ВПЛИВ ЗМІ НА ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ ЦІННОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ

Монастирьова Віта Володимирівна,

Педагог-організатор

Басівської загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів Сумської районної ради Сумської області

ВПЛИВ ЗМІ НА ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ ЦІННОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ

Анотація. Досліджується генезис особливостей взаємозв’язку продукції засобів масової інформації та системи цінностей особистості як сучасної тенденції у світлі глобальної інформатизації сучасного суспільства; встановлено, що продукція ЗМІ може впливати на формування та розвиток системи цінностей особистості у підлітковому віці, що зумовлено психофізіологічними особливостями вікової категорії. Продукція ЗМІ відповідає запитам особистості та проникає у підсвідомість, таким чином впливаючи на систему цінностей, що може призвести до деформації системи цінностей особистості у вигляді помилкових цінностей.

Ключові слова: система цінностей, інформатизація, символ, ЗМІ, несвідоме, деформації цінностей, семіотичний вплив.

THE INFLUENCE OF THE MEDIA ON FORMING LIFE PERSONALITY VALUES

Abstract. The genesis of the features of the relationship between media products and the value system of the individual as a modern trend in the light of global informatization of modern society is explored; It has been established that media products can influence the formation and development of a personality values ​​system in adolescence, which is due to psychophysiological features of the age category. Mass media products meet the demands of the individual and penetrate into the subconscious, thus affecting the system of values, which can lead to deformations of the system of values of the individual in the form of false values.

Keywords: system of values, informatization, symbol, mass media, unconscious, deformation of values, semiotic influence.

Постановка проблеми. Взаємозв’язок продукції засобів масової інформації та системи цінностей особистості можна простежити у вигляді чисельної кількості цифрових гаджетів, появі та розвитку соціальних мереж – всі ці інформаційні канали спрямовані на задоволення потреб особистості. Засоби масової інформації за допомогою своєї продукції можуть впливати на трансляцію семіотичних конструктів в підсвідомість особистості і впровадження їх у систему цінностей у вигляді різних по наповненню смислів, що може призводити до утворення чужорідних конструктів в системі цінностей.

Аналіз попередніх досліджень. Дослідження проблеми цінностей і ціннісних орієнтацій, що проводилися за кордоном (Е. Шпрангер, А. Маслоу, Дж. Холандом, М.Рокича, В. Франклом, С. Шварцем, В. Білскі та ін) і в нашій країні (Б. Г. Ананьєв, С. Л. Рубінштейн, В. Н. Мясищев та ін.), показали, що цінності та ціннісні орієнтації є найважливішими компонентами структури особистості. Поряд з іншими соціально-психологічними утвореннями вони виконують функції регуляторів поведінки і проявляються у всіх галузях людської діяльності.

Мета статті – аналіз факторів взаємовпливу продукції засобів масової інформації та системи цінностей особистості.

Виклад основного матеріалу. «Мас-медіа охоплюють фактично все суспільство і певним чином впливають на нього. У наш час мас-медіа відіграють роль інструменту формування громадської думки через те, що роблять можливим дискурс у масштабах всього соціуму» [1].

Базовою формою впливу дослідники визначають мовленнєвий вплив. Розрізняють дві форми мовленнєвого впливу: пряма та непряма форми. У своїй роботі «Риторика» Н. Колотілова визначає, що пряма форма мовленнєвого впливу — це таке використання оратором висловів, коли він має на увазі лише їх буквальне значення, лише те, що він говорить.                Н. Колотілова зазначає, що пряма форма мовленнєвого впливу є відкритою тактикою. Користуючись нею, оратор безпосередньо  повідомляє аудиторії те, що він має на увазі. Така форма впливу є точною, послідовною й узгоджується із критерієм щирості. Дослідниця зазначає, що непряма форма мовленнєвого впливу — це таке використання оратором висловів, коли він має на увазі не тільки те, що він говорить, а й щось більше.

«Аудиторії пропонується самій визначити, що криється в цьому «більше, ніж буквальне значення». Непряма форма мовленнєвого впливу є прихованою тактикою. Оратор «каже не те, що він каже», тобто відкрито не проголошує аудиторії, що він має на увазі. Така форма впливу не узгоджується із критерієм щирості. Оратор свідомо обирає такі способи висловлювання, які в принципі дають можливість аудиторії сприйняти те значення промови, що приховане за непрямою формою. Тому інтерпретація непрямої форми комунікації передбачає додаткові зусилля з боку слухачів. Існує небезпека того, що аудиторія зрозуміє оратора не так, як йому б хотілося» [2].

