ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ КРАЄЗНАВСТВА НА УРОКАХ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ КРАЄЗНАВСТВА НА УРОКАХ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

У матеріалі викладена інформація щодо використання елементів краєзнавства на уроках в початковій школі, адже через краєзнавство іде духовне збагачення дітей, виховання любові до Батьківщини, її природи, рідної мови, історії, культури народу.  Матеріал підходить для вчителів початкових класів, педагогів-організаторів, класних керівників, заступників директорів з навчально-виховної роботи; а також для студентів педагогічних навчальних закладів та батьків

*За аналогією, можна визначити власні елементи краєзнавства, виходячи з місцевого матеріалу.

З історії міста Зеленодольськ

На самому півдні Дніпропетровської області розташоване маленьке затишне містечко Зеленодольськ. Старі люди кажуть, що тут у давнину була зелена долина з невеличкими ставками та струмками. Від слів «зелена» і «долина» утворилася назва міста  - Зеленодольськ. Бачила та долина й наших пращурів – давніх слов’ян, і козаків із Запорізької Січі, і чумаків, що їздили у Крим по сіль. Багато хто стверджує, що саме нашими краями їхав старий Бульба з синами на Січ: “А попереду простирався степ…Степ щодалі, то був все прекраснішим. Тоді увесь південь, увесь той простір… до самого Чорного моря був зеленою, незайманою пустелею. Ніколи ще тут плуг не проходив незмірними хвилями диких рослин. ”

Але, якщо зазирнути ще далі - у глибину віків, то побачимо, що цим степом пройшли вози скіфів, сарматів, гунів. Пройшли і залишили після себе лише надмогильні кургани і кам’яні баби.

Важко було жити в наших краях людині минулого. Щедра земля, але мало вологи. Розквітав весною різнотрав’ям степ, а до середини літа перетворювався на вигорілу, позбавлену життя пустелю. Лише Зелена Долина залишалася оазою серед безкраїх південних українських степів. Географічне положення долини, поріднившись з економікою, зумовило початок будівництва електростанції, якій в майбутньому судилося стати  наймогутнішою електростанцєю Європи, яка працює на твердому паливі, - Криворізькою ТЕС.  

А розпочалося все в далекому 1961 році, коли 30 січня Рада Міністрів Української РСР затвердила проектне завдання на будівництво Криворізької ДРЕС-2. А вже в квітні 1961 року перші будівельники порушили тишу безкрайнього  українського степу…

Разом з першими котлованами під будівництво станції та рукотворного моря для охолодження турбін розпочалася і історія селища будівельників Криворізької ДРЕС-2 та її майбутніх енергетиків.   7 жовтня 1961 року воно офіційно отримало назву – Зеленодольськ.

16 травня 1964 року Зеленодольську було надано статус селища міського типу.  В 1993 році  Зеленодольськ отримав статус міста районного підпорядкування. В кінці 80-х років до Зеленодольської територіальної громади увійшло село Мала Костромка. А 30 липня 2015 року до Зеленодольської територіальної громади приєднались села  Мар’янське та Велика Костромка Апостолівського району Дніпропетровської області.

Сьогодні в Зеленодольську створено інфраструктуру міста як сучасного комплексу з  магазинами, дитячими садочками, школами та професійним ліцеєм;  для дітей та молоді працюють бібліотеки, Палац культури «Ювілейний», школа мистецтва та центр позашкільної виховної роботи. Є медичний лікувальний заклад та санаторій-профілакторій. Прикрашають місто сучасний спортивний комплекс та стадіон, парк, зона відпочинку на березі водосховища, газони з розкішними квітами та блакитними ялинками.

новні дані:

Місто Зеленодольськ має свій прапор, гімн і герб, які було затверджено 26 липня 2002 року.

   Музика  Н.  Пронь

Слова О. Макарової

На широких ланах українських

Труби-вежі звелись в небеса.

То могутняя ТЕС Криворізька –

Міста нашого гордість, краса.

Величаву перлину держави

Збудували народи-брати.

Зеленодольськ – місто праці і слави.

Збережемо його назавжди.

Золотіють вогні над водою,

Білі чайки над ними летять.

Ми пишаємось завжди тобою,

Любе місто, зелений наш сад.

І на землях козацького краю

Молодь славна росте, вироста.

В Україні – великій державі

Рідне місто живе й розквіта

Зеленодольськ.

