ВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОРГАНІЗАЦІЮ НАВЧАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

 

 

ВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

В ОРГАНІЗАЦІЮ НАВЧАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Самусєва Олена Станіславівна

вчитель початкових класів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ …………………………………………………………………………..3

Розділ І Теоретичний аспект………………………………………………….5

1. Сутність і види інтерактивних методів навчання……………………….6
2. Інтерактивне навчання на практиці………………………………………7
3. Розділ І Практичний аспект.

Впровадження інтерактивних технологій в організацію навчання молодших

школярів………………………………………………………………………...8

1.1Читання………………………………………………………......................10                                                              1.2 Математика………………………………………………………………...15

1.3 Українська мова…………………………………………………………....17

1.4 Природознавство…………………………………………….......................20

Висновки………………………………………………………………………..26

Список використаної літератури………………………………………………27

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Сучасне життя кидає виклик всьому, що нас оточує. Стрімко змінюється техніка  і технології. Щоб не відчувати себе за бортом сучасності, встигнути за всіма новинками, потрібно постійно вчитися. „Навчання” стає категорією, яка супроводжує людину протягом всього життя.

Нова школа матиме справу з індивідуальністю, самобутністю особистості, оскільки індивідуальність є головним принципом етики і мусить виступити керівним методологічним положенням у вихованні й навчанні.

„Навчання – найкраща у світі гра. Усі діти народжуються з таким переконанням і живуть з ним, доки ми не переконаєм їх, що це- важка і неприємна праця.” – говорить Джаннет Вос, американський педагог.     Першокласник, який приходить до школи, хоче вчитися, мислити, спостерігати, творити. Куди зникає  той запал в очах, нестримне бажання дитини знати, вміти після навчання в першому класі? За моїми спостереженнями, серед природних суб'єктивних факторів: зниження рівня пізнавальної активності школярів зміна провідного типу діяльносі, велике значення відіграють і наслідки деяких поширених педагогічних стереотипів.

Початкова школа відіграє важливу роль  у розвитку особистості. Тому постає проблема пошуку ефективних методик варіативних форм навчання молодших школярів.

           Я вважаю, що такими засобами є інтерактивні методи навчання.

Використання сучасних інноваційних технологій, зокрема технології інтерактивного навчання, значною мірою підвищує ефективність навчального процесу, сприяє високому інтелектуальному розвитку учнів, забезпечує оволодіння навичками саморозвитку особистості, можливістю думати, творити.

Головна риса інтерактивного навчання – використання власного досвіду учнями під час розв'язання проблемних питань. Їм надається максимальна свобода розумової діяльності при побудові логічних ланцюгів.

         Чому ця проблема актуальна?

Я переконана, що гуманізація системи стосунків «учитель-учень», задоволення потреб дітей у спілкуванні та співпраці обумовлюють поєднання індивідуальних, групових і фронтальних видів роботи, адже саме через використання інтерактивних методик, зокрема через групові форми виконання завдань, роботу в парах у дітей формується позитивна мотивація до навчальної співпраці.

Мета інтерактивного навчання – створювання комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість.

Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія у парах і мікрогрупах.

На уроках вчитель створює такі умови взаємодії, які психологічно мотивують в учнів потребу висловлюватися щиро і безпосередньо. Таким чином, у молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність шляхом оволодіння організаційними, логічно-мовленнєвими, пізнавальними і контрольно-оцінними уміннями і навичками, особистий досвід культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці у різних видах діяльності.

Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням розвивати світогляд, формувати характер, логічне мислення, зв’язне мовлення; формувати критичне мислення; виявляти і реалізувати індивідуальні можливості. При цьому навчально-виховний процес організовується так, що учні шукають зв'язок між новими та вже отриманими знаннями; приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів; навчаються співробітництву.

Розділ І Теоретичний аспект
Теоретичною основою запровадження інтерактивних методів навчання мусять бути  системний, особистісно-зорієнтований та діяльнісний підходи до побудови дидактичних процесів; теорія оптимізації педагогічного процесу (Ю.К.Бабанський, М.М.Поташник), а також інваріантність процесу навчання, уроку як конкретної форми існування процесу засвоєння знань і методу навчання як мікродіяльності навчання.

Методологічною основою – розробки сучасних українських та зарубіжних педагогів у галузі методів та технологій навчання. Теоретичні та практичні розробки в цій галузі належать В.Гузєєву, А.Гіну, О.Пометун, Л.Пироженко, А.Фасолі.
Термін "інтерактивний" прийшов до нас з англійської і має значення "взаємодіючий". Існують різні підходи до визначення інтерактивного навчання. Одні вчені визначають його як діалогове навчання: "Інтерактивний – означає здатність взаємодіяти чи знаходитись в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп’ютером) або ким-небудь (людиною). Отже, інтерактивне навчання – це перш за все діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя та учня" [5, 4]. Ми схиляємося до визначення, О.Пометун та Л.Пироженко: "Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове навчання в співпраці)…"[12, 7].
Під час інтерактивного навчання учень стає не об’єктом, а суб’єктом навчання, він відчуває себе активним учасником подій і власної освіти та розвитку. Це забезпечує внутрішню мотивацію навчання, що сприяє його ефективності.

Завдяки ефекту новизни та оригінальності інтерактивних методів при правильній їх організації зростає цікавість до процесу навчання.

 Особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що учні навчаються ефективній роботі в колективі.

Інтерактивні методи навчання є частиною особистісно-зорієнтованого навчання, оскільки сприяють соціалізації особистості, усвідомлення себе як частини колективу, своєї ролі і потенціалу.

Сутність і види інтерактивних методів навчання.

Методи інтерактивного навчання можна поділити на дві великі групи: групові та фронтальні. Перші передбачають взаємодію учасників малих груп (на практиці від 2 до 6-ти осіб), другі – спільну роботу та взаємонавчання всього класу.
Час обговорення в малих групах – 3-5 хвилин, виступ – 3 хвилини, виступ при фронтальній роботі – 1 хвилина.

Групові методи:

1. Робота в парах.
   Учні працюють в парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є часомісткими або неможливими (обговорити подію, твір, взагалі інформацію, вивести підсумок уроку, події тощо, взяти інтерв’ю один в одного, проанкетувати партнера). Після цього один з партнерів доповідає перед класом про результати.
2. Робота в трійках. По суті, це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи навпаки, виділення несхожих думок).
3. Змінювані трійки. Цей метод трохи складніший: всі трійки класу отримують одне й те ж завдання, а після обговорення один член трійки йде в наступну, один в попередню і ознайомлює членів новостворених трійок з набутком своєї.
4. 2+2=4. Дві пари окремо працюють над вправою протягом певного часу (2-3 хвилини), обов’язково доходять до спільного рішення, потім об’єднуються і діляться набутим. Як і в парах, необхідним є консенсус. Після цього можна або об’єднати четвірки у вісімки, або перейти до групового обговорення.
5. Карусель. Учні розсаджуються в два кола – внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухається. Можливі два варіанти використання методу – для дискусії (відбуваються "попарні суперечки" кожного з кожним, причому кожен учасник внутрішнього кола має власні, неповторювані докази), чи для обміну інформацією (учні із зовнішнього кола, рухаючись, збирають дані).
6. Робота в малих групах. Найсуттєвішим тут є розподіл ролей: "спікер" – керівник групи (слідкує за регламентом під час обговорення, зачитує завдання, визначає доповідача, заохочує групу до роботи), "секретар" (веде записи результатів роботи, допомагає при підведенні підсумків та їх виголошенні), "посередник" (стежить за часом, заохочує групу до роботи), "доповідач" (чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи).
   Можливим є виділення експертної групи з сильніших учнів. Вони працюють самостійно, а при оголошенні результатів рецензують та доповнюють інформацію.
7. Акваріум. У цьому методі одна мікрогрупа працює окремо, в центрі класу, після обговорення викладає результат, а решта груп слухає, не втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ групи і власні здобутки.

Фронтальні методи:

1. Велике коло. Учні сидять по колу і по черзі за бажанням висловлюються з приводу певного питання. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися. Вчитель може взяти слово після обговорення.
2. Мікрофон. Це різновид великого кола. Учні швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний "мікрофон".
3. Незакінчені речення. Дещо ускладнений варіант великого кола: відповідь учня – це продовження незакінченого речення типу "можна зробити такий висновок…", "я зрозумів, що…"
4. Мозковий штурм. Загальновідома технологія, суть якої полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань.
5. Аналіз дилеми (проблеми). Учні в колі обговорюють певну дилему (простіше) чи проблему (складніше, бо поліваріантно). Кожен каже варіанти, що складаються внаслідок вибору. Найкраще давати завдання вибору з особистісним сенсом (наприклад, "чи платити податки, якщо країна не здатна їх правильно розподілити?").
6. Мозаїка. Це метод, що поєднує і групову, і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми (наприклад, кожна первинна група аналізувала один вірш Т.Шевченка, після переформування перша нова група повинна узагальнити тематику всіх опрацьованих віршів, друга – ідейне навантаження, третя – образи, четверта – форму).

Інтерактивне навчання на практиці.

Вимоги до впровадження інтерактивного навчання.

Як було зазначено вище, існують вимоги щодо реалізації інтерактивних методів навчання, невиконання яких може звести їх ефективність до нуля. Це насамперед такі:

Необхідно провести вступне заняття, адже учні абсолютно не знайомі з подібними методами роботи, що різко змінюють усталений стиль навчання. На цьому занятті слід: по-перше, чітко і зрозуміло пояснити, що таке інтерактивне навчання, по-друге, довести до відома учнів та опрацювати з ними правила роботи в групах, складені у зрозумілій формі (практиці їх було розмножено і видано кожному учневі для вклеювання в зошит):

Правила для учнів:

Кожна думка важлива.
Не бійся висловитися!
Ми всі – партнери!
Обговорюємо сказане, а не людину!
Обдумав, сформулював, висловив!
Говори чітко, ясно, красиво!
Вислухав, висловився, вислухав!
Тільки обґрунтовані докази!
Вмій погодитися і не погодитися!
Важлива кожна роль.

Без доброзичливої атмосфери в колективі застосування інтерактивного навчання неможливе, тому потрібно її створити і постійно підтримувати.

До кожного заняття слід сумлінно готуватися. "Легке" за формою інтерактивне навчання надзвичайно важке для вчителя, адже добитися дисципліни і уваги за рахунок "сидіть тихо!" неможливо. Окрім того, потрібно спланувати впровадження, робити його поступово. "Краще ретельно підготувати кілька інтерактивних занять у навчальному році, ніж часто проводити похапцем підготовлені "ігри" [12, 11].

"В роботі повинні бути задіяні в тій чи іншій мірі всі учні" [5, 5]. Справді, сильні учні, а також особистості з високим рівнем контактності будуть проявляти вищу активність, ніж замкнуті і слабкі. Проте слід постійно "втягувати" їх в роботу, створювати ситуації успіху.

"Інтерактивні технології – не самоціль"[12, 11]. Потрібно постійно контролювати процес, досягнення поставлених цілей (вони повинні бути чітко сформульовані і легко контрольовані), у випадку невдачі переглядати стратегію і тактику роботи, шукати і виправляти недоліки.

Урок не повинен бути перевантаженим інтерактивною роботою. Оптимально (з практики) – 1-2 методи за урок.

Слід поєднувати взаємонавчання з іншими методами роботи – самостійним пошуком, традиційними методами.
Неможливо побудувати весь процес навчання виключно на інтерактивних методах. Це один з багатьох прийомів, які допомагають досягнути мети і приносять результат тільки в поєднанні з іншими.

Процес впровадження.

Впровадження інтерактивних методів навчання відбувалося за логікою "від простого до складного", паралельно застосовуючи як фронтальні, так і групові методи за такою схемою:

У процесі застосування інтерактивного навчання постійно виникали різні проблеми та труднощі. Вважаємо за доцільне їх навести, щоб показати практичний бік інтерактивного навчання.
Отже, типові проблеми:

1. Головна проблема: учень часто не має (!) власної думки, а якщо і має, боїться її висловлювати її відкрито, на весь клас. Самі учні пояснюють це так: "В нас рідко запитують власну думку", "Чи цінна моя думка?", "А раптом вона не співпаде з думкою вчителя чи колективу?", "Вона суперечить думці учня, що має в класі авторитет з цього предмету" тощо.
2. Часто школярі не вміють слухати інших, об’єктивно оцінювати їх думку, рішення.
3. Учень не готовий в процесі обговорення змінювати свою думку, йти на компроміс.
4. Учням важко бути мобільними, змінювати обстановку, методи роботи.
5. Труднощі в малих групах: лідери намагаються "тягнути" групу, а слабші учні відразу стають пасивними.
6. Часто трапляється висловлення відверто антисуспільних думок з метою завоювання "авторитету", привертання уваги. При обговоренні замість аргументувати свою думку, учень починає демагогію: "Ви ж самі сказали, цінною є кожна думка, а я так думаю і Ви мене не переконаєте!"

Проте за умови вмілого провадження інтерактивні методи навчання дозволяють залучити до роботи всіх учнів класу, сприяють виробленню соціально важливих навиків роботи в колективі, взаємодії, дискусії, обговорення.
При застосуванні інтерактивного навчання поглиблюється мотивація.
Як показали результати педагогів-практиків, після запровадження цих методів можна констатувати наступні зрушення:

1. учні набули культури дискусії;
2. виробилося вміння приймати спільні рішення;
3. поліпшились вміння спілкуватися, доповідати;
4. якісно змінився рівень сприйняття учнями української літератури – він набув особистісного сенсу, замість "вивчити", "запам’ятати" стало "обдумати", "застосувати";
5. якісно змінився рівень володіння головними мисленнєвими операціями – аналізом, синтезом, узагальненням, абстрагуванням.

Загалом інтерактивне навчання дає змогу наблизити викладання до нового, особистісно-зорієнтованого рівня.

 

Розділ ІІ Практичний аспект

Опис досвіду роботи.

Я працюю над проблемою «Впровадження інтерактивних форм і прийомів в організацію навчання молодших школярів».

Орієнтовна структура уроку із застосуванням інтерактивних технологій

1. Мотивація діяльності

Етап має на меті зацікавити учнів темою уроку. Використовую навчальні проблемні ситуації, наочність, нескладні інтерактивні технології (Мікрофон», «Криголам»  тощо)

2. Визначення теми й очікування результатів.

Доцільно залучати до цієї діяльності учнів. Очікувані результати необхідно формулювати через відповідні дієслова: «Після уроку ви дізнаєтесь…»

3. Надання необхідної інформації

Це може бути міні-лекція, знайомство з текстом, випереджувальні завдання. Тут можуть бути актуалізовані знання, які учні вже мають.

4. Інтерактивна вправа

Це основна частина уроку і за змістом і за обсягом.

5. Підбиття підсумків і рефлексія результатів.

Під час цього етапу учні повинні усвідомити, чого вони навчилися на уроці, визначити своє ставлення до роботи й обговорюваної теми, порівняти своє ставлення з думками та поглядами інших. Необхідно також обов’язково порівняти реальні результати з очікуваними, зробити висновки, оцінювання.

 На уроках читання я надаю кожному учневі право висловлюватися, реалізувати себе і бути зрозумілим іншими через ігрову діяльність.

Адже, як писав В.О.Сухомлинський: «через гру і фантазію пряма стежка до серця дитини.

Тому використовую такі види ігор:

1. Сюжетно – рольові ігри;
2. Дидактичні
3. Ігри драматизації
4. Ігри конструювання

Ігрова діяльність допомагає дітям увійти в контакт один з одним, з вчителем, познайомитись, адаптуватися в колективі.

Розвиває комунікативні, соціальні навички і вміння, уміння вирішувати конфліктні ситуації через співробітництво. Прищеплює нові форми поведінки. Сприяє зміцненню колективу. Формує позитивні якості, інтерес і готовність до майбутньої співпраці. Створює емоційну розрядку, запобігає втомі.

Гра «Пригадай»

Мета: навчити учнів відтворювати текст за опорними словами.

Хід гри

Після опрацювання теми з читання «Давно це діялось…» пропоную дітям за опорними словами впізнати твір, згадати його назву і детально переказати

Наприклад:

а) козаки – люди – ханське військо – запорожці – битва – перемога (легенда «Цілющі озера)

б) розвідники – пастка – фашисти – біль – голод – їжачок (Ю.Збанацький «Щедрий  їжачок»)

Гра «Торбинка – цікавинка»

Мета:тренувати пам'ять, розвивати вміння запам’ятовувати деталі сюжету прочитаного твору

Хід гри

Вчитель витягує з торбинки предмет, малюнок. А учень згадує, з яким твором він пов'язаний. Після цього дитина має відтворити епізод твору, безпосередньо пов'язаний із цим малюнком або предметом.

Наприклад

а) книжка (В.Близнець «Ярослав будує місто»)

б) зерна пшениці (легенда «Топірець Довбуша»)

Гра «З якого твору герой»

Мета: перевірити знання учнями героїв творів.

Хід гри

Учні отримують завдання з’єднати стрілками імена героїв і назви творів.

Мудрець    В.Сухомлинський «Бабусині руки»

Бабуся    Д.Білоус «Тлумачний словник»

Тарасик     Л.Забашта «Людина починається з добра»

Гра «Закінчи вислови, думки»

Мета: розвивати пам'ять, уміння відтворювати набуті знання

Хід гри

На дошці записані вислови, думки.  Їх треба продовжити й назвати, кому вони належать, автора твору.

Наприклад:

а) Де сили обмаль…беруть на поміч розум(казка «Їжачок і лисиця»)

б) що посіяв…те й пожнеш (байка Л.Глібова «Вовк і кіт»)

На сучасному етапі використовую інтерактивні методи навчання, що забезпечують тісний зв'язок «учитель – учень», «учень – учень». Успішно використовую інтерактивний метод «читання в групах співробітництва»: діти читають один і той самий текст одночасно, сильні підтягують слабкіших, текст закінчують читати разом, що дає змогу більшості дітей висловити свою думку, дати відповіді на питання тексту, скласти план переказу тексту.

Фрагмент уроку читання 2клас «Сорочаче гніздо»

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Гра «закінчи речення»

За те й дістали собаки…

Одного разу зібралися коти…

Там знайшла грамоту…

Сестри. Мені здається…

Але собаки загрожували…

Коти почали вимагати…

Так і виникла велика…

Тест.

