Виховний захід "День Соборності"

Тобі, Україно, мій мужній народе,
Складаю я пісню святої свободи.
Усі мої сили і душу широку
Й життя я віддам до останнього кроку,
Аби ти щаслива була, Україно -
 Моя Батьківщино!

    

       Сьогоднішній  захід  ми присвячуємо відродженню України, Дню соборності нашої держави. Людина народжується і отримує в спадщину саме дороге – Батьківщину. Її не обирають, вона, як і мати – твоя доля. Україна! Країна хвилюючої краси, радості і печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, чорнобривців і калини. Це бентежна історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за єдність, за своє щастя.

 

Я співаю про тебе, прекрасна країно,

Де хлібами духмяними вкриті поля

І про шлях твій до волі, моя Україно!

Незалежна та славна слов’янська земля!

 

Благословенна будь, земля моїх батьків

І щедра нива степових просторів,

Що пам’ятає славу козаків

Своїх захисників, своїх героїв.

 

 

Ведуча 1.Україна… Золота, чарівна сторона… Рясно уквітчана, зеленню вкрита…Скільки різних слів придумали люди, щоб висловити любов до краю в якому народилися…

Ведуча 2.У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має багате й славне минуле. Вона виплекала Запорозьку Січ, славетну Києво-Могилянську академію. Україна виколисала велетнів сили і духу — таких, як Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький,  Тарас Шевченко,  Леся Українка, Михайло Грушевський... Цей перелік можна продовжити й іменами наших сучасників, які примножують славу Батьківщини.

 

Ведуча 1.Двадцяте століття залишило нам у спадок  події минулого, які віддаляючись, не втрачають своєї значущості та актуальності, потребуючи осмислення в них історичного досвіду боротьби українців за свободу, незалежність, державність. До таких подій належить 22 січня 1919 року – день ухвали Акту Злуки Української Народної Республіки і Західно – Української Народної Республіки. Цій даті судилося навічно вкарбуватися в історію України величним національним святом – Днем Соборності.

Ведуча 2.Серед непроглядного мороку ненависті, смертельного зла – збулася віковічна мрія українського народу жити однією сім’єю на своїй землі, в єдиній державі, не розділеній кордонами і не розшматованій недружніми сусідами.

 

1.  Соборність – це символ.

 

2. Символ боротьби за волю,

 

3.  Порозуміння між людьми…

 

4. І часточка надії і віри у майбутнє.

 

5. Так, віри в майбутнє нашої великої родини, що зветься Україною.

 

Ведуча 1.День 22 січня 1919 року увійшов до національного календаря, як знаменна подія – День Соборності України. Початок до цієї події було покладено українською національно – демократичною революцією 1917 – 1918 років. Згадаймо 1917 рік.

Ведуча 2.Площі Києва пам’ятають різні події, на які надихав подих вільних степів. От і тоді пам’ятного 1917 року Київська Софія хвилювалася.

Ведуча 1.Ми пов’язуємо ці події з видатним лідером національного відродження Михайлом Грушевським, який очолив новостворену українську державу, Українську Народну Республіку.  Це був переломний рік в становленні ідеї загальнонаціональної єдності. Показово, що саме 22 січня 1918 року, тобто рівно за рік до проголошення Соборності,  «Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, суверенною державою українського народу».

Цей документ увійшов в історію як 4 – й універсал Центральної Ради – універсал, що вперше проголосив незалежність і самостійність України.

Ведуча 2.Після Першої світової війни народилася не тільки Українська Народна Республіка. У жовтні 1918 року – Західно – Українська Республіка. Постало питання про об’єднання України в єдину національну державу.

Учень 1.

Зламався врешті двох імперій мур

І на розвалинах у слушну цю нагоду

З’явилися держави УНР і ЗУНР

Як вияв волі нашого народу.

Ведуча 1.В листопаді-грудні 1918 року проводилися постійні переговори між владою УНР і ЗУНР про об’єднання обох українських держав. 1 грудня у м. Фастові було укладено попередній договір про «Злуку обох українських держав в одну державну одиницю».

