Виховний захід "Український рушник"

УКРАЇНСЬКИЙ РУШНИК (родинне свято)

Мета. Ознайомити учнів з рушником його символічним значенням.

Ознайомити дітей з традиціями, звичаями, обрядами, пов'язаними з рушником. Виховувати глибокі почуття любові до сімейних традицій, пов'язаних з вишиванням рушників, сорочок, вишиванок, шанобливе ставлення до матусь, бабусь — берегинь наших славних символів.

Розвивати бажання більше дізнатися від своїх рідних про призначення рушника в українському побуті, обрядах.

Обладнання. Вишиті рушники, вишиванки, вирази, висловлювання про рушник.

Хата без рушників — родина без дітей.

Рушник на кілочку — хата у віночку.

Рушник — обличчя оселі.

Не лінуйся, дівонько, рушники вишивати — буде чим гостей шанувати.

Вчитель Добрий день, любі друзі!   Слайд2

Шановні гості, батьки, вчителі!

Ми раді вас сьогодні привітати

На нашому світлому і радісному святі.

Ласкаво просимо до хати!

Дівчинка в українському вбранні.

 Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя-доля буде, 

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

 Хлопчик в українському вбранні.    Слайд 3

Ми гостей своїх стрічаєм

Круглим, пишним короваєм.

З рушником берем таріль,

Коровай кладем і сіль.

Шанобливо хліб підносим

І, вклонившись, щиро просим:

— Любий гостю наш, приймай

І рушник, і коровай.

Дитина.

У нас сьогодні, наче вечорниці.    Слайд 4

 Милують око диво-рушники.

Дівочий сміх лунає у світлиці.

 Як добре, що є звичаї такі!

Дитина.

Збиратися разом, співати, гуляти,

Про Україну-неньку розмовляти.

Дізнатись більше про традиції, обряди,

Культуру та історію ми завжди раді.

Дитина.

А як же не згадать про пісню —

 Сумну й веселу, радісну й тужну.

Вона то у блакить зрина небесну,

То серце наше крає від жалю.

Пісня «Одна калина»  Слайд 5

 Дитина.                  Слайд 6

Не вистачить нам ночі, мабуть,

 Щоб розказать про всі оті скарби.

 Адже сьогодні ми прийшли сюди,

Щоб розповісти вам про рушники!

Вступне слово вчителя чи ведучої.

Український рушник прийшов до нас з давніх часів. Як багато промовляють вишиті рушники до нас! Колись без вишитого рушника не обходилося жодне свято в родині.

Рушником накривали хліб на столі.

Хліб і рушник — одвічні людські символи.

Хліб, сіль на вишитому рушникові  (Слайд 7) — то висока ознака гостинності українського народу.

Рушник на стіні — це давній наш звичай. (Слайд 8)Не було в Україні хати, яку не прикрашали б рушниками. Хоч би як убого судилося сім'ї жити, але хата палахкотіла багатством кольорів рушників. Саме рушник був обличчям оселі.

Недарма народ склав прислів’я про рушник.

 А які прислів’я ви знаєте?

           Хата без рушників — що родина без дітей.

          Рушник на кілочку — хата у віночку.

          Хата без рушників, як без вікон.

Вчитель. Рушники служили не лише прикрасою для життя, їх вішали над дверима, над вікнами., щоб ніяке зло не проникло до хати – вони були оберегами.

 Дитина.    Слайд 9

На землі великій

Є одна країна:

Гарна, неповторна,

Красна, як калина.

І живуть тут люди

Добрі, працьовиті.

І кажу, до речі,

Ще й талановиті.

Дитина.

Землю засівають

 І пісні співають,

 Вишивають гарні

Барвисті рушники.

 На бандурі грають

І вірші складають

Про ліси і гори

Луки та сади.

Про людей і квіти.

То скажіть же, діти,

Що це за країна?

Діти. Наша Україна!

Дитина.

Що таке Україна?

За віконцем калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата,

Під тополями хата,

Під вербою криниця,

В чистім полі пшениця.

Стіл дубовий в хатині   Слайд 10

І рушник на картині.

 Дитина.

Ми дуже славим весь наш край

 І любим Україну,

 На рушнику зелений гай,

І вишиту калину.     Слайд 11

Пісня «Ой рушник,рушничок»

Дитина.

 Рушник! Як багато промовляє нам це слово. Без рушника не

обходяться ні в одній сім'ї. Він завжди був під рукою, тому і назву свою дістав від слова «рука» — ручник, тобто рушник.

Ним витирали руки і посуд, ним накривали діжу з тістом, спечені паляниці, пироги.

З рушником і хлібом зустрічали і зустрічають шановних людей, вшановують появу нової сім'ї та появу немовляти. На щастя-долю давала мати синові рушник, коли виряджала в далеку дорогу.

 Мами розповідають про рушники

1-й учень . Рушник багато років люди зустрічають з великою радістю. На ньому підносять дорогим гостям хліб і сіль. Він символізую велику гостинність українського народу.   Слайд 12

На рушник святковий

Хліб кладемо з сіллю

Щоб легкі дороги славили країну

Щоб у нашій праці

І в гучнім весіллі

шанували в світі людину.

