7 клас
У яких уривках з історичних джерел відображено норми права Київської Русі?
- «Якщо уб’ють огнищанина, то з убивці стягується 80 гривень. За князівського старосту — 12 гривень, а за князівського рядовича — 5 гривень».
- «Якщо ж на шляхтича підніме руку, поб’є його до крові простий селянин чи міщанин, тоді селянин чи міщанин повинен бути покараний відсіканням руки».
- «Якщо смерд умре без дітей, то спадщина його передається князю. А якщо боярин чи з боярської дружини, то князю спадщина не йде».
«Український першодрукар. Засновник друкарні у Кракові. 1491 р. надрукував чотири богослужебні книги церковнослов’янською мовою...»
«Волинський князь, "некоронований король Русі". 1497 р. очолив збройні сили Великого князівства Литовського. Здобув перемогу над ординцями у битві під Вишневцем...»
«...Український філософ, астроном, астролог, викладав у Болонському університеті. У 1481—1482 рр. — ректор цього навчального закладу. Перший відомий нам український автор друкованої книги «Прогностична оцінка поточного 1483 року».
Під яким роком літописець записав такі рядки:
«У тім же поході розболівся Володимир Глібович недугою тяжкою... І принесли його в город його Переяславль ...і тут преставився він ...і плакали по ньому всі переяславці. ...був же він князь доблесний у бою, і мужністю відзначався… За ним же Україна багато потужила»?
Про яку землю йдеться в уривку з історичного джерела:
«А був братом литовського князя Ольгерда князь Коріат… Княжата Коріатовичі, брати — князі Юрій, Олександр, Костянтин і Федір, за призволенням великого князя Ольгерда і з поміччю Литви пішли в сю землю й стали володарювати в ній»?
«Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв...»
«І поставив він кумири на пагорбі, поза двором теремним: Перуна дерев’яного, — а голова його була срібна, а вус — золотий, — і Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла...»
«Зібрав він воїнів і прийшов до Києва, і вчинив мир із братом своїм Мстиславом. І розділили вони по Дніпру Руську землю: собі узяв сю сторону, а Мстислав — ту. І перестала усобиця в землі Руській...»
«І повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай...»
«Виступив тоді він із города, приготував до бою дружину. Зійшлися вони на місці, де ото нині свята Софія стоїть, митрополія руська. І сталася січа люта, і ледве одолів він печенігів під вечір...»
«Коли ж побачив, що церкву завершено, він помолився богу, говорячи: «Осе даю церкві сій, святій Богородиці, од маєтності своєї десяту частину. Якщо се одмінить хто, — хай буде проклят...»
Яка пам’ятка давньоруської літератури містить такі настанови:
«... Паче всього — убогих не забувайте, годуйте й подавайте сироті... не давайте сильним погубити людину... гордості не майте в серці і в умі. Старих шануй, як отця, а молодих — як братів. Лжі бережися, і п’янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло. А се вам основа всього: страх божий майте вище над усе...»?
«...[Вони], як ударна сила князівських військ Русі, не тільки принесли з собою високу для тих часів систему організації, навчання й озброєння армії, а й зробили вагомий внесок у формування й зміцнення державних інституцій Русі» — це оцінка істориками ролі
Характеристику якої доби наведено в уривку з історичного джерела: «Перестали князі невірних воювати, стали один одному казати: се моє, а се моє теж, брате! Стали вони діла дрібні вважати за великі, на себе самих підіймати чвари, — а невірні з усіх сторін находили, землю Руську долали...»?
До кого велика княгиня київська Ольга звернулась із такими словами: «Більше вже не хочу мститися - хочу тільки взяти з вас невелику данину. Дайте мені від кожного двору по три голуби і по три горобці...»?
Яка давньоруська пам'ятка містить такі норми:
«Якщо уб'ють огнищанина, то з убивці стягується 80 гривень. За князівського старосту - 12 гривень, а за князівського рядовича - 5 гривень».
«Якщо смерд умре без дітей, то спадщина його передається князю. …якщо боярин чи з боярської дружини, то [його] спадщина князю не йде...»?
«Охрестився ж він у церкві Святої Софії... у городі Корсуні. По хрещенні ж привів Володимир цесарицю на обручення. Коли ж охрестили його... передали йому віру християнську...»
«Аскольд же і Дір прийшли. І вискочили всі інші вої з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: «Ви оба не є князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого». - І тут винесли Ігоря. «А се - син Рюриків»...»
«І заложив князь город - великий Київ, а в города сього ворота є Золоті... Спорудив [церкву] Благовіщення. Після цього він звів монастир святого Георгія Побідоносця...»
«І взяли татари місто Київ, місяця грудня в 6 день: а Дмитра воєводу привели пораненого до Батия, і не велів Батий убивати його ради його мужності...»
«Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар, і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв...»
