зі зброєю в руках захищають  землі нашої Вітчизни; прищеплювати любов до Батьківщини, виховувати патріотичну свідомість, розвивати бажання  стати гідними громадянами України.

Хід  заходу

ГЕРОЇ НЕ  ВМИРАЮТЬ! (напис на дошці)

1. На екрані вірш. Читає вчитель.

Ніхто не забутий.

На полі ніхто не згорів:

Солдатські портрети

На вишитих крилах пливуть…

І доки є пам'ять в людей,

І живуть матері.

Допоки й сини, що спіткнулись об кулі.

Живі!

Любі діти! Сьогодні ми і ще раз поговоримо з вами про  страшні дні і роки, які переживає наша рідна країна, наші люди, наші воїни…

•                      Що ж це за роки, дні?

Так. Це роки війни.

2. Метод» Асоціативний кущ»

В центрі слово «війна».

•                       Які відчуття у вас виникають при слові « війна»?

Ракети, шахеди, вбивства ,смерть, біль, сльози, поранення, снаряд, пуля, жах, атака, кров, постріл, бій, танк, трагедія, голод, укриття, захисник, героїзм, страх, героїзм, герой, дрони.

Герої, захисники, воїни… Кожен з нас , я так вважаю, завжди  пам’ятає  ці слова .

Близько четвертої години ранку за київським часом 24 лютого 2022 року президент Російської  Федерації Путін оголосив про « спеціальну воєнну операцію» з метою нібито » демілітаризації» та денацифікації України», яка фактично означала оголошення  війни Україні. Першими на територію нашої Батьківщини вдерлися російські танки в Луганській області, за кілька хвилин після оголошення війни були запущені крилаті та балістичні ракети по нашій території. Почалася війна, яка уже продовжується більше  1340 днів і ночей, яка несе нам біль, горе, смерті і великі втрати і розрухи.

Найстрашніші втрати – це втрати людських життів. Сьогодні ми поговоримо про декого з них, але згадаємо всіх, бо не маємо права забувати.

Хвилина мовчання

Героям ЗСУ, які віддали своє життя за світле майбутнє України  присвячується  хвилина мовчання.

 Слово вчителя

Герої сьогодні… Хто вони! Це звичайні люди, воїни ЗСУ, які загинули і які продовжують воювати за честь, за волю, за право бути українцем, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей…

Сьогодні ми поговоримо про героїв нашої громади, які віддали своє життя за нашу Вітчизну, за наш народ, за наше щасливе  і спокійне життя. З їх іменами ми зустрічаємось  на Алеї Слави, яка знаходиться в центрі села Дружба (такі Алеї сьогодні створено у кожній громаді)  . Хто вони.. Вісім воїнів ми поховали , а ще сім – вважаються на сьогодні безвісти зниклими. Серед тих, кого ми поховали, ми бачимо:( на екрані телевізора портрети). Називаю всіх поіменно:

                       ГЕРОЙ УКРАЇНИ-                                    

Андрійчук Олег Анатолійович

Просмушкін Данило Степанович

Майборода Костянтин Миколайович

Бабець Федір Володимирович

Григорьєв Олександр Олександрович

Камєнца Сергій Станіславович

Ковалишин Микола Михайлович

Голуб Руслан Миколайович

 Біля портретів цих героїв постійно майорят квіти. Тут схиляють голови прохожі, тут плач і смуток.

Назву і тих, хто на сьогоднішній день вважається безвісти зниклими.  Це-

Гулаков Іван Петрович

Гуз Павло Вікторович

Флярковський Олексій Павлович

Любченко Віктор Васильович

Чорний Сергій Миколайович

Стадніченко Владислав  Олександрович

Новіков Сергій Сергійович

Вони сьогодні не мають могили ,та про них  пам’ятають, їх люблять, на них чекають…

25 жовтня на Майдані в Києві відбувся мітинг,   присвячений тим, хто вважається зниклим на цей день.. Сюди з’їхались  люди з усіх куточків нашої Батьківщини, щоб нагадати, що про зниклих не збувають, їх пам’ятають і чекають.

А зараз ваші друзі розкажуть вам про декого з них.  

Розповідь учнів

1.Анрійчук Олег Анатолійович (08.10,1988р.-16.04,2023 р.)

Указом Президента України N823 від 05 грудня 2024 року нагороджено званням Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка»(посмертно).

Він молодший сержант, стрілець. 04.02-2022 року призначений на військову службу до ЗСУ.  Вірний військовій присязі, виявивши стійкість та мужність. 16.04 – 2023 року загинув від отримання поранень несумісних з життям під час участі в  бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії в районі населеного пункту Хромове Донецької області.

2. Просмушкін Данило Степанович( 10.10-2001 року – 15.03-2023 року)

Командир бойової машини – командир третього механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованого батальйону військової частини А1302.

Призваний на військову службу по мобілізації 31.10.2022 року.

Загинув у районі населеного пункту Бахмут  Донецької області.

Указом Президента України нагороджений орденом  «За мужність» третього ступеня (посмертно).

3. Майборода Костянтин Миколайович

10.04 – 2023 року призначений на посаду стрілець – снайпер другого штормового відділення…

Загинув біля населеного пункту Бахмат Донецької області 17.08.2023 року.

Указом  Президента України  нагороджено  орденом « За мужність» третього ступеня( посмертно)

Це наші герої – орденоносці. Чи відомі вам  інші імена та прізвища. Щоб ви хотіли доповнити. Про що повідомити.

(Будь ласка, прошу)

Сьогодні нам відомо, що 684 військовослужбовців ЗСУ нагороджено званням Героя України з удостоєнням  ордена « Золота Зірка», 428 – посмертно. Серед них і наш Олег Анатолійович.

Заключна частина  

Герої не вмирають. Ми повинні завжди пам’ятати про цих мужніх людей, які не боялися померти за Україну, за її народ, за спокій  і мир…  Пам’ятати і  розповідати про них.

Ви – майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру, її досягнення – все, що зветься Україна …  Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність своєї Батьківщини, поважайте наш народ і нашу мелодійну мову. Незважаючи на всі негаразди, що відбуваються зараз, всі ми прагнемо миру , спокою, міцної, квітучої держави та чистого неба над головою.                                       (на екрані поезія)

Не віддамо ми своєї Держави,

Нікому не віддамо.

Це наша колиска, дорога до мами,

За Неї, рідненьку, ми стоїмо.

Будуть у нас іще весни,

І пісня дзвінка солов’я,

Україна від зла вся воскресне,

Так буде, так буде - запевняю всіх я!

Хай буде так!