:"Загальна характеристика Покритонасінних.Класифікація покритонасінних". .

   Тема. Загальна характеристика Покритонасінних.        Класифікація   покритонасінних.

Мета: сформувати уявлення про покритонасінні як найвищий етап у розвитку рослинного світу, розкрити особливості будови та життє­діяльності покритонасінних рослин, ознайомити з особливостями їх класифікації; розвивати вміння і навички роботи в групах; виховувати доброзичливість, культуру спілкування.

Обладнання: підручники, робочі зошити, мультимедійна презентація.

 Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (підготовча, пояснювальна), розповідь з елементами бесіди); наочні (мультимедійна презентація), репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв’язування проблемних ситуацій).

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

Хід уроку

А) Бесіда за питаннями:

Б) Гра «Впізнай рослину» (прийом «Пригадай», Слайд 1,2)

3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

А). Підготовча бесіда. Назвіть рослини, які, на вашу думку, є найважливішими у природі та житті людини.

(Учні за бажанням називають рослини. )

Б). Пояснювальна бесіда. Подивіться, які рослини ви назвали. Більшість з них належать до відділу Покритонасінні, або Квіткові. 

-  Як ви гадаєте, про що говорить така назва?

      Найхарактернішою ознакою цих рослин є наявність квітки та зав’язі, що оточує насіння.

     Покритонасінні посідають найважливіше місце поміж усіх сучасних рослин. Це найпоширеніша в сучасну геологічну епоху група рослин на земній кулі. Вона є домінуючою на суші та найважливішою за тією роллю, яку представники цієї групи відіграють у загальному колообігу речовин. Хлібні, круп’яні, овочеві та плодові культури, величезна кількість деревних, волокнистих, дубильних, олійних, кормових, медоносних, декоративних та інших рослин — все це покритонасінні.(Слайд3). Вони постійно супроводжують нас у всіх кліматичних зонах, зростають у найрізноманітніших рослинних угрупованнях, в низинних і гірських регіонах, на суші й у воді.

   Серед квіткових рослин є організми, найбільші за розмірами не тільки серед рослинного, а й усього органічного світу. Вони можуть досягати 150 м заввишки (наприклад, евкаліпти з родини Миртових), мати стовбури завтовшки майже 20 м (як у баобаба з родини Баобабових) та стебла завдовжки 200 м і більше (як у ротангових пальм з родини Пальмових). (Слайд 4,5). Водночас серед квіткових є і надзвичайно дрібні організми (наприклад, ряски) — рослини з нескладною будовою, плаваючі однодольні, часто завбільшки до 1 см.

      Отже, сьогодні на уроці ми почнемо знайомитися з відділом рослин, які називаються Покритонасінні.

   В) Повідомлення теми та плану уроку.

   План

1.Загальна характеристика покритонасінних рослин.

2.Класифікація покритонасінних.

3. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

       Загальна характеристика покритонасінних рослин

1. Розповідь з елементами бесіди. Квіткові рослини найбільш високоорганізована група, вони найскладніші з усіх рослин за будовою, розвитком і процесами, які в них відбуваються. Нарешті, це наймолодша група: вона почала свою переможну ходу по нашій планеті в першій половині крейдяного періоду, коли інші основні групи рослинного світу вже повністю сформувались, а деякі з них на той час почали вимирати або й зовсім вимерли.

     Слід зазначити, що квіткові рослини і за кількістю видів, родів та родин перевершують всі групи рослинного світу, разом узяті. Тепер налічується щонайменше 250 000 видів квіткових рослин. Вони склада­ють майже 13 000 родів і 533 родини.

      Вегетативні органи квіткових рослин досягають найбільшої складності га різноманітності своєї будови. (Слайд7)

 -  Пригадайте вегетативні органи рослин?

    Так, коренева система може бути стрижнева або мичкувата, а в особливих випадках додаткові корені перетворюються у повітряні, дихальні, опорні тощо. 

    Коренева система, крім звичайних функцій (прикріплення до субстрату і всмоктування води з мінеральними речовинами), може виконувати ще й функцію запасання поживних речовин. Зміна функції спричиняє зміну будови органа (наприклад, потовщення коренів у моркви, буряка та ін.).