Тобто, використовуючи форми прямого і непрямого мовленнєвого впливу оратор висловлює свої думки прямо або натякає на суть, яку аудиторія має зрозуміти самотужки. Б. Потятиник стверджує, що авторитарний контроль за потоками масової комунікації передбачає віру в те, що мас-медіа мають безперечний і цілком передбачуваний вплив на аудиторію [3, 55].

Б. Потятиник зазначає, що функція мас-медіа полягає в структуризації мислення, ментальній організації навколишнього світу. На думку дослідника, більшість аудиторії сприймає телебачення, включаючи випуски новин, лише як розвагу [3, 56]. Із трьох людей, що дивилися вечірні новини, двоє не можуть пригадати жодного сюжету. Але при цьому «телебачення впливає на усвідомлення того, що є важливим» [3, 21].

Маніпуляційний вплив є неконтрольований, неусвідомлюваний, прихований для адресата процес впливу на нього, який відбувається поза його волею та бажанням. Маніпуляційному впливові присвятив свої ро боти С. Кара-Мурза. Дослідник зазначає: «Маніпуляція — це висхідний, фундаментальний варіант взаємодії, при якому один учасник життєвої драми змушує інших діяти в його інтересах і за його програмою так, що це не розпізнається жертвами і не викликає у них опору… Взагалі ж немає вичерпності способам вплинути на поведінку членів екологічної спільноти, яка оточує живе утворення. Рослина оздоблює свої тичинки й пестик розкішною привабливою декорацією — квіткою, яка виділяє до того ще й ароматний нектар. Комахи ринуть на запах і колір, відплачуючи за нектар працею з опилення» [5].

Г. Почепцов у роботі «Теорія комунікації» виділяє таку форму впливу, як пропаганда: «Пропаганда користується такою технікою, як перебільшення. Пропаганда намагається використовувати емоційний вплив, оскільки такі повідомлення легше засвоюються і довше зберігаються в пам’яті. Пропаганда добре працює тільки тоді, коли її прийоми не випадкові, а систематичні, причому в усіх областях. Пропаганда завжди була, є і буде. Не слід скидати це з рахунків» [5, 391].

Г. Почепцов також виділяє комунікативні механізми впливу. Дослідник у роботі «Теорія комунікації» зазначає, що вдалий вибір моделі (журналісти — не мета, а лише засіб) дозволяє породжувати більш ефективні рішення комунікативного завдання. Ефективність впливу підвищується також при збігові (визначеної гомогенності) мовця й слухача.

Зв'язок впливу інформаційного контексту засобів масової інформації є особливо важливим у світі єдиної глобалізації інформаційного простору, оскільки сучасна стадія розвитку суспільства сьогодні пов’язана із розвитком масових засобів інформації, важливістю інформаційного середовища на всіх рівнях та у головних сферах особистості. Підлітки на сучасному етапі є активними споживачами продуктів ЗМІ. Подібна особливість викликана психофізіологічними особливостями даної вікової категорії.

Підлітки орієнтовані на спілкування із однолітками, на причетність до групи та вираження власних потреб і бажань; пошук ресурсів для їх реалізації. Саме в цей період відбувається формування інтересів та системи цінностей особистості. Якщо розглядати систему цінностей крізь призму вікової психології та формування особистості, слід зазначити, що формування системи цінностей у підлітковому віці має вирішальне значення, оскільки, підлітковий період є сенситивним до сприйняття навколишньої інформації – у цей період особистості найбільше турбує питання про уявлення себе та оточуючих, про формування певної системи координат сприйняття себе, адже недарма А. Маслоу зазначив у власній теорії особистісних потреб серед найактуальніших потреб у самоактуалізації – у пізнанні себе, у самовираженні, самоідентифікації.

Оскільки, саме у підлітковому віці загострюється відчуття власного Я, в цей період продовжує відбуватися формування системи цінностей – підліток приміряє на себе різноманітні поведінкові патерни, намагається розширити життєвий репертуар. Тому, на нашу думку, саме підлітковий вік з точки зору формування системи цінностей є актуальним, саме у цей час потреби формуються у систему цінностей, і даний процес відбувається більш свідомо та цілеспрямовано порівняно із періодом дитинства.

Залишається відкритим питання, яким змістом наповнюють ЗМІ власну продукцію, який зміст вони вкладають у свої повідомлення, адже легко здогадатись, що певне коло впливових персон лобіюють свої інтереси та просувають їх шляхом мас-медіа. І найменше цих людей турбує, що активним споживачами продукції мас-медіа є підлітки, які експериментують із власною системою цінностей у світлі психофізіологічних особливостей.     Д. Рашкофф стверджує, що певні медіа події викликають що викликають прямо або побічно певні зміни в житті суспільства [5]. Тобто, можна зробити підсумок, що медіа чинять безпосередній вплив на цінності суспільства, і, як наслідок, на систему цінностей окремої особистості, у тому числі і особистості.

Зв'язок системи цінностей та знаково-символічного конструкту засобів масової інформації полягає в тому, що реальність транслюється через систему знаків, що наповнені змістом; у процесі присвоєння досвіду взаємодії з реальністю може відбуватись деформація змісту реальності у процесі утворення особистого смислу, яким наповнені цінності особистості – може відбуватись підміна смислів, їх невірне сприйняття та інтерпретація, можна спостерігати деформацію ієрархії системи ціннісних орієнтацій. Як відзначає А. Г. Здравомислов, специфіка дії ціннісних орієнтацій полягає в тому, що вони функціонують не тільки як способи раціоналізації поведінки, їх дії розповсюджуються не тільки на вищі структури свідомості, але і на ті, які позначаються як підсвідомі структури [3].

Л. М. Смирнов відзначає: «Для більш глибоко вивчення цінностей необхідно вийти за рамки феноменології тільки свідомості, а звернутися до неусвідомлюваних пластів психіки. Тому особливо важливо відстежити механізми трансляції знаково-символічних конструктів та механізми їх засвоєння на несвідомому рівні» [5].

Висновки. Сучасне суспільство має характер глобалізації та масштабної інформатизації, про що свідчить зростання користування інформаційними носіями. На сьогоднішній день мас-медіа мають вирішальне значення у розвитку суспільства – засоби масової інформації транслюють повідомлення, що глибоко сприймаються аудиторією на несвідомому рівні. Одними з головних реципієнтів ЗМІ є підлітки, тому що психофізіологічні особливості даного віку зумовлюють найбільш активний та значний вплив на систему цінностей – провідна діяльність особистості – спілкування – інформаційні носії дозволяють спілкуватись у режимі віртуальної реальності, що, знову ж таки, у контексті вікових особливостей даного періоду є актуальним – у особистості у цей час формується ставлення до себе та оточуючого світу, режим віртуальної реальності дозволяє бути прихованим, зовнішність не має вирішального значення.

Якщо розглядати продукт медіа з точки зору знаково-символічного конструкту, ми можемо побачити, що медіа чинять певний вплив, використовуючи саме ці механізми побудови інформаційних повідомлень – багатозначність символів, невеликий об’єм інформації, побудова повідомлення, таким чином, щоб головний зміст був сприйнятий на рівні несвідомої особистості. Тому мас-медіа впливають на формування системи цінностей на несвідомому рівні.

Список використаної літератури

1. Іванов В. Основні теорії масової комунікації і журналістики : навч. посіб. / В. Іванов; за наук. ред. В. Різуна. — К. : Центр Вільної Преси, 2015. — 258 с.
2. Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием / С. Г. Кара-Мурза. — К. : Оріяни, 2016.
3. Колотілова Н. Риторика / Н. Колотілова [Елек - трон ний ресурс]. — URL: http://pidruchniki.ws/16520 205/ritorika/formi_movlennyevogo_vplivu (03. 10. 2015).
4. Потятиник Б. В. Медіа: ключі до розуміння. Сер.: Медіакритика / Б. В. Потятиник. — Львів : ПАІС, 2014. — 312 с.
5. Різун В. Теорія масової комунікації : підручник / В. Різун. — К. : Просвіта, 2018. — 260 с.