Виховний захід до Дня толерантності.
Про матеріал
Сценарій виховного заходу до Дня толерантності. Містить сучасті сценки, відеоролики та кліпи.1. Перформанс-відкриття «Анатомія Доброти»
( На сцені стоїть білий манекен або просто один учень у білому худі з капюшоном. Поруч — дівчина в образі Любові, тримає в руках балончик із яскравою змивною фарбою або кольоровий скотч).
Ведуча
1:
Жила-була на світі дівчина на ім'я Любов.
І вирішила вона створити ідеальну
Людину. Але чарівники сказали їй: «Людина
не може бути порожньою. Тобі треба обрати
для неї одну головну рису».
Ведучий
2:
Перед нею стояли: Удача, Радість, Краса,
Ніжність і Доброта. Кожна пропонувала
своє.
(Кожен персонаж виходить і залишає свій «слід» на білому одязі манекена/учня — наклеює яскравий стікер або робить мазок фарби)( ЄВА)
Удача: (Віка Щ.) Я дам їй успіх, щоб вона ніколи не знала бідності!
Радість(Віка К.): Я дам їй сміх, щоб вона світилася!
Краса: (Діана) Я дам їй ідеальний зовнішній вигляд для мільйонів лайків!
Доброта:(Даша) А я дам їй серце, яке вміє відчувати чужий біль, навіть коли навколо темно.
Ведуча
1:
І Любов обрала Доброту. Бо без неї Краса
стає холодною, Радість — егоїстичною,
а Удача — сліпою.
(Учень
у білому скидає капюшон, розправляє
плечі — на ньому яскраве серце).
Усі
разом:
Бо Людина починається з добра!
(Дашка) Людина починається з добра!
Із ласки і великої любові,
Із батьківської хати і двора,
З поваги, що звучить у кожнім слові.
(Віка Щ)Людина починається з добра,
Із світла, що серця переповняє,
Ця істина, як світ, така стара,
А й досі на добро нас надихає.
Віка КЛюдина починається з добра,
З уміння співчувати, захистити,—
Разом:Це зрозуміти всім давно пора,
Бо ми прийшли у Світ добро творити.
Офіційний інформаційний блок: «Світові стандарти прав людини»
(На екрані з'являються слайди: Хроніка ООН, логотип ЮНЕСКО, текст 1-ї статті Загальної декларації прав людини)
Ведучий
1:
Світ, в якому ми живемо, за останні
десятиліття став глобальним. Відстані
між країнами скоротилися завдяки
технологіям, але відстані між серцями
людей часто залишаються величезними.
Ведуча
2:
Людство пройшло через сотні руйнівних
конфліктів, перш ніж усвідомило просту
істину: агресивність, конфронтація та
відчуженість мають поступитися місцем
взаєморозумінню й довірі.
Ведучий
1:
Ідеї терпимості не виникли самі по собі.
Це результат тривалої боротьби за
людську гідність. 10
грудня 1948 року
Генеральна Асамблея ООН ухвалила
Загальну
декларацію прав людини.
Ведуча
2:
Її перша стаття чітко проголошує
фундаментальний принцип: «Усі
люди народжуються вільними і рівними
у своїй гідності та правах».
Це означає, що ні колір шкіри, ні стать,
ні релігійні погляди, ні соціальне
походження не можуть бути причиною для
дискримінації.
Ведучий 1: Проте світ вимагав глибшого визначення цього механізму співіснування. Тому 16 листопада 1995 року на 28-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було підписано історичний документ — «Декларація принципів толерантності». Саме цей день було оголошено Міжнародним днем толерантності.
Відео
про толерантність
Ведуча
2:
У різних народів поняття
толерантності
має свої унікальні смислові відтінки,
які разом створюють повну картину
людської великодушності:
(Учні по черзі виходять з табличками різних мов або інформація графічно виводиться на екран)
🇪🇸Ніякий В іспанській мові толерантність означає здатність визнавати відмінні від своїх власних, ідеї або думки.
🇫🇷Дуднік У французькій мові — це ставлення, при якому допускається, що інші можуть думати чи діяти інакше, ніж ти сам.
🇬🇧 Щербатий В. В англійській мові — готовність бути терпимим, поблажливим і відкритим.
🇨🇳 Щербатий С. У китайській мові — це вміння бути великодушним і виявляти м'якість по відношенню до інших.
