Вікторія Смолій - Людина-зірка

 

 

Вікторія Смолій – Людина – зірка

 

Мета: виховувати у дітей любов до рідного краю, гордість за свою   

         Батьківщину, ознайомити їх із літературою поетеси В. Смолій.

 

Обладнання: книжкова виставка, проектор, комп’ютер, мультимедійна

                        презентація, музичне оформлення, портрет поетеси.

 

Хід Заходу:

Я народилася на Україні,

В Таврійській хлібодарній стороні.

І чорнобривці і барвінки сині

Ще змалку полюбилася мені…

                                                                 В. Смолій

 

 

Бібліотекар:

 Коли народжується творча, обдарована талантом людина, у небі спалахує зірочка. Так у далекому минулому, 1931 році, 3 липня народилася маленька дівчинка, яку назвали Вікторія. Про людину – зірку, Вікторію Іванівну Смолій ми сьогодні з вами і поговоримо.

 Народилася вона у сім’ї вчителя, в селі Новонаталівка Чаплинського району, Херсонської області.

 У 1937 році пішла до школи вчилася старанно, бо хотіла стати вчителем. Як всі діти писала свої маленькі вірші. Коли їй було 10 років почалася Велика Вітчизняна Війна, яка на деякий час припинила навчання в школі. Закінчила Бориславське педагогічне училище.

 Мрія маленької Вікторії почала здійснюватися. Але вона хотіла отримати вищу освіту.

 Пішла вчитись та закінчила Кримський педагогічний інститут.

 Працювала викладачем української та російської мови і літератури.

 Почалося будівництво Каховської Гідро Електростанції, народжувалося нове місто – Нова Каховка. Сюди і приїхала чарівна жінка, вчителька, поетеса майбутня людина – зірка, Вікторія Іванівна Смолій.

Почала працювати вчителем та вихователем в школі – інтернат №1.

Тут працювала, покохала, народила своїх дітей. Тут писала і друкувалась в міських та обласних газетах. Увійшла до колективних збірок «Передчуття» (1994 р.) і «Родники надежд» (2006 р.).

Книга поетеси «Добрий день, Нова Каховко!» була опублікована в

2001 році. І була приурочена до 50-тиліття міста.

 Перший цикл віршів у цій збірці так і називається «Добрий день, Нова Каховко!»

 Вона змальовує з любов’ю історію і красу міста.

 

 

 Учень:

 Вірш. «Добрий день, Нова Каховко!»

 

 Склала про Нову Каховку В. Смолій і пісні та ще й музику написала до них. Дитинство поетеси пройшло у воєнні роки, тому другий цикл віршів збірки вона приурочила Перемозі. У своїх віршах В. Смолій описує дії та силу духу Дніпрянських підпільників, які захищали свою Батьківщину та свій народ від ворога.

 

…Героев можно уничтожить,

    Но силу духа не убить.

    Смотри же, враг, и знай, как может

    Народ наш Родину любить!

 

Третій цикл віршів поетеса назвала: «Сійте добро на землі». В своїх віршах В. Смолій боролася з байдужістю, жорстокосердістю, підлістю та іншими людськими вадами, піднімала теми любові, добра, милосердя.

 

 …Сейте добро все смелей –

     Щедро, глубинно, навеки.

     Да, доброта на земле –

     Главный закон человека…

 

 Всю свою душу поетеса вкладала у свої вірші, а особливо мальовничо описувала природу. Це ми відчуваємо в іншому циклі віршів «Пори року». Кожна пора відображається з любов’ю, ніжністю. Та осені В. Смолій дару найбільше віршів і тепла.

 

 Учень: Вірш «Грусть осени».

 

 Вірші із циклу «Життя» охоплюють і висвітлюють спорт, медицину, працю в полі, школі.

 Професія бібліотекаря – одна з найцікавіших. Вважають, що на землі є три святі професії: учитель, лікар і бібліотекар. Саме бібліотекар стоїть біля витоків мудрості, пізнання, допитливості. Бібліотекар – охоронець, провідник, це його мимохідь сказане слово часто визначає пристрасті та захоплення на все життя.

 Поетеса цим людям дарує теж свій вірш.

 

 Учень: «Бібліотекарі».

 

 «Слово - це найтонший різець, здатний доторкнутись до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користуватися ним – велике мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна спотворити її. Тож оволодіємо цим різцем так, щоб із-під наших рук виходила тільки краса!» - писав В. Сухомлинський.

 Ось таким різцем доторкнулася до нашої душі В. Смолій. І в циклі віршів «Для найменших» ми відчуваємо любов, тепло і лагідність. І все це відчувають діти і приймають.

 

 Учень: «Іде осінь на базар».

 

 Шкода, що зірка такої чарівної людини, як Вікторія Смолій згасла на небі. Дуже важко повірити в те, що з нами більше немає цієї дивовижної жінки.

 15 грудня 2011 року, на 80-му році, пішла з життя новокаховська поетеса Смолій Вікторія Іванівна.

 Та завжди своєю поезією В. Смолій буде жити у серцях співвітчизників.

Бібліотекар:                                       «Жизнь»

Кто любит жизнь,

Не будет тот несчастлив.

Найдет он радость в солнечном луче,

И в повседневном

Добром слове «здравствуй»,

И в чьём-то теплом дружеском плече.

Мой милый друг,

Среди житейской прозы

Тебе гроза показывает прыть.

Но верь: однажды

В сердце вспыхнут розы,

И ты поймешь:

На свете стоит жить!

                                                  В. Смолій.