Загальна характеристика хордових тварин

ХОРДОВІ. Загальна характеристика хордових. Біологія 7

Загальна характеристика хордових. Хордові — це вищий тип тваринного царства, який об'єднує більше 40 тисяч сучасних видів тварин. Ці тварини дуже різноманітні за зовнішнім виглядом, способом життя та умовами проживання. Хордові живуть на поверхні суші, у товщі ґрунту, у воді, та літають у повітрі.

Загальні ознаки будови хордових тварин: наявність внутрішнього осьового скелета, основу якого становить щільний, пружний і еластичний спинний тяж — хорда. Вона утворюється у всіх хордових на ранніх стадіях розвитку їх зародків (у нижчих хордових вона зберігається усе життя, у вищих — є лише у зародків, у дорослих замінюється хребтом). Нервова система має вигляд трубки, що міститься на спинний стороні — над хордою (утворюється з шару ектодерми). У вищих хордових передній відділ нервової трубки розростається і утворює головний мозок. Усі хордові — двобічно-симетричні тварини. Уздовж їх тіла проходить травна трубка — кишечник, що починається ротом, містить стравохід і шлунок, та закінчується анальним отвором. У всіх хордових тварин у зародковому розвитку є зяброві щілини — парні поперечні отвори, які пронизують передній відділ травної трубки. Кровоносна система хордових — замкнута. Серце міститься на черевній стороні тіла під травним каналом.

Головохордові (Безчерепні) тварини. Клас Ланцетики. Зовні ланцетник схожий на невелику рибку довжиною 4 — 8 см і за формою нагадує хірургічний інструмент — ланцет (звідси і назва тварини). Вперше ланцетники були виявлені у Чорному морі і описані вченим Петром Палласом у 1774 р.

Протягом усього життя у ланцетника зберігається хорда (вона виконує роль внутрішнього скелета). По обидва боки від хорди у вигляді двох стрічок розташовуються м'язи, завдяки їх роботі ланцетник плаває і заривається у грунт. Нервова система. Над хордою розташована нервова трубка (від неї до внутрішніх органів і поверхні тіла відходять численні нерви).

Органами чуття є світлочутливі очка (ланцетник відрізняє світло від темряви). У тонкій шкірі є дотикові клітини. У ланцетика немає органів слуху і рівноваги, тому, коли він плаває, постійно перекидається то на бік, то догори черевом. Під хордою міститься травна система. На передньому кінці тіла знизу є ротовий отвір, через який дрібні організми, які є їжею ланцетника, зі струмом води потрапляють у широку глотку. Глотка має безліч отворів — зябрових щілин, через які видаляється вода. Харчові частинки спрямовуються у кишечник, де їжа перетравлюється. Неперетравлені рештки видаляються назовні через анальний отвір.

Кровоносна система замкнута: кров циркулює по двом головним судинам — спинній і черевній, а також по тонким їх відгалуженням і безлічі найтонших капілярів. Ними пронизані і тканини глотки навколо зябрових щілин. Органи дихання — зябра. Газообмін у ланцетника відбувається водночас із живленням — у міжзябрових перегородках. Через тонкі стінки капілярів у кров надходить кисень, а з крові виділяється вуглекислий газ. Частково газообмін можливий і через покрив тіла. Збагачена киснем кров розноситься по спинній судині, а насичена вуглекислим газом — тече по черевній судині до зябрових капілярів. Серця у ланцетника немає. Кров рухається завдяки скороченням стінок черевної судини.

Органи виділення ланцетника — численні трубочки, багато у чому схожі на органи виділення кільчастих червів. Ці трубочки містяться вздовж боків глотки і відкриваються одним кінцем у порожнину тіла, іншим — у навколозяброву порожнину. Розмноження. Усі ланцетники — роздільностатеві тварини. Статеві органи: у самок — яєчники, у самців — сім'янники. Запліднення — зовнішнє. Самець і самка викидають статеві клітини у воду — там і відбувається запліднення. Із запліднених ікринок розвиваються личинки, які спочатку, протягом 3 місяців, плавають у товщі води, а потім опускаються на дно, де і перетворюються на дорослих ланцетників. Ці тварини розмножуються лише один раз протягом життя.

Кровоносна система ланцетника: 1. Сонні артерії. 2. Виносні зяброві артерії. 3. Корені спинної аорти. 4. Протоки Кюв'є. 5. Спинна аорта. 6. Передні кардинальні вени. 7. Приносні зяброві артерії. 8. Черевна аорта. 9. Ворітна система печікового виросту. 10. Венозний синус. 11. Печінкова вена. 12. Задні кардинальні вени. 13. Підкишечна вена. 14. Хвостова вена

Загальна характеристика підтипу Черепних (Хребетних)Хребетні освоїли усі середовища існування і поширені по всій Земній кулі. Вони ведуть активний спосіб життя, іноді роблять далекі міграції. Багато видів хребетних досягають високої чисельності. Хребетні відрізняються вищим рівнем розвитку в порівнянні з безчерепними. Опорою тіла у них є хребет, який у дорослих тварин заміщає хорду. Розвинувся череп, який захищає головний мозок. Формуються парні кінцівки: у риб — парні плавці, у наземних хребетних — п'ятипалі кінцівки.

Череп і хребет захищають головний і спинний мозок, які утворидися з нервової трубки безчерепних. Головний мозок складається з п'яти відділів: переднього, середнього, довгастого, проміжного мозку і мозочка. З переднім мозком пов'язано утворення численних умовних рефлексів та складної поведінки. У Хребетних добре розвинені органи чуття. Вони мають очі з фокусуючою лінзою —кришталиком, досконалі органи слуху (у більшості — зі слуховими кісточками і перетинками, що підсилюють звукові хвилі), смаку, нюху і дотику.

Кровоносна система Хребетних, як і усіх Хордових — замкнута. На відміну від Безчерепних у Хребетних у кровоносній системі з'являється м'язове серце.

Дякую за увагу !!!