Біля запитань діти ставлять знаки +, - так чи ні

1. Собаки від людей отримали грамоту за вірну службу?
2. Собакам позаздрили миші?
3. Коти грамоту вкрали?
4. Миші віддали грамоту собакам?
5. Миші грамоту з’їли?
6. Коти повернули грамоту?

Самоперевірка: 1)+, 2)-,3)+,4)-,5)+,6)-

Розчитування за складовими таблицями. Розв’язування ребусів.

Гранування

    Сорока

Хто?    Що робить?   Яка?

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

Евокація

• В якій казці ми зустрічалися із сорокою?
• Можливо, хтось пригадає автора цієї казки?
• Як називаються казки, що мають автора?
• Над якими казками ми працюємо зараз?
• Сьогодні ми познайомимось із казкою «Сорочаче гніздо», яку склав англійський народ. Ми поговоримо про те, що сорока може робити дещо краще, ніж інші птахи, а також, я гадаю, вам буде цікаво знати, як в’ють гнізда різні птахи.
• Закінчить речення
• Цей урок навчить мене…

 

• А наприкінці уроку ми перевіримо, чи досягли ви цих результатів

ІУ. Вивчення  нового матеріалу.

Читання «Спринт»

• Пробіжить очима по тексту, знайдіть назви пташок, про яких ми ще говоритимемо.

Робота в групах зі словниками

Читання казки вчителем (питання до змісту казки)

Словникова робота. Контроль швидкості читання в парах учитель – учень. Тлумачення незрозумілих слів. Вибіркове читання

Гра «Стріляй влучно»(в парах)

Дрозди   з хворостинок абияк

Сови   м’якенько вистелені

Горобці   не навчилися вити

Шпаки   на зразок млинця

Капелюхи Де Боно (робота в групах)

Кожна група обирає собі капелюха різного кольору. Чорний – критичне мислення. Діти дають критичну оцінку дійовим особам, говорять що їм не сподобалось у казці. Білий – збирання фактів, цифрової інформації. Завдання групи порахувати кількість пташок в казці, сказати, скільки разів повторюється в тексті слово «сорока», скласти задачу про птахів. Жовтий – оптимістичне мислення. Знаходять в казці позитивні моменти, змінюють кінцівку на більш оптимістичний. Зелений – продуктивне мислення. Складають інструкцію для пташок. «Як збудувати гнізда» на зразок сорочачого. Червоний – творче мислення. Підгодовують інформацію про птахів, з якими познайомились на уроці.

УІ. Підсумок уроку. Рефлексія.

• Повернімося  до мети нашого уроку. Чи досягли ми того, про що говорили?
• Чого навчає ця казка?
• Якщо хочете більше дізнатися про пташок, можете прочитати книжки, запропоновані на нашій виставці.

Дерево рішень. – Спробуємо дати пораду пташкам, навчити їх бути терплячими. Прислухатися до думки інших. Напишіть їм листи на цих зелених листочках і прикріпить на дереві. Щоб вони могли прочитати. Бути терплячим – означає…

На уроках математики я використовую такі види роботи, як усний рахунок у вигляді розв’язування магічних квадратів, у віршованій формі, проходження лабіринтів, математичний диктант у вигляді ланцюжка прикладів, в яких закодовані слова, що вказують на наступний вид роботи та ін.

Тема: Множення виду 320 * 3

Усний рахунок. Заповни магічний квадрат

30	50
	100
		70

Пройди лабіринт

40  24  35

16  80  25

Тема: Віднімання двоцифрових чисел без переходу через десяток (загальний випадок). Розв’язування складених задач

Усний рахунок. Робота з таблицею

О	Я	Г	П	Т
38	10	45	30	35

 

50 – 20 =   25 + 10 =   40 + 5 =

34 + 4 =   15 – 5 =

Математичний диктант у віршованій формі

12 гусей летіло у вирій,   По гриби їжак пішов

3 із них сіли відпочити.   14 маслюків знайшов

Скільки їх у небо лине   8 він поклав у кошик

Треба нам порахувати   а на спину – решту ноші

 

Привезли з городу дині.  18 грибів знайшов я перший,

Їх 16 у корзині.    А Гриць на 10 менше.

Дев’ять жовтих диньок тато  Діти, хто із вас відгадав,

Вже для нас несе до хати.  Скільки Гриць грибочків мав?

Скільки соковитих динь

Залишив у корзині він?

Математичний диктант. Розв’яжи ланцюжок, прочитай слово за алфавітом, взнай наступне завдання.

7 * 3   О + 1  О   22  С

13 : 1   О + 5  О   26  Х

 

2 * 7   О * 2  О  19  О

30 * 2   О : 10  О  6  Д

100 : 10  О + 1  О  11  И

Отже, наступне завдання – сходи правил

(3 + 6) * 5

  8 * ( 9 + 1)

                                    21 * 3

                                            3 * 25

                                                     320 * 3

Отже, яка тема нашого уроку? (Множення виду 320 * 3)

Тема: Множення виду 20073 * 9

Учні отримують завдання записати найменше й найбільше шестицифрові числа за допомогою цифр 0,3,6,8

Метод фотографування. Учитель протягом 2 – 3 секунд показує дітям картки, після чого вони мають з пам’яті записати приклади: 5 * 6, 8 * 124, 20073 * 9. Далі учні визначають, що спільного в цих прикладах, чим треба скористатися, щоб розв’язати їх (таблицею множення, переставним і розподільним законами, множенням стовпчиком, правилами множення розрядних чисел).

• Приклад якого виду ми ще не розв’язували? (20073 * 9). Потім відбувається оголошення теми й мети уроку.

Українська мова.

Гра «Мовленнєва ситуація»

Мета: розвивати мовлення учнів, їхні акторські здібності, поповнювати словниковий запас.

Хід гри

І варіант. Із запропонованого набору карток гравець повинен вибрати одну з іменем героя відомого твору. Другий вибирає іншу картку. Пара повинна підготувати і продемонструвати діалог на задану тему. Наприклад,з набору учні вибрали картки «Князь Кий» та «В.Сухомлинський». Тема діалогів «справжній друг», «Один в полі не воїн», «Біля телевізора», «Моя Батьківщина».

ІІ варіант. Завдання учнів – вибрати маски і у ході діалогу вивести правило. Наприклад, провідмінявши кілька слів, діти виводять правило, що в орудному відмінку однини іменники чоловічого роду мають закінчення –ом, -ем, єм.

Н.  бір  край  кінь

Р.  бору  краю  коня

Д.  бору  краю  коневі

З.  бір  край  коня

О.  бором краєм  конем

М.  у бору на краю на коні

У роботі використовую на закріплення матеріалу Ігри – сценки. Наприклад, Тема уроку: Слова, що називають ознаки предметів.

а)Гра – сценка

Виходять Іменник і Прикметник

Іменник. Ось вони, мої нещасні предмети, які втратили свої назви. Хто ж допоможе їм?

Прикметник. Аякже! Учні допоможуть нам. Намалюємо фоторобот першого зниклого предмета.

Іменник. Цей предмет довгий, зелений, смачний

 

Прикметник. Овальний, жовтий, кислий. Кругле, яскраве, тепле, ласкаве

Білі, холодні, легкі

Прикметник. Фотороботи складено(відкриває малюнки предметів)

б) Гра «Впіймай ознаку предмета»

Роздаю дітям різнокольорові смужки, на звороті записані слова з прислів’їв. Організовуються групи, потім зачитуються складені прислів’я.

Прислів’я, які пропонуються дітям: Добрий початок – половина роботи. Бджола мала, а й та працює. Маленька праця краще за велике безділля.

По одному учаснику від групи пояснюють значення свого прислів’я; знаходять слова, що називають ознаки предметів.

Також ефективними методами є робота в групах, парах.

Оскільки дітям бракує своїх слів, то вони мають вивчити нові слова і звороти на основі чужого мовлення. На уроках розвитку зв’язного мовлення вчу дітей перефразовувати і використовувати для написання творів знайдені у художньому тексті порівняння, образні вислови, а навчившись відшуковувати такі вислови, учні починають придумувати свої.

Наприклад:

Сонце, мов обруч, що котиться по стежині через поле весняне. Ріка немов засинала, а холод намагався скувати її кригою.

Такі вислови розвивають у дітей уяву, фантазію

Робота в групах.

Приміром на уроці розвитку зв’язного мовлення пропонуються такі творчі завдання для груп:

Скласти вірш за опорними словами:

Сонечко прокинулось,

…всміхнулось,

…пригріло,

…засвітило.

Швидко слово називай,

Йому риму добирай:

Лисичка…(сестричка),

Сорока…(білобока) та інш.

Прочитай вірш і продовж його:

Шиє гарно так бабуся!

Я від неї шити…(вчуся)

Ляльці вишию хустину

І собі нову…(кофтину).

Гарно одягнусь до свята,

Не впізнають мама й …(тато)

Природознавство.

Робота в групах. Гра «Шифрувальники»

• Пригадайте, діти, на які групи поділяють природу. (жива і нежива)
• На які три  групи поділяють живу природу? (люди, тварини, рослини)
• Для того щоб прогадати, чим відрізняється жива природа від неживої, треба відгадати шифровку. На аркушах паперу написано частини слів.

 

• З’єднавши їх, ви отримаєте слово – відповідь. Працювати будете в групах. Тому давайте пригадаємо правила роботи в групі.

1. Говорити по черзі;
2. Бути доброзичливим
3. Бути активним
4. Бути уважним

Таблиця для роботи в групах (для кожної групи на окремому аркуші паперу)

Наро  хає  жи  те

  роз   рає  джується  ди

виться  рос   множується вми

(народжується, дихає, живиться, росте, розмножується, вмирає)

• А зараз підіб’ємо підсумки вашої роботи. Запрошую капітанів груп до дошки. (капітани по черзі називають «розшифровані» слова, а вчитель на дошці вказує картки, на яких вони записані)
• Про що ми так говоримо? ( про все живе)

Гра «Живе – неживе»

Зараз ми визначимо, до живої чи не до живої природи належать предмети , зображені на малюнках. А перевірити ваші знання допоможуть сигнальні картки. Якщо на малюнку зображено частину живої природи, ви маєте підняти картку зеленого кольору, а якщо неживої – червоного.

Технологія «Метод ПРЕС».

• Діти, з яких частин складаються рослини? (корінь, стебло, листя, квіти, плоди.)
• На які групи поділяють рослини? (Дерева, кущі, травяністі рослини)

 

Чим відрізняються дерева, кущі, травяністі рослини? (Стеблом)

• Яке стебло у дерева? Куща? Травяністої рослини?
• До яких цих груп належить каштан ( бузок, пролісок)? Дати відповідь на ці питання вам допоможе табличка:

Я думаю…

Тому що…

Наприклад…

Отже…

 

Відповіді дітей:

…що каштан – це дерево

….у нього стебло міцне і дерев’янисте. Називають таке стебло стовбуром.

…до дерев також належать дуб, тополя

…каштан – це дерево.

 

Бліц – опитування.

• Тварин дуже багато. За певними ознаками серед них також виокремлюють різні групи. Згадаємо їх.

Як називають тварин, які живуть поруч з людьми?

Як називають всіх інших тварин?

Лелека, горобець, ластівка – це…

Лисиця, ведмідь, вовк – це….

Бджола, комар, сонечко – це…

Карась, щука, лящ….

Яка істотна ознака птахів?

Яка істотна ознака звірів?

Яка істотна ознака комах?

Складання схеми «Роль тварин і рослин в житті людини»

У природі все взаємопов’язане. Люди не можуть обходитись без рослин, тварин. Давайте пригадаємо, яку роль відіграють рослини й тварини в житті людини. Наші знання запишемо у схему.

Діти висловлюють свої пропозиції, а вчитель записую їх на дошці.

  Рослини      тварини

Меблі     їжа     помічники

Папір      ліки     у роботі

Будівельні матеріали   одяг     друзі

Ми згадали, що людям дають рослини і тварини. Але для життя нам потрібна і нежива природа, бо :

Сонце дає нам…

Завдяки повітрю…

Вода потрібна…

• Отже, природа забезпечує людей всім необхідним для життя. Тому ми маємо бережно ставитися до природи, бути вдячними за ті дари, які від неї отримуємо.

 

На уроках доцільно використовувати Метод «мікрофон»

Дати відповіді на запитання:

• Як ти вважаєш, що означає слово «добрий»?

(Той, який людям робить добро, той, який чуйно ставиться до людей, поважає людей,прихильний та уважний до людей)

• Що означає слово «милосердний»?

(той, який готовий надати допомогу, поспівчувати.)

• Що означає «співчувати»?

(ставитися з розумінням до горя іншого)

Робота в малих групах. «Синтез думок»,  «Пошук інформації»

 Сутність – у спільному пошукові групами згодженого рішення. Після виконання завдання учні  не роблять записів на дошці, а передають свій варіант іншим групам. Ті доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, із чим не погоджуються. Опрацьовані аркуші передають експертам, котрі зіставляють написане з власним варіантом, роблять загальний звіт, який обговорює клас.

Учитель прикріплює на дошку малюнки, ілюстрації зі зразками українського одягу. Групи отримують запитання з теми і шукають інформацію за певний час.

Перша група. Описати чоловіче вбрання.

Друга група. Описати жіноче вбрання

Третя група. Чому в одних жінок на голові вінок, а в інших – хустки? З чого складається вінок?

Четверта група – показати на чоловічому костюмі такі елементи: бриль, люлька, сорочка, пояс, лейбик, шапка.

П’ята група. Показати на жіночому костюмі такі елементи: очіпок, сорочка та інше.

Шоста група. Описати взуття українського народу.

Після роботи груп робимо висновки, що головним елементом чоловічого вбрання є вишита сорочка, поверх якої одягають корсетку або лейбик. Також чоловіки носили вузькі штани або шаровари. Необхідним елементом чоловічого костюму був пояс. На голову одягали шапку. Головним елементом жіночого вбрання також є вишита сорочка. Поверх одягали в будень до роботи запаску, у свята – плахту і попередницю. Усе це підперезували крайкою. А ще одягали поверх сорочки кептарі, корсетки, лейбики. Гарне намисто прикрашало шиї українок.

«Асоціативний кущ». Цей прийом я використовую на етапі актуалізації або рефлексії. На дошці пишеться головне слово теми,  а навколо все слова і фрази, що асоціюються з темою, потім між ними встановлюються зв’язки, виділяються аспекти, щодо яких потрібна додаткова інформація.

Тема уроку: Твоя країна – Україна. Символи держави.

Піл час актуалізації опорних знань можна використати цей прийом.

• Запишіть слова і фрази, які спадають на думку з теми «Україна»

 

 

                                            Україна

 

Широко використовую на уроках «Сенкан (пятирядок). Цей вид самостійної роботи спонукає учнів до виокремлення головного змісту з великого обсягу матеріалу, інформації. Дітям пропонується скласти мініатюру з п’яти рядків за певною схемою.

1. – іменник що відбиває тему
2.  - прикметники
3. – дієслова
4.  - фраза, що виражає особисте ставлення до теми
5.  - одне слово – синонім до назви теми.

Україна

Вільна, велика

Живе, розквітає, звеселяє

Я дуже люблю Україну

Батьківщину

Висновки.

 Ідеалом сучасного навчання є особистість не з енциклопедично розвивальною пам’яттю, а з гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з повноцінними , розвинутими потребами дальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками  й творчими здібностями.

Розвиток творчого потенціалу людини трактується сьогодні як основне завдання школи. Для реалізації його потрібно насамперед розглянути учня не як суму зовнішніх впливів, а як цілісну, активну, діяльну істоту. У цьому основна суть навчально- виховного процесу. Учень – не об’єкт, а насамперед творець свого власного «Я».

 Крізь призму діяльності учня необхідно переосмислити саму структуру навчально- виховного процесу, перейти до вирішення проблеми розвитку та реалізації творчих здібностей кожного школяра. Перебудова навчально-виховного процесу передбачає певну орієнтацію функцій вчителя. Різко зменшується питома вага його виконавчої діяльності на уроці і, відповідно, зростає функція організаційна. Отже, навчальний процес слід побудувати так, щоб сприяти свідомій співучасті особистості, яка освоює предмет.

Важливий для вчителя є принцип активності дитини. Знання, розумовий, духовний та культурний розвиток повинні спиратися на власні зусилля. Особливу цінність для учня має шлях, який він обере, розв’язуючи поставлену перед ним проблему. Учень оволодіває методом праці, який у майбутньому зможе застосувати до аналогічних завдань. Цей принцип допоможе дитині виробити в собі впевненість у власній цінності, у тому, що вона сама дасть собі раду і власними зусиллями зуміє подолати труднощі, які трапляються на її життєвому шляху.

Отже, вчитель не займає домінуючого становища у класі. Його голос є рівноправним. Він не є тією людиною, що дає готові формули і розв’язання, а лише тим, хто може допомогти знайти власну правду.

Список  використаної літератури

1. Гін А. Прийоми педагогічної техніки. – Луганськ, 2004. – 84 с.
2.  Голодюк Л. Як навчити учнів спілкуватися на уроці // Рідна школа. – 2001. - №9.
3.  Гузеев В.В. Образовательная технология: от приема до философии. – М.: Сентябрь, 2012.
4. Интерактивное обучение: новые подходы // Відкритий урок. – 2002. –№5-6.
5. Кондратюк В.Л., Волос М.М., Бабин І.І. Основні тенденції розвитку систем освіти та освітніх технологій у світовій педагогічній практиці. // Відкритий урок. – 2002. –№5-6.
6. Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учнів // Відкритий урок. – 2002. - №5/6.
7. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. К, 2000. – 368 с.
8. Освітні технології. / За ред. О.М.Пєхоти. – К. – 2002. – 255 с.
9.  Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія і практика. – К., 2002. – 136.
10. Саган О. Інтерактивні методи навчання як засіб формування навчальних умінь молодших школярів // Початкова школа. – 2002. - №3.
11. Суворова Н. Интерактивное обучение: новые подходы // Инновации в образовании. – 2001. - №5. – С.106-107.
12. Фасоля А.М. Особистісно-зорієнтоване навчання: дидактичний аспект // Українська мова і література. – 2003. - №48.
13. Фасоля А.М. Урок в умовах особистісно-зорієнтованого навчання // Українська мова і література. – 2003. - №46.
14. Хуторской А.В. Современная дидактика: Учебник для вузов. – СПб: Питер, 2001. – 544 с.
15.  Юдин В.В. Педагогическая технология. – Ярославль, 1997.
16.  interactive.ranok.com.ua
17. https://ppt4web.ru/nachalnaja-shkola/nteraktivne-navchannja.html