Ведуча 2.3 січня 1919 року Українська національна рада на своєму засіданні у м. Станіславі затвердила попередню угоду, опублікувала її і доручила уряду вжити заходів з метою реалізації великої ідеї про соборність української нації. Урочиста церемонія Злуки відбулася 22 січня 1919 року на площі святої Софії.

 2.Все, що мріялось віками,

Сповнилось, настало!

«Ще не вмерла Україна» -

Гордо зазвучало.

 3.Я горнусь до тебе Україно

Як дочка до матері ,горнусь

За тебе рідна і єдина

Щодня я Богові молюсь.

Молюсь за тебе Україно

І свої сили віддаю

Щоб відродити із руїни

Наш дух і славу бойову.

Очистимо усі джерела

Дніпро-Славутич оживе

І заспіваєм: «Ще не вмерла

Вкраїна наша і не вмре!»

Звучить Гімн України

Ведуча 1.Цей січневий морозний день назавжди залишиться в історії українського народу як свято Соборності України. То був один з найпрекрасніших моментів нашої непростої, нерідко трагічної історії.

Учень 4.Наш дух волелюбний від скіфів дістався

Широка душа-від безмежжя степів

Хто серцем тебе Придніпров’я торкався

Той душу твою осягнути зумів.

Учень 5.Це тут України моєї початок

Де волю плекали твої козаки

Про тебе сьогодні ми будем співати

І славу твою пронесем крізь віки.

ПІСНЯ   ПІД НЕБОМ СИНІМ

Ведуча 2.Так, тоді, в 1919-му, Україна не змогла відстояти свою незалежність.

Ті історичні події сформували підгрунття для відродження Незалежної Соборної демократичної України. У розмаї жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом Злуки Схід і Захід України. Народ був у надзвичайному піднесенні, навкруги дзвеніли патріотичні пісні. Над головами у височині витав дух свободи.
Утворення незалежної Української держави в 1991 році знаменувало початок якісно нового етапу в утвердженні суверенітету і соборності українських земель.

Учень 6.Нарешті дочекалися і ми

Своєї Незалежної держави

За неї стільки полягло грудьми

Зазнало мук ворожої розправи.

За неї з безстрокової тюрми

Ішли герої під сніги, мурави…

За щастя стати вільними людьми

Несли вінець терновий і кривавий.

Учень 7.

Україно, соборна державно,

Сонценосна колиско моя,

Ще не вмерла й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях.

Твій Богдан й вінценосна Софія

Повернулись до тебе з віків.

Ще не вмерла й не вмре твоя мрія

Як не вмер солов’їний твій спів.

Ведуча 1.Велика і прекрасна наша земля. Змінюється вічно і оновлюється вона – Україна… В одному цьому слові бринить музика смутку і жалю. Україна – країна трагедії і краси. Країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її. Країна – гарячої любові до народу, довгої героїчної боротьби за волю.

Ведуча 2.Україна! Перед нами постають безкраї пшеничні лани, блакитне небо, могутня річка Дніпро, перші князі Київської Русі… Усе це українські образи, створені століттями, наша з вами історія. У кожного народу свій шлях розвитку, свій шлях до щастя, до самовизнання. Для українського народу він був довгим і тернистим.

Вед.1. Всіх нас з'єднало одне слово - Україна! Кожна людина найбільше любить той край, де народилась і живе. Завжди хоче сказати про неї найкраще. Що стоїть за цим словом?

 

(Всі по черзі розказують про Україну і будують квітку-семицвітку.)

Вед.2. Саме із таких квіток і складається український віночок - символ краси, гордості, неповторності, чарівності, добробуту та неперевершеності.

Учень 10.Маєм сонце, маєм море,
Маєм Київ і Дніпро,
Маєм землю неозору,
На якій росте добро.
Синьо-жовтий прапор маєм
Й Володимирський тризуб,
Дон і Сян їх обіймають.
Ми – народ – великолюб.
 

