Взаємозв’язки між різними органами рослини. Рухи рослин.
Про матеріал
Презентація на тему: "Взаємозв’язки між різними органами рослини. Рухи рослин" за підручником П.Г. Балан, О.М. Кулініч, Л.П. Юрченко.
Тому порушення будови чи функцій будь-якого з органів позначається на діяльності інших, а отже, організму загалом. Наприклад, відмирання кореня не тільки порушить закріплення рослини у ґрунті, а й рослина не зможе поглинати з ґрунту розчини мінеральних сполук. Тому рослина з відмерлими коренями неодмінно загине. Те саме станеться з рослиною, якщо із стовбура молодого деревця зняти кору у вигляді пояска, бо зупиниться надходження органічних речовин. Рослина може загинути й унаслідок несвоєчасного скидання або відмирання листків, бо це унеможливить здійснення фотосинтезу.
Зв’язки між різними органами рослини забезпечують провідні тканини. Вони пронизують увесь організм — від кореня через стебло до кожного листка (мал. 20.2). Висхідні потоки розчинів поживних речовин відбуваються судинами, а низхідні — ситоподібними трубками. Мал. 20.2. Транспорт речовин рослиною: 1 — серцевинні промені; 2 — судини; 3 — ситоподібні трубки
Воду і мінеральні речовини з ґрунту до пагона постачає корінь. Утворені в листках органічні речовини стеблом транспортуються до кореневої системи. Кількість органічних речовин, що утворилися за один світловий день у хлоропласті, перевищує його масу в кілька разів. Тому велике значення для нормальної життєдіяльності має переміщення цих речовин від клітин, де вони утворюються, до всіх інших. Пересування органічних речовин
Важливе значення у транспорті розчинів поживних речовин від кореня до надземних частин відіграє явище кореневого тиску. Особливу роль кореневий тиск відіграє тоді, коли транспірація слабка.(уночі). І випаровування води листками створює так звану присисну силу листків. Що більше води вони випаровують, то сильніше корінь поглинає її з ґрунту і швидше надходить до надземних органів рослин. Присисна сила листків
Як рослини здійснюють рухи. На рослини впродовж життя впливають різні чинники навколишнього середовища: дощ, вітер, сила тяжіння, добові та сезонні коливання температури, тривалість освітлення, чергування дня і ночі. Рослина не тільки сприймає такі впливи, а й певним чином відповідає на них. Отже, рослинам, притаманна подразливість, тобто вони реагують ростовими явищами, або справжніми рухами.
Ростові рухи рослин зумовлені впливом зовнішнього чинника: світла, сили тяжіння, тиску, дії хімічних сполук, вітру. Наприклад, пагони ростуть у бік джерела світла. А напрямок росту кореня визначає напрямок дії сили тяжіння. Якщо корінь росте в бік дії сили тяжіння, то пагін — у протилежному напрямку (мал. 20.3, А).
Рухи рослин можуть бути пов’язані також з періодичними змінами тиску всередині певних груп клітин. Це ніби миттєве в’янення, тільки не всієї рослини, а окремого органа чи його частини. Наприклад, якщо доторкнутись до мімози соромливої, окремі листочки її будуть складатись. А через деякий час після подразнення їхнє положення відновлюється (мал. 20.3, Б).
Виткі стебла таких рослин, як хміль звичайний або квасоля звичайна, здатні здійснювати повільні рухи у повітрі у вигляді спіралі. Це дає можливість рослинам знаходити опору та обвиватись навколо неї. Вусики чіпких рослин, як-от квасолі, повільно здійснюють рухи, поки не торкнуться опори. Після цього вусик міцно обкручується навколо неї (мал. 20.3, В).
Як регулюються життєві функції рослин. Рослини, як й інші організми, здатні регулювати свої життєві функції, забезпечуючи узгоджену діяльність різних органів та реагуючи на зміни у навколишньому середовищі. Робота різних органів узгоджується завдяки виробленню рослиною особливих біологічно активних речовин, які називають фітогормонами.
Фітогормони в надзвичайно малих кількостях регулюють ріст і розвиток рослин. За участі фітогормонів забезпечується взаємодія різних тканин і органів рослини. Наприклад, фітогормони, що утворюються на верхівці пагона під дією світла, сприяють більш активному росту клітин з менш освітленого боку, і рослина вигинає пагін у бік світла. Інші фітогормони зумовлюють перехід рослини у стан спокою, що дозволяє переживати періоди несприятливих умов у неактивному стані, скидання листків, дозрівання плодів.