Вікторина "У світі казки чарівної"

Вікторина "У світі казки чарівної"

Підготувала:

КЗ «Добровеличківське НВО»

вчитель початкових класів

Щербова Наталія Миколаївна

Мета. Навчати дітей слухати, відповідати на запитання, розвивати пам'ять, увагу, мис­лення, мову, виховувати любов до книги, ба­жання читати казки та інші твори.

Обладнання. Маски, ілюстрації до казок, ви­ставка книг, малюнки дітей на тему «Мій улюблений герой казки».

Хід вікторини

I. Вступне слово вчителя.

З давніх-давен прийшли до нас казки. Вони передавалися раніше з вуст в уста і були дос­тупні всім: і дорослим, і малим. Український народ завжди був багатий на талановитих опо­відачів. Саме від них позаписували визначні наші письменники і вчені тисячі і тисячі чудо­вих казок.

Ми з вами, дорогі діти, також прочитали, прослухали багато казок.  І тому сьогодні пере­віримо: чи всі були уважними, добре все запа­м'ятали, чи нічого не наплутали.

II.Пісні та притчі у казках.

Вчитель. Перевіримо, чи добре ви запам'ятали пісні та притчі наших героїв.

 —  Яку пісеньку співав Колобок?

   —  Яку пісеньку співала Коза-мати, коли по­верталася з лісу додому?

 Як  гукала  свого  сина  Івасика-Телесика мати?

 Як кликав Півник на допомогу Котика?

 Як просив Івасик-Телесик гусеняток?

 Як відказувала Коза-Дереза, коли сиділа у заячій хатці?

III. Скільки героїв — назвіть.

Вчитель. Є казки про тварин. З давніх-давен людина обожнювала природу, вбачала у всьому живому своїх побратимів, бо земля для неї була матір'ю. Саме тому в казках усі тварини постають у людській подобі.

А тепер скажіть:

 Кого зустрів Колобок у лісі?

 Кого спіймав Солом'яник Бичок?

 Скільки тварин тягнуло ріпку?

 Кого перелякав пан Коцький?

 Хто жив у рукавичці?

 Хто вимагав від Кози-Дерези покинути зайчикові хатку?

IV. Чи пам'ятаєте ви слова героїв казок?

— Як відповідали мишенята Круть і Верть Півникові, коли він говорив про роботу?

—  Що сказала Курочка Ряба дідові та бабі, щоб заспокоїти їх?

 Що сказав Рак Козі-Дерезі?

 Що сказала Лисичка Глечикові?

 Що казала Лисичка-сестричка Вовчику-братику, коли він ловив рибку в ополонці?

 Як Лисичка-сестричка приказувала, коли Вовчик-братик ніс її на спині?

 Як пан балакав по-німецькому, що він кожний раз говорив?

V. Яка кінцівка в казці?

 Хто вигнав мишенят Круть і Верть з-за столу?

 Хто вигнав Козу-Дерезу з зайчикової хат­ки?

 Хто їв пиріжки в казці «Колосок»?

 Чи побралися Журавель з Чаплею після сватання?

 Що зробив Нехайло за третім разом з го­родом?

 Чи віддячила Мишка Левові за те, що він її не з'їв? Що вона зробила?

Чи втопився зайчик з казки «Заячі стра­хи»? Чому ні?

 Як віддячив Буслові Вовк? Чим?

VI.Загадки Лисички-сестрички.

До залу входить дівчинка у костюмі Лисич­ки-сестрички і співає пісню з дитячої опери М. Лисенка «Коза-Дереза».

Пісенька Лисички

Я лисичка, я сестричка, Не сиджу без діла. Я гусяток пасла, Полювать ходила. (Двічі).

А тепер мені в неділю Треба відпочити. Свою хатку гарнесеньку Треба прикрасити. (Двічі).

А щоб краща, а щоб краща Була моя хатка, Піти треба у гайочок Квіточок нарвати. (Двічі).

Лисичка. Ой, куди це я потрапила?

 Вчитель. На літературну вікторину «Чи знає­те ви казки та їх героїв?»

Лисичка. То знають?

 Вчитель. Так.

 Лисичка. А можна ме­ні перевірити? Я буду розповідати уривки з казок,   а   ви   будете відгадувати, яка це казка. Домовилися? То розпочнемо...

— В одного чоло­віка  був  кіт,   старий

такий, що вже не здужав  і  мишей  ловити.   От хазяїн його взяв і вивіз у ліс. Покинув його, а сам поїхав додому.

Сидить кіт, коли це підходить до нього Ли­сичка. («Пан Коцький»)

Жили собі дід та баба, та такі убогі, що нічого в них не було. Ось одного разу дід і каже:

Бабусю! Піди у комору, назмітай у засіці борошна та спечи колобок. («Колобок»)

Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка. Та й загубив дід рукавичку. («Рукавичка»)

Жили собі дід та баба. Дід служив на май­дані майданником, а баба вдома сиділа, мички пряла. От баба і напала на діда:

Зроби мені та й зроби, діду, солом'яного бичка і осмоли його смолою. («Солом'яний бичок»)

— Здорова   була,    лисичко-сестричко!

—Здоров.

— А що ти робиш?

— Рибку їм!

 — Дай і мені!

— Отак! Я стільки морочилась, ловила та й віддай йому. Піди сам на­лови та й з'їж на здоров'я!

— Я не вмію, навчи мене! ( «Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат»)

— Жили собі дід та баба. Поїхав дід на яр­марок та й купив собі козу. («Коза-Дереза»)

Лисичка. Молодці! Усе правильно відгадали! Пора мені в казку. До побачення! Щасти вам!

До залу заходить поштар Пічкін, у нього телеграми. Він пропонує відгадати, від кого во­ни  прийшли, оскільки немає зворотної адреси.

-— Я просте яйце знесла, знесу золоте і при­їду до вас у гості, (Курочка Ряба)

Порятую Вовка і прилечу. (Бусол)

Я від баби пішов, я від діда пішов, неза­баром прийду до вас, якщо лисицю по дорозі не зустріну. (Колобок)

Рятуйте, нас з'їв вовк. (Семеро козенят)

Почастую Лисичку з глечика з вузенькою шийкою і прилечу до вас. (Журавель)

—Обдурю Лисицю і приповзу до вас задом  наперед. (Рак)

VII. Відгадайте  загадки і  скажіть,  у якій казці відгадка є головним героєм.

Хоч у нього й шуба є, Та як холод настає, Він не їсть тоді, не п'є, І не ходить, не гуляє, А у лігво спать лягає. (Ведмідь)

Я руда, низького зросту, Хитра я і довгохвоста. На курей я вельми ласа — В них таке смачненьке м'ясо. Вовку-брату я сестриця, А зовуть мене ... (лисиця) .

Гострі кігті має — В подушки ховає.

Лазить все на плотик, А зоветься ... (котик).

Має клешні й довгі вуса. Я і сам його боюся, Бо щипає, мов гусак. Ну а звуть щипаку ...     (рак).

Пара довгих вушок, Сіренький кожушок. Скорий побігайчик, А зоветься ... (зайчик).

В лісі є кравець чудовий, шиє звірам він обнови. Для ведмедів кожушки, для лисички — сорочки, для куничок — рукавички, А для білочок — спіднички. Зайцю — валянки на лапки, І собі пошив піджак. Хто кравець такий?       (їжак)

VIII. З якої казки ці герої?

Вчитель показує ілюстрації разом з каз­ковим героєм Олівцем. Учні називають героїв і з якої вони казки.

IX. Заключне слово вчителя.

Казка — це дитинство людства і його муд­рість. Читайте і слухайте казки, легенди, пісні, прислів'я, приказки, притчі... Вивчайте казки, переказуйте. Нехай вони ідуть по світу, нехай живуть серед нас і після нас, хай виховують синів і дочок нашої землі, нашого народу, вчать, як треба по правді жити.

Творчість українського народу згуртовує ук­раїнців і водночас братає з іншими народами, бо в усьому світі цінуються закладені в казці чи пісні мораль, любов і повага до людини-трударя, до мужнього оборонця добра і краси, захисника рідної землі.

Віриться, що для вас, наші юні читачі, і для всіх дітей так само близьким і рідним з дитин­ства є чарівне слово маминої пісні, бабусиної розповіді, і від колиски через усе життя супро­воджуватиме вас казка.

Нагородження переможців книжками.

Джерела: інтернет-ресурси