🇦 Мазур Є В арабській мові — це прощення, милосердя, співчуття та прихильність.
🇺🇦Мержан В українській мові толерантність історично пов'язана зі стійкістю, витримкою, повагою до свободи іншого та вмінням знаходити спільну мову заради миру в домі, суспільстві
Ведучий 2: Як бачимо, мови різні, але серце у толерантності — одне. Проте повагу та взаєморозуміння можна виразити не лише словами.
Ведуча 1: Інколи мова танцю та пластики здатна передати емоції набагато глибше, ніж будь-яка декларація чи словник. Зустрічайте учениць Вероніку та Аріну з хореографічною композицією!
Танець (Вероніка та Аріна 9кл)
Ведучий 1 Надзвичайно важливо приймати інших такими, якими вони є не намагатись переробити під себе. А для цього треба мати знов ту ж саму терпимість або толерантність.
1.Єва Як легко буває комусь нагрубити,
Як важко сказати : «Прости».
Як легко буває нечесному жити,
Як важко до храму прийти.
2.Частенько далеко гріхи чужі бачим,
Під носом не бачим своїх.
Найменшу провину чужу не пробачим,
На кпини піднімем і сміх.
3. Як часто буває: не власного болю
Нам серцем не осягнуть,
І знов по життю понівечені долі
Пліч-о-пліч вже поряд ідуть.
4.. Щоб горе, байдужість тебе обминули,
Щоб друзів не розгубив,
Треба щоб люди Людину відчули,
Щоб сам ти Людиною був.
5. Хай друзі отримають справжнього Друга,
В любові знайди свою ціль,
Підставити вмій де плече, а де руку,
Прости всі образи і біль.
6. Вмій стримати прояв нещадного гніву ,
Терпимим до інших ти будь,
Добрим, порядним, чутливим і ніжним,
Та посмішку не забудь!
Ведуча
2:
Дійсно, кожен із нас — це окремий всесвіт.
Зі своїми смаками, мріями, характерами
та поглядами.
Ведучий
1:
Ми можемо сперечатися, мати різні хобі
чи вподобання, але саме ця різноманітність
і робить нас унікальними. Давайте
переконаємося в цьому разом!
Кліп “МИ різні”
Ведуча
1:
Бути
різними — це наше багатство, але воно
вимагає вміння слухати. А це, погодьтеся,
завдання не з легких, особливо коли мова
йде про підлітків!
Ведучий
2:
Зазирнемо за лаштунки звичайного
шкільного життя. Як підлітки шукають
компроміси, коли перед ними стоїть
серйозна спільна мета?
Ведуча
1:
Дивіться гумористичну та життєву сценку
«Місія "Ярмарок": Як козаки 7-Б класу
спільну мову шукали»!
Сценка «Місія "Ярмарок": Як козаки 7-Б класу спільну мову шукали»
Дійові особи:
Кузь (Командир) — активіст, ходить у футболці з тризубом, тримає великий аркуш-план, постійно командує: «Так, козацтво, збір!», «Працюємо на перемогу!».
Вероніка (Тіктокерка) — патріотична блогерка. Навіть до волонтерства підходить творче: знімає розпаковки допомоги, монтує відоси, шукає гарні ракурси.
Тарас або Діма чи Ярик (Крафтяр-винахідник) — спокійний хлопець у шляхетних окулярах. Постійно щось майструє, крутить у руках 3D-деталі, говорить термінами.
Крістіна (Кулінарна фея) — дівчина в українському віночку або фартуху, яка принесла величезну миску з випічкою. Для неї патріотизм — це нагодувати весь світ.
ХІД СЦЕНКИ
(На сцені стоїть стіл. Вибігає Кузь, розгортає карту-план).
Кузь: (голосно) Так, 7-Б, загальний збір! Наш паралельний 7-А клас уже зібрав на ярмарку 2 тисяч гривень на дрон! Ми не можемо пасти задніх. Наша ціль — 2 тисячі і 100грн! Оголошую брейншторм. Хто що підготував?
(Забігає Вероніка з телефоном на селфі-палці).
Вероніка:
Усім привіт, мої патріотичні підписники!
Сьогодні ми з 7-б
творимо історію. Богдане,
підсунься, ти мені світло перекриваєш.
Стань отак, наче ти суворий отаман, я
зніму Reels під крутий звук!
