
ВСТУП…………………………………………………………………………. 3
Основні принципи організації виховної роботи…………………………….. 3
Основні компоненти моделі………………………………………………….. 4
Очікувані результати впровадження моделі………………………………… 6
ВИСНОВОК…………………………………………………………………… 7
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….. 9
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….. 10
ВСТУП
Воєнний стан суттєво вплинув на освітній процес, психологічний стан учнів та організацію виховної роботи. Сучасний заклад освіти має не лише забезпечити здобуття знань, а й створити умови для емоційної підтримки дітей, формування життєстійкості, громадянської відповідальності та соціальної активності.
У зв’язку з цим особливої актуальності набуває впровадження комплексної моделі виховної роботи, яка поєднує сучасні педагогічні підходи та практики, спрямовані на гармонійний розвиток особистості учня навіть в умовах кризових ситуацій.
Запропонована модель базується на інтеграції таких освітніх підходів:
• соціально-емоційного навчання (SEL);
• проєктного навчання;
• STEM-орієнтованих освітніх заходів;
• технології Service-learning (навчання через суспільно корисну діяльність);
• активної співпраці із громадськими організаціями, військовими та закладами вищої освіти.
Ця модель дозволяє зробити виховний процес практикоорієнтованим, соціально значущим та психологічно підтримувальним.
Мета: Створення ефективної системи виховної роботи, спрямованої на формування емоційно стійкої, соціально активної, відповідальної та патріотично налаштованої особистості, здатної діяти в умовах сучасних викликів.
Основні завдання
1. Забезпечити психологічну підтримку учнів та розвиток їх соціальноемоційних компетентностей.
2. Формувати в учнів навички командної роботи, критичного мислення та відповідальності через проєктну діяльність.
3. Розвивати інноваційне мислення та інтерес до науки і технологій через STEM-освіту.
4. Формувати громадянську свідомість через участь у суспільно корисній діяльності.
5. Налагодити партнерську взаємодію закладу освіти з громадою.
Реалізація моделі ґрунтується на таких принципах:
• принцип безпечного освітнього середовища створення атмосфери довіри, підтримки та психологічного комфорту;
• принцип партнерства співпраця педагогів, учнів, батьків, громадських організацій та інших соціальних партнерів;
• принцип практичної спрямованості залучення учнів до реальних соціальних ініціатив та проєктів;
• принцип інтеграції навчання і виховання поєднання навчальної діяльності із формуванням соціальних та життєвих компетентностей;
• принцип активної участі учнів залучення дітей до планування, організації та реалізації виховних заходів.
Соціально-емоційне навчання (SEL)
Соціально-емоційне навчання спрямоване на розвиток у дітей умінь:
• розпізнавати власні емоції;
• керувати емоційними станами;
• будувати здорові взаємини;
• співпрацювати та підтримувати інших.
Рекомендовані форми роботи:
1. Ранкові кола: щоденні або щотижневі зустрічі учнів з класним керівником для обговорення настрою, емоційного стану, важливих подій.
2. Тренінги з емоційної грамотності. Тематика занять:
• «Як справлятися зі стресом»
• «Емоції та їх роль у житті людини» «Навички конструктивного спілкування»
3. Психологічні практики:
• вправи на релаксацію
• дихальні техніки
• арттерапія
• казкотерапія
5. Групи підтримки: обговорення переживань учнів, пов’язаних із воєнними подіями, вимушеним переселенням, розлукою з рідними.
Рекомендації педагогам:
• створювати атмосферу довіри і відкритості;
• уважно ставитися до емоційного стану дітей;
• уникати тиску та надмірної критики; підтримувати позитивну комунікацію в класному колективі.
Проєктне навчання у виховній роботі
Проєктна діяльність дозволяє учням вирішувати реальні проблеми громади та відчувати власну значущість.
Етапи реалізації проєкту 1. Визначення проблеми.
2. Формування команди.
3. Планування діяльності.
4. Реалізація проєкту.
5. Презентація результатів.
Приклади виховних проєктів
• «Школа психологічної підтримки»: створення куточка емоційного розвантаження.
• «Герої нашої громади»: дослідницький проєкт про військових, волонтерів, лікарів.
• «Екологічна варта школи»: прибирання територій, сортування відходів.
• «Безпечна громада»: розроблення інформаційних матеріалів щодо мінної безпеки та правил поведінки під час тривоги.
Рекомендації педагогам
• заохочувати ініціативу учнів;
• розподіляти ролі у команді;
• допомагати в пошуку інформації; організовувати презентацію результатів.
STEM-орієнтовані освітні заходи
STEM-підхід сприяє розвитку дослідницького мислення, креативності та здатності вирішувати практичні завдання.
Основні форми роботи: STEM-майстерні:
• створення моделей
• конструювання
• експериментування.
Наукові квести: інтерактивні завдання з фізики, біології, математики та технологій.Інженерні проєкти:
• моделювання безпечних укриттів створення систем енергозбереження розробка екологічних рішень.
Рекомендації педагогам:
• використовувати практичні завдання;
• залучати учнів до експериментів;
• підтримувати творчі ідеї дітей.
Service-learning (навчання через суспільно корисну діяльність)
Ця технологія передбачає поєднання освітньої діяльності із допомогою громаді.
Приклади діяльності:
• волонтерські акції підтримки військових;
• виготовлення окопних свічок;
• благодійні ярмарки;
• допомога літнім людям;
• підтримка внутрішньо переміщених осіб.
Рекомендації педагогам:
• пояснювати учням соціальну значущість діяльності;
• залучати батьків до ініціатив;
• організовувати рефлексію після проведених заходів.
Партнерська взаємодія
Ефективність виховної роботи значно підвищується завдяки співпраці із соціальними партнерами.
Напрями співпраці:
Громадські організації
• проведення тренінгів; участь у соціальних проєктах;
• реалізація волонтерських ініціатив. Військові та ветерани:
• уроки мужності;
• зустрічі та діалоги;
• патріотичні заходи.
Заклади вищої освіти:
• STEM-майстер-класи;
• наукові лекції; профорієнтаційні зустрічі.
Реалізація комплексної моделі виховної роботи сприятиме:
• формуванню емоційної стійкості учнів;
• розвитку громадянської активності;
• підвищенню рівня соціальної відповідальності;
• формуванню навичок командної роботи;
• розвитку інноваційного мислення; зміцненню партнерства між школою та громадою.
В умовах воєнного часу заклад освіти виконує не лише освітню, а й важливу соціальну та психологічну місію. Школа стає простором безпеки, підтримки та розвитку для дітей, які переживають складні життєві обставини, пов’язані з війною. Саме тому виховна робота потребує оновлення змісту, форм і методів, що дозволяють ефективно реагувати на сучасні виклики.
Запропонована комплексна модель виховної роботи спрямована на гармонійне поєднання сучасних освітніх підходів, які забезпечують всебічний розвиток особистості учня. Інтеграція соціально-емоційного навчання, проєктної діяльності, STEM-орієнтованих заходів та технології Service-learning створює умови для формування в учнів життєво важливих компетентностей: уміння працювати в команді, приймати відповідальні рішення, проявляти ініціативу, співчувати та допомагати іншим.
Важливим аспектом моделі є її практична спрямованість. Учні отримують можливість не лише здобувати знання, а й застосовувати їх у реальних життєвих ситуаціях, беручи участь у соціальних, волонтерських та дослідницьких ініціативах. Така діяльність сприяє формуванню активної громадянської позиції, розвитку відповідальності за власні вчинки та усвідомленню своєї ролі у житті громади та держави.
Особливу роль у реалізації моделі відіграє партнерська взаємодія закладу освіти з громадськими організаціями, представниками військових структур, волонтерами та закладами вищої освіти. Така співпраця розширює освітній простір школи, надає учням можливість знайомитися з різними сферами професійної діяльності, отримувати новий досвід та формувати уявлення про власне майбутнє.
Запровадження цієї моделі сприятиме створенню у закладі освіти сучасного виховного середовища, у якому поєднуються підтримка, розвиток та активна соціальна діяльність. Вона допомагає педагогам системно організувати виховний процес, зробити його більш змістовним, практикоорієнтованим і спрямованим на формування життєстійкої особистості.
Таким чином, комплексна модель виховної роботи в умовах воєнного часу сприяє вихованню покоління молоді, здатного адаптуватися до складних умов сучасності, відповідально ставитися до власного життя та майбутнього країни, активно долучатися до відновлення та розвитку українського суспільства. Її реалізація дозволяє перетворити школу на осередок формування громадянської свідомості, взаємопідтримки, творчості та соціальної активності.
1. Нова українська школа: концептуальні засади реформування середньої школи. Київ : Міністерство освіти і науки України, 2016. - 40 с.
2. Бех І. Д. Виховання особистості : підручник / І. Д. Бех. - Київ : Либідь, 2018. - 848 с.
3. Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України : затв. наказом Міністерства освіти і науки України від 06.06.2022 № 527.
4. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : наук.метод. посібник / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. - Київ : А.С.К., 2019. - 192 с.
5. Соціально-емоційне навчання (SEL) у закладах освіти: методичні рекомендації для педагогів / за ред. О. Л. Кононко. - Київ : Інститут модернізації змісту освіти, 2021. - 96 с.
6. STEM-освіта: стан впровадження та перспективи розвитку : методичні рекомендації / уклад. Н. І. Морзе. - Київ : Інститут модернізації змісту освіти, 2020. - 72 с.
7. Service-learning: навчання через суспільно корисну діяльність : методичний посібник для педагогів / за ред. І. Д. Зязюна. - Київ : Педагогічна думка, 2020. - 120 с.
ДОДАТКИ Конспект тренінгового заняття
Мета заняття
Формувати в учнів навички розпізнавання власних емоцій та станів, навчити ефективним способам подолання стресу, розвивати емоційну стійкість, уміння підтримувати себе та інших у складних життєвих ситуаціях.
Завдання
• ознайомити учнів із поняттям «стрес» та його проявами;
• навчити визначати власні емоційні стани;
• сформувати практичні навички подолання стресу;
• розвивати навички саморегуляції;
• сприяти формуванню атмосфери довіри та підтримки в колективі.
Цільова аудиторія: учні 7-11 класів.
Тривалість: 40-45 хвилин.
Форма проведення: тренінгове заняття.
Обладнання: фліпчарт або дошка, маркери, стікери, картки з емоціями, спокійна музика (за можливості).
1. Вступна частина (5 хв)
Вправа «Мій настрій сьогодні»
Учням пропонується обрати один із запропонованих смайлів або кольорів, який відповідає їхньому настрою.
Питання для обговорення:
• Який у вас сьогодні настрій?
• Чому він саме такий?
Учитель підводить до висновку, що наш емоційний стан може змінюватися залежно від подій, переживань та ситуацій, у яких ми опиняємося.
2. Актуалізація теми (5 хв) Бесіда «Що таке стрес?»
Учитель ставить запитання:
• Чи чули ви слово «стрес»?
• У яких ситуаціях людина може його відчувати?
• Як реагує організм на стрес?
Після обговорення педагог пояснює:
Стрес - це природна реакція організму на складні або незвичні ситуації.
Учитель наголошує, що в умовах воєнного часу діти можуть переживати:
• тривогу
• страх
• напруження
• невпевненість.
Важливо навчитися керувати своїми емоціями та підтримувати себе.
3. Вправа «Ознаки стресу» (7 хв)
Учням пропонується назвати ознаки стресу.
Учитель записує відповіді на дошці.
Можливі відповіді:
• тривога
• дратівливість
• головний біль
• втома
• безсоння
• труднощі з концентрацією уваги.
Після обговорення педагог підсумовує, що стрес проявляється на трьох рівнях:
1. Емоційному (страх, хвилювання, роздратування).
2. Фізичному (прискорене серцебиття, напруження).
3. Поведінковому (замкнутість, агресія, плаксивість).
4. Практична вправа «Мій антистрес-набір» (10 хв)
Учням пропонується подумати і записати на стікерах способи, які допомагають їм заспокоїтися.
Наприклад:
• слухати музику
• спілкуватися з друзями
• займатися спортом
• гуляти
• читати
• малювати.
Після цього всі стікери прикріплюються на дошку та створюється «Антистресбанк ідей».
Учитель робить висновок, що кожна людина може знайти власні способи подолання стресу.
5. Практична вправа «Дихання спокою» (5 хв)
Учитель пропонує виконати просту техніку заспокоєння.
Техніка «4–4–4»
1. Вдих через ніс — 4 секунди.
2. Затримка дихання — 4 секунди.
3. Повільний видих — 4 секунди.
Повторити 3–4 рази.
Після вправи педагог запитує:
• Чи відчули ви зміни у своєму стані?
• Чи стало вам спокійніше?
Учитель пояснює, що дихальні вправи допомагають організму знижувати рівень стресу.
6. Вправа «Коло підтримки» (8 хв)
Учням пропонується відповісти на запитання:
• До кого ви можете звернутися по допомогу, коли вам важко?
Можливі відповіді:
• батьки
• друзі
• вчителі
• психолог родичі.
Учитель підкреслює важливу думку: Не потрібно залишатися зі своїми переживаннями наодинці. Підтримка інших людей допомагає подолати стрес.
7. Рефлексія (3–5 хв)
Вправа «Одне слово»
Учні по черзі називають одне слово, яке описує їхній стан після заняття. Наприклад:
• спокій
• підтримка розуміння впевненість
Підсумок заняття Учитель підсумовує:
Стрес - це природна реакція організму, але важливо навчитися з ним справлятися. Допомогти можуть:
• дихальні вправи
• спілкування з близькими
• фізична активність
• творчість
• відпочинок.
Кожна людина може знайти власні способи підтримки себе.
Очікувані результати Після заняття учні:
• розуміють, що таке стрес;
• можуть визначати його прояви;
• знають прості техніки саморегуляції; усвідомлюють важливість підтримки інших людей.
Релаксаційні вправи допомагають знизити рівень тривожності, відновити емоційну рівновагу, покращити концентрацію уваги та загальний психоемоційний стан.
Нижче подано приклади вправ, які можуть використовуватися педагогами під час виховних годин, тренінгів, перерв або на початку навчального заняття.
Вправа «Спокійне дихання» Мета: зниження напруження, стабілізація емоційного стану.
Час виконання: 2–3 хвилини.
1. Учитель пропонує учням зручно сісти, випрямити спину.
2. Заплющити очі (за бажанням).
3. Повільно вдихнути через ніс, рахуючи до чотирьох.
4. Затримати дихання на дві секунди.
5. Повільно видихнути через рот, рахуючи до чотирьох.
Вправа повторюється 5–6 разів.
Обговорення Після вправи педагог запитує:
Чи відчули ви, що стало спокійніше? Чи змінився ваш настрій?
Вправа «Хмаринка спокою» Мета: розвиток навичок уявної релаксації.
Час виконання: 3–5 хвилин.
Учитель тихим голосом пропонує учням уявити таку ситуацію:
«Уявіть, що ви лежите на м’якій хмаринці. Вона легка, тепла і повільно пливе по небу. Навколо тихо і спокійно. Сонце ніжно зігріває вас. Ви відчуваєте легкість і спокій. Усі тривоги поступово залишають вас».
Після цього учні роблять кілька глибоких вдихів і відкривають очі. Обговорення Що ви відчували під час вправи? Чи допомогла вона розслабитися?
Вправа «Стискаємо – розслабляємо» Мета: зняття фізичного та емоційного напруження.
Час виконання: 3 хвилини.
1. Учитель пропонує учням стиснути кулаки якомога сильніше.
2. Потримати напруження 5 секунд.
3. Повністю розслабити руки.
Далі вправа повторюється з іншими частинами тіла:
• плечима;
• ногами;
• м’язами обличчя.
Учитель пояснює, що після напруження м’язів їх розслаблення допомагає зменшити стрес.
Вправа «Моє безпечне місце» Мета: формування внутрішнього відчуття безпеки.
Час виконання: 4–5 хвилин.
Учитель пропонує учням заплющити очі та уявити місце, де вони почуваються спокійно та захищено.
Це може бути:
• дім
• улюблене місце на природі
• кімната
• парк
• берег річки.
Учні повинні уявити:
• кольори навколо
• звуки
• запахи
• відчуття спокою.
Обговорення Після вправи педагог запитує:
• Чи легко було уявити це місце?
• Які емоції ви відчували?
Учитель пояснює, що у складних ситуаціях можна згадувати це місце, щоб заспокоїтися.
Вправа «Сонячне тепло» Мета: формування позитивного емоційного стану.
Час виконання: 3 хвилини.
Учитель пропонує учням уявити, що теплий промінь сонця поступово зігріває тіло:
• спочатку обличчя
• потім плечі
• руки
• спину ноги.
Учні роблять глибокий вдих і повільний видих.
Учитель говорить:
«Тепло наповнює ваше тіло спокоєм і силою. Ви почуваєтесь впевнено і спокійно».
• проводити релаксаційні вправи у спокійній атмосфері;
• використовувати тихий голос і повільний темп мовлення;
• не змушувати учнів брати участь у вправі;
• враховувати емоційний стан дітей; поєднувати релаксаційні вправи з бесідою та рефлексією.
Очікувані результати Регулярне використання релаксаційних практик сприяє:
• зниженню рівня тривожності;
• покращенню емоційного стану учнів;
• розвитку навичок саморегуляції;
• формуванню психологічної стійкості; створенню сприятливого психологічного клімату в колективі.