Виховний захід "Уже великодні дзвони дзвонять"

Уже Великодні дзвони дзвонять

Мета: Ознайомити учнів зі звичаями, традиціями і обрядами святкування Великодня, значенням писанки. Розширювати духовний світ дітей. Виховувати шанобливе ставлення до власних звичаїв і спонукати учнів до їх відтворення.

Вчитель: Щиро вітаємо всіх у цьому святковому залі. Разом з пробудженням природи від зимового сну на нашій землі, в Україні, починається цикл народних весняних свят. Ці свята пов’язані зі стародавніми віруваннями, звичаями. В усіх народів світу існує повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу.

Головним святом весняного циклу є Великдень – одне з найурочистіших свят християн і пов’язане воно з воскресінням Ісуса Христа.

Воскресіння Ісуса Христа із мертвих – це закон вічного, радісного. щасливого життя людини, це перемога життя над смертю.

Великдень в Україні святкується ще з Х століття. Існує чимало прикмет і звичаїв, пов’язаних із цим святом. Але , нажаль,  вони з роками забуваються.

 

Отож, давайте сьогодні разом пригадаємо і продовжимо вивчати, уже трішки призабуті, народні традиції, пов'язані з найулюбленішим весняним святом усіх християн - Великоднем або Святом Пасхи, днем Воскресіння Ісуса Христа. І радіймо торжеству життя дарованого нам Господом!

 

Ведуча: Ось і прийшла весна. Дуже раді їй не тільки діти, дорослі, а й пташки, квіти, рослини, дерева. Усі вони прокинулись від сну. Почали весело співати пташки, розпустились листочки і зацвіли квіти.

Пісня «Ой, минула вже зима»

1.    й учень:

Мов   на  крилах  диво-птиці,

  На величній колісниці Синьоока, світлолиця

Мчить красна Весна-дівиця

Вся вона як та царівна,

 Пишна, ґречна і чарівна

 Мов та річечка, ступає,

Всіх, всіх, всіх з теплом вітає.

2.    й учень:

Ось іде весна стежками, Перелогами, горбами..

. Де не ступить - з-під землі Лізуть паростки малі.

3.    й учень:

Як опустить вниз правицю - Зеленіє скрізь  травиця.

 Як лівицю підведе

                       - Всюди листя молоде.

4.    й учень:

А підійме руки  вгору

 До блакитного простору-

 З кожним помахом руки Линуть з вирію пташки.

5.    й учень:

І пахощі приємні  ллються, Змінилося довкіл усе! Струмочки весело сміються: Весна іде! Красу несе!

Хлопчик:

Ой, виходьте, дівчата,

та в сей вечір на вулицю. Весну-красу стрічати,

весну-красу вітати.

Будемо весну стрічати,

 та віночки сплетати.

 А віночок сплетемо - хороводом підемо.

ХОРОВОД «Прийди, прийди, весно, красна»

Дитина:

Та це ж весна, бо тане сніг.

 Дивись - струмок з гори побіг.

 Шумить вода, ламає все

Весна іде, тепло несе.

Весна: А я Весна! Весна – царівна!

          Куди ступлю – сонце сяє,

           Міста і села оживають.

          Ріки й дерева величні

         Землю-матір прославляють.

 

 "

Хлопчик: Весна прийшла! Що ти нам, весно, принесла?

Весна:

Принесла я вам росу.

 Парубоцьку красу

. Парубоцька краса –

 Як у зимі роса.

Дівчата: Весна прийшла! Що ти нам, весно, принесла?

Весна:

Принесла я вам росу,

 Дівочу красу,

 Дівоча краса –

Як навесні роса.

Дитина:       Прийшла до нас весна-красна
                       Гаївку нам принесла 
                       Ну ж бо дівчата та хлопці 
                       Ставаймо та гаївку заспіваймо.  

Гаївка  «Чорна гречка, білі кінці»

 

Ведучий: Найбільшим святом весни є Великдень. Цього дня воскрес Ісус Христос. До цього свята готуються заздалегідь. Неділю перед Великоднем називають Вербиною. У Вербну неділю святять вербу. Зранку всі сходяться на богослужіння, «бо гріх не піти до церкви, як святять вербу». А того, хто не був у церкві, били свяченою вербою.

