Заходід до Дня Гідності та Свободи: «Гідність, гартована вогнем»

Попович Валентина Леонідівна 11 листопада 88 Відгуки відсутні

Про матеріал

Сценарій зустрічі з ветеранами «Гідність, гартована вогнем». Де ветерани поспілкуються з дітьми , а діти подарують їм часточку свого тепла.
Перегляд файлу

Сценарій заходу до Дня Гідності та Свободи: «Гідність, гартована вогнем»

Місце проведення: Актова зала ліцею.
Учасники: Директор ліцею Оксана Ходченко, ведучі (старшокласники), учні початкової школи, ліцеїсти, почесні гості — ветерани війни
Оформлення: Державний Прапор України, фотостенд або презентація, свічки пам'яті, сувенірні серця-макраме та дитячі малюнки.

І. Урочисте відкриття та Хвилина мовчання

(Лунають патріотичні позивні. На сцену виходять двоє ведучих).

Ведучий 1:
Доброго дня, шановна ліцейна родино, дорогі гості, запеклі в бою та незламні в тилу! Щороку в листопаді Україна відзначає День Гідності та Свободи. Майдан став першим боєм у нинішній війні за незалежність — саме там народився дух братерства, який сьогодні тримає весь наш фронт.

Ведуча 2:
Сьогодні наша зустріч особлива, адже ми зібралися тут, у стінах нашого рідного ліцею, напередодні Дня Революції Гідності. На цю зустріч запрошені особливі гості — наші славні захисники, ветерани війни. Люди, які прийняли на себе удар ворога, і серед яких сьогодні з нами ті, хто пройшов через одне з найважчих випробувань — ворожий полон.

Ведучий 1:
Полон — це невимовний біль, але наші воїни довели, що навіть у неволі можна зберегти вірність присязі, людську гідність та незламний український дух. Ваше повернення — це справжнє диво та наша спільна велика радість.

Ведуча 2:
Для нас, ліцеїстів та педагогів, велика честь приймати вас сьогодні. Урочистий захід оголошується відкритим!

(Лунає Державний Гімн України. Усі присутні співають стоячи).

Ведучий 1:
Дивлячись в очі нашим живим героям, ми з глибоким болем і безмежною вдячністю згадуємо тих, хто вже ніколи не переступить поріг рідного дому — від перших барикад Майдану до найзапекліших боїв на передовій.

Ведуча 2:
Схилімо голови перед пам'яттю полеглих ліцеїстів, випускників, батьків, земляків та всіх синів і доньок України, які стали нашою Небесною Вартою. Оголошується хвилина мовчання.

(Лунає звук метронома або стишена мелодія «Пливе кача». Усі стоять у тиші).

ІІ. Слово керівника ліцею

(Після завершення хвилини мовчання, коли всі сідають).

Ведучий 1:
Слово для привітання наших почесних гостей, захисників та ветеранів, надається директорці нашого ліцею —
Оксані Ходченко.

(Виступ Оксани Ходченко. Директорка звертається до ветеранів, дякує їм за мужність та стійкість від імені всього колективу ліцею, тисне руки).

Ведуча 2:
Дякуємо, Оксано В
олодимирівно ). А зараз ми маємо за честь представити кожного, хто завітав сьогодні до нашої зали. Людей, чиї історії загартовані вогнем, і перед якими ми схиляємо голови в глибокій повазі.

Ведучий 1:
Сьогодні з нами:

­­­­­­­­­­­­­­­____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІІІ. Вітання від початкової школи та виконання «Червоної калини»

Ведуча 2:
Сьогодні в цій залі панує особлива атмосфера, адже поруч із мужніми воїнами сидить наше майбутнє — покоління, заради якого ви тримали і тримаєте небо.

Ведучий 1:
Зустрічайте наших найменших ліцеїстів! Учні початкової школи підготували для вас свої щирі слова.

(На сцену виходять діти початкових класів із малюнками та паперовими серцями в руках).

