Я у спільноті. Ми всі різні й цим схожі.

Урок 10

Ми — це не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних.

* НУМО ПРАЦЮВАТИ! РОБОТА З ПІДРУЧНИКОМ. ДІАЛОГ. Марічка Цікавий вийшов результат! У всіх співпало, що ми — учні або учениці, друзі, громадяни і громадянки України. Але в той же час, які ж ми різні! Серед нас є блогерка, вболівальники, екоактивісти, репер! Добре, коли є багато спільного, але як же цікаво дізнаватися щось особливе про кожну людину, коли не всі однакові! Богдан Марічко, підтримую тебе! Але хочу сказати, що деякі люди не сприймають відмінностей і вважають їх загрозою або чимось неприємним. Ви знаєте, що мій тато — африканець з Кот-д'ївуару, але я народився тут і вважаю себе українцем. Однак через колір моєї шкіри деякі люди ставляться до мене, як до іноземця. А іноді говорять лайливі слова, адже думають, що я не розумію українську мову. Мене це дуже засмучує і ображає... Сашко Богдане, дякую що поділився, співчуваю тобі. Я теж відчував щось подібне, коли до нас приїздила моя бабуся — кримська татарка. Вона мусульманка і їй подобається носити особливий одяг і хустку — хіджаб. Коли ми з нею гуляли містом, я бачив не тільки приязні, а й здивовані погляди, а хтось дивися з пересторогою чи з переляком. Це дуже неприємно. Софія Я теж стикалася з різним ставленням до людей з інвалідністю. Думаю, що кожна людина може опинитися в ситуації, коли вона буде в меншості, та за якимись характеристиками відрізнятися від більшості оточуючих людей. Зокрема, мій тато-заробітчанин так почувався, коли їздив до Польщі. Або внутрішні переселенці, які через війну покинули свої домівки і були вимушені заново будувати своє життя в різних куточках країни. Тож кожен із нас може потребувати до себе рівного і толерантного ставлення та прийняття.

* Розкажи, як ти розумієш, що таке толерантність та толерантне ставлення. Продовж речення. Толерантність — це...  Толерантність означає повагу, прийняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Толерантність — це не поступка, поблажливість чи потурання. Толерантність — це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини. Толерантність у жодному разі не може бути виправданням посяганню на ці основні цінності. Толерантність мають виявляти кожна людина, спільноти та держави.

* Громада, у якій ти мешкаєш, складається з людей, що мають різні професії, уподобання, захоплення, а може, і різні національності, релігії, культури. Тож є соціальні групи або спільноти людей, яких можна впізнати (ідентифікувати) з першого погляду («видимі»), і такі, які важко ідентифікувати з першого погляду («невидимі»). Зокрема до «видимих» спільнот можуть належати представники певної вікової групи, люди з інвалідністю, представники певної професії, релігії або етнокультури (якщо вони носять специфічний одяг) тощо. Варто пам’ятати, що «невидимих» спільнот в кожній громаді може бути досить багато — іноді навіть більше, ніж «видимих». Тож якщо ці спільноти непомітні на перший погляд — це не привід цю спільноту або її представників/представниць не помічати, ігнорувати або не толерантно ставитися.

* ЗАВДАННЯ! Уявіть, що громада, у якій ви живете — це великий пазл. Він складається з багатьох шматочків — людей, які цю громаду утворюють, збагачують і роблять її особливою та унікальною. Подумайте і запишіть до зошиту коротку інформацію про якусь спільноту у вашій громаді або цікаву знайому людину, яка своєю присутністю і діяльністю збагачує громаду, робить внесок у її розвиток. Зазначте ім'я цієї спільноти/людини та чим саме вона цікава, у чому її особливість та унікальність, чому вона вартує бути представлена в нашій громаді. Після цього презентуйте свою інформацію однокласникам та однокласницям. СПІЛЬНОТА ОСОБИСТІСТЬ

* Ми всі неповторні, ми всі особливі, Буваєм — спокійні, буваєм — крикливі, Буваємо — добрі, буваєм — не дуже, Ми різними створені були, мій друже. Нас кожного мама своя народила І кожному світ по-своєму відкрила, Нам різні співали колись колисанки, Та ми зустрічаєм однакові ранки! Хоч ми дуже різні, та всі ж бо ми — люди, Тож будьмо людьми повсякчас і повсюди.

ЗАВДАННЯ.