Виховний захід для учнів початкових класів "Моя Україна - єдина"

Водяник Надія Володимирівна,

вчитель початкових класів

Благодатнівської ЗОШ І-ІІІст.

 ім. Г.П.Берези,

Золотоніський район, Черкаська область

Моя Україна - єдина

Виховний захід для учнів початкових класів

Мета: поглибити знання учнів про Україну, формувати почуття належності до своєї країни, до історії та традицій, розвивати критичне мислення, вміння одержувати та аналізувати  інформацію, порівнювати, робити висновки, збагачувати мовлення,виховувати любов до рідного краю, дбайливе ставлення до рідної землі.

Обладнання:   презентація «То моя земля». «Що для мене Україна», аудіо записи пісень,  макет карти України, стікери.

( Звучить музика «Звуки природи», супроводжується презентацією.)

Легенда «Наша земля»

   Згадаємо добру стару легенду.  Колись давно Бог створив народи і кожному наділив землю. Наші ж предки кинулись на розподіл пізніше, але землі їм вже не дісталося.

  От вони й пішли до Бога.

  «Тоді я вам дам ту землю, що залишив для раю, там усе є: річки, озера, ліси і степи. Але пам’ятайте, якщо будете її берегти, то вона буде ваша. А коли ні – то земля буде ворога».

   Пішли наші предки на ту землю, оселилися і живуть до сьогоднішнього дня. А країну свою назвали УКРАЇНОЮ.

Звучить «Це край , де я родилась»

( На сцену виходять діти в різних національних костюмах (групами), дівчина Україна веде за руки хлопчика і дівчинку в укр.. костюмах)

Україна «Я утверждаюсь»

Я єсть народ, якого Правди сила 
ніким звойована ще не була. 
Яка біда мене, яка чума косила! — 
а сила знову розцвіла. 

Щоб жить — ні в кого права не питаюсь. 
Щоб жить — я всі кайдани розірву. 
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, 
бо я живу. 

Нехай ще в ранах я — я не стидаюсь, 
гляджу їх, мов пшеницю ярову. 
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, 
бо я живу. 

Повстань! І з ран — нове життя заколоситься, 
що з нього світ весь буде подивлять, 
яка земля! яке зерно! росиця! — 
Ну як же не сіять? Як відсіч ворогу не дать! 

І я сіяю, крильми розгортаюсь, 
своїх орлів скликаю, кличу, зву… 
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, 
бо я живу. 

Ще буде: неба чистої блакиті, 
добробут в нас підніметься, як ртуть, 
заблискотять косарки в житі, 
заводи загудуть… 

І я життям багатим розсвітаюсь, 
пущу над сонцем хмарку, як брову… 
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, 
бо я живу. 

Я єсть народ, якого Правди сила 
ніким звойована ще не була. 
Яка біда мене, яка чума косила! — 
а сила знову розцвіла. 

 Учні  1   Чудовий край мій  - Україна.

Це рідна серцю сторона.

Цвіте духмяно тут калина

І рута-м’ята край вікна.

Лелеки весело клекочуть,

Співають дзвінко солов’ї.

Сади вишневі ваблять очі,

І колосяться пшениці.

2  Говерла манить у походи,

Захоплює всіх Синевир

І гордо котить свої води

Дніпро – краса і богатир.

3  А вмілі руки вишивальниць

сорочку вишивають враз.

Ніде краси такої в світі    

Ви не побачите, як в нас!

4 До тебе, рідна Україно,

Ми серцем линемо завжди,

Куди б життя нас не занесло,

В які б шляхи ми не пішли.

5  Вкраїнська земле барвінкова,

Багатий, щедрий, милий край,

Співуча мово калинова,              Всі залишаються на сцені.

Живи, Вкраїно, процвітай!   (разом)

Пісня «Діти України»

( Під легку музику виходять ведучі. Хлопчик читає слова, а дівчинка «плете» віночок.)