Кузь:
(обурено)
Вероніко,
який Reels? У нас дрон не куплений! Нам
потрібна чітка стратегія, а не твої
тренди!
Вероніка:
Ой, Богдане,
ти нічого не тямиш у маркетингу! Без
моїх сторіз про наш ярмарок ніхто не
дізнається. Нам потрібні охоплення,
репости і... патріотичний флекс!
(Повільно заходить Тарас, тримаючи в руках купу дивних пластикових деталей).
Тарас:
Добридень, вельмишановне товариство.
Я проаналізував потреби ринку і
роздрукував на 3D-принтері сорок брелоків
у формі крил літака «Мрія», а також
розробив модель настільного органайзера
у вигляді козацької чайки.
Кузь:
(бере
брелок, крутить)
О, оце по-нашому! Сила, пластик,
патріотизм!
Вероніка:
(жахається)
Таресе,
ну хто це купить? Воно ж сіре! Де
патріотичний градієнт? Де блискітки?
Де неоновий жовто-блакитний? Це ж не
інстаграмно!
Тарас:
(ображено)
Вероніко,
це висока інженерна точність із
біорозкладного пластику! Твої блискітки
забруднюють екологію України, це
нетолерантно до природи!
(Вбігає Крістіна, ледь утримуючи велику миску, накриту рушником).
Крістіна:
Хлопці, дівчата, розступіться! Козацька
артилерія прибула! Спекла триста пампушок
із часником і сто п’ятдесят кексів із
синьо-жовтим кремом! Аромат такий, що
директор з кабінету визирнув!
Кузь:
О, їжа — це стратегічний ресурс!
Вероніка:
(нюхає)
Боже, часник?! Марійко, ти з глузду
з’їхала? У мене зараз буде інтерв'ю зі
шкільним парламентом! Як я буду знімати
відео з ароматом борщу? Це токсично для
мого блогу!
Крістіна:
(бере
руки в боки)
Ах так?! Тобі часник не патріотичний? Та
на цих пампушках уся наша історія
тримається! Не подобається — сама печи
свої макаруни без смаку!
Тарас:
Між іншим, часник підвищує імунітет на
15%, що є дуже важливим у зимовий
період...
Кузь:
Та тихо ви! Нам треба єдиний план, а ви
сперечаєтесь! Ти зі своїм телефоном, ти
зі своїми цифрами, а ви — влаштували
кулінарний батл!
(Усі відвертаються один від одного, ображені. Повна тиша).
Кузь:
(дивиться
на них, зітхає)
Слухайте... Козаки. Ну що ми робимо?
Пам'ятаєте, нам на виховній годині
вчителька казала, що таке толерантність?
Тарас:
Здатність поважати погляди та особливості
інших осіб...
Кузь:
Отож. Ми всі хочемо допомогти нашим
захисникам. Ми всі любимо Україну. Але
чомусь сваримося через те, що ми
різні.
Вероніка:
(опускає
телефон)
Ну... взагалі-то, Олеже, твої брелоки
реально міцні. Якщо я розмалюю їх
маркерами в патріотичні кольори і
викладу в ТікТок — їх розметуть за першу
перерву.
Тарас:
(посміхається)
Правда? Ну... якщо з маркерами, то я не
проти. Динамічний дизайн підвищить
конверсію продажів.
Крістіна:
А щодо пампушок... Стефо, я ж можу кекси
поставити на передній план, вони ж гарні,
для твоїх фоток підійдуть. А пампушки
загорнемо в термопакети, щоб пахли
тільки тим, хто їх купує.
Вероніка:
Марічко, ти геній! Ароматний маркетинг!
Я зніму відео: «Таємний інгредієнт
незламності». Це буде тренд!
Кузь:
(радісно)
От бачите! Патріотизм — це не тоді, коли
всі однакові й ходять строєм. Патріотизм
по-українськи — це коли блогер, інженер
і кулінар об'єднуються, поважають таланти
один одного і разом збирають на дрон
для ЗСУ!
Тарас:
Толерантність — це повага до
різноманітності.
Вероніка:
Бо разом ми — не просто клас. Разом ми
— сила, яку ніхто не здолає.
(Усі стають в один ряд, беруться за руки).
Крістіна:
Світ великий і різний, але нас об’єднує
одне велике серце.
Кузь:
Починаймо з себе — будьмо терпимими,
добрими та єдиними!
Усі
разом:
З Днем толерантності! Слава Україні!