 

Танок з вербовими гілочками

Виходить Верба:

Не я б'ю - верба б'є,

За тиждень - Великдень.

Недалечко червоне яєчко.

Будь велика, як верба, і здорова, як вода,

А багата, як земля!

Верба б'є, не я б'ю.

Віднині за тиждень буде в нас Великдень!

Дитина: А чому мене б'єш?

Верба: Щоб чемний і слухняний був.

Діти: А пограємо у гру «Вербич».

(Всі діти стоять у колі і кажуть: «Вербич, Вербин, весну поклич!»)

Вербич: Зараз покличу!

Діти: І ми з тобою, побий нас вербою!

(Діти обертаються стіною до Вербича, а Вербич торкається кожної дитини гілкою і промовляє  такі слова):

Не я б'ю, верба б'є,

 За тиждень - Великдень.

 Весна принесла золотого ключа,

 А ви пошукайте собі Вербича!

(Потім кладе гілочку в центрі кола і стає в коло. Хто швидше візьме гілочку, той стає Вербичем.,

6-й учень:

Вербна-цвітна неділенька вербою махала,

Що за тиждень - вже Великдень - усім нагадала.

 

Ведуча:  Після Вербної неділі люди готуються до Великодня. По українському звичаю: люди білять хати, миють вікна, прикрашають кімнати рушниками, прибирають подвір'я. І коли вже скрізь порядок, настав час для писанок. Писанка -  то своєрідний мініатюрний символ народного живопису. Взявши в руки барвисте яйце, помилуйтеся красою різноманітного орнаменту - ви доторкнетеся до самої історії.

 

Іванко: Сестрички, що ви робите?

 

Даринка: Вчимося писанки розписувати, адже – незабаром Великдень.

 

Іванко: Писанки ж завжди мама готує. Я думав, тільки дорослі дівчата та жінки можуть цим займатися.

 

Марійка: Ми з Даринкою теж скоро виростемо, а зараз вчимось, щоб уміти гарно розписувати, як мама.

 

Даринка: Який же Великдень без писанки. Їх і в церкву несуть, щоб посвятити, і роздають родичам, сусідам, друзям, бідним на здоров’я.

 

Марійка: Писанки захищають людину від зла, їх тримають в хаті як оберіг.

 

Іванко: Я бачив, як дідусь клав писанки під вулики на пасіці і казав: «Щоб бджоли роїлися».

 

Марійка: Кращі чотири писанки закопували по чотирьох кутках поля перед першою оранкою, щоб урожай вдався.

 

Даринка: У хаті на вікні або під стріхою зберігають писанки з півником, щоб не було пожежі.

 

Іванко: Дівчатка, якщо якась писанка ненароком розіб’ється, не викидайте шкаралупу з неї, її можна додати в корм домашнім птахам; підпаленою шкаралупою писанки обкурюють стійла, щоб корівки не хворіли.

 

Марійка: Весною я спостерігала як виводили худобу вперше на пасовисько і на рогах корів висіли шкаралупи писанок.

 

Даринка: Також шкаралупи писанок можна прив’язувати до палиці і встромити її в землю на городі – щоб шкідників не було і щоб часник був круглим як яйце.

 

Іванко: А гарні кольори на ваших писанках.

 

Даринка: Кожен колір має своє значення. Ось, наприклад, червоний – колір життя, надії, радості і любові. А жовтий уособлює місяць і зорі, хлібний лан, урожай.

 

Марійка: Зелений колір – це колір весни, пробудження природи. Блакитний – символ неба, простору, здоров’я. А ось чорний колір – землі та родючості.

 

Заходить мама з тарілкою писанок.

 

Мама:  Дітки, як ваші успіхи?

 

Марійка : Мамо, подивіться, чи добре у нас виходить?

 

Мама: уважно дивиться на писанки дівчат. Ти, Марійко, зобразила квіточку – символ сонця, дуже давній орнамент. А у Даринки – безкінечник, що символізує вічність, безперервність, безперервність життя. Молодці, донечки, вдало підібрали візерунки і фарби, так охайно і старанно нанесли малюнок.

