Виховний захід "Бережіть книги!"

Свято книги

Мета. Залучити дітей до самостійного читання, виховувати шанобливе ставлення 

              до книги, до досягнень людства; розвивати вміння користуватися книгами,

              вдосконалювати навички читання; виховувати читацькі інтереси, бажання

              читати.

Обладнання. Книжкова виставка «Прочитай це цікаво», «Запрошуємо у казку».

              Виставка дитячих малюнків до творів.

    Вислови про книгу: «Книга – вікно у світ», «Книгу читати – усе знати»

 

(Свято відкривається піснею).

Пісня «Як то красно дзвоник грає»

 

Ведучий.   Книгу у нас шанують усі. Вона була й залишається вірним супутником   

                  людини. Книга дасть слушну пораду, розповість про незвичайні пригоди

                  i подорожі. Це - наш добрий друг i порадник. Сьогодні ми проводимо

                  свято книги.

                    Із давніх давен учені, письменники, філософи відображали в книжках

                   знання, досвід свого покоління, свої сумки i зберегли все це для

                   нащадків.

 

 

 

Королева Книг.   Доброго дня, дорогі мої читачі! Безмежна моя сила. Я відкриваю

                  перед вами світ. Розпочнемо мандрівку з королівства «Як виникла

                  книга».

Давно - давно на землі не було книг. Шлях розвитку книги був тривалим i дуже складним. Люди використовували для виготовлення книжок - глину, листя та кору дерев, шкіру тварин, бамбук, пaпipyc, шовк. Основний сучасний матеріал для книжок - папір - винайшли стародавні китайці у 105 році нашої ери. Перші книги з пaпepy в Європі почали виготовляти у XIII ст.. Книги тривалий час писали від руки. Обкладинки прикрашали коштовностями. Одна -книга інколи виготовлялась протягом 5 – 7 років. У XV столітті німецький майстер винайшов спосіб друкувати книгу.

Першу книгу «Бyквap» надрукував у 1574 році у Львові Іван Федоров. Сотні poкiв минуло від тоді. Зараз у нашій країні існують сотні друкарень. Щоденно завдяки пpaцi письменників, працівників паперової промисловості, друкарів, палітурників у нас з’являються десятки книжок. Серед них особливе місце займають книги для дітей. Наша мандрівка продовжується в королівство «Казка»

 

Пісня «Бідна мишка»

Сіра мишка сіла у куточок,

Тільки видно хвостика шматочок,

Плаче гірко бідна сіра мишка,

Що за горе? – запитаю нишком.

 

Приспів:

Сіра мишка, сіра мишка

Так любила книжку,

Так любила книжку,

Цілу ніч читала,

Гризла і кусала,

Зубки поламала -

Плаче гірко бідна сіра мишка.

Чи ти, мишко, з місяця звалилась?

Може, ти у школі не училась?

Це ж відомо геть усім малятам,

Щоб читати - треба букви знати!

Приспів.

Тут, малята, мишка відповіла:

Вашу я науку зрозуміла,

Щоб навчитись книжечки читати -

Треба добре зубки поламати.

Приспів.

 

Автор.   У крамниці на полиці

     Зажурилась книжка.

 

Книжка.   Ніхто мене не читає,

        Тільки сіра мишка.

        А мене ж бо написали

        Не для мишенят.

 

Автор.   І засмучено сказала

     Українська книжка:

 

Книжка.   От, коли б я ніжки мала,

Як та сіра мишка!

Подалась би я з казками

Від хати до хати –

Між малими козаками

Читачів шукати.

 

Автор.   Раптом сталося щось дивне:

  Виросли у книжки

  Хоч короткі, та рухливі,

  Дві тоненькі ніжки.

    Крок - наліво, крок - направо,

  І вперед два кроки.

  І побігла книжка жваво

  На шляхи широкі.

     От заходить в першу хату,

    До школярки Оксани.

 

 

Книжка.   Добрий вечір, Оксано!

        Почитай, мене, будь ласка,

       - Я така цікава!

 

Автор.   Оксана каже:

 

Оксана.   Я б читала, та завдань багато!

В мене й гак часу замало

- Вчуся навіть в свято...

 

Автор.   Вийшла книга в поле сіре,

Мало що не плаче:

Де знайти їй тепле, щире,

Серденько дитяче!

 

Наталя.   Книжка ще одна! Новенька!

 

Автор.   Скрикнула Наталя, і як скарб її обняла.

 

Наталя.   Книга, друг ти нам незмінний,

Друг наш любий з ранніх літ.

Ми з тобою пізнаємо світ.

Ми побачим всю країну –

Нашу славну Україну.

Як краплин у Дніпрі,

Як зірок угорі.

Як листків на гіллі -

Стільки книг на землі!

Є великі й малі,

Є легкі і важкі,

На полицях, в столі -

Наші друзі - книжки.

Книжка - добрий, мудрий друг,

Книжка знає все навкруг.

 

Звучить музика.

 

1 учень.   Любі хлопчики й дівчатка,

В нас сьогодні свято книги.

Будем разом святкувати,

Книгу - друга прославляти.

 

2 учень.   Всі читають урочисто:

І безвусі, й вусачі.

Скільки мешканців у місті,

Стільки в місті читачів.

 

3 учень.   Дружба з книгою - це свято.

Не було б його у нас,

Ми б не знали б так багато

Про новий і давній час.

 

4 учень.   Книгу зрозумілу, чесну, добру, сміливу

І дівчатка й хлопчики –

Хочуть всі читать.

 

5 учень.   В день народження до друга

Доведеться тобі йти,

То казок чудову книгу

Принеси в дарунок ти.

 

6 учень.   Книги дружать з дітворою –

Полюби їх у житті, і улюблені герої

Будуть друзями тобі.

 

7 учень.   Ти можеш із другом своїм посваритись

І навіть, образившись, тиждень мовчать,

А книжка не сердиться, книга не злиться,

Вона лиш добра тебе буде навчать.

 

8 учень.   Скільки книг є у друкарні!

Книги різні, книги гарні.

От краса, якби ти зміг

Прочитати , друже. їх!

 

9 учень.   Про старі й нові країни,

Космос та морські глибини.

Хто нам написав «Кобзар»,

3 чого зроблено намисто,

Чим славетне наше місто...

 

10 учень.   Все про звичаї народу,

Як зібрать врожай з городу,

Вперше хто знімав кіно.

Де, коли з’явилось скло,

Хто відкрив яку країну,

І про неньку Україну,

Хто прославився в віках,

Де живе тварина, птах.

 

11 учень.   Усе , чим ви цікавитесь,

Ви знайдете в книжках,

На всі питання - відповіді

На їхніх сторінках.

12 учень.   Дружба з книгою - це свято!

Не було б її у нас,

Ми не знали б так багато:

Про новий і давній час.

Де яке на світ і диво,

Як вдягатися красиво.

Як зварити їсти смачно,

Як поводитись обачно...

13 учень.  Як це бджоли роблять мед,

Як полагодить мопед,

Як росте мала рослина,

Як створилася людина.

 

14 учень.   З яких героїв приклад брати,

На дозвіллі в що пограти,

Як Вітчизну шанувати,

Віршик як запам’ятати.

 

15 учень.   Покупці стоять юрбою,

Шарудять по сторінках.

Мила книго, що з тобою?

Чом ти дивишся з журбою

І тріпочеш у руках?

 

16 учень.   Лячно книгам! Хто їх купить?

Раптом купить, хто не любить!

Той у книжку - от порода! –

Запихає бутерброда.

 

17 учень.  Той - чи є бруднулі гірші –

Залива чорнилом вірші.

Бідні книги терплять муки -

У які потраплять руки.

 

Королева Книг.  Вчіться, діти! І мудра книжка скаже вам дуже багато

З того, що колись іншими і посіяно, й пожато.

 

Музика.

 

Сценка.

Королева Книг.  Що трапилось, Книжечко? Хто тебе образив?

 

Книга.   Ой, я втекла від дівчинки, яка мене била і зовсім не берегла.

 

Забігає дівчинка.

 

Дівчинка.   Ось де ти! Книжечко, моя дорогоцінна! Я тебе шукаю скрізь, а ти тут.

Я тобі нічого поганого не зробила, тільки вдарила кілька разів свого

сусіда по парті та вчора забула тебе у дворі. А вночі пішов дощ. Ранком

я пішла тебе шукати, а ти ось де!

 

Книжка.   Королево, я не хочу повертатись до цього дівчиська. Заберіть мене до

        себе у бібліотеку.

 

Королева Книг.   Добре, ми тебе вилікуємо у книжковій лікарні і читатимуть тебе

добрі дітки, які не залишатимуть тебе під дощем.

 

Білосніжка.   Справді, в ній школі є чудові діти.

Як за них не порадіти?

Нехай кожен зараз руку піднімає,

Хто понад сто слів за хвилину читає,

А хто щодня цілу годину читає,

Хай дві піднімає.

 

Подерта книга.   Ой ви, Буквочки мої розмальовані, Ви сторіночки мої

 пошматовані.

 

Починає плакати.

 

Білосніжка.  У нашому класі відкрили Книжкову лікарню під кодовою назвою

«Ріпка». Одного разу прийшла туди покалічена книга і попросила допомогти. Покликали старенького дідуся Папера. Прийшов дідусь, оглянув книгу і сказав:

 

Дідусь Папір:   Бідна ти моя, понищена книжечко,

       Хто ж тобі заподіяв стільки лиха?

      Але сам я тобі не допоможу,

      По бабусю Ножиці побіжу.

       - Бабусю, не лежи,

       Іди та книгу лікувати поможи!

Білосніжка.   Прийшла бабуся , стала гадати, як книгу лікувати.

 

Бабуся Ножиці:   Шкода мені тебе, книжко гарна,

Хтось понищив сторінки твої намарно.

Допоможу, щоб ти гарна знову стала.

Але без Клею не обійтись.

- Онучку Клею, не стрибай,

До нас біжи, допомагай!

 

Онучок Клей.   З ніжки на ніжку стрибаю,

Книжку лікувати допомагаю.

Всі дірочки, всі сторіночки

Доведу до ладу, буде ця книжка, як нова.

Та щоб все привести до ладу,

Я ще по Гумку піду.

- Ходи, собачко Гумко, не лежи,

Нам книжку лікувати допоможи!

 

Собачка Гумка.   Я - Гумка, гумка, гумка.

Та хочу сказати,

Щоб всі неподобства

Не сміли більш писати,

Щоб наша книжка стала ще гарніша,

Треба покликати кицю Обгортку.

• Ходи, кицю, не лежи,

Книжку обгорнути допоможи!

 

 

 

Киця Обгортка. (вбігає)   Я гладенька, блискуча і ніжна.

Ця книжка зі мною буде, як королівна.

Я оберігаю всі книги на світі,

Тому обгортайте свої книги, діти.

Але для повного порядку

Книзі потрібна ще й закладка.

- Мишко Закладко, не лежи,

Нашій книжці допоможи!

 

Мишка Закладка.   Я дуже потрібна, друзі, вам,

Нелегко без мене книжечкам.

Бо діти сторінки обривають,

Якщо мене в книжку не закладають.

Ось я до тебе, книжечко притулюся,

Не раз при читанні тобі знадоблюся.

 

Книжка.  Дякую всім , хто в Книжковій лікарні працює,

Хто нове життя таким, як я, дарує.

А всі, хто до книжок погано ставиться,

Пам’ятайте, як книжці болить.

Таке лікування їй надавайте.

Папір і клей, ножиці беріть,

Обгорніть, і все погане зітріть.

Бо книжка велику мудрість має,

Вона всіх розуму навчає.

 

Пісня «А ми любимо читати».

Світ чудовий, світ казковий, таємничий світ.

Відкриває двері школа нам з дитячих літ.

І веде нас по доріжках, за дзвінком , дзвінок.

Сторінки гортає книжка, ля-ля....

Добрий гном і Білосніжка, ля-ля....

Нам дають урок.

Карабаси - Барабаси теж у гості звуть,

Наші друзі в кожнім класі у книжках живуть.

