Тема Загальний огляд країн Африки. Склад регіону, різноманітність країн. Історія формування політичної карти. Характерні риси населення, типи розселення та урбанізація
Мета: поповнити знання учнів про країни Африки; ознайомити з історією формування політичної карти та характерними рисами населення країн Африки. Розвивати вміння працювати з картою, логічно мислити, узагальнювати та систематизувати набуті знання
Обладнання: фізична та політична карти Африки, атласи, таблиці, діаграми, роздавальний матеріал, підручник, робочий зошит
Тип уроку: комбінований
Хід уроку
І. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів
Вступне слово вчителя
Багато вчених уважають, що східна частина Африки була прабатьківщиною людини. Саме тут при археологічних розкопках були виявлені численні знахідки, що свідчать про перебування перших людей, які жили більше ніж два мільйони років тому. Саме в Африці з’явилися могутні держави стародавнього світу: Стародавній Єгипет, царство Аксум, Карфаген.
Однак нині саме Африка є найвідсталішою та найбіднішою з усіх регіонів світу, приблизно половина її населення на південь від Сахари отримує за день праці менше 1 дол. США на одну особу, а загалом понад 200 млн. африканців потерпають через недоїдання.
У чому полягають причини соціальної та економічної відсталості країн регіону, чому саме африканський континент отримує найбільшу частку гуманітарної допомоги від розвинених країн світу, дізнаємося сьогодні на уроці.
IV. Вивчення нового матеріалу
Африка - другий материк за величиною після Євразії. 29,2 млн. км2 (з островами 30,3 млн. км2). Із заходу омивається Атлантичним океаном, з півночі - Середземним морем, з північного сходу - Червоним морем, зі сходу - Індійським океаном. Береги порізані слабо; найбільш велика затока - Гвінейська, півострів Сомалі. Складчасті гори розташовуються лише на північному заході (Атлас) і на півдні (Капські гори). Середня висота над рівнем моря - 750 м. У рельєфі переважають високі ступінчасті рівнини, плато і плоскогір'я. Від Червоного моря і до річки Замбезі Африка роздроблена найбільшою в світі системою скидних западин. По краях западин - вулкани Кіліманджаро (5895 м, найвища точка Африки), Кенія та ін
Перші держави – Стародавній Єгипет, Ефіопське царство – виникли
на території Африки ще в VІ – V тис. до н. е. В минулому на її теренах налічували до 10 тис. різних державних утворень і автономних
племен зі своїми мовами, звичаями і культурою. Активна колонізація материка європейцями почалася в ХІХ ст. Цей процес набув такого розмаху,
що отримав назву «перегони за Африку». Тоді увесь регіон було розділено
між кількома великими європейськими державами – Францією, Великою
Британією, Португалією, Німеччиною, Бельгією, Іспанією, Італією. Незалежними залишалися лише Ефіопія й Ліберія. Процес звільнення африканських країн розпочався після Першої світової війни. Ó 1922 р. з-під протекторату Великої Британії вийшов Єгипет. Подальший поштовх для отримання суверенітету країнам дало завершення Другої світової війни. 1960 рік в історії став «роком Африки», коли колоніальної залежності позбулися 17 країн. Нині практично всі країни Африки – молоді держави, що здобули
незалежність у другій половині ХХ ст. На сучасній політичній карті їх 54. Це більше, ніж у будь-якому іншому регіоні світу.
Кількість населення Африки становить близько 1,3 млрд осіб – це 17 % від загальної кількості землян. Регіон утримує світову першість за рівнем народжуваності й смертності: з перших 20 країн світу з найвищими показниками народжуваності 19 розташовані в Африці із 20 країн з найвищими показниками смертності половина – африканські. І хоча загалом смертність продовжує залишатися високою, Африка має рекордний у світі річний природний приріст населення – 2,5 %.
Демографічний вибух в Африці загрожує знищити розвиток інфраструктури і погіршити економічний розвиток. Демографічну політику, спрямовану на зменшення темпів росту населення та сприяння планування сім’ї, проводять лише в деяких країнах.
Серед усіх країн Африки найвищі темпи урбанізації (6,3 відсотка на рік, що в три рази вище середньосвітового показника) зареєстровані в Малаві. У той час як більша частина (62,1 відсотка) населення Африки все ще відноситься до сільського, темпи урбанізації, становлять близько 4 відсотків на рік, - найвищі у світі. Найбільш висока частка міського населення в Північній Африці, де воно становить 54 відсотки. Найменш урбанізованим регіоном є Східна Африка, де тільки 23 відсотки населення проживають у містах.
В Африці живуть народи всіх трьох головних рас. Представники європеоїдної раси, а саме її південної гілки (араби, бербери й туареги), населяють північ материка. Вони мають смагляву шкіру, вузький ніс й овальне обличчя, темне забарвлення очей і волосся. Народи Північної Африки говорять арабською і берберською мовами.
На південь від Сахари живуть народи екваторіальної раси (негроїди). Характерним для них є темний колір шкіри. У негроїдів широке плоске обличчя і товсті губи, кучеряве волосся. До негроїдів належать мешканці Східної Африки - тутсі, зріст яких близько 2 м. У вологих екваторіальних лісах живуть пігмеї, максимальний зріст яких 150 см, у басейні Нілу - нілоти з майже чорною шкірою, а на півдні Африки - бушмени і готтентоти, у яких жовтуватий колір шкіри і широке плоске обличчя.
Ефіопське нагір'я заселяють ефіопи, що зовні схожі на європеоїдів, але колір шкіри в них коричневий з червоним відтінком.
На острові Мадагаскар живуть малагасійці, що належать до монголоїдної раси. У будь-якій країні Африки живуть десятки різних народів і племен, усі вони мають свою мову, традиції, спосіб життя.
IV Закріплення нових знань
V Домашнє завдання
Опрацювати відповідний текст у підручнику, позначити на контурній карті кордони Африканських країн, та їх столиці