 

Іванко: Мамо, а чому ми ніколи не бачили, як Ви розписуєте писанки?

 

Мама: Тому, синку, що це годиться робити тоді, коли вся родина спить. Дівчата, такі, як наша Оксана, можуть розписувати писанки гуртом, а заміжні жінки лише на самоті. Як кажуть «Пора дітям спати, а нам писанки писати». Жінка, яка готується до розпису яєць, обов’язково перед цим купається, одягає чистий одяг, запалює свічку, на лаву кладе кожух, вивернутий догори, читає молитву, налаштовується на добрі, світлі почуття і зі словами : «Боже поможи!» починає розмальовувати яйце.

 

Даринка: Мамо, а можна подивитися на Ваші писанки?

 

Мама: Звичайно, доню, кожна писанка має своє призначення. Вам, дітям, слід дарувати яєчка зі світлими кольорами, з метеликами – щоб життя Ваше було легке, як метелик. Хлопцям та дівчатам – з сонячними символами – сонцями, зорями, з квітами для дівчат, щоб швидше виходили заміж та народжували дітей. Господарям слід дарувати писанки з сороко клинками або кривульками, літнім людям – таким як ваші бабуся і дідусь – з «небесними мостами». А писанки з білим орнаментом по чорному клали на могилки в поминальну суботу, сподіваючись, що писанки будуть зв’язком між душами померлих і живих родичів.

 

Іванко: Отже, для кожного члена родини була своя писанка-оберіг.

 

Марійка: Бачиш, сестричко, як важливо знати про орнаменти, кольори та призначення писанок.

 

Мама: Так. Діти писарське мистецтво – це неповторне багатство нашого народу, яке треба берегти і плекати, як безцінний скарб.

Іванко: Хлопці, а ходімо купса грати!

ГРА «КУПСА»

Хлопці утворюють коло, посередині якого на підвищенні кладуть писанку. Навколо писанки ходять гравці з піднятими руками, пильно стежачи, щоб ніхто дочасно не вхопив писанку. По закінченні співу хлопці біжать до писанки, хапають її і намагаються вирватися з кола.

Хто вирвався, дарує дівчинці писанку.

Спів:

Ходить Купса по риночку

 Та й купує писаночку

Купсо, Купсо уродливий

 Купсо, Купсо чорнобривий Купсо, Купсо, будеш мати

Що дівчині дарувати.

 

Ведучий: Традиційно на Великдень печуть паску. Разом з писанкою вона є головною на цьому святі.

1-й учень

Печуть матуся велику паску,

 Бо ж Великодній надходить час

А діти просять: Зробіть нам ласку,

Спечіть маленьку пасочку для  нас.

 

2-й учень

Маленьку пасочку спекла матуся. Яка гарненька, хоч і мала!

 В кошичок вклала її Ганнуся

 І посвятити у церкву пішла

 

3-й учень

Ішла  Гануся в церкву ранком,

В синій хустині- писаночки,

Їй усміхнулось небо світанком,

Сонце гляділо поміж хмарин

А мати доні так говорила,

Коли спішила вранці у храм:

“Воскрес сьогодні  Христос з могили,

То ж Великодня радість всім нам ”

 

4-й учень

А в церкві свічки рядком горіли,

Перед престолом розцвів  розмай.

Може, то й свічі ясні горіли

За Україну, Ганусин край.

 

5-й учень

Може, і квіти , як і Гануся,

Просьбу шептали в ранок чудес:

“За  Україну, Боже,  молюся ,

Щоб нам воскресла, як ти  Воскрес”

 

Дзвонять дзвони

На дзвіниці дзвони дзвонять

Великодні голоси.

Всюди втіха, всюди гомін,

Чути молитви і пісні.

Великодні грають дзвони.

Всюди радісно, весело.

«Вже Великдень!» - скрізь лунає.

В церкві гарно, ладан пахне,

Світять зоряно свічки.

 

 

( Дід , прийшовши з церкви з кошиком святкових наїдків, звертається до  баби. А баба прилягла на лавці)

ДІД

Бабо, бабо, вставай ! Годі спати, а то льон  виляже.  Я вже з церкви прийшов, кошика посвятив.