(Уклін під бадьору сучасну українську пісню, наприклад, кавер на «Ой, у лузі червона калина» або інший енергійний трек).
Ведучий
1:
Ми переконалися, що коли
є повага, будь-яка місія стає здійсненною!
А от цікаво, що про толерантність у школі
думають ті, хто щодня навчає нас терпінню
та мудрості?
Ведуча
2:
Наші журналісти провели таємне
розслідування і розпитали найавторитетніших
експертів — наших вчителів! Дивіться
ексклюзивні інтерв'ю на екрані!
Відеоінтерв”ю з учителями
Ведучий
1:
Думки наших педагогів вкотре доводять:
без взаємоповаги школа перетворилася
б на суцільний хаос.
Ведуча
2:
Проте у соцмережах та шкільних коридорах
і досі точаться палкі дискусії. Дехто
вважає, що контролювати свої емоції та
слова — це зайва трата часу.
Ведучий
1:
Щоб поставити крапку в цій суперечці,
ми вирішили діяти радикально. Увага! До
зали суду викликаються всі сторони
конфлікту!
Сценка до Дня толерантності «Суд над толерантністю»
Дійові особи:
Суддя(ДАНЯ) — серйозний, але з почуттям гумору.
Прокурор(КУЗЬ) — вважає, що толерантність у школі лише заважає.
Адвокат — захищає толерантність.
Толерантність(Сашка) — спокійна, упевнена, дотепна.
(Суддя заходить, стукає молотком або лінійкою по столу.)
Суддя: Увага! Судове засідання оголошую відкритим! Розглядається надзвичайно важлива справа: «Толерантність — користь чи зайва витрата шкільного часу?»
Прокурор: Ваша честь! Я вимагаю негайно виключити толерантність зі школи! Через неї ми повинні поважати чужу думку, не ображати однокласників і навіть контролювати свої коментарі в інтернеті! Куди котиться цей світ?!
Суддя: А ви хотіли б, щоб учні могли ображати одне одного без жодних наслідків?
Прокурор: Ну… Не зовсім. Але ж якщо однокласник неправильно відповів біля дошки, чому я не можу посміятися? Це ж смішно!
Толерантність: Тобі смішно. А йому, можливо, хочеться провалитися крізь підлогу. Скажи, тобі сподобається, якщо завтра весь клас сміятиметься з твоєї помилки?
Прокурор: (замислюється) Ну, якщо чесно, не дуже…
Адвокат: Ось бачите, Ваша честь! Толерантність учить нас поставити себе на місце іншого. А тепер інший приклад! У класному чаті хтось надіслав невдале фото однокласника, і всі почали ставити смайлики.
Прокурор: Та це просто жарти! Один смайлик нічого не вирішує!
Толерантність: А якщо таких смайликів двадцять? А якщо через них людина не захоче завтра йти до школи? За екраном теж людина, у якої є почуття.
Суддя: Переконливо. А що скажете про тих, хто має іншу думку?
Прокурор: Я вважаю, що моя думка найправильніша!
Адвокат: Звісно! А решта людства просто ще не прочитала твоїх коментарів!
(Пауза для сміху.)
Суддя: Тиша в залі! Хоча аргумент цікавий…
Толерантність: Толерантність не означає, що потрібно з усім погоджуватися. Можна сперечатися, доводити свою думку, не дружити з усіма. Але не можна принижувати людину через те, що вона відрізняється від тебе.
Прокурор: А якщо людина новенька в класі? Якщо вона сором'язлива, говорить тихо або не має друзів?
Толерантність: Тоді можна просто підійти й сказати: «Привіт! Сідай із нами». Іноді одне добре слово важить більше, ніж ціла промова про дружбу.
Адвокат: А в сучасній Україні це особливо важливо. Хтось переїхав через війну, хтось сумує за рідними, хтось переживає складні часи. Ми не завжди знаємо, що людина носить у своєму серці.
(Прокурор трохи ніяковіє.)
Прокурор: Знаєте… Я сьогодні сам написав у чаті неприємний коментар про однокласника. Усі сміялися, і я теж. А тепер думаю: може, йому було зовсім не смішно…
Толерантність: Визнати помилку — це не слабкість. Це сміливість. Головне — не просто зрозуміти, а виправити її.
(Прокурор звертається до Адвоката.)
Прокурор: Вибач. Схоже, сьогодні я сам став головним доказом на твою користь.
