Вони для нас виборюють життя

Сценарій відзначення Дня українського добровольця

Мета: вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, підвищенню суспільної уваги і турботи про учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості. «Вони для нас виборюють життя…»

 

І Ведучий : Українці ! Ми з родоводу сильних!

Прозрів народ, і духу смолоскип,

Запалений серцями незборимих,

І пам'ять про синів хай не згаса повік.

 

ІІ Ведучий: Доля України не проста. До незалежності Україна йшла довгим, тяжким і жертовним шляхом, дорого за неї заплатила. За нею - і трагічні, і героїчні сторінки історії нашого народу.

Не має більшого покликання, як захищати рідну землю.

 

І ведучий. Сьогодні ми поговоримо про справжніх патріотів, героїв, про яких повинне знати й пам’ятати кожне покоління, про героїзм та мужність українських добровольців, які з початком російсько-української війни  пішли на фронт і прийняли удар ворога на себе.

День українського добровольця — молоде трагічне і героїчне свято, що відзначається в Україні 14 березня.

 

ІІ Ведучий: Хто ж такі добровольці? Це люди виключно створені із любові до своєї рідної України. Вони - різні за віком, професією, не чекаючи повістки з військкомату, залишивши сім’ї, роботу, стали на захист рідної держави. Бо майбутнє України для них – понад усе.

 

 Герої не вмирають і не вмруть,

 Героїв пам'ятатимуть віками.

 Їм славу віддають. І голову схиляєм перед вами.

Шановні друзі! Давайте привітаємо нашого гостя який у 2014 році пішов служити в зону АТО, воював на Донбасі, де отримав поранення.

 

І ведучий. День українського добровольця установлений 17 січня 2017 року Верховною Радою України з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.

 

ІІ ведучий. Історичний екскурс свідчить, що феномен добровольства здавна притаманний українцям. Одним із його перших прикладів можна назвати Запорізьку Січ – воєнізовану структуру з добровольчих загонів, які століттями боронили Україну.

 

І ведучий.  Інший яскравий приклад, але вже з нової історії України – легіон Українських Січових Стрільців, що теж формувався виключно на добровольчих засадах. Українці здобули в складі цього добровольчого формування   славу та визнання славетних воїнів.

 

ІІ ведучий.  Взірцем мужності та звитяги, вірності Батьківщині стали  для  майбутніх поколінь воїни-студенти, що боронили Київ від більшовиків у бою під Крутами. Цей бій відбувся 29січня 1918 року

Виборюючи право українського народу жити у власній державі, відстоюючи свої переконання,  юні добровольці сміливо стали до бою та майже  усі загинули за високу  ідею української  державності.   Подвиг  молодих українців  увійшов у нашу історію  як символ патріотизму, відданості та любові до  Батьківщини.

На сцену запрошуємо студентку , яка продекламує власний вірш. «В пам'ять про бій під Крутами»

 

Моя ти рідна, ненька Україна,

В історії твоїй чимало є подій..

Тепер ти вільна й незалежна Батьківщина,

Але, на жаль, було все через бій.

В усі віки безстрашні патріоти

Болючою ціною власного життя

Боролися за право та за волю,

Й самі за це пішли у небуття..

Сьогодні, в пам'ять тих далеких років

Згадаймо тих, і в смутку, і в жалю,

студентів молодих під Крутами,

які загинули в нерівному бою...

Схилились трави, вітерець притих,

Прозора на квітках лежить роса,

Неначе світ весь в жалобі за них,

Неначе з неба падає сльоза...

 

 

І ведучий.  З перших днів Другої світової війни добровольці долучилися до активної участі українського народу у захисті Вітчизни, утворивши партизанські загони. Бійці Української Повстанської Армії боролися за волю та незалежність нашої країни. Вони створили добровольчі загони, що боролися одночасно проти двох тоталітарних режимів – нацистського та радянського. Вищою метою для повстанців була свобода та єдина, неподільна,  вільна Україна від Сяну до Дону.

 

ІІ ведучий. Сучасний приклад добровольства в Україні – це Революція Гідності.              Вчителі, лікарі, студенти, підприємці, айтішники – сотні майданівців рушили з барикад Майдану на дальні барикади Донбасу боронити незалежність України та стали ідеологічною основою нової української армії.

 

І ведучий.  Навесні 2014-го року була зафіксована рекордна явка у військкомати країни. Люди приходили самі, не чекаючи на отримання повістки. Інші – чоловіки й жінки- самоорганізувалися в добровольчі батальйони й вирушили на Схід.

 

ІІ ведучий.  У цей період добровольчі батальйони було створено у багатьох містах України.  Тисячі звичайних українських громадян, кинувши власні справи – навчання, роботу, бізнес, родини –першими  пішли зі зброєю в руках протистояти російській армії.

 

І ведучий.  З березня 2014 року утворилися 44 батальйони територіальної оборони ЗСУ, 32 добровольчих батальйони патрульної служби міліції, 3 батальйони особливого призначення Нацгвардії та кілька від Добровольчого українського корпусу. З них в бойових діях на сході України  брали участь  37 воюючих підрозділи.

Перегляд відео про формування добровольчого руху «Українські добровольці»

 

ІІ ведучий.   День українського добровольця - це свято українського духу незламності та боротьби.  Давайте згадаємо назви славетних добровольчих батальйонів, які  починали боронити нашу землю: батальйон "Айдар", Полк Дніпро-1, "Донбас",  Батальйон  Національного захисту "Кривбас",  "Київська Русь", «Азов», «Добровольчий Батальйон ОУН»,  Батальйон імені генерала Кульчицького, «Київ-1», Батальйон "Золоті ворота" та всі інші добробати.

 

І ведучий.   Величезними зусиллями, силою духу та,  на жаль, дуже часто  ціною власного життя російську навалу в 2014-2015 роках було зупинено та, в деяких місцях,  навіть відкинуто. Неоціненний вклад в цю боротьбу внесли саме добровольці, які показали усьому світові, що значить український дух та міць, сила волі та згуртованість, бойове побратимство та жага перемоги. І хоча повністю перемогти не вдалося, але Україна встояла як держава та зберегла незалежність.

На сцену запрошуємо студентку, яка продекламує вірш Сергія Жадана.

 

Київська прописка, середня освіта.
Загинув під Попасною на початку жовтня.
Соняшникові поля незібрані з літа.
Над ними розкривається золота безодня.

Стоятимуть тепер цілу зиму.
Чорнітимуть літерами в газеті,
ловлячи тишу, ледь вловиму,
ніби лисицю в очереті.

Птахи над ними завмирають щоразу —
чутливі, як слухові апарати.
Бути соняшником в полях Донбасу —
це знати як жити й за що помирати.

Своїм хребтом, металевим тросом,
поєднувати грунти і води,
тримаючись за осінній чорнозем
з гіркою відданістю природи.

Вітчизно, що вічно втішаєш і просиш,
ниєш в легені стороннім предметом,
лиши мені на майбутнє цю розкіш —
бути соняшником і очеретом.

Лиши мені цю убивчу втіху —
стати на вітряному кордоні —
літерою в недописану книгу,
подихом в холодні долоні.

 

І ведучий.  24 лютого 2022 року уся Україна прокинулась не від кави та звуку будильника, а від вибухів. На нашу землю прийшов підступний та жорстокий  ворог.  Почалася війна.

Відео про початок війни.

І ведучий.  Так розпочалося 24 лютого 2022 року. Найдовший день нашого життя. Найважчий день нашої новітньої історії. Ми прокинулися рано й відтоді не засинаємо.

ІІ ведучий.  У когось був страх, у когось – шок, хтось не знав, що сказати, але всі відчували, що робити. На дорогах з’явилися затори, але багато хто їхав по зброю. З’являлися черги. Хтось стояв на кордонах, але багато хто – до військкоматів і ТрО.

ІІ ведучий.  Війна триває вже більше року, за цей час сотні тисяч добровольців встали на сторожі нашої землі.

І Ведучий: В ряди української армії пішли і зовсім юні хлопці, і зрілі чоловіки , і ті хто ніколи не тримав в руках автомат, і жінки, які залишили домашні справи та дітей, і дівчата, що проміняли навчання та танці на автомат та  окопи.

ІІ Ведучий: Вдивіться в ці обличчя. Вони різного віку.  Хтось зовсім недавно залишив стіни школи. Хтось має дружину, дітей.  Вони жили поряд з нами, працювали, були звичайними господарями. А сьогодні стали воїнами – нашою надією, нашим щитом, нашим захистом.

І Ведучий: У нас є привітання від добровольця, який зараз боронить нашу землю від ворога.

Відео від воїна ЗСУ.

І Ведучий: Як правильно  зазначив наш президент: «Ми не підняли білий прапор, а стали боронити синьо-жовтий. Не злякалися, не зламалися, не здалися. Символом цього стали прикордонники зі Зміїного й маршрут, за яким вони відправили «русскій воєнний корабль».

ІІ Ведучий: Наша віра зміцніла. Зміцнів наш дух. Ми вистояли в перший день повномасштабної війни. Ми не знали, що буде завтра, але точно зрозуміли: за кожне завтра треба битися!

І Ведучий: Світ побачив, на що спроможна Україна. Це нові герої. Оборонці Києва, захисники «Азовсталі». Нові подвиги, які здійснювали цілі міста. Харків, Чернігів, Маріуполь, Херсон, Миколаїв, Гостомель, Волноваха, Буча, Ірпінь, Охтирка. Міста-герої. Столиці незламності. Нові символи.

ІІ Ведучий: Коли перед очима кадри з новин, фото поранених та загиблих воїнів, дивлячись їм у вічі, ми розуміємо, що вислів «душу й тіло ми положим за нашу свободу»  став для сучасної історії української нації не просто словами гімну це стало станом душі.

У кривавих боях з російськими найманцями та терористами  народжуються нові герої, люди, які вже сьогодні творять історію своїми вчинками. Ми прихиляємося перед безстрашними воїнами світла, які боронять нашу землю від російського агресора,  їх подвиг неоціненний.

І Ведучий: Сьогодні не залишилось байдужих людей до долі України, а слова «патріот», «герой», «незалежність» набули для нас особливого значення. Світ визнав українців найбільшими патріотами, бо кожен з нас усвідомлює, що доля нашої країни у наших руках і кожен може зробити свій внесок у захист України, незалежно від віку, статі і національності.

 

ІІ Ведучий: За роки війни  фактично кожен українець когось втратив. В результаті бойових дій в Україні загинуло  тисячі  людей, десятки тисяч поранених. Солдати  добровольчих загонів та регулярної армії віддали життя за кожного з нас.

І Ведучий: На жаль, серед нашої коледжанської родини також є втрати. Це наши випусники: 

Батьки наших студенток

(Презентація зі світлинами).

І Ведучий: Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.

Хвилина мовчання. ( Звучить «Плине кача»)

 

ІІ Ведучий: Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов   від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

 

Читець: У нашій пам'яті Ви назавжди лишились,
Історія одна, і Ви - її частина.
Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,
І молимось: за Вами - ненька Україна! 
Вже не повернеться додому той хлопчина,
Що його вчора тільки мати відпустила,
Поцілувала, тихо мовивши: "Іди, дитино,
За щастя України, бо вона - єдина".
Казала мати берегти себе. Але даремно,
Бо хлопець був готовий йти безстрашно,
Аби лише країна, котру так кохав страшенно,
Не стала на коліна, а боролася відважно.

Пісня «Біля тополі».

ІІ Ведучий: День українського добровольця – це і нагадування всім нам, що одного разу, ставши на захист Батьківщини, ми до кінця нашого життя залишаємось її добровольцями. Вояками доброї волі. І нашим святим обов'язком залишається боротьба за справжню Державу без псевдоеліт, корупції та політичного лихварства. Ставши на захист України, ми вже не маємо права відступати.

 

Читець

Коли закінчиться війна 

розжарена від бомб земля – 
воскресне.
Ти знімеш з себе автомат, герою,
бронежилет і …
І не секрет для всіх тепер ти –
великий воїн і солдат…

Читець

Все знову буде добре, брат, 
не буде більше рвати «Град» 
над головою
і тільки хлопці, 
що у ряд…
від куль, снарядів і гранат…
ніколи не прийдуть назад…

Читець

 Живи, живи, 
герой й солдат,
за всіх, хто не прийшов назад
з святих і вічних…
І та земля, що прийняла 
до себе хлопців – тепер також 
свята, свята – на всі століття і віка…

Читець

 Все знову буде добре, брат, 
не буде більше рвати «Град» 
над головою
і тільки хлопці, 
що у ряд …
від куль, снарядів і гранат…
ніколи не прийдуть назад…

Читець

 А ти живи, живи,
герой і брат,
великий воїн і солдат –
за всіх, хто не прийшов назад
з війни, з безодні 
живи, живи – 
на цій землі – святій і рідній Україні,

Де буде мир!

Пісня «Фортеця Бахмут».