Основна інформація  в цифрах

• місто Зеленодольськ знаходиться за 487 км від Києва, 198 км від  Дніпра та за 14 км від районного центру і залізничної станції Апостолове;

• населення станом  на 01.01.2016 року становить  13378 чоловік;
• Загальна кількість житлових будинків у місті – 110; перший житловий будинок у місті знаходиться за адресою: вул. Енергетична, 16.
• загальна площа Зеленодольської територіальної громади становить 3753,3000 га;
• рельєф території Зеленодольська рівнинний, спокійний з незначним нахилом  (0,2 %) в південно-західному напрямку і характеризується відмітками 89 - 92,5 м;
• найтепліший місяць року  - липень (середня температура  22,9); найхолодніший місяць року – січень (середня температура – 4,4);
• середньорічна кількість опадів – 493 мм;
• переважний напрямок вітру в зимовий період – північно-східний, в літній період – північний, північно-західний;

Сторінки  історії Криворізької ТЕС

як основного містоутворюючого підприємства

30 січня 1961 року Радою Міністрів УРСР було затверджено завдання на будівництво Державної районної електростанції (ДРЕС) потужністю 2 400 000 кВт, проект станції виконано Харківським відділенням інституту “Теплоелектропроект”. Будівництво виконувала генеральна підрядна організація “Донбасенергобуд”.   Станції було присвоєно найменування   -   “Криворізька ДРЕС–2”.

 15 лютого 1961 року створено будівельне управління Криворізької ДРЕС-2. Наприкінці лютого було організовано дирекцію Криворізької ДРЕС-2.

 У квітні 1961 року почалося будівництво Криворізької, розташованої у вузлі енергетичних навантажень районів Дніпропетровська, Кривого Рога, Нікополя, Запоріжжя, Криму. Це була перша в СРСР станція, яка працювала на твердому паливі.

 Почалися планові підготовчі роботи, і 10 серпня 1961 року – вийнято перший кубічний метр землі на проммайданчику майбутньої станції.

А вже 1 липня 1965 року, менше ніж за 4 роки, перший енергоблок було введено до експлуатації.

Криворізька ДРЕС-2 стала до лану діючих,  і з цього часу розпочалася славетна історія станції та життя колективу енергетиків.

Начальниками управління будівництва Криворізької ДРЕС - 2 були Малінін Михайло Сергійович (1961-1969р.р.) і Сосєденко Григорій Васильович (1969-1975р.р.). Посаду головного інженера управління будівництва Криворізької ТЕС протягом 1961-1982 років. займав відмінник енергетики та електрифікації СРСР Стародимов Іван Якович. Першим директором Криворізької ТЕС був Володимир Володимирович  Гусаковський (1961-1967 р.р.)

27 червня 1966 року було введено в експлуатацію  енергоблок № 2;

 31 грудня 1966 року – енергоблок № 3;

17 травня 1968 року  - енергоблок № 4;

 31 грудня – енергоблок № 5;

30 вересня 1969 року –енергоблок № 6;

30 червня 1970 року –енергоблок № 7.

З введенням в експлуатацію енергоблоку № 8 Криворізька ДРЕС-2 досягла проектної потужності 2400 МВт і стала першою блочною тепловою електростанцією з  енергоблоками 300 МВт, що працює  на твердому паливі.

29 грудня 1970 року рішенням Міненерго СРСР № ОЕ-88 було затверджено технічний проект розширення Криворізької ДРЕС-2 до потужності 3000 МВт.  

У відповідності з цим рішенням зусиллями будівельників та експлуатаційників 31 грудня 1972 року введено в експлуатацію енергоблок № 9.

22 грудня 1973 року – закінчено будівництво енергоблоку № 10. Криворізька ДРЕС-2  досягла  проектної потужності 3000 МВт.

28 січня 1975 року електростанція виробила перші 100 млрд. кВт/г електроенергії.

23 лютого 1981 року Наказом Міненерго УРСР № 35 Криворізьку ДРЕС-2 перейменовано у Криворізьку ДРЕС.

 Усі роки експлуатації Криворізької ТЕС високоорганізована та цілеспрямована праця колективу забезпечувала високу економічність та надійність ТЕС. За 50 років роботи вироблено 547 585 млн. кВт/г електроенергії, впроваджено 878 заходів нової техніки та 11 098 рацпропозицій.

 Колектив станції направляв фахівців надавати допомогу в укомплектуванні колективів нових електростанцій – Трипільської, Ладиженської, Єрмаковської, Вуглегірської, Запорізької ДРЕС, Київських ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, Запорізької та Південно-Української АЕС. Це вимагало від персоналу високої кваліфікації та знання справи, відмінних професійних якостей, терпіння та наполегливості. Таким чином, виховано цілу плеяду високоякісних фахівців експлуатаційників, ремонтників, керівників всіх рангів, багато з яких в подальшому працювали на інших електростанціях країни, обіймали керівні посади на підприємствах та в органах державного управління.

 Державні нагороди  колективу Криворізької ТЕС: 1976 рік - орден Трудового Червоного Прапора; 1977 рік - станції присвоєно ім’я 60-ти річчя Жовтневої соціалістичної революції; 14 працівників підприємства  носять звання “Почесний енергетик України”, 10 - звання  “Заслужений енергетик України ”.

 З  2012 року Криворізька ТЕС входить до складу компанії ДТЕК. Завдяки цьому електростанція вийшла на новий етап свого розвитку: почалась реалізація програм реконструкції та модернізації обладнання, розроблена нова система охорони праці та взятий курс на безперервне вдосконалення виробничих процесів. Особлива увага приділяється зниженню впливу виробничих процесів на довкілля, для цього впроваджена система екологічного менеджменту у відповідності до вимог міжнародного стандарту.