Адвокат: Приймається! Але наступного разу краще подумай, перш ніж натискати «Надіслати».
(Суддя встає.)
Суддя: Суд ухвалив рішення! Толерантність визнати невинною, корисною та необхідною для кожної школи! А головне покарання для тих, хто ображає інших, — щоденна практика доброти, поваги та самоконтролю!
Прокурор: Ваша честь, а можна мені замість покарання отримати п'ятірку з толерантності?
Суддя: Можна! Але тільки якщо доведеш свої знання на практиці!
(Усі усміхаються та виходять уперед.)
Адвокат: Не смійся з того, хто помиляється.
Прокурор: Не засуджуй того, хто відрізняється від тебе.
Толерантність: Не мовчи, коли когось ображають.
Суддя: І пам'ятай: справжня вихованість проявляється не тоді, коли на тебе дивляться вчителі, а тоді, коли ти сам обираєш, як учинити.
Усі разом:
«Ми різні — і це нормально! Ми не зобов'язані думати однаково, але зобов'язані поважати одне одного. Толерантність починається з тебе!»
(Усі піднімають картки зі словами «Повага», «Доброта», «Розуміння», «Підтримка». Завершення під музику.)
Відео про клас з аркушами
Ведуча 1: Суд виніс остаточний і справедливий вирок. Але пам'ятайте, що цей іспит на людяність ми складаємо не в залі суду, а щодня — у своєму класі, серед друзів.
Ведучий
2:
(на
фоні музики)
Кожен зім'ятий аркуш, кожне необережне
слово залишає слід. Особливо зараз, коли
наше спільне життя наповнене тривогою
та випробуваннями.
Ведуча
1:
Саме тому сьогодні толерантність в
Україні стала чимось набагато більшим,
ніж просто правилом ввічливості..
Потужний сучасний фінал: «Толерантність як зброя єдності»
(Світло в залі приглушується. На екрані починається динамічний, але зворушливий відеоряд або слайд-шоу: кадри з українських міст, обличчя волонтерів, які сортують допомогу; залізничники, які евакуювали людей; лікарі в операційних під час блекаутів; військові, які діляться сухпайком із місцевими; цивільні, які разом розгрібають завали чи діляться водою. Музичний фон: глибока, сильна інструментальна мелодія з елементами етно-мотивів).
Ведучий 1: Сьогодні в Україні слово «толерантність» повністю скинуло з себе суху форму запозиченого терміна. Воно набуло нового — оборонного, стратегічного значення.
Ведуча 2: У часи, коли ворог намагається розколоти нас зсередини, підкинути розбрат у соцмережі та посварити через побутові дрібниці, наша терпимість і взаємоповага стають справжньою зброєю.
Учень 1) Толерантність по-українськи — це про те, як родина зі Львова чи Вінниці приймає у своєму домі переселенців із Покровська, Бахмута чи Херсона. Це коли ми не міряємося, кому важче, а просто підставляємо плече.
Учень 2: Це коли ми з повагою і розумінням ставимося до тих, хто щойно перейшов на українську мову, підтримуючи їхній вибір, а не засуджуючи за помилки. Це вміння чути і берегти одне одного.
Учень 3: Це повага до болю іншої людини. Коли ти не знаєш, через що пройшов твій однокласник, сусід чи випадковий перехожий, але ти виявляєш чуйність, стримуєш гнів і ділишся теплом, бо ми всі носимо невидимі шрами цієї війни.
Учень 4: Це коли тисячі абсолютно різних людей — бізнесмени, студенти, айтішники, пенсіонери — забувають про свої суперечки, стають в одну чергу, щоб здати кров, або разом за хвилину закривають мільйонні збори для ЗСУ.
Ведучий 1: Толерантність сьогодні — це наша здатність не ділити українців на «правильних» і «неправильних», на тих, хто поїхав, і тих, хто залишився. У нас один спільний ворог, одна велика трагедія і одна спільна мрія.
Ведуча 2: Ворог мріє, щоб ми втомилися один від одного, щоб ми почали внутрішні чвари. Але наша відповідь — це єдність, де кожен поважає простір, думку та зусилля іншого.
Ведучий 1. Пам'ятайте: толерантність починається з кожного з нас, а з нашої толерантності будується незламна нація.
Усі разом: Дякуємо за увагу! Слава Україні!
Фінальна пісня