2-й учень. Приходила людина у цей світ. Це дуже визначна подія для всієї родини, всього роду. І тому зустрічають дитину, її першим і найголовнішим рушником – рушником долі.(Слайд 13) Готувала його мати ще до народження дитини. Для хлопчика вишивала дубове листячко, (Слайд 14) щоб сильним і мужнім зростав синок. А для дівчинки – калину, (Слайд 15)  щоб гарна була. Спочатку цей рушник лежав під подушечкою маляти. З ним несли дитину у церкву хрестити, на ньому благословляла мати сина чи доньку на одруження. Цей рушник берегли все було ситим та солодким. Звався цей рушник «завивач». (Слайд 16) Розв’язуючи його, життя.

3-й учень. Молоду матір, що недавно народила дитину, родичі вітали рушником, у який загортали хліб та ласощі, щоб життя новонародженого гість промовляв:

Радуйся,земле,радій, родино,

Радуйся з нами, нова дитино,

В тебе доволі і ласки, і дива,

Хай не цурається доля щаслива.

4-й учень. А от рушником «уповивачем» бабуся-повитуха вперше повивала маля. Цей рушник також готувала мати до народження дитини. Вибілювала його. Прала його, а багато разів, щоб він був м’яким. Коли вповивали дитину, промовляли:

Вповиваю тебе , дитятко,

В рушничок біленький

Щоб великим виростало,

Щоб було і здоровеньким

Щоб лихо тя минало,

Щастя огортало

Щоб мале твоє сердечко

Тай смутку не знало.

5-й учень. Підростає дитина. А мамині руки вже вишили для неї рушничок – «утирач». (Слайд 17)  На ньому квіти, дерево з пташками і слова «Доброго ранку» або «Доброго здоров’я» Цей рушник висів на кілочку біля дверей. Уранці подаючи його дитині. Мати каже:

Утирайся, моє серденько,

рушничком біленьким,

Та й будь же з ним щодниночки

Добре, веселеньке.

Подавали «утирач» і гостям, коли запрошували до столу.

Кладучи рушник гостеві на плечі, господиня лила йому на руки воду з

кухля. От лише утиратися разом із кимось одним рушником не годилося – можна накликати сварку.

6-й учень. А в свято застеляє господиня стіл білим обрусом. (Слайд 18) На нього кладе запашну паляницю. І світлиця ставала від того ще осяйнішою і веселішою.

Рідний обрусе, пряла тебе матуся

Пряла і ткала, білила.

Стелила на стіл святу білизну,

В селянську хату вселялася сила.

Розповідь про рушник прабабусі учня 1 класу

Танок з рушниками  (Слайд 19)

Вчитель. Зараз послухаємо, що вишивали на рушниках.

1. Калину – дерево нашого народу (Слайд 20). В рушниках вона стала символом любові, щастя та невмирущого роду.

2. Виноград (Слайд 21).Символіка винограду розкриває нам радість і красу створення сім’ї.

3. Вишивали маки. (Слайд 22). Вірили, мак має чарівну сили, яка захищає від усілякого злого.

4. Вишивали квіти: (Слайд 23) мальви, троянди, чорнобривці, ромашки, волошки.

5. З квітами на рушнику переплітався і пташиний світ. (Слайд 24)

Дитина. (Слайд 25)

 Але в кожному з них особливо люблять два кольори: червоний та чорний. Рушники різних регіонів України різняться кольорами і узорами. Червоний колір — колір калини, щастя, любові, щасливої долі.

Чорний колір — колір землі нашої родючої, а інколи й смутку. Старі люди кажуть, що то віддавна, мало не від древлянських племен — горе з радістю переплітаються. 

9-а дитина. (Слайд 26)

Шануйте, друзі, рушники,

 Квітчайте ними свою хату —

То обереги від біди.

 Шануйте ті, що дала мати.

10-а дитина.

Скільки вас і які,

 України рушники?

Рушничок для дитини.

Рушники на всі дні.

Рушничок для хатини,

Ще й весільні рушники.

Рушники для недолі.

Рушнички для малят.

Рушнички барвінкові

Для веселих всіх свят.

 11-а дитина.

Рушнички всі в узорах:

І рушник на щодень,

Різнобарвні в кольорах,

Ще й рядочки з пісень.

12-а дитина

Рушники України -

Для обличчя і рук,

З ними діти зростили

Брали в світ в дні розлук.

13-а дитина.

Скільки ви, українки,

Із квіток і рослин

Змайстрували в зазимки

Рушників для родин!

14-а дитина

На весь світ розіслали всі узори землі.

Рушники — не для слави,

Рушники для душі.

 15-а дитина.

Дивлюся мовчки на рушник,

Що мати вишивала.

І чую: гуси зняли крик,

Зозуля закувала.

16-а дитина

Знов чорнобривці зацвіли,

Запахла рута-м'ята.

Десь тихо бджоли загули,

Всміхнулась люба мати.

17-а дитина

І біль у серці раптом зник,

Так тепло-тепло стало...

Цілую мовчки той рушник,

Що рідна ненька вишивала.

 Ведуча.

А на прощання хочеться сказати:

Шануйте, друзі, рушники,

Квітчайте ними свою хату,

То обереги від біди.

Шануйте ті, що дала мати,

Готуйте дітям з чистої роси,

Щоб легко їм в житті здолати

Похмурі та скрутні часи.

Шануйте, друзі, рушники!

 Дитина.

А мова наша, рідна мова'.

Чи то не золото, не скарб?

Вона, мов гілка калинова —

Красою вабить і цілющий має дар

Пісня «Мова єднання»   (Слайд 27)