Завдання на весняні канікули для учнів 1 класу
Завдання виконувати кожен день в зошитах в косу лінію та в клітинку.
24 березня
Домашня робота
Приклади
4+5= 3+7= 8-5= 10-7=
3-0= 4-4= 10+0= 6+0=
Задача
В шкільному автобусі їхало 10 дітей. 6 дівчат, а решта – хлопчики.
Скільки хлопчиків їхало в автобусі?
Дівчата – 6 10 дітей
Хлопчики - ?
Розв’язання
____________
Відповідь: ____ хлопчиків їхало в автобусі
24 березня
Домашня робота
Списування
Айстри
У Марійки на клумбі айстри.Вони красиві, різнокольорові.Дівчинка рано полила квіти. Йосип полив смородину та помідори.
ЧИТАННЯ
Мудра кицька
На столі стояв кухлик з молоком. Кицька його побачила, і схотілось їй молочка. Скочила на стіл – та до кухлика. Аж тут лихо: голова в кухлик не влазить. Так гарно молоко пахне, а язиком до нього кицька не сягне.
Засмутилась вона, але ненадовго . . . Скоро кицька зміркувала, що їй робити. Вона почала вмочати лапку в молоко й обсмоктувати її. Умочить лапку, обсмокче з неї молоко й знов вмокає.
Так і застали її над кухликом, коли вона добувала з нього молоко.
25 березня
Домашня робота
Завдання (порівняй числа)
10…. 4 8…. 7 9….9 8….10
8… 7+1 10… 4+5 3… 10-6 5+1….. 2+4
25 березня
Домашня робота
Запиши слова в зошит прописними буквами. Підкресли голосні букви. Поставити наголос в словах.
Галявина, ліс, берізка, дуб, осика, калина, мальва.
Читання
Суперечка двох книг
(Василь Сухомлинський)
У бібліотеці на полиці стояли поруч дві книги. Одна – в шкіряній оправі, назву тиснено золотими літерами. Це книга про Великого Завойовника. Друга – в тонкій сіренькій обкладинці. Цо книга про Плугатаря й Сіяча.
– Люди стають розумні завдяки тому, що читають мене. Якби не було Завойовників, не було б ні Могутності, ні Слави.
Книга про Плугатаря і Сіяча й питає:
– А де той Завойовник, про якого ти розповідаєш? Про якого Завойовника в тебе написано?
– Він пройшов увесь світ. Перед чим тремтіли народи. Він спалив тисячу міст і підкорив сто народів.
– А де ж він тепер?
– Книга про Великого Завойовника мовчала.
– А я знаю, де твій Завойовник, – каже книга про Плугатаря й Сіяча. – Він зогнив у землі. А мої Плугатар і Сіяч живуть вічно.
26 березня
Домашня робота
Задача
До Вінні Пуха в гості прийшли друзі. Він порізав торт на 10 шматочків. Після того як гості пішли на тарілці залишилося 2 шматочки. Скільки шматочків торту з’їли?
Було – 10 шм.
Залишилося – 2 шм.
З’їли - ?
Розв’язання
______________
Відповідь: ____ шматочків торту з’їли.
26 березня
Домашня робота
Запиши 8 слів в яких є буквосполучення дж, дз.
ЧИТАННЯ
Соромно перед соловейком (Василь Сухомлинський)
Оля й Ліда, маленькі першокласниці, пішли до лісу. Після втомливого шляху вони сіли на траві відпочити й пообідати.
Витягли з сумки хліб, масло, яєчка. Коли дівчатка вже пообідали, недалеко від них сів на дерево соловейко й заспівав. Зачаровані прекрасною піснею, Оля й Ліда боялись поворухнутись.
Соловейко перестав співати.
Оля зібрала недоїдки й шматки газети, кинула під кущ.
Ліда забрала недоїдки, загорнула в газету й поклала в сумку.
– Навіщо ти забрала сміття? – запитала Оля.– Це ж у лісі... Ніхто не бачить...
– Соромно перед соловейком...– тихо відповіла Ліда.
27 березня
Домашня робота
Приклади
Задача
27 березня
Домашня робота
Списування
Джерело
У яру було джерело. Вода в ньому чиста і холодна. Над ним росла верба. Під вербою люди відпочивали.
Одного разу діти пили воду. Вони залишили тут кухлик.
ЧИТАННЯ
«Про комарика Зюзю»
Всеволод Нестайко
Жив на світi комарик Зюзя. Звичайнісінький собі комарик-дошколярик. Але дуже непосидючий і неслухняний.
Всі комарики-дошколярики в комариному дитсадку слухаються виховательку Комарію Комарівну, не пустують, не бешкетують. А Зюзя слухатись не хоче й тільки дзижчить зухвало:
— Я с-сам вс-се з-знаю! I вз-загалі, дуж-же с-слухняні нічого в ж-житті не дос-сягають. А дос-сягають с-саме нес-слухняні!
