Виступ на педраді "Компетентнісний підхід у реалізації ідей НУШ у базовій школі мовно-літературна галузь"

Компетентнісний підхід у реалізації ідей НУШ у базовій школі

мовно-літературна галузь

Сьогодні хочу поділитися практичним досвідом реалізації компетентнісного підходу на уроках української мови, української та зарубіжної літератури у 5–6 класах у контексті ідей Нова українська школа.

НУШ у базовій школі — це логічне продовження початкової. Саме в 5–6 класах відбувається ключовий етап становлення навчальної самостійності, формування читацької культури та комунікативних умінь. Тому компетентнісний підхід тут має особливе значення.

Компетентнісний підхід  - це не про обсяг знань, а про вміння їх застосовувати. На уроках української мови, української та зарубіжної літератури це означає не просто вивчити правило чи зміст твору, а навчитися мислити, аналізувати, аргументувати, творити та взаємодіяти. Важливо, щоб учень міг застосувати знання у реальних ситуаціях — у спілкуванні, навчанні, повсякденному житті. Ми не лише пояснюємо, а створюємо умови, у яких дитина сама відкриває знання, робить висновки, помиляється і навчається.

На уроках української мови ефективно працюють ситуаційні мовні завдання. Наприклад, під час вивчення діалогу або мовленнєвого етикету учні отримують життєві ситуації: попросити про допомогу, вирішити конфлікт, пояснити запізнення, написати повідомлення вчителю. Діти моделюють спілкування, добирають мовні засоби, аналізують результат. Так формується не лише знання правил, а й уміння спілкуватися в реальних умовах.

Важливим елементом компетентнісного навчання є створення власних текстів. Учні пишуть інструкції, оголошення, короткі дописи, формулюють поради. Вони вчаться структурувати думку, висловлювати позицію, працювати з інформацією. Таким чином формується функціональна грамотність — уміння користуватися мовою як інструментом життя.

На уроках літератури важливо не лише знати сюжет твору, а вміти оцінювати вчинки героїв, висловлювати власне ставлення, проводити паралелі з сучасним життям. Тут активно працюють інтерактивні методи. Ми створюємо сенкани, розгадуємо філворди, ребуси, створюємо асоціативні ланцюжки, влаштовуємо дискусії  «Чи можна виправдати вчинок героя», «Чи засуджуємо вчинки героя» (Хлопчик-Зірка),  «На чиєму ви боці: на боці Лобо чи мисливців?» («Лобо-володар Курумпо»). Розвиваємо вміння аргументувати, повагу до чужої думки, навички публічного виступу. Для характеристики героїв використовуємо хмари слів. Пишемо листи героям, поради. Після вивчення великих за обсягом творів, наприклад, «Пригоди Тома Соєра» Марка Твена чи «Поліанни» Елеонор Портер влаштовуємо уроки «В кінотеатрі». Дозволяю на такі уроки приносити попкорн, щоб максимально наблизити атмосферу кінотеатру. Дітям дуже подобаються такі уроки. Вони в процесі перегляду обговорюють, що в книжці не так, або що зараз буде. Також щоразу після вивчення твору «Чарлі і шоколадна фабрика» Роальда Дала влаштовуємо урок-дегустацію шоколаду. Діти висловлюють свої думки щодо смаків тих чи інших солодощів, а потім формують свої пропозиції власнику шоколадної фабрики.

При вивчені твору «Мій тато став зіркою» Галини Кирпи проводимо паралель із сьогоденням. Згадуємо хвилиною мовчання наших односельчан, які стали зірками.

Міжпредметна інтеграція допомагає учням побачити, що знання з різних предметів пов’язані між собою й потрібні в реальному житті, а не існують окремо. Під час вивчення оповідання «Гусенятко» Миколи Вінграновського запропонувала дітям підготувати повідомлення про диких гусей з енциклопедії. Так вони дізналися цікаві факти про гусей. А потім намалювали ілюстрації до твору. Також під час вивчення твору «Лобо-володар Курумпо» Ернеста Сетона Томпсона діти підготували науковий опис вовка, потім провели паралель, як описують вовка в казках і яким зобразив вовка Ернест Сетон Томпсон і створили ілюстрації до твору.

Проєктна діяльність допомагає розвивати ініціативність і відповідальність. Навіть невеликі проєкти навчають дітей планувати роботу, співпрацювати та презентувати результат. 

З учнями 5 класу створили колективний проєкт на тему «Інформація», мініпроєкти «Обкладинка для твору, який найбільше сподобався», «Рідна мово, живи і процвітай» . Найбільш вдалими були проекти «У світі братів наших менших», «Ми з тобою однієї крові».

Запропонувала  учням 6 класу  створити проект: записати зі слів мами рецепт приготування млинців,  підкреслити всі прикметники, визначити  групи за значенням, приготувати за цим рецептом млинці та презентувати  на уроці. Діти із задоволенням працювали над цим проектом.

Часто використовую на уроках інтерактивні вправи. Це підвищує мотивацію учнів, можна перевірити, як учні засвоїли матеріал, чи орієнтуються в тексті. Такий вид роботи учням дуже подобається.

Отже, саме через практичні мовні дії та осмислене читання ми формуємо учня, який мислить, спілкується, співпрацює, приймає рішення і здатний навчатися протягом життя.

Дякую за увагу. Переконана, що саме спільними зусиллями ми зможемо реалізувати ідеї НУШ у базовій школі.