Заходід до Дня Гідності та Свободи: «Гідність, гартована вогнем»
Про матеріал
Сценарій зустрічі з ветеранами «Гідність, гартована вогнем». Де ветерани поспілкуються з дітьми , а діти подарують їм часточку свого тепла.Сценарій заходу до Дня Гідності та Свободи: «Гідність, гартована вогнем»
Місце
проведення:
Актова зала ліцею.
Учасники:
Директор
ліцею Оксана Ходченко, ведучі
(старшокласники), учні початкової школи,
ліцеїсти, почесні гості — ветерани
війни
Оформлення:
Державний Прапор України, фотостенд
або презентація, свічки пам'яті, сувенірні
серця-макраме та дитячі малюнки.
І. Урочисте відкриття та Хвилина мовчання
(Лунають патріотичні позивні. На сцену виходять двоє ведучих).
Ведучий
1:
Доброго
дня, шановна ліцейна родино, дорогі
гості, запеклі в бою та незламні в тилу!
Щороку в листопаді Україна відзначає
День Гідності та Свободи. Майдан став
першим боєм у нинішній війні за
незалежність — саме там народився дух
братерства, який сьогодні тримає весь
наш фронт.
Ведуча
2:
Сьогодні
наша зустріч особлива, адже ми зібралися
тут, у стінах нашого рідного ліцею,
напередодні Дня Революції Гідності. На
цю зустріч запрошені особливі гості —
наші славні захисники, ветерани війни.
Люди, які прийняли на себе удар ворога,
і серед яких сьогодні з нами ті, хто
пройшов через одне з найважчих випробувань
— ворожий полон.
Ведучий
1:
Полон
— це невимовний біль, але наші воїни
довели, що навіть у неволі можна зберегти
вірність присязі, людську гідність та
незламний український дух. Ваше повернення
— це справжнє диво та наша спільна
велика радість.
Ведуча
2:
Для
нас, ліцеїстів та педагогів, велика
честь приймати вас сьогодні. Урочистий
захід оголошується відкритим!
(Лунає Державний Гімн України. Усі присутні співають стоячи).
Ведучий
1:
Дивлячись
в очі нашим живим героям, ми з глибоким
болем і безмежною вдячністю згадуємо
тих, хто вже ніколи не переступить поріг
рідного дому — від перших барикад
Майдану до найзапекліших боїв на
передовій.
Ведуча
2:
Схилімо
голови перед пам'яттю полеглих ліцеїстів,
випускників, батьків, земляків та всіх
синів і доньок України, які стали нашою
Небесною Вартою. Оголошується хвилина
мовчання.
(Лунає звук метронома або стишена мелодія «Пливе кача». Усі стоять у тиші).
ІІ. Слово керівника ліцею
(Після завершення хвилини мовчання, коли всі сідають).
Ведучий
1:
Слово
для привітання наших почесних гостей,
захисників та ветеранів, надається
директорці нашого ліцею — Оксані
Ходченко.
(Виступ Оксани Ходченко. Директорка звертається до ветеранів, дякує їм за мужність та стійкість від імені всього колективу ліцею, тисне руки).
Ведуча
2:
Дякуємо,
Оксано Володимирівно
).
А зараз ми маємо за честь представити
кожного, хто завітав сьогодні до нашої
зали. Людей, чиї історії загартовані
вогнем, і перед якими ми схиляємо голови
в глибокій повазі.
Ведучий
1:
Сьогодні
з нами:
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІІІ. Вітання від початкової школи та виконання «Червоної калини»
Ведуча
2:
Сьогодні
в цій залі панує особлива атмосфера,
адже поруч із мужніми воїнами сидить
наше майбутнє — покоління, заради якого
ви тримали і тримаєте небо.
Ведучий
1:
Зустрічайте
наших найменших ліцеїстів! Учні початкової
школи підготували для вас свої щирі
слова.
(На сцену виходять діти початкових класів із малюнками та паперовими серцями в руках).
Учень
1:
Ми
— малі сини й доньки
України-неньки,
Але
любимо свій край
Серденьком
маленьким!
Знає кожен із малят
У
ліцейнім колі:
Україна — над усе!
Ми
варті сонце й волі!
Учень
2:
Дякуємо
вам, герої,
За спокійні ночі,
Що
уранці світить сонце
І сміються
очі!
За уроки у ліцеї,
За безпечний
рідний дім,
За свободу й чисте небо,
Що
даруєте ви всім!
Учень
3:
Ви
пройшли крізь чорне пекло,
Крізь
вогонь і болі,
Не скорились ворогам
У
страшнім полоні!
Ваш козацький міцний
дух
Кайдани не вбили,
Бо за вас ми
всі молились,
Щоби ви ожили!
Учень
4:
Хай
вас Ангел береже
Вдень і вночі
всюди,
Ваш великий славний подвиг
Світ
повік не забуде!
Ми пишаємось за
вас,
Тиснемо долоні,
Буде мирною
земля,
Вільній Україні!
Ведуча
2:
А
зараз наші маленькі патріоти хочуть
подарувати вам пісню, яка крізь століття
веде українців до волі, і яку сьогодні
знає кожен куточок нашої землі!
(Діти разом із усім залом виконують пісню «Ой, у лузі червона калина» — 1-2 куплети).
Ведучий
1:
Дорогі
наші захисники! Сьогодні кожен із нас
хотів передати вам часточку свого тепла.
Наші вчителі
та діти
власноруч, виплели
особливі сувеніри у формі серця .
Ведуча
2:
Це
символічні серця,
виготовлені в техніці макраме.
Вони міцно сплетені, як і наша віра в
Перемогу, і такі ж незламні, як ваша
мужність. Нехай ці серця оберігають
вас, нагадуючи, що ліцей пам’ятає і
цінує кожного з вас!
Ведучий
1:
Прийміть
ці малюнки та патріотичні серця з рук
наших малюків!
(Музичний фон. Діти підходять до ветеранів, особисто вручають малюнки та серця-макраме, обіймають військових. Після цього діти сідають на місця, а ветерани залишаються в центрі уваги).
IV. Діалог із захисниками (Живе спілкування)
Ведуча
2:
Дякуємо
нашим малюкам! А зараз мы переходимо до
найважливішої частини нашої зустрічі
— живого спілкування. Шановні гості,
кожне ваше слово для нас дорожче за
будь-які підручники. Дозвольте поставити
вам декілька запитань, які дуже хвилюють
наших ліцеїстів.
Ведучий
1 (Запитання 1):
Ми
знаємо, що ви пройшли через надважкі
випробування, зокрема через ворожий
полон. Що саме — яка думка, спогад, віра
чи мрія — допомагало вам триматися у
найважчі хвилини там, у неволі, і не
зламатися?
(Відповіді ветеранів)
Ведуча
2 (Запитання 2):
Сьогодні
мы зібралися напередодні Дня Революції
Гідності. На вашу думку, чи змінилося
значення слова «Гідність» для українців
з початку Майдану і до сьогодні, коли
триває ця запекла повномасштабна війна?
(Відповіді ветеранів)
Ведучий
1 (Запитання 3):
Що
б ви, як люди з величезним життєвим і
бойовим досвідом, хотіли побажати
сучасному поколінню ліцеїстів, які
навчаються в такий непростий для країни
час?
Учень 1: «Що додає вам сили під час важких днів?»
Учень 2: «Чи допомагають вам дитячі малюнки та листи, які ми відправляємо?»
Учень 3: «Які слова підтримки від рідних для вас найважливіші?»
(Відповіді ветеранів)
V. Фінал
Ведуча
2:
Ваші
слова залишаться в наших серцях назавжди.
Ми обіцяємо бути гідними вашого подвигу,
берегти нашу країну і пам'ятати ціну
нашої свободи.
Ведучий 1:
Слава
усім ветеранам і захисникам України!
Ведуча
2:
Слава
Україні!
(Зала
відповідає: «Героям Слава!»)
(Організовується загальне фото на пам'ять ветеранів із директоркою ліцею , ведучими та учнями).