• Назвіть вказані видозміни кореня.(Слайд 8)
• Які  видозміни пагона вам відомі?(Слайд 8)

    -  Пригадаємо, які функції здійснює листок в рослинному організмі?    - Чим представлені генеративні органи  покритонасінних рослин?(Слайд 9)

  -  Послухаймо байку:

Хизувалась квітка власною красою,

Запахом духмяним, ніжною росою,

Пелюстками синіми, і стеблом гнучким,

що її чарівність не зрівнять ні з чим.

Тут до квітки бджілка прилетіла мила

І сказала квітці :» Ти- чудова діва.

Та скажу по правді , ти – недалекоглядна,

Бо не бачиш квітів іншої галявини.

Ти, моя красуне, дуже гордовита,

А твою пихатість бачив навіть вітер.

Вік твій нетривалий, запах нестійкий.

Ти дружи з комахами , радо їх прийми,

Бо якщо комаха вчасно не запилить,

То не будеш мати ти плодів й насіння,

Цвіт опаде швидко, корінь твій загине,

І тебе не стане тут у цій долині…»

Часто серед люду теж таке буває,

Глянеш – ніби й зряче, а не добачає…

Лиш свою персону визнає людина.

Чи воно доросле, чи воно дитина?

Всю пиху показує, гордовито тішиться

І не бачить інших. Так одне й залишиться.

  - Про які процеси згадано в байці?(Слайд 10,11)

  - Яке запліднення притаманне покритонасінним?

     Зародок і ендосперм, розвиваючись, витісняють інші клітини зародкового мішка, які були в ньому до запліднення, і займають здебільшого весь насінний зачаток. Останній перетворюється в насінину, його покриви — в шкірку насінини, зав’язь — у плід, а її стінки — в оплодень. Звідси і виникла назва відділу Покритонасінні, оскільки в них насінина міститься всередині плоду.

2. Класифікація покритонасінних. Пояснення вчителя і робота з підручником.(Слайд 12,13 )

    Квіткові рослини поділяють на два класи: Дводольні й Однодольні. До дводольних належать близько 200 тис. видів рослин, їх харак­терні ознаки:

•        зародок має дві сім'ядолі;
•        листки мають пірчасте або пальчасте жилкування;
•        судини розміщені одним великим масивом у центрі стебла або
  мають вигляд кільця між корою і серцевиною;
•        у більшості дводольних стебла дерев'янисті;
•        коренева система стрижнева;
•        більша частина дводольних — комахозапильні рослини.

До однодольних належать близько 50 тис. видів рослин. Харак­терні ознаки рослин цього класу:

•        у зародка тільки одна сім'ядоля;
•        листки мають дугове або паралельне жилкування;
•        пучки судин розкидані по всьому стеблу;
•        коренева система мичкувата;
•        квітки переважно без справжньої оцвітини (осоки, злаки);
•        більшість однодольних — вітрозапильні рослини;
•        плід має ендосперм, який містить поживні речовини.

До класу Дводольні належать родини Капустяні, Розові, Бобові, Пасльонові, Айстрові тощо. (Слайд14 )

До класу Однодольні належать родини Злакові, Лілійні та ін. (Слайд15 )

4.Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу

А) Робота в групах:

Для групи 1

Є органи, що виявилися найефективнішим утвором для забезпе­чення розмноження та пристосування до поширення рослин, заво­ювання ними нових територій, захисту насіння від несприятливих умов.

Порівняйте будову голонасінних та покритонасінних рослин. Які нові органи з'явилися у покритонасінних?

Для групи 2

У покритонасінних є такі самі тканини, як і в голонасінних та інших спорових рослин. У покритонасінних вони швидше ніж у голонасінних забезпечують пересування поживних речовин, відповідають за опору рослин тощо. У яких рослин — голонасінних чи покритонасінних — досконаліша будова покривних, механічних і провідних тканин?

Б) Заповнення таблиці «Особливості будови та розвитку покритонасінних»

5. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний параграф підручника, повторити  типи суцвіть та плодів.