БАБА ( схаменулася ніби і не спала зовсім )

А де ти ото видів , щоб я та спала ? прилягла трішки, а ти вже вставай та вставай. Де кошик ?

ДІД   Ось.

БАБА          Давай-но сюди.

ДІД             Цить, стара, чуєш? Щось у кошику ворушиться .

( На передньому плані коло дітей розташований великий кошик, діа- метром приблизно  2 метри і висотою  0, 5 метра. У кошику сидять дійові  особи )

ЯЙЦЕ

Хтось тисне щохвилини,

Не чую рук вже й ніг

Затерпла всенька спина,

Й болить вже правий бік.

ХРІН
Хто  ниє біля мене

У цей святковий день ?

ЯЙЦЕ
Це я –яйце свячене

Хтось душить наче пень…

ХРІН

То шинка, друже милий,

Обабіч розляглась

Спить, бач як знахабніла ( відсовує шинку )

ШИНКА

А вам до того зась.

ЯЙЦЕ   ( радісно )

Тепер уже вільніше,

Та й біль вже не такий

ХРІН    І вигляд веселіший

ЯЙЦЕ  Ти добрий, хоч гіркий

 

ХРІН   Що за такого мають,

Мені не дивина…

Проте всі поважають,

Як прийде лиш весна

Сьогодні свято – Паска

Я незамінний  тут

Який смачний я з м’ясом…

КОВБАСА  Хвалько, ти   шалапут 1

Смачніша всіх на світі

І найситніша- я

Мене їдять і діти,
і вся людська сім’я ! ( ковбаса танцює )

ПАСКА   (гордо )

Та що там говорити ! Важливіша Я тут!

Без мене вас святити до церкви не підуть!

Я –голова над вами , мій рід йде з давнини,

Шанують нас віками і славлять щовесни.

Та й Паскою Великдень звуть люди на землі,

Тоді і день великий, як паска на столі.

Масло: Я так потрібне людям

Їм ситності даю.

Мене і в страві люблять

І хворі з медом п’ють.

Без мене свято Паски

Не може обійтись.

САЛО: Сало сили додає,
Тому й люблять всі мене.
І рожеве й біле -
Кожному я миле.
У великий піст, що був,
Все ж мене не їли,
Зберегли на Великдень,
В кошик запросили.

Сир: Скажи мені, будь-ласка,

Не гірший,я ніж ти.

До мене дай сметани,

Хоч пальці оближи.

Й вареники із мене

Чи ж не смачні, скажи!

 

ПИСАНКА

Я- писанка- красуня,

Вся в рисках і квітках.

Красу митців несу я , їх славлячи в віках

Мене кладуть у свято на пишному столі,

Щоби моїм убранством втішалися малі.

ШИНКА

Краса, любов- всі трублять..

Давно я знаю вас !

Однак мене всі люблять

Без будь- яких прикрас.

СВІЧКА ( до всіх)

Знати ми повинні ціну собі та іншим,

Любов , як ту святиню, нести до серця всім

Свята- це дні єднання з родиною родин,

Це ваше є знамення, бо ми- народ один!

Розмову припиняймо , вже йдуть господарі,

Гаївки починаймо у мирі і добрі !

6-А ДИТИНА

Заспіваймо гаївочку.

Українську , діти ,

Щоб почули наші друзі

По широкім світі.

 

Гаївка «Грушечка».

 

Ведуча. Після святкового сніданку, що починається розподілом одного освяченого яйця для всіх членів родини, люди збиралися на галявинах біля церкви і співали гаївки.

 

Гаївка «В нашім селі на горбочку».

 

ДІД

 Бабо , дай- но  мені свячену вербу, най  гусей вижену  на  леваду.

 

БАБА

Іди та не барися, бо скоро онуки прийдуть.

 

Ведуча. На Великдень гостей приймати – традиції народні шанувати. Вітати зі святами і христосатися починають уже після Богослужіння! При цьому обмінюються писанками і крашанками.

Учень.

Великдень – дзвонять дзвони звідусіль!

Христос Воскрес! То ж славимо усі!

Христос Воскрес !Воістину Воскрес!

Сміється сонечко в усій його красі!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Учениця

Христос Воскрес! Усе радіє.

