Виховний захід «Червона калина – символ України»

Виховний захід «Червона калина – символ України»

Мета: виховувати у дітей почуття гордості за свою Батьківщину, бережливе ставлення до природи, бажання продовжувати традиції свого народу.

Обладнання: ілюстрований матеріал, грона калини, вишиті рушники, мультимедійний проектор

Хід заходу:

Звучить українська мелодія. Учениця виходить на середину класу з хлібом на рушнику, прикрашеним калиною.

У рідній країні

У різні свята

Червона калина

З хлібом була           (Кладе на стіл)

Ведучий . Сьогодні у нас чудове свято, свято червоної калини. Нехай звучать найніжніші, найбільш хвилюючі слова про рідну Україну. Наша земля гарна, наша мова чарівна. Вона, ніби жайворонкова пісня, лине в небо: то затріпоче калиновим цвітом, то задзвенить стиглим колоссям золотавої пшениці. Вона чарує всіх: і хлібороба, і академіка, і гірника, й інженера. Вона, як музика несе нас у глибину віків або повертає у сучасність. Наша земля щедра. Ростуть на ній жита, розпускаються квіти, красуються дерева. Кожна рослинка прекрасна по-своєму, та особливо люблять в народі калину.

Калина – символ дівочої краси, вроди і долі. Саджають калину біля хати, щоб весною білим цвітом милувала ,а зимою від застуди лікувала.

Далі – пісня «Червона калина»

Ведучий . І чули ви про калину, і читали, і співали. Скільки легенд складено про цей диво – кущ, його поетичну вроду.

Калина – символ українського народу. Символ життя, образ рідної землі, дівочої краси і вірності.

Не було колись хати, біля якої б не красувався цей кущ. І хати були, наче панна, в червоних  коралах.

Учень. Було це дуже давно. На нашу землю хто тільки не нападав. Усіх нападників і не перелічити. Ось налетіли якось турки на нашу землю, а потім греки. Йшов страшний бій. Розлетілась чутка, що грецького воєводу поранено отруєною стрілою й отрута потрапила в кров. З’їхалися лікарі, знахарі та шептуни з усіх усюд, та ніхто вилікувати не зміг. От прийшла одна дівчина. Одягнена бідно, а така гарна, що не можна було встояти перед її красою. Краса дівоча аж до землі лягла, а з лиця – хоч воду пий. Увійшла вона в шатро з гордо піднятою головою

 - Чому ти мені не вклонилася? – грізно спитав поранений воєвода.

Я завоював півсвіту. Царі схиляють переді мною голови.

 - Це ти повинен мені вклонитися, бо прийшов у мій дім, на рідну мою землю. Ти через два дні можеш померти, а дорожчого від життя нічого немає. Тож твоє життя – в моїх руках.

 - То що ж ти хочеш?

 - Перш за все вклонитися мені й охоронці твої нехай зроблять те саме.

(Упав до ніг дівчини грізний воєначальник і слуги теж).

 - А тепер слухай, що тобі скажу. Життя я тобі поверну, а ти відпусти всіх полонених у своїй оселі. Покинь мою землю і напиши кров’ю, що ніколи не вбиватимеш людей.

Вилікувала дівчина грека. Покинув він нашу землю, забравши її з собою.

Ведучий.

Прощаючись з рідними дівчина сказала:

 - Люба сестро Калино! Твоїм ім'ям назву улюблену рослину, яка має цілющі властивості, її ягоди повертають здоров'я людям. Запам’ятай її. Буде зватись вона калина – твоїм ім'ям, сестро.

Ведучий. В народі кажуть: «Без верби і калини нема України».

А що ви знаєте про калину?

Учні. Калина любить рости у лузі, біля верби, у вологих місцях. Весною розцвітає і стає гарною, мов дівчина у білому платті. А коли приходить зима, стоїть калина у червоному намисті, урочиста і красива. Всі люблять ягоди калини: люди і птахи. Колись давно, проводжаючи сина у далеку дорогу, мати напувала його калиновим чаєм і давала хліб з  калиною. Коли в хаті було свято, на стіл обов’язково клали поряд з хлібом калину.

Ведучий. А скільки чудових віршів написано про калину

Учень. Ось калина над водою

               Віти стелить на воді.

              Хто це щедрою рукою

              Їй намистечко надів?

             Червонясте, променисте,

              Розцвітає, як вогні.

            Дай хоч трішечки намиста,

            Калинонька і мені.

Учень 2. Сонце гріє, вітер віє

                З поля на долину.

               Над водою гне з вербою

               Червону калину;

              На калині одиноке

             Гніздечко гойдає,-

            А де ж дівся соловейко?

           Не питай, не знає.

Учень 3. Зацвіла в долині

               Червона калина,

               Ніби засміялась

              Дівчина-дитина!

              Любо, любо стало,

              Пташечка зраділа

             І защебетала.

            Почула дівчина

            І в білій свитині

           З біленької хати

           Вийшла погуляти

           У гай на долину.

Ведучий Народ склав про калину багато загадок, прислів’їв

ЗАГАДКИ

1. У вінку зеленолистім, у червоному намисті, видивляється у воду на свою червону вроду.
2. За хатою у садочку, у зеленому віночку та в червоних намистах стоїть пава молода.
3. І не дівчина, а червоні стрічки має.

ПРИСЛІВ’Я

Пишна та красива, мов червона калина.

Молода дівчина гарна, мов калина.

Ведучий. Червона калина оспівана в піснях, думах, віршах. Любов і шану, гордість за її красу – чуємо в кожному слові. А скільки чарівності в музиці!

Виконується пісня «Ой у лісі калина». Потім – танок.

Ведучий. А чи знаєте ви, що родина калини дуже велика. ЇЇ понад 100 видів. Росте калина на території Західної Європи, Японії, Монголії. Цікава особливість у калини: вона має квітки двох видів: внутрішні дають плоди, зовнішні привертають увагу комах. Та не тільки яскрава краса привертає увагу. Всім відома цінність калини як лікарської рослини. Недаремно у народі кажуть: «Червона калина від 100 хвороб лікує»

ЗИМОВА КАЛИНА

Вже жахав мороз калину:

Побілієш ти, як сніг.

Заморожену до згину,

Заморозити не зміг.

Червоніла, пломеніла,

грона жевріли, як жар.

А коли прибігли діти,

Любо мовила вона:

Ви мене в коші беріть,

Я морожена, смачна.

Зустрічали з пиріжками

свій Новий щасливий рік

І солодкими цівками

Лився їм на губи сік.

Ведучий. Окиньмо оком рідну  землю. Колосяться жита, гудуть верстати на заводах, шумлять калинові гаї. Діти, а чи часто зустрічаємо ми калину в нашому селі? На завершення свята, хочу вам запропонувати: під час екскурсії до ліс, викопайте калину і посадіть її біля школи, біля свого будинку. Хай вона росте і квітує, як наша Вітчизна – Україна.

Наостанок діти в українських костюмах танцюють під пісню «Одна калина за вікном».