 

Учень 11.Я слухав, чув, як кожна деревина

Шуміла ніжне слово «Україна».

О Боже, дай повік любити край,

Де квітка, пташка і зелений гай,

Де кожна вірна тій землі дитина

Живе єдиним словом: «Україна».

Ведуча 1.Нелегкі часи сьогодні переживає наша країна. Але віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

Ведучий 2. Повсякчас пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.

 

Ведучий 1. Здавалося б, нарешті ми отримали те, заради чого сотні років відчайдушно боролися й гинули мільйони наших предків, щоб отримати таку бажану свободу. Часи, коли вже жодна з країн світу не може нам диктувати свої правила. А ще Україна понад усе прагне до миру та спокою.

 

Ведуча 2 Сьогодні їй знову приходиться боротися за свою єдність, волю, правду.

Найболючішою проблемою сьогодні залишається питання єдності та неподільності України.

Ведуча 1  Листопад 2013 – лютий 2014 р. – «Революція гідності». Ці події тривожать і не залишають байдужими жодного громадянина країни, і тому кожному з нас необхідно усвідомити за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям «Небесна сотня».

 

Ведучий 2: Кровоточать рани наших сердець з приводу того, що відбувається на Сході нашої Держави. Не висихають сльози на очах матерів, сини яких захищають єдність і незалежність рідної землі.

 

Хвилина, хвилина мовчання.

Хвилина скорботна, сумна.

І реквієм Баха печальний,

Із всіх гучномовців луна.

Давайте під ритм метроному

Сьогодні згадаємо всіх,

Хто не повернувся додому,

Хто за Україну поліг.

Нехай хвилина ця німа, їх імена нам нагадає

Ми є тому, що їх нема.

Ми є – тому що їх немає.

ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

Ми (Разом)  Не хочемо війни!

1.Хай буде мир на всій землі!

2.Мир – це квіти у сонячних росах.

3.Мир – це радість малих і дорослих.

4.Мир – це усмішка в очах матусі.

5.Мир – це лани золотаво-русі.

6.Мир – це потоки весняні сині.

7.Мир – це дружній танок при гостині.

8.Мир – це все, що у світі найкраще,

Всі. Не забувайте цього нізащо!

Мир. Тиша. Спокій. Україна.

Такі думки зібрались в унісон

Мені 13, я зовсім ще дитина

Але, на жаль, війна і це не сон.

Смерть. Вибухи. Воєнні дії.

Зробили нас дорослими людьми

Ми у долоньки позбираєм мрії

Бо хто ж їх позбирає, як не ми?

Надія. Віра. Сонечко в зеніті

Спокійно, тихо і цвітуть сади

Мені 13, і я хочу жити

У мирній Україні назавжди.

                           

1. Молюсь за тебе, Україно,
Молюсь за тебе кожен час,
бо ти у нас одна-єдина, -
Писав в своїх віршах Тарас.

2.Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!
Говорять сьогодні дорослі й малі,
Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас єдина,
Немає такої, як ти на на землі.
 

Ведуча 1.Тож дай нам Боже зваженості і мудрості, послідовності і наполегливості у збереженні, зміцненні Незалежної України, за яку віками боровся український народ, до якої упродовж століть линули думки і помисли нашого народу.

Вед. 1. Ми, українці, повинні пишатися тим, що наша Україна ніколи не поневолювала інші народи, не вела загарбницькі війни, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів.

Вед.2. Треба вірити, що прийде час, коли наше життя наповниться щастям, спокоєм, теплом, хлібом і квітами, сподіваннями і радістю, працею і відпочинком - тим, що робить життя людським. Щоб кожен з гордістю міг сказати «Я громадянин України!».

ТАНЕЦЬ

 

Ведуча 1. Наше свято підійшло до кінця. Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє України!

 

Ведуча 2. Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною.  Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності.

СЛАВА УКРАЇНІ!