8 липня о 18:00Вебінар: Проєктне навчання: розвиваємо логічне, критичне та креативне мислення школярів

Виховний захід. Фольклорно-обрядове дійство "Дівич-вечір"

Про матеріал
Фольклорно-обрядове дійство для старшокласників. Виховання національно-культурних цінностей, любові та поваги до культури, звичаїв, традицій рідного народу.
Перегляд файлу

Блистівський навчально-виховний комплекс

 

 

 

 

 

 

   Дівич-вечір

Фольклорно-обрядове дійство

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                      

 

 

                                                                   Підготував

                                                                   фольклорний гурт

                                                                     «Срібна криничка»

Керівник: Курило Н. М. 

 

 

 

Мета. Відтворити обряд проведення дівич-вечора. Розширити знання учнів про весільну обрядовість на Україні, зокрема, про його особливості в рідному селі. Удосконалювати навички народного співу. Розвивати усне мовлення, формувати відчуття краси рідної мови. Виховувати бажання відроджувати і оберігати народні звичаї, традиції і обряди; почуття любові до рідного краю; шанобливе ставлення до народної мудрості, пісні, звичаїв, культурних надбань попередніх поколінь.

Обладнання. Дійство проходить у кімнаті народного побуту «Бабусиній хаті». Скрізь рушники, квіти і калина у глечиках. Скриня наповнена «приданим», на дерев’яному ліжку – «гора» подушок і велика «перина». На лавках «трубки» домотканого полотна, тощо.

        Грона калини, барвінок, заготовлені з ліщини гілки, кольоровий папір, ножиці, нитки, червона хустка, колоски жита, біле домоткане полотно, хлібна діжа, кругла хлібина, дівочий вінок, намисто, кролевецький рушник, стрічки, монети, ряба хустка для молодої, весільний наряд молодої; всі учасники дійства в народних костюмах.

Попередня підготовка. 1. Збір фольклорно-етнографічних матеріалів від жителів села та з літературних джерел;

2. Вивчення фольклорних творів;

3. Виготовлення атрибутів обрядовій.

План проведення

1. Вступне слово вчителя (керівника фольклорного гуртка);

2. Обряд виготовлення весільного віночка;

3. Обрядодії пов’язані з виготовленням молодій весільного вільця;

4. Дівчата роблять весільний віночок і виконують відповідні обрядові пісні;

5. Символічне прикрашання віночка стрічками;

6. Приміряння весільного наряду молодою;

7. Частування гостей.

Хід фольклорного дійства

1. Вступне слово керівника фольклорного гуртка.

Українське весілля… Його досліджують, ним захоплюються, з нього черпають народну мудрість, повагу до двох молодих людей, бажаючих поєднати свої долі, свої серця. Але мало хто тепер знає, що увечері, напередодні цього святкового дня, молодь влаштовувала прощальний вечір окремо в оселях молодої і молодого, як символ прощання з самотнім життям. Цього вечора наречений і наречена прощалися з дівочою і парубоцькою громадою та переходили в стан одружених господарів.

Особливою ліричністю визначалися такі вечори у дівочій громаді. Дівич-вечір поширений у центральних і східних областях України перед весільний обряд (дівичник, вечорина, дружбини, пироги, тощо). Саме тут дівчата робили весільне вільце – вишневу чи соснову, а у нас з ліщини гілку, прикрашену стрічками та жмутками колосків, - символ незайманості, краси та молодості. Гілок повинно бути непарна кількість. А ще робили нареченій весільний вінок – символ непорочності, символ дівочої честі. Він мав бути барвистим і яскравим, як квітуча краса та молодість нареченої.

Всі дружно збиралися в суботу ввечері у хаті молодої.

2. Прощання нареченої з дівочим віночком.   

Заходить у світлицю молода з дружкою із запросин, запрошує на весілля всіх присутніх в зал, кланяється:

«Просили батько, просили мати,

і я прошу: на хліб, на сіль

та на весілля, а всіх дівчат –

до вінка».

Знімає вінок з голови, гладить на ньому квіточки, пригортає до серця:

«Прощай, мій віночок дівочий

Моє дівуваннячко…»

Співає задумливо пісню.

Ой ти, мій віночок,

В зелен барвіночок

У свята ходила

На дівочих косах,

У стрічках хороших

Я тебе носила.

 

В зеленім лісочку

Брала барвіночок

Та й вінок в’язала.

Гуляти ходила,

Милого любила,

Йому руку дала.

 

Прощавай віночку

Зелен барвіночку

Носити не буду

Як на посад сяду

До князя на раду, -

Про тебе забуду.

Чути пісню за вікном.

Ой брязнули ключі

Із неба летючі,

Заспівали дружки

До Марини ідучи

Гу-у-у!

Перша дружка.

- Доброго вечора у вашій хаті.

Молода

- Спасибі вам, дівчата, що прийшли до вікна.

 

Старша дружка

- А все взяли з собою на вільце та вінок.

Друга дружка

- Та все.

(Викладають на стіл хлібину, калину, барвінок, колоски, гілки ліщини, хустину, кольоровий папір).

Молода

- Всі прийшли, голубоньки (перераховує по іменам всіх дівчат).

Третя дружка

- Ось уже дочекалися і тебе, Марино, заміж видавати. Поменшає нашого товариства.

Молода

- Добре мені було з вами дівувати. Дякую вам за поміч, що допомогли вчасно наткати полотна на рушники та сорочки на весілля. А тепер і до вінка час настав.

3. Виготовлення весільного вільця.

Бабуся молодої

- Та ви не баріться, бо час вже пізній. Але спочатку як годиться, вілечко приготуйте до весільного дня молодій.

Дівчата

- Та давайте.

Бабуся

- Треба до всякої справи з Божою поміччю приступати.

Співають

Благослови, Боже,

Благослови, Боже,

І отець, і мати,

Своєму дитяті

Вілечко почати

Гу-у-у!

Четверта дружка

- Обів’ємо гілочки барвінком, щоб вічним було кохання і шлюб молодої.

П’ята дружка

- Щоб жила в щасті і добробуті.

Встромляють гілочки в хлібину, при цьому співають.

Наше вілечко пишне,

Як у саду вишня,

як місячно ясне,

як сонечко красне.

Гу-у-у!

Шоста дружка

- Покладемо у вершок вільця колоски жита, щоб молоді щасливо жили і були здорові.

Сьома дружка

- Пучок калини, щоб були гарні, як калинові грона.

Восьма дружка

- Та гроші, щоб були багаті.

Покривають вілечко хусткою.

Наше вілечко пишне,

Як сонечко ясне.

Для дівки Марини

Ми вільце зробили.

Гу-у-у!

4. Виготовлення весільного віночка.

- А тепер приступайте до весільного вінка. Та не поспішайте. В кожну квіточку вкладіть всі свої старання, щоб віночок вийшов барвистий та яскравий, як краса та молодість нашої нареченої.

Дівчата готують все необхідне для вінка.

Налетіли гуси

На наш двір.

Та й нанесли зіллячка

Нам на стіл.

Ой що ж з того зіллячка зробимо,

Для Марини віночок зів’ємо.

Перед початком роботи співають.

Благослови, Боже,

Благослови, Боже,

І отець, і мати,

Своєму дитяті

Віночок почати.

Гу-у-у!

Співають на початку роботи.

В долину, дружечки,

В долину.

По червоную калину

По хрещатенький барвіночок

Молодій на вінок.

Гу-у-у!

Співають під час роботи.

Ой вийся, віночку,

В зелен барвіночку

Із ружі, з калини,

Молодій, Марині.

Гу-у-у!

Старша дружка

- Погляньте, який гарний віночок вийшов, рівненький, кругленький, як сонечко.

Перша дружка

- Хай же в нашої подруженьки і життя буде таким рівним і щасливим.

 

Друга дружка

- Дівчата, а тепер давайте прикрасимо віночок стрічками.

Дівчата по черзі прив’язують стрічки та коментують символічне значення кожної з них.

Перша дівчина

- Першою у віночку, посередині, в’яжуть світло-коричневу стрічку – символ землі-годувальниці;

Друга дівчина

- З обох боків від коричневої – жовті стрічки, - символ сонця;

Третя дівчина

- За жовтими стрічками прив’яжемо світло-зелені – символ краси і молодості;

Четверта дівчина

- А голубі і сині стрічки – це символ води і неба, що дають силу і здоров’я;

П’ята дівчина

- Далі йдуть оранжеві – символ хліба;

Шоста дівчина

- Фіолетові стрічки символізують мудрість людини;

Сьома дівчина

- А малинові – це символ душевності, щирості;

Восьма дівчина

- Рожеві стрічки символізують достаток родини;

6. Приміряння весільного наряду молодою. 

Дівчата розстеляють на підлозі біле домоткане полотно, на нього ставлять хлібну діжку, зверху кладуть кожуха, і на все це сідає молода.

Дівчата співають

Подай мати стільця,

Золотого гребінця,

Білого кожуха,

Щоб сіла молода.

Гу-у-у!

Молода сідає. Дівчата співають.

Послухай, Марино, щось гуде,

То твоя матінка та й іде,

Та й несе тобі гребінець

Розчесати косоньку під вінець.

Входить мати. В руках хлібина, на хлібині вінок. Хлібину кладе дочці на коліна. Розчісую коси гребінцем.

Дівчата співають

На дворі терен тешуть,

На дворі терен тешуть,

В хаті косу чесуть.

Вже овес домолочують,

А косу дозолочують.

Гу-у-у!

 

Старша дружка з дівчатами вбирають молоду у весільний наряд, крім віночка.

Мати бере хлібину, три рази обходить з нею навколо голови дочки за ходом сонця, бере в руки вінок і накладає дочці на голову.

Дівчата співають

Знати, Марино, знати,

Що то рідна мати,

Вінок накладає,

Як голубка припадає.

Гу-у-у!

Донька встає, хреститься, цілує хлібину, матір в руку, а дівчата намагаються швидко сісти на діжку, щоб першою вийти заміж.

Мати загортає в рябу хустку хлібину, подає дочці зі словами: «Ось такою, дочко, ти завтра підеш до вінця із своїм судженим».

Дівчата співають.

Червона калинонька,

Січена,

Буде Маринонька

Звінчана,

Золотий перстеньок

На руці,

Червоний чобіток

На нозі,

На рушничок стане

Під вінцем

Із Миколою молодцем.

 

Готуй, мати, посаг,

На чотирьох возах,

Та ще й на мажарі,

Дочка буде в парі.

Гу-у-у!

 

Готуй, мати, гроші,

Бо свати хороші,

Коня вороного

Зятю дорогому.

Гу-у-у!

 

Готуй, батько, воли,

Та й ковані вози

На дубову скриню

Та й везти княгиню.

Гу-у-у!

 

Молода.

Спасибі вам дівчата, що прийшли до вінка, сплели мені цього красеня уквітчаного, зібрали вільце.

А тепер запрошую всіх, як годиться, до святкової вечері.

Молода частує всіх квасом.

Дівчата співають.

Квасу, Марино, квасу

Не маємо часу,

Вілечко зробили

Ще квасу не пили.

Гу-у-у!

 

Квасу, Марино, квасу

Не маємо часу,

Віночок зробили

Ще квасу не пили.

Гу-у-у!

Після частування розпочинаються танці.

 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

doc
Додав(-ла)
Курило Ніна
Додано
7 травня
Переглядів
57
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку