Як учитель початкової школи має підготуватися до переходу учнів у 5-й клас?

Як учитель початкової школи має підготуватися до переходу учнів у 5-й клас?

Перш за все, учитель має знати порівняльні вікові характеристики дітей 10—12 років (потреби, інтереси, необхідні обмеження, рівень пізнавальної діяльності та ін.); позитивні новоутворення цього періоду дитячого розвитку, а також результати навчання на початковому й основному етапах; бачити перспективні лінії в змісті навчання початкової й основної школи в усіх навчальних галузях.

Якщо молодший шкільний вік — період ознайомлення з навчальною діяльністю, то головна мета основної школи — розвиток інтелектуальної, пізнавальної, комунікативної активності й навчальної самостійності учня; формування якісно нової мотивації навчальної праці, що спрямована на оволодіння різними способами отримання інформації. І нарешті, педагогові треба вміти аналізувати причини неуспішності адаптаційного періоду й можливості (шляхи) корекції труднощів адаптації школяра.

Учителі як початкової (особливо в 4-му класі), так і основної школи мають працювати над розвитком рольової поведінки учнів, поступово вводити у процес навчання нові навчальні ролі («дослідник», «критик», «опонент», «керівник навчальної діяльності» та ін.). І, звичайно, необхідним є відпрацювання різних форм підліткової навчальної співпраці на основах паритету, підкорення, розподілу тощо, а також використання нових форм організації навчання, наприклад, лабораторно-семінарської, дискусій, проектної діяльності, навчального експериментування та ін.
     Який місток прокласти між 4-ми й 5-ми класами, щоб не знищити прагнення учнів до знань та інтерес до навчання? Що треба взяти до уваги класоводу? До яких порад класоводів мають дослухатися вчителі старших класів?
      Серед найважливіших порад учителям початкових класів можна назвати такі:
• у II семестрі знизити надмірну опіку над дітьми;
• збільшити обсяг різних видів самостійної роботи;
• обмежити використання яскравих наочних посібників;
• проводити більше тренувальних вправ із глибоким аналізом;
• систематично домагатися логічних доведень, висновків, узагальнень;
• у ході повторення й узагальнення основних тем проводити самостійні роботи з різним навантаженням;
• виявляти прогалини в знаннях, установлювати причини, сплановувати індивідуальну роботу, здійснювати диференційований підхід.
       Вважаю, що вчителям - предметникам варто ознайомитися з методикою роботи вчителів 4-х класів. Заздалегідь домовившись із класним керівником 4 класу, відвідувати уроки повторення й узагальнення програмового матеріалу, ознайомлюватися зі змістом самостійних робіт наприкінці навчального року та їх результатами, узяти на облік дітей зі зниженою здатністю до навчання, поцікавитися їхнім станом здоров’я й фізичним розвитком.
       Проте готових рецептів щодо вирішення окресленої проблеми в педагогіці не існує. Учитель завжди має бути у творчому пошуку, адже у процесі навчання постійно виникають ситуації, що породжують нові проблеми, які й вирішувати треба по-новому.

У 4 – А класі навчалоя 28 учнів, з них: 10 дівчаток і 18 хлопчиків. Більшість дітей має хороші здібності до навчання.

Стосунки у класі загалом дружні й доброзичливі, є добре порозуміння між хлопчиками і дівчатками. Колектив класу діяльний, учні долучаються до організації класних справ, активно виконують доручення .

Більшість дітей у класі з повних сімей, де панує взаєморозуміння і злагода; є також родини, де вихованням дитини займається тільки мати.  Серед учнів класу є діти з особливими потребами (Смирнов Д.)

Протягом 4 років навчання у виховній роботі з класом ставилися наступні завдання:

Велася виховна робота, яка поєднувала як традиційні форми роботи (бесіди, години спілкування, виховні години, виготовлення буклетів, групові справи), так і нетрадиційні (інтерактивні ігри)

Формування ціннісного ставлення до себе, культури здоров’я  відбувалося через пропагування здорового способу життя, застосування здоров’язберігаючих технологій через проведення бесід з техніки безпеки з метою профілактики дитячого травматизму, виготовлення плакатів

Формуванню ціннісного ставлення до праці сприяли виховні години на тему „Ми за чисте довкілля”.

  З метою формування ціннісного ставлення до природи з учнями класу проводилися екскурсії в природу з метою спостереження за сезонними змінами у природі, тематичні бесіди,  виставка малюнків  екскурсія до заповіднику « Лівобережний».

Формування ціннісного ставлення до культури до мистецтва  відбувалося через проведення родинних свят .

Крім цього, учні брали активну участь у шкільних заходах.

Значне місце у діяльності класного керівника займає робота з батьками. Мають місце також індивідуальні консультації для батьків. Батьківський комітет класу активно бере участь у житті класу, в організації класних та позакласних заходів, також співпрацює зі шкільним комітетом.

Таким чином, аналіз виховної роботи у відповідності з метою та завданнями показує, що проведена робота сприяла згуртуванню  учнівського колективу, інтелектуальному, моральному та фізичному становленню особистості, створенню умов для розвитку творчих здібностей