Вірш ,,Розплата настане!"

Запам"ятай собі, проклятий кате,

Що час розплати все одно прийде.

І будеш ти за все відповідати,

Бо карма все одно тебе знайде.

За тих, хто залишив свою домівку,

Вхопивши жменьку рідної землі

І, поспіхом згорнувши у хустинку,

Тікав від куль. Тепер на чужині...

А серце рветься, туга крає груди

За хатою, криницею, садком.

Та їх нема... Спалили все паскуди:

І дім, і сад, й калину під вікном.

І за розпачливий лелечий клекіт.

Ніяк своє гніздо знайти не зміг...

За ті поля, що рясно кров"ю вмиті,

За тих, хто народитися не встиг.

За гул сирен, зруйновані будинки,

За тисячі бездомних і калік.

За те, що золота пора дитинства

У темному проходить укритті.

За страх в очах маленької дитини,

За вибухи снарядів, грім гармат,

Тривожний сон солдата у окопі,

Що тихо обіймає автомат.

За сльози вдів, матусі сиві скроні

І плач сиріт, що втратили батьків.

Ніколи вам не змити тої крові!

Хіба у вас немає матерів?

Хто народив вас, виродки прокляті?

Напевне, ви - нащадки сатани.

Але за все, за все прийде розплата!

За всі криваві злочини війни!