«Зібрав він воїнів і прийшов до Києва, і вчинив мир із братом своїм Мстиславом. І розділили вони по Дніпру Руську землю: собі узяв сю сторону, а Мстислав - ту...»
«...побачив, що церкву завершено, він помолився Богу, говорячи: «Осе даю церкві сій, святій Богородиці, од маєтностей своїх десяту частину. Якщо се одмінить хто, - хай буде проклят»...»
«Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: «Хочу йти на вас»... І пішов до Царграда, розоряючи міста. І дали йому данину... І повернувся він у Переяславець...»
«Тепер же поручаю я, - замість себе - стіл свій, Київ, найстаршому синові Ізяславу. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду - Переяслав, а Ігорю - Володимир, а В’ячеславу - Смоленськ...»
«Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою: Святополк – Київ, Ізяславів [уділ], Володимир – Всеволодів [уділ]; Давид, Олег і Ярослав – Святославів [уділ]...»
«І за цим священним правилом… єпископи поставили Іларіона, русина, митрополитом Києва і всієї землі Руської…»
«Прийшли іноплемінники на Руську землю, половці многі. А Ізяслав, і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на [річку] Альту. …І сталася битва, і побігли руські князі, і перемогли половці...»
«Прийняв же Данило [королівський] вінець у місті Дорогичині, коли він ішов на війну [проти ятвягів] із сином Львом і з Сомовитом, князем лядським...»
В уривку з історичного джерела
«І звелів Олег своїм воїнам зробити колеса й поставити на них кораблі. І з попутним вітром підняли вони вітрила й пішли з боку поля до міста. Греки ж, побачивши це, злякались і сказали через послів Олегові: “Не губи міста, дамо тобі данини, якої забажаєш!”»описано події походу київського князя на
Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.
«З поданого до нас прохання цього короля ми недавно довідалися, що коли… народ русинів за допомогою отрути вбив Болеслава, князя Русі.., тоді король, вражений цим злочином і прагнучи помститися за кривду християнської віри, напав на Руську землю, щоб завоювати цей народ, який і йому самому завдав багато шкоди…»
Уривок документа дає змогу визначити
«...Того літа татари взяли Переяславль і єпископа вбили, і людей перебили, а місто спалили і, захопивши багато людей і майна, пішли... Того ж літа взяли татари Чернігів... і місто спалили...»
«Була рада всіх князів у місті Києві, і вирішили на раді так: “Краще нам зустріти їх на чужій землі, ніж на своїй”. На раді були Мстислав Романович київський, Мстислав ковельський і чернігівський і Мстислав Мстиславич галицький – вони були старійшими князями Руської землі…»
«...[князь] Михайло [чернігівський] відправився на уклін до Батия, вони заставили його пройти між двома огнями, після вони сказали, щоб він поклонився... Той [князь] відповів, що з охотою поклониться Батию, але не поклониться ідолу, бо християнину це не подобає... Краще вмерти, ніж зробити те, що не подобає...»
«Поставив Батий стінобитні гармати у міста біля Лядських воріт... Знаряддя били безперестанку день і ніч і пробили стіни... Коли [воєвода] Дмитро був поранений, татари ввійшли на стіни і займали їх у той день і в ту ніч... Городяни ж побудували нову стіну біля церкви Богородиці Десятинної... І взято було місто... Дмитра ж татари взяли в полон пораненим і не вбили заради його хоробрості…»
У якому році відбулася подія, про яку йдеться в уривку літопису: «...І сталася жорстока січа, і ледве переміг Ярослав під вечір. Розбіглися печеніги врізнобіч і самі не знали, куди вони бігли. А деякі, тікаючи, потонули в Сітомлі…»?
«Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович], і Давид Ігоревич, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи: “Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою... І на цім вони цілували хреста. А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будем ми всі і чесний хрест”».
До якого періоду історії Київської держави належать події, описані в документі?Що стало одним із наслідків ухваленого рішення?
У якому році відбулася подія, описана в уривку з історичного джерела: «Володимир Мономах сів у Києві. Зустріли ж його митрополит Никифор з єпископами й усіма киянами з честю великою.., сів він на столі отця свого й предків своїх, і всі люди раді були, а заколот улігся…»?
«…якби був поганий закон грецький, то не прийняла б його твоя бабця Ольга» – переданий літописцем фрагмент діалогу з великим князем київським пов’язаний із
За правління якого князя відбулася подія, описана в уривку з історичного джерела:«І за цим священним правилом - єпископи поставили Іларіона, русина, митрополитом Києва і всієї землі Руської...»
Коли відбулася подія, наслідки якої описано в уривку з історичного джерела: «Магнати і шляхта змусили юну королеву [Ядвігу] в державних інтересах Польщі відмовитися від нареченого з австрійського дому і вийти заміж за литовського князя Ягайла...»?
Кого з великих київських князів історик О. Субтельний охарактеризував так:
«Його слов’янське ім’я, варязьке виховання, кочовий спосіб життя віддзеркалювали поєднання європейського та азіатського начