Виховний захід "Україна – соборна держава"

 

                                                     Рекомендую для учнів початкової школи

 

 

"Україна – соборна держава"

Мета: виховання в учнів любові до Батьківщини, українського народу, державної мови, Привити обов'язок -  берегти і зміцнювати рідну державу, ніколи не забувати про сумний досвід минулого, з оптимізмом дивитись у майбутнє.

Обладнання: хліб, сіль, рушник, калина, карта України, олівці.

Хід свята

Вчитель:

                                               На землі великій є одна країна:

Гарна, неповторна, красна, як калина.

І живуть тут люди добрі, працьовиті.

І скажу, до речі, ще й талановиті.

Землю засівають і пісні співають,

На бандурі грають і вірші складають.

Про ліси і гори, І про синє море,

Про людей і квіти… То скажіть же, діти,

Що це за країна?

   Любі друзі, наша святкова зустріч присвячена нашій Батьківщині, країні, у який ми живемо.  Україна – це квітучий край з рутою-м’ятою та барвинком. Україна – це милозвучна рідна мова, вишитий рушник, задушевна лірична пісня та калина біля хати.  У наш клас завітали гості щирі,  привітайте в добрий час гостей усмішкою й миром.

Доброго дня вам! Доброго дня нам!

Доброго дня всій Україні!

Найдорожчих гостей в Україні. завжди зустрічали хлібом – сіллю на вишитому рушнику.

Гостей дорогих ми вітаємо щиро, стрічаємо з честю, любов’ю та миром.(Обходимо всіх з хлібом –сіллю)

    Учень. 1  Є в центрі Європи чудова країна, сягає корінням у сиві часи.

                     І це – незалежна моя Україна!  Тут гори Карпати, степи і ліси.

    Учень2.  Ґрунти чорноземні, джерела цілющі, озера блакитні та клімат м’який

                     Козацька слава повік невмируща та шлях до свободи завжди нелегкий.

    Учень 3 : Батьківщино, Вітчизно, країно моя!

                     Де б в житті я не був, ти завжди біля мене, зі мною.

                    Ти – це сонце барвисте, це – ліс, це поля.

                    Я пишаюсь твоєю красою!

  Учень 4.   Ти -  вишневий садок, біля хати червона калина.

                    Ти – це спів солов’я навесні у гаю, ти це пам’ять віків,

                    Батьківщина моя, Україна!

 Вчитель:  Україна... Скільки у цьому слові любові, тепла, ніжності. Україна – це безкраї простори, мальовнича природа, золоті ниви пшениці, ліси, моря, та ріки. Україна – це квітучі сади, стежина до хати, шепіт вітру і шелест дощу, спів птахів і рожева мальва під вікном. Україна – це росяні світанки, зоряне небо. Краса нашого краю вражає, захоплює, чарує. 

Давайте складемо тематичну «павутинку» до слова Батьківщина. І до слова Україна.

Батьківщина – найдорожча, найкраща, наймиліша, найсвітліша, найрідніша

Україна – суверенна, демократична, незалежна, соціальна, правова.

Чарівна і прекрасна наша Україна. А скільки ж в неї міст! (учень та учениця біля карти України, в руках кольорові олівці)

           Учень5:  Мов дивна мапа олівці. Червоний – місто Чернівці!

   Учениця 6: Оранжевий  - Одеса-мама, хоч кольорів там ціла гамма!

Учень 5:   Нас кличе жовтий без утоми до себе в гості у Житомир!

Учениця 6: Як на ланах зеленее збіжжя, зеленее місто Запоріжжя!

            Учень 5:  А старовинний Борислав блакитну назву нам прислав!

       Разом: Всі кольори запам’ятати поможуть вам міста малята!

   Вчитель: На долю нашого народу випало багато героїчного і водночас трагічного. Здавна земля наша була ласим куснем для сусідів. Історія України - це історія народу, який протягом багатьох століть боровся за свою незалежність та єдність. Ідея єдності нашої держави була однією з найзаповітніших мрій українців. 22 січня 1919 року в Київі було урочисто проголошено Універсал соборності, в якому говорилось про те. що однині воєдино об’єднаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західна та Східна. Тепер є єдина, незалежна Українська республіка. Слово соборність включає у себе єдність і згуртованість. І от 22 січня ми відзначаємо День соборності України. Це надзвичайно важлива дата в історії нашої держави. Тепер Україна – одна з найбільших Європейських держав, її площа – 604 тисячі квадратних кілометрів, на ній проживає понад  110 національностей, і всі є громадянами України, які творять сьогодення своєї країни. Отже складаючи павутинку ми сказали, що  Україна соціальна, незалежна, демократична, правова, суверенна, а тепер додамо – СОБОРНА.

 Учень7 :  Соборна Україна нині незалежна, як квітка синьо-жовта розцвіла.

                     І не згубилася людська любов безмежна до України - неньки і її буття,

        Що упродовж віків нам мрію дарувала й снагу іти до вільного життя.

 Учениця 8:  Буває часом сліпну від краси, спинюсь, не тямлю, що воно за диво,

                      Оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо,

                      Усе, є – дорога, явори усе моє – все зветься Україна!

Учень 9.                                     Не вір у те щастя,  що десь в чужині, 
                                                    Хоч і зове, і кличе,

                                                     На світі є Україна одна –

Там журавлі курличуть.

Я україночка від роду, 
Землі цієї я краплинка.

  Я – доля рідного народу 
Його дитина – українка.

         Вчитель: Батьківщина – це також наша культура.  Варто знати, що ніщо так не єднає людей, як пісня. Українська пісня вливає в наші серця ніжність та любов, проростає в них паростками добра і краси.

Танець хлопчика з дівчинкою під пісню  «Ти ж мене підманула».

 Вчитель:  Укранську культуру важко уявити без гуморесок:

1. Скільки учнів у вашому класі?
   —  З учителькою — тридцять п'ять.
   —  Отже, без неї тридцять чотири!
   —   Е,   ні!  Без  учительки  в  класі  не залишиться жодної душі!
2. Петро біля дошки розв’язував задачу. Довго пихтів, чухав потилицю і нарешті за допомогою вчительки розв’язав.
   —    Гаразд, — сказала вчителька  — ставлю тобі авансом «три»!
   —    А в получку буде «пара»! — прокоментував з останньої парти Сашко.
3. Вчителька на осінь дітям стала натякати. А коли в саду найкраще яблука зривати? И хлопчисько, що все знає відповв з-за парти: Як прив’зана собака. І немає варти.

Учень 8  Водограй, полів розмай, зелен гай, ліщина,

                Все це рідний, любий край – Наша Батьківщина.

             Пам’ятай, не забувай батьківську стежину,

             Прикрашай, шануй свій край, дім свій – Україну.

Входить дівчинка, вдягнена у червону сукню, волосся якої прикрашає калина. Хлопчик: О, а ти хто?

   Дівчинка –калина:  Я – одна з  улюблених  рослин-символов Украни - Калина. Символ кохання, краси, щастя. Навесні я вкриваюся білим цвітом, а восени палахкочу гронами червоних плодів.

Зацвітає калина, зеленіє ліщина,

Степом котиться диво-луна.

То моя Україна, то моя Батьківщина,

Що, як мама і тато -  одна.

Танець під пісню С.М. Ротару «Одна калина»

 

Вчитель: Україна... Її майбутнє в руках молоді. Від нас залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою, щасливою. 

Учень 9. Любіть прекрасну Україну, цінуйте мову солов’їну,
                 Шануйте маму завжди, тата! працюйте, щоб жилось багато!
                 Ще посадіть вербу, калину, оберігайте Україну.

Учень 10. Україно! Ти для мене диво!

                  І нехай пливе за роком рік,

                  Буду, мамо, горда і вродлива,

                  З тебе дивуватися повік.

                  Красивий, щедрий, рідний край

                  І мова наша солов їна.

                 Люби, шануй, оберігай  -

                 Усе, що зветься, Україна!

Вчитель: Ми маємо розуміти, що лише в єдності дій та соборності душ  можемо досягти величної мети – побудувати економічно й духовно багату, вільну й демократичну Україну, якою пишатимуться наші нащадки.

         Учень 11. Україно, соборна державо,

                           Сонцесяйна колиско моя,

                            Ні, не вмерла й не вмре твоя слава,

                           Завойована в чесних боях.

                   Я вірю, що дух твій ніколи не згасне.

                  Ти совість народу, незгасна зоря,

                  Живи й процвітай, Україно моя,

                   Для миру, для щастя, любові й добра

 

Учень і учениця на сцені, в руках дівчини вінок.

Учень12:    Молюсь за тебе, Україно,

                     Молюсь за тебе кожен час,

                     Бо ти у нас одна – єдина,

                    Писав в своїх віршах Тарас.

                    Молюсь, - казав він, щоб у тебе

                    Не було між людьми війни

                   Щоб завжди було небо чисте на нашій стомленій землі,

                   Щоб завше у садку смерека

                   Весняним квітом під вікном цвіла

                   І прилітали з вірою лелеки,

                   Щоб гомін хвиль послухати Дніпра.

Дівчинка: Сплету із квітів я  і сонечка вінок. Я прикрашу віночок жовтою стрічкою – бо жовтий  це  колір хлібного лану – символ мирної праці і достатку.  А блакитна… Блакитна стрічка – це символ неба.(Пауза) Мирного неба  над МОЄЮ Україною!

Вчитель: Наше свято підійшло до кінця. Щиро бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у щасливе майбутнє України! А зараз кожен з вас розмістить навколо карти України  сердечка щоб наша Батьківщина була захищена любов ю, наших сердець.

Любіть Україну, як сонце, любіть, 
як вітер, і трави, і води… 
В годину щасливу і в радості мить, 
любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву, 
вишневу свою Україну, 
Красу її, вічно живу і нову, 
і мову її солов'їну.

Між братніх народів, мов садом рясним, 
сіяє вона над віками… 
Любіть Україну всім серцем своїм 
і всіми своїми ділами.

Для нас вона в світі єдина, одна 
в просторів солодкому чарі… 
Вона у зірках, і у вербах вона, 
і в кожному серця ударі,

Любіть у труді, у коханні, у бою, 
як пісню, що лине зорею…

  Всім серцем любіть Україну свою — 
і вічні ми будемо з нею!