Виховний захід до Дня толерантності.

Яровенко Тетяна Володимирівна 12 листопада 385 Відгуки відсутні

Про матеріал

Сценарій виховного заходу до Дня толерантності. Містить сучасті сценки, відеоролики та кліпи.
Перегляд файлу

1. Перформанс-відкриття «Анатомія Доброти»

( На сцені стоїть білий манекен або просто один учень у білому худі з капюшоном. Поруч — дівчина в образі Любові, тримає в руках балончик із яскравою змивною фарбою або кольоровий скотч).

Ведуча 1: Жила-була на світі дівчина на ім'я Любов. І вирішила вона створити ідеальну Людину. Але чарівники сказали їй: «Людина не може бути порожньою. Тобі треба обрати для неї одну головну рису».
Ведучий 2: Перед нею стояли: Удача, Радість, Краса, Ніжність і Доброта. Кожна пропонувала своє.

(Кожен персонаж виходить і залишає свій «слід» на білому одязі манекена/учня — наклеює яскравий стікер або робить мазок фарби)( ЄВА)

  • Удача: (Віка Щ.) Я дам їй успіх, щоб вона ніколи не знала бідності!

  • Радість(Віка К.): Я дам їй сміх, щоб вона світилася!

  • Краса: (Діана) Я дам їй ідеальний зовнішній вигляд для мільйонів лайків!

  • Доброта:(Даша) А я дам їй серце, яке вміє відчувати чужий біль, навіть коли навколо темно.

Ведуча 1: І Любов обрала Доброту. Бо без неї Краса стає холодною, Радість — егоїстичною, а Удача — сліпою.
(Учень у білому скидає капюшон, розправляє плечі — на ньому яскраве серце).
Усі разом: Бо Людина починається з добра!

(Дашка) Людина починається з добра!

Із ласки і великої любові,

Із батьківської хати і двора,

З поваги, що звучить у кожнім слові.

(Віка Щ)Людина починається з добра,

Із світла, що серця переповняє,

Ця істина, як світ, така стара,

А й досі на добро нас надихає.

Віка КЛюдина починається з добра,

З уміння співчувати, захистити,—

Разом:Це зрозуміти всім давно пора,

Бо ми прийшли у Світ добро творити.




Офіційний інформаційний блок: «Світові стандарти прав людини»

(На екрані з'являються слайди: Хроніка ООН, логотип ЮНЕСКО, текст 1-ї статті Загальної декларації прав людини)

Ведучий 1: Світ, в якому ми живемо, за останні десятиліття став глобальним. Відстані між країнами скоротилися завдяки технологіям, але відстані між серцями людей часто залишаються величезними.
Ведуча 2: Людство пройшло через сотні руйнівних конфліктів, перш ніж усвідомило просту істину: агресивність, конфронтація та відчуженість мають поступитися місцем взаєморозумінню й довірі.

Ведучий 1: Ідеї терпимості не виникли самі по собі. Це результат тривалої боротьби за людську гідність. 10 грудня 1948 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила Загальну декларацію прав людини.
Ведуча 2: Її перша стаття чітко проголошує фундаментальний принцип: «Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах». Це означає, що ні колір шкіри, ні стать, ні релігійні погляди, ні соціальне походження не можуть бути причиною для дискримінації.

Ведучий 1: Проте світ вимагав глибшого визначення цього механізму співіснування. Тому 16 листопада 1995 року на 28-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було підписано історичний документ — «Декларація принципів толерантності». Саме цей день було оголошено Міжнародним днем толерантності.

Відео про толерантність
Ведуча 2: У різних народів поняття толерантності має свої унікальні смислові відтінки, які разом створюють повну картину людської великодушності:

(Учні по черзі виходять з табличками різних мов або інформація графічно виводиться на екран)

  • 🇪🇸Ніякий В іспанській мові толерантність означає здатність визнавати відмінні від своїх власних, ідеї або думки.

  • 🇫🇷Дуднік У французькій мові — це ставлення, при якому допускається, що інші можуть думати чи діяти інакше, ніж ти сам.

  • 🇬🇧 Щербатий В. В англійській мові — готовність бути терпимим, поблажливим і відкритим.

  • 🇨🇳 Щербатий С. У китайській мові — це вміння бути великодушним і виявляти м'якість по відношенню до інших.

  • 🇦 Мазур Є В арабській мові — це прощення, милосердя, співчуття та прихильність.

🇺🇦Мержан В українській мові толерантність історично пов'язана зі стійкістю, витримкою, повагою до свободи іншого та вмінням знаходити спільну мову заради миру в домі, суспільстві

Ведучий 2: Як бачимо, мови різні, але серце у толерантності — одне. Проте повагу та взаєморозуміння можна виразити не лише словами.

Ведуча 1: Інколи мова танцю та пластики здатна передати емоції набагато глибше, ніж будь-яка декларація чи словник. Зустрічайте учениць Вероніку та Аріну з хореографічною композицією!

Танець (Вероніка та Аріна 9кл)


Ведучий 1 Надзвичайно важливо приймати інших такими, якими вони є не намагатись переробити під себе. А для цього треба мати знов ту ж саму терпимість або толерантність.


1.Єва Як легко буває комусь нагрубити,

Як важко сказати : «Прости».

Як легко буває нечесному жити,

Як важко до храму прийти.


2.Частенько далеко гріхи чужі бачим,

Під носом не бачим своїх.

Найменшу провину чужу не пробачим,

На кпини піднімем і сміх.


3. Як часто буває: не власного болю

Нам серцем не осягнуть,

І знов по життю понівечені долі

Пліч-о-пліч вже поряд ідуть.


4.. Щоб горе, байдужість тебе обминули,

Щоб друзів не розгубив,

Треба щоб люди Людину відчули,

Щоб сам ти Людиною був.


5. Хай друзі отримають справжнього Друга,

В любові знайди свою ціль,

Підставити вмій де плече, а де руку,

Прости всі образи і біль.


6. Вмій стримати прояв нещадного гніву ,

Терпимим до інших ти будь,

Добрим, порядним, чутливим і ніжним,

Та посмішку не забудь!

Ведуча 2: Дійсно, кожен із нас — це окремий всесвіт. Зі своїми смаками, мріями, характерами та поглядами.
Ведучий 1: Ми можемо сперечатися, мати різні хобі чи вподобання, але саме ця різноманітність і робить нас унікальними. Давайте переконаємося в цьому разом!


Кліп “МИ різні”

Ведуча 1: Бути різними — це наше багатство, але воно вимагає вміння слухати. А це, погодьтеся, завдання не з легких, особливо коли мова йде про підлітків!
Ведучий 2: Зазирнемо за лаштунки звичайного шкільного життя. Як підлітки шукають компроміси, коли перед ними стоїть серйозна спільна мета?
Ведуча 1: Дивіться гумористичну та життєву сценку «Місія "Ярмарок": Як козаки 7-Б класу спільну мову шукали»!

Сценка «Місія "Ярмарок": Як козаки 7-Б класу спільну мову шукали»

Дійові особи:

  1. Кузь (Командир) — активіст, ходить у футболці з тризубом, тримає великий аркуш-план, постійно командує: «Так, козацтво, збір!», «Працюємо на перемогу!».

  2. Вероніка (Тіктокерка) — патріотична блогерка. Навіть до волонтерства підходить творче: знімає розпаковки допомоги, монтує відоси, шукає гарні ракурси.

  3. Тарас або Діма чи Ярик (Крафтяр-винахідник) — спокійний хлопець у шляхетних окулярах. Постійно щось майструє, крутить у руках 3D-деталі, говорить термінами.

Крістіна (Кулінарна фея) — дівчина в українському віночку або фартуху, яка принесла величезну миску з випічкою. Для неї патріотизм — це нагодувати весь світ.

Shape1

ХІД СЦЕНКИ

(На сцені стоїть стіл. Вибігає Кузь, розгортає карту-план).

Кузь: (голосно) Так, 7-Б, загальний збір! Наш паралельний 7-А клас уже зібрав на ярмарку 2 тисяч гривень на дрон! Ми не можемо пасти задніх. Наша ціль — 2 тисячі і 100грн! Оголошую брейншторм. Хто що підготував?

(Забігає Вероніка з телефоном на селфі-палці).

Вероніка: Усім привіт, мої патріотичні підписники! Сьогодні ми з 7-б творимо історію. Богдане, підсунься, ти мені світло перекриваєш. Стань отак, наче ти суворий отаман, я зніму Reels під крутий звук!
Кузь: (обурено) Вероніко, який Reels? У нас дрон не куплений! Нам потрібна чітка стратегія, а не твої тренди!
Вероніка: Ой, Богдане, ти нічого не тямиш у маркетингу! Без моїх сторіз про наш ярмарок ніхто не дізнається. Нам потрібні охоплення, репости і... патріотичний флекс!

(Повільно заходить Тарас, тримаючи в руках купу дивних пластикових деталей).

Тарас: Добридень, вельмишановне товариство. Я проаналізував потреби ринку і роздрукував на 3D-принтері сорок брелоків у формі крил літака «Мрія», а також розробив модель настільного органайзера у вигляді козацької чайки.
Кузь: (бере брелок, крутить) О, оце по-нашому! Сила, пластик, патріотизм!
Вероніка: (жахається) Таресе, ну хто це купить? Воно ж сіре! Де патріотичний градієнт? Де блискітки? Де неоновий жовто-блакитний? Це ж не інстаграмно!
Тарас: (ображено) Вероніко, це висока інженерна точність із біорозкладного пластику! Твої блискітки забруднюють екологію України, це нетолерантно до природи!

(Вбігає Крістіна, ледь утримуючи велику миску, накриту рушником).

Крістіна: Хлопці, дівчата, розступіться! Козацька артилерія прибула! Спекла триста пампушок із часником і сто п’ятдесят кексів із синьо-жовтим кремом! Аромат такий, що директор з кабінету визирнув!
Кузь: О, їжа — це стратегічний ресурс!
Вероніка: (нюхає) Боже, часник?! Марійко, ти з глузду з’їхала? У мене зараз буде інтерв'ю зі шкільним парламентом! Як я буду знімати відео з ароматом борщу? Це токсично для мого блогу!
Крістіна: (бере руки в боки) Ах так?! Тобі часник не патріотичний? Та на цих пампушках уся наша історія тримається! Не подобається — сама печи свої макаруни без смаку!
Тарас: Між іншим, часник підвищує імунітет на 15%, що є дуже важливим у зимовий період...
Кузь: Та тихо ви! Нам треба єдиний план, а ви сперечаєтесь! Ти зі своїм телефоном, ти зі своїми цифрами, а ви — влаштували кулінарний батл!

(Усі відвертаються один від одного, ображені. Повна тиша).

Кузь: (дивиться на них, зітхає) Слухайте... Козаки. Ну що ми робимо? Пам'ятаєте, нам на виховній годині вчителька казала, що таке толерантність?
Тарас: Здатність поважати погляди та особливості інших осіб...
Кузь: Отож. Ми всі хочемо допомогти нашим захисникам. Ми всі любимо Україну. Але чомусь сваримося через те, що ми різні.
Вероніка: (опускає телефон) Ну... взагалі-то, Олеже, твої брелоки реально міцні. Якщо я розмалюю їх маркерами в патріотичні кольори і викладу в ТікТок — їх розметуть за першу перерву.
Тарас: (посміхається) Правда? Ну... якщо з маркерами, то я не проти. Динамічний дизайн підвищить конверсію продажів.
Крістіна: А щодо пампушок... Стефо, я ж можу кекси поставити на передній план, вони ж гарні, для твоїх фоток підійдуть. А пампушки загорнемо в термопакети, щоб пахли тільки тим, хто їх купує.
Вероніка: Марічко, ти геній! Ароматний маркетинг! Я зніму відео: «Таємний інгредієнт незламності». Це буде тренд!
Кузь: (радісно) От бачите! Патріотизм — це не тоді, коли всі однакові й ходять строєм. Патріотизм по-українськи — це коли блогер, інженер і кулінар об'єднуються, поважають таланти один одного і разом збирають на дрон для ЗСУ!
Тарас: Толерантність — це повага до різноманітності.
Вероніка: Бо разом ми — не просто клас. Разом ми — сила, яку ніхто не здолає.

(Усі стають в один ряд, беруться за руки).

Крістіна: Світ великий і різний, але нас об’єднує одне велике серце.
Кузь: Починаймо з себе — будьмо терпимими, добрими та єдиними!
Усі разом: З Днем толерантності! Слава Україні!

(Уклін під бадьору сучасну українську пісню, наприклад, кавер на «Ой, у лузі червона калина» або інший енергійний трек).