Учень 1:
Ми — малі сини й доньки
України-неньки,
Але любимо свій край
Серденьком маленьким!
Знає кожен із малят
У ліцейнім колі:
Україна — над усе!
Ми варті сонце й волі!

Учень 2:
Дякуємо вам, герої,
За спокійні ночі,
Що уранці світить сонце
І сміються очі!
За уроки у ліцеї,
За безпечний рідний дім,
За свободу й чисте небо,
Що даруєте ви всім!

Учень 3:
Ви пройшли крізь чорне пекло,
Крізь вогонь і болі,
Не скорились ворогам
У страшнім полоні!
Ваш козацький міцний дух
Кайдани не вбили,
Бо за вас ми всі молились,
Щоби ви ожили!

Учень 4:
Хай вас Ангел береже
Вдень і вночі всюди,
Ваш великий славний подвиг
Світ повік не забуде!
Ми пишаємось за вас,
Тиснемо долоні,
Буде мирною земля,
Вільній Україні!

Ведуча 2:
А зараз наші маленькі патріоти хочуть подарувати вам пісню, яка крізь століття веде українців до волі, і яку сьогодні знає кожен куточок нашої землі!

(Діти разом із усім залом виконують пісню «Ой, у лузі червона калина» — 1-2 куплети).

Ведучий 1:
Дорогі наші захисники! Сьогодні кожен із нас хотів передати вам часточку свого тепла. Наші
вчителі та діти власноруч, виплели особливі сувеніри у формі серця .

Ведуча 2:
Це символічні
серця, виготовлені в техніці макраме. Вони міцно сплетені, як і наша віра в Перемогу, і такі ж незламні, як ваша мужність. Нехай ці серця оберігають вас, нагадуючи, що ліцей пам’ятає і цінує кожного з вас!

Ведучий 1:
Прийміть ці малюнки та патріотичні серця з рук наших малюків!

(Музичний фон. Діти підходять до ветеранів, особисто вручають малюнки та серця-макраме, обіймають військових. Після цього діти сідають на місця, а ветерани залишаються в центрі уваги).

IV. Діалог із захисниками (Живе спілкування)

Ведуча 2:
Дякуємо нашим малюкам! А зараз мы переходимо до найважливішої частини нашої зустрічі — живого спілкування. Шановні гості, кожне ваше слово для нас дорожче за будь-які підручники. Дозвольте поставити вам декілька запитань, які дуже хвилюють наших ліцеїстів.

Ведучий 1 (Запитання 1):
Ми знаємо, що ви пройшли через надважкі випробування, зокрема через ворожий полон. Що саме — яка думка, спогад, віра чи мрія — допомагало вам триматися у найважчі хвилини там, у неволі, і не зламатися?

(Відповіді ветеранів)

Ведуча 2 (Запитання 2):
Сьогодні мы зібралися напередодні Дня Революції Гідності. На вашу думку, чи змінилося значення слова «Гідність» для українців з початку Майдану і до сьогодні, коли триває ця запекла повномасштабна війна?

(Відповіді ветеранів)

Ведучий 1 (Запитання 3):
Що б ви, як люди з величезним життєвим і бойовим досвідом, хотіли побажати сучасному поколінню ліцеїстів, які навчаються в такий непростий для країни час?

  • Учень 1: «Що додає вам сили під час важких днів?»


  • Учень 2: «Чи допомагають вам дитячі малюнки та листи, які ми відправляємо?»

  • Учень 3: «Які слова підтримки від рідних для вас найважливіші?»



(Відповіді ветеранів)

V. Фінал

Ведуча 2:
Ваші слова залишаться в наших серцях назавжди. Ми обіцяємо бути гідними вашого подвигу, берегти нашу країну і пам'ятати ціну нашої свободи.

Ведучий 1:


Слава усім ветеранам і захисникам України!
Ведуча 2:
Слава Україні!
(Зала відповідає: «Героям Слава!»)

(Організовується загальне фото на пам'ять ветеранів із директоркою ліцею , ведучими та учнями).



В прямому ефірі
Інтернет-конференція: ШІ та цифрові інструменти для організації навчання в умовах блекаутів