Це так його знайомий хуліган Трутень із сусіднього вулика навчив…
Одного разу полетів комариний дитсадок на прогулянку до лісу. Летять гарненько парами. Комарія Комарівна попереду. Весь час озирається і научає:
— Будьте, дітки, обережні! Не розлітайтеся! В лісі стільки всякої небезпеки…
А Зюзя, що летів, як завжди, позаду, без пари, на ті слова — аніякісінької уваги!
— Я с-сам вс-се з-знаю! — І гайнув між кущів.
Та раптом — тиць у щось! І — приліпився. Хотів одліпитись, але ще більше заплутався. Ой леле! Та це ж павутиння. Його павук Павуло Павулович між кущами напнув — на поживу чатує. Побачив він Зюзю, лапки радісно потер, захихикав:
— Хи-хи-хи! Попався! Дрібнота, правда, але на закуску для апетиту згодиться.
І вже йде, на павутинні погойдуючись, до Зюзі.
— Ой-ой! — закричав Зюзя. — Рятуйте!
Але Комарія Комарівна з дитсадком далеченько одлетіли, не чують.
Плаче Зюзя, репетує. А павук Павуло Павулович усе ближче та ближче…
Аж тут Комарія Комарівна обернулася:
— Де Зюзя?!
Комарики-дошколярики на всі боки роззираються. Нема неслуха. Зник, як булька на воді. Повернули вони щодуху назад.
А павук уже лапу до Зюзі простягає.
— Ой-ой-ой! — відчайдушне заволав Зюзя. — Пропадаю!
Почула Комарія Комарівна. Почули комарики-дошколярики. Почули та вже й побачили.
— Не підлітайте, дітки, близько! Це небезпечно! Я сама! — загукала Комарія Комарівна і мерщій до Зюзі. Схопила за крильця, тягне щосили. Та не може його з липкого павутиння вирвати.
А павук наближається й наближається. Радий, задоволений!
— Зараз і вихователькою, і всім дитсадком пообідаю! Хи-хи-хи!
— Хлопчики й дівчатка! — вигукнув тут найслухняніший комарик Макарик. — Нумо всі гуртом! За лапки берімося швидше!
Взялися всі комарики-дошколярики за лапки, Макарик за виховательку вчепився. Та я-ак смикнуть!
Вирвали Зюзю з павутиння.
Павучисько тільки щелепами клацнув з досади…
Тепер Зюзя не пустує, не бешкетує, у парі з комариком Макариком літає і міцно його за лапку тримає.
28 березня
Домашня робота
28 березня
Домашня робота
Списування
Були собі три метелики: один білий, другий червоний, а третій жовтий. Вони весело літали цілий день у великому саду, в сонячному світлі, перелітали з квітки на квітку, куштували медок і летіли далі.
ЧИТАННЯ
Три метелики
(Леся Українка)
Були собі три метелики: один білий, другий червоний, а третій жовтий. Вони весело літали цілий день у великому саду, в сонячному світлі, перелітали з квітки на квітку, куштували медок і летіли далі.
Час їм дуже швидко минав. Вони так загралися, що й не зогляділися, що сонечко сховалося за хмари і пустився дощ.
Змокли метелики. Полетіли вони до своєї хатки, аж там біда: двері замкнені, а ключа ніде не можна знайти.
Що тут робити? За той час, що стояли перед дверима та не знали, що робити, змокли страшенно. Насилу вже крильцями ворушили. Ледве долетіли до тюльпана, червоного з жовтими крапочками. Попросили його захисту:
– Любий тюльпанчику, просимо тебе, відчини свій келих та сховай нас від дощу!
Тюльпан подивився на них і промовив:
– Жовтого й червоного прийму, а білий нехай зостається надворі. – Але обидва метелики, жовтий і червоний, промовили:
– Коли ти не хочеш захистити нашого братика, білого метелика, то й ми краще на дощі будемо мокнути.
Метелики смутні полетіли до білої лілеї. Попросили й її, щоб сховала їх від дощу, але вона погоджувалася прийняти тільки білого. Тоді й він промовив:
– Сам-один не хочу ховатися в тебе! Або вже разом з своїми братами десь знайдемо захист, або вже вкупі бідувати будемо.
Почуло це з-за хмар сонечко, і схотілося йому побачити тих приятелів, що так один за одного обстоювали. Продерлося крізь хмари й кинуло на метеликів своє проміння. Зараз крильцята їм висохли, і самі вони зігрілися і знов літали, танцювали й раділи, як давніш, аж до самого вечора. А як сонечко зайшло за гору, то метелики полетіли додому спати.