Ведучий 1: Ми переконалися, що коли є повага, будь-яка місія стає здійсненною! А от цікаво, що про толерантність у школі думають ті, хто щодня навчає нас терпінню та мудрості?
Ведуча 2: Наші журналісти провели таємне розслідування і розпитали найавторитетніших експертів — наших вчителів! Дивіться ексклюзивні інтерв'ю на екрані!

Відеоінтерв”ю з учителями

Ведучий 1: Думки наших педагогів вкотре доводять: без взаємоповаги школа перетворилася б на суцільний хаос.
Ведуча 2: Проте у соцмережах та шкільних коридорах і досі точаться палкі дискусії. Дехто вважає, що контролювати свої емоції та слова — це зайва трата часу.
Ведучий 1: Щоб поставити крапку в цій суперечці, ми вирішили діяти радикально. Увага! До зали суду викликаються всі сторони конфлікту!

Сценка до Дня толерантності «Суд над толерантністю»

Дійові особи:

Суддя(ДАНЯ) — серйозний, але з почуттям гумору.

Прокурор(КУЗЬ) — вважає, що толерантність у школі лише заважає.

Адвокат — захищає толерантність.

Толерантність(Сашка) — спокійна, упевнена, дотепна.

(Суддя заходить, стукає молотком або лінійкою по столу.)

Суддя: Увага! Судове засідання оголошую відкритим! Розглядається надзвичайно важлива справа: «Толерантність — користь чи зайва витрата шкільного часу?»

Прокурор: Ваша честь! Я вимагаю негайно виключити толерантність зі школи! Через неї ми повинні поважати чужу думку, не ображати однокласників і навіть контролювати свої коментарі в інтернеті! Куди котиться цей світ?!

Суддя: А ви хотіли б, щоб учні могли ображати одне одного без жодних наслідків?

Прокурор: Ну… Не зовсім. Але ж якщо однокласник неправильно відповів біля дошки, чому я не можу посміятися? Це ж смішно!

Толерантність: Тобі смішно. А йому, можливо, хочеться провалитися крізь підлогу. Скажи, тобі сподобається, якщо завтра весь клас сміятиметься з твоєї помилки?

Прокурор: (замислюється) Ну, якщо чесно, не дуже…

Адвокат: Ось бачите, Ваша честь! Толерантність учить нас поставити себе на місце іншого. А тепер інший приклад! У класному чаті хтось надіслав невдале фото однокласника, і всі почали ставити смайлики.

Прокурор: Та це просто жарти! Один смайлик нічого не вирішує!

Толерантність: А якщо таких смайликів двадцять? А якщо через них людина не захоче завтра йти до школи? За екраном теж людина, у якої є почуття.

Суддя: Переконливо. А що скажете про тих, хто має іншу думку?

Прокурор: Я вважаю, що моя думка найправильніша!

Адвокат: Звісно! А решта людства просто ще не прочитала твоїх коментарів!

(Пауза для сміху.)

Суддя: Тиша в залі! Хоча аргумент цікавий…

Толерантність: Толерантність не означає, що потрібно з усім погоджуватися. Можна сперечатися, доводити свою думку, не дружити з усіма. Але не можна принижувати людину через те, що вона відрізняється від тебе.

Прокурор: А якщо людина новенька в класі? Якщо вона сором'язлива, говорить тихо або не має друзів?

Толерантність: Тоді можна просто підійти й сказати: «Привіт! Сідай із нами». Іноді одне добре слово важить більше, ніж ціла промова про дружбу.

Адвокат: А в сучасній Україні це особливо важливо. Хтось переїхав через війну, хтось сумує за рідними, хтось переживає складні часи. Ми не завжди знаємо, що людина носить у своєму серці.

(Прокурор трохи ніяковіє.)

Прокурор: Знаєте… Я сьогодні сам написав у чаті неприємний коментар про однокласника. Усі сміялися, і я теж. А тепер думаю: може, йому було зовсім не смішно…

Толерантність: Визнати помилку — це не слабкість. Це сміливість. Головне — не просто зрозуміти, а виправити її.

(Прокурор звертається до Адвоката.)

Прокурор: Вибач. Схоже, сьогодні я сам став головним доказом на твою користь.

Адвокат: Приймається! Але наступного разу краще подумай, перш ніж натискати «Надіслати».

(Суддя встає.)

Суддя: Суд ухвалив рішення! Толерантність визнати невинною, корисною та необхідною для кожної школи! А головне покарання для тих, хто ображає інших, — щоденна практика доброти, поваги та самоконтролю!

Прокурор: Ваша честь, а можна мені замість покарання отримати п'ятірку з толерантності?

Суддя: Можна! Але тільки якщо доведеш свої знання на практиці!

(Усі усміхаються та виходять уперед.)

Адвокат: Не смійся з того, хто помиляється.

Прокурор: Не засуджуй того, хто відрізняється від тебе.

Толерантність: Не мовчи, коли когось ображають.

Суддя: І пам'ятай: справжня вихованість проявляється не тоді, коли на тебе дивляться вчителі, а тоді, коли ти сам обираєш, як учинити.

Усі разом:

«Ми різні — і це нормально! Ми не зобов'язані думати однаково, але зобов'язані поважати одне одного. Толерантність починається з тебе!»

(Усі піднімають картки зі словами «Повага», «Доброта», «Розуміння», «Підтримка». Завершення під музику.)

Відео про клас з аркушами

Ведуча 1: Суд виніс остаточний і справедливий вирок. Але пам'ятайте, що цей іспит на людяність ми складаємо не в залі суду, а щодня — у своєму класі, серед друзів.

Ведучий 2: (на фоні музики) Кожен зім'ятий аркуш, кожне необережне слово залишає слід. Особливо зараз, коли наше спільне життя наповнене тривогою та випробуваннями.
Ведуча 1: Саме тому сьогодні толерантність в Україні стала чимось набагато більшим, ніж просто правилом ввічливості..

Потужний сучасний фінал: «Толерантність як зброя єдності»

(Світло в залі приглушується. На екрані починається динамічний, але зворушливий відеоряд або слайд-шоу: кадри з українських міст, обличчя волонтерів, які сортують допомогу; залізничники, які евакуювали людей; лікарі в операційних під час блекаутів; військові, які діляться сухпайком із місцевими; цивільні, які разом розгрібають завали чи діляться водою. Музичний фон: глибока, сильна інструментальна мелодія з елементами етно-мотивів).

Ведучий 1: Сьогодні в Україні слово «толерантність» повністю скинуло з себе суху форму запозиченого терміна. Воно набуло нового — оборонного, стратегічного значення.

Ведуча 2: У часи, коли ворог намагається розколоти нас зсередини, підкинути розбрат у соцмережі та посварити через побутові дрібниці, наша терпимість і взаємоповага стають справжньою зброєю.

Учень 1) Толерантність по-українськи — це про те, як родина зі Львова чи Вінниці приймає у своєму домі переселенців із Покровська, Бахмута чи Херсона. Це коли ми не міряємося, кому важче, а просто підставляємо плече.

Учень 2: Це коли ми з повагою і розумінням ставимося до тих, хто щойно перейшов на українську мову, підтримуючи їхній вибір, а не засуджуючи за помилки. Це вміння чути і берегти одне одного.

Учень 3: Це повага до болю іншої людини. Коли ти не знаєш, через що пройшов твій однокласник, сусід чи випадковий перехожий, але ти виявляєш чуйність, стримуєш гнів і ділишся теплом, бо ми всі носимо невидимі шрами цієї війни.

Учень 4: Це коли тисячі абсолютно різних людей — бізнесмени, студенти, айтішники, пенсіонери — забувають про свої суперечки, стають в одну чергу, щоб здати кров, або разом за хвилину закривають мільйонні збори для ЗСУ.

Ведучий 1: Толерантність сьогодні — це наша здатність не ділити українців на «правильних» і «неправильних», на тих, хто поїхав, і тих, хто залишився. У нас один спільний ворог, одна велика трагедія і одна спільна мрія.

Ведуча 2: Ворог мріє, щоб ми втомилися один від одного, щоб ми почали внутрішні чвари. Але наша відповідь — це єдність, де кожен поважає простір, думку та зусилля іншого.

Ведучий 1. Пам'ятайте: толерантність починається з кожного з нас, а з нашої толерантності будується незламна нація.

Усі разом: Дякуємо за увагу! Слава Україні!

Фінальна пісня


В прямому ефірі
Інтернет-конференція: ШІ та цифрові інструменти для організації навчання в умовах блекаутів