Ведуча. «Нашого цвіту по всьому світу» - часто говорять про українців. Наші земляки, де б вони не знаходилися, своїми добрими справами сплели для неньки-України барвистий вінок слави. (Дівчинка-ведуча одягає віночок «Україні»)

 

 

Танець «Сонячний віночок»

Вчитель:   Україна... В одному цьому слові і для нас, і навіть для чужинців бринить музика смутку і жалю... Україна – країна  трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої вікової героїчної боротьби за волю. Шлях України позначений високими степовими могилами, руїнами та прекрасними  піснями.

(Звучить «Запорозький марш»)

 

 Ведучий. Народе України! Твоєю силою, волею та  словом утвердилася на нашій рідній землі самостійна Українська держава – Україна.

(Звучить «Запорозький марш»)

 Ведуча. Яка ж вона довга в століття, у цілі віки,

Година негоди, що люд український гнітила.

Із сивої пам’яті сміло ідуть козаки,

А шаблі, мов блискавки,

Сині жупани, мов крила.

Ведучий: Сьогодні відроджується козацька слава, дух лицарства у генах нашого народу.

Танець «Гопак» (хлопці залишаються на сцені)

1   Земле моя, співуча Україно,

У вишиванці білій, у вінку.

Не раз пережила лиху годину

І не шукала доленьку легку.

2  Люблю твої ночі і світанки,

Вечірню і вранішню зорю.

Життя моє з тобою до останку –

Тобі я знову й знову говорю.

3 Люблю тебе, як матінку дитина,

Ділю з тобою радість і біду.

Тобі вклоняюсь ненько Україно,

Своє життя до ніг тобі кладу.

4 На білім світі ти одна –єдина,

Святую землю я твою люблю,

Пишаюсь я, що родом з України,

Й щоденно Бога за тебе молю. (Діти залишаються на сцені)

(Звучить «Мелодія» М Скорика, на сцену виходить дівчинка із свічкою в руках).

Хай молитва до неба полине,

За всіх нас, як спокута, летить.

Та найперше за рідну країну

Буду щиро я Бога просить.

Боже, змилуйся, прошу, над нами,

Нагадай нам, що всі ми брати,

Хай синів не втрачатиме мама.

Дім від ворога нам захисти.

Боже, дай нам і спокою, й миру,

Колоситься хай хліб золотий.

За Вкраїну молюся я щиро:

Бережи, Боже, край наш святий!

Україна.  Зараз моя  країна переживає непрості часи і нам, як ніколи,  потрібно бути єдиною та згуртованою нацією. На цілісність моєї держави посягнули  вороги і багато моїх земляків на сьогодні мобілізовано до лав українського війська. Вони з честю воюють на сході з терористами та російським сепаратистами, відвойовують та захищають кордони  держави . Але багато з них уже поклало життя за нашу волю та незалежність.  Вшануймо хвилиною мовчання Героїв Небесної Сотні та Героїв полеглих під час антитерористичної операції на Сході нашої держави. Вічна слава моїм героям! (Звучить «Піккардійська терція» «Плине кача»)

(Звучить легка музика)

1 Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, -

Оці степи, це небо , ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе, як є – дорога, явори,

Усе моє, все зветься Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

Що хоч спинись і з Богом говори…

2 Люблю тебе, мій рідний, древній краю!

Тут все близьке і дороге мені:

Озер блакить, пісні, що линуть з гаю,

Ліси, степи і небеса ясні,

Річки і гори, моря сині хвилі

І хвилі збіжжя грають на полях.

Тут всі стежки, усі дороги милі,

І квіти всі оспівані в піснях.

 

3  Україно, моя Україно!

Доля в тебе була непроста,

Та для мене ти в світі єдина,

Матір рідна, пречиста й свята!

Хоч життя -  не стежинка у полі,

Ми з тобою пов’язуєм долі,

До кінця будем разом в житті.

Звучить пісня «Україна» (виконує сільський голова Янчий В.В.)

  Під час програшу діти складають  карту України.

Всі разом: «Моя Україна – єдина!!!!»