І навчать нас неодмінно, як творить добро,

Неслухняний Буратіно, ля-ля....

Ніжна дівчинка Мальвіна, ля-ля....

І сумний П’єро.

Навіть сонце здивувалось, що не видно нас,

А ми просто зачитались, ля-ля....

Ми читали і сміялись, ля-ля....

Веселився клас.

 

О книго! Пресвята Богине!

Народу й роду берегине!

Неопалима купино!

По всіх вертепах і яскинях

Неначе зірка провідна.

Великомученице, ти -

Нас освіти і освяти

Ти, мов цілющою водою

Нас причащаєш колядою.

І віщим словом Кобзаря.

 

Книга, друг ти наш незмінний,

Друг любимий з ранніх літ.

Ми з тобою пізнаємо світ,

Ми побачим всю країну –

Нашу славну Україну.

 

Бібліотека - море книг.

Бібліотека - храм науки.

Переступайте наш поріг,

Беріть скарби нетлінні в руки.

Вони - це згусток давнини,

Вони - це всіх епох розмова,

Вони прийшли із давнини

Як наша виспівана мова.

 

Бібліотека. Тиша. Століття.

Історія і тисячі імен.

Тут зібрані думки, ідеї світу

Разом із мудрістю віків.

Дім книг - це бібліотека.

Там книги розумні спокійно живуть

У тихій величній світлиці.

Багато книжок нас ведуть

До знань золотої скарбниці.

Книжковий дім - бібліотека –

Це затишок думок святих.

«Бібліо» - звали книгу греки,

Цю назву ми взяли від них.

Тут зібрані думки вчених,

І кожна книга - відкриття.

Знання - для всіх людей священне,

Без нього не бува життя.

На стелажах,

В просторих залах

Книжки й книжки

В рядах тісних.

Спасибі тим ,

Хто їх писав,

Ми розум дістаємо з них!

Книга нам несе чудовий

Знань нелічений запас.

Світ яскравий, кольоровий

Відкривається для нас.

Все, про що не здогадався,

Навіть думати не міг,

Чи не знав, чи сумнівався –

Дізнаємося ми з книг.

 

Пісня «Казки».

Ось книжечка маленька, в ній - схованка чудес.

Там виріс біб великий аж до самих небес.

Рій казочок веселий живе на сторінках.

Я скарб такий чудовий тримаю у руках.

Приспів двічі:

Казки мої улюблені, улюблені казки.

Хоч їх напам'ять знаю, читаю залюбки.

Ось їде Попелюшка в кареті з гарбуза

І роги наставляє Коза їй Дереза.

Юнак Котигорошко врятує цілий світ,

Царівна-несміяна усіх нас розсмішить.

Приспів двічі.

Казки мої улюблені, улюблені казки.

Хоч їх напам'ять знаю, читаю залюбки.

Ось море синє-синє, там - рибка золота

І біла скатертина чарівна, непроста.

Тікає від бабусі маленький Колобок.

Замовкли всі звірята - напевно, близько вовк.

Приспів двічі.

Казки мої улюблені, улюблені казки.

Хоч їх напам'ять знаю, читаю залюбки.

 

Люба дитино! До тебе це слово!

Перед тобою скарбниця чудова,

Мудрих порад невичерпне джерельце,

Книгу люби і душею , і серцем.

Не гоже бруд заносити в науку –

Простягуй книзі лише чисті руки.

Якщо ти хочеш книгу всю читати,

Не змушуй сторінки в ній випадати,

Відтак книжки не слід перегинати.

Друг твій - книга - буде гарним,

І новеньким, і охайним,

А для цього будь уважним,

Не забувай речей в ній зайвих.

Краще витрати хвилину

Та візьмися до пуття,

Попідклеюй всі сторінки,

Книзі дай нове життя.

Візерунчасту закладку

Книзі подаруй на згадку.

Ще й обкладинку вдягни,

Життя книзі збережи.

А вам бажаєм щастя і достатку,

Ясного неба і тепла.

В житті - лиш злагоди й порядку,

Щоб доля світлою була.

В роботі - успіху, терпіння,

У справах - вічного горіння,

В сім’ї-уваги і добра.