Сміється сонечко з небес,

Прозора річечка аж мліє.

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Пташки співають в полі, в лісі,

І дзвонить дзвін аж до небес,

Де білі хмарки розпливлися –

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Учениця

Христос Воскрес!

Христос воскрес! Радійте нині діти!

Сповнилося найбільше із чудес.

Пропала тьма, і сонце правди світить.

Христос воскрес! Воістину воскрес!

Учениця

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Христос Воскрес! Співає вся природа,

Величний гімн полинув до небес.

Хоч Він помер — з любові до народу, 

Із гробу встав, у величі Воскрес.

Христос Воскрес! Яка велична днина!

Яка любов, і ласка, і краса! 

Віддав Господь улюбленого Сина, 

Щоб людям всім відкрити небеса.

Учениця

Христос Воскрес!

Христос Воскрес! Радійте, діти1

Біжіть у поле, у садок,

Збирайте зілля, квіти!

Кладіть на Божий хрест вінок!

Нехай бринять і пахнуть квіти,

Нехай почує Божий рай,

Як на землі радіють діти

І звеселяють рідний край.

 

Ведуча. Великодні свята у нас святкують три дні. Найцікавішим є другий день свят У різних місцевостях він має різні назви: водяний, волочильник. А у нас поливаний.

Вбігає гурт дівчат і хлопців із глечиками. Вони обливають одне одного, сміються, жартують. 
Петро ( ллє воду на Ганнусю). Будь здорова , як вода, весела як весна! 

Ганнуся. Обережно, Петре , віночок новий , квітки замочиш! 

Дмитро. А ти на коси , Петре на коси , щоб гарно росли! 

( Підносить глечик над головою Ганнусі . Вона втікає). 

Ганнуся( стріпує воду з кіс). То тебе полити треба ! Бачиш , який малий , ніби тебе ніколи весняний дощ не мочив. 

Марічка ( відбирає посуд у хлопців ). Дівчата , поллємо Дмитра , щоб добре ріс! 

Дівчата підбігають до Дмитра . Одні тримають його, інші ллють на нього воду. 

Дмитро . Досить, дівчата , а то до неба виросту! 

Оксана. ( ллє на Дмитра воду тричі). Один дощ , другий дощ , третій дощ. 

Дмитро. Досить з мене одного Бр - р… 

Оксана. Три краще . Знаєш , як старі люди казали : « Як підуть навесні три дощі добрі, то наповнять три роки голодні». 

Дмитро . На урожай - то добре , а для мене яка вигода? Сорочка вся мокра, змерз як цуцик. Ой дівчата жалю у вас немає! Я ж нас ваші сорочки води не лив, тільки на коси! А ви мене зовсім облили.

Марічка . Здоровий будеш! А сорочка висохне, он бачиш, як сонечко гарно світить. 

Дмитро. Зараз я вас із голови до ніг обіллю, ви теж просохнете. 

( бере глечик і заміряється.) 

Дівчата пищать , розбігаються , сміються. 

Ведуча. Ось так проходив "обливний" понеділок. Багато цікавого ви дізнались на нашому святі. Розповідайте друзям, знайомим, рідним про славні народні традиції України, зберігайте їх, примножуйте, бо це - наша історія, наша культура. Нехай якнайшвидше кожен здобуде перемогу добра над силами зла у своїй душі. Щоб не тільки вустами, а й чистим серцем на привітання: " Христос воскрес!", відповісти: "Воістину Воскрес!"

                       

                                       Молитва

Хай Воскреслий Ісус ласкою засяє

Тим, хто в цьому світі важко страждає.

 

Дай, Боже, здоров’я кожній людині,

Щастя і долі по всій Україні.

 

Дай нам, Боже, маленьким дітям,

Щастя, здоров’я на довгії літа.

 

Щоб виросли розумні і сильні,

Душею чисті і серцем вільні.

 

Щоб нам світила зіронька волі,

Щоб ми не знали лиха ніколи

Мир хай буде всім сьогодні,

Сонце сяє хай з небес!

Бо світле свято Великоднє

Нам шле привіт: “Христос Воскрес!”

    Разом         Воістину Воскрес!

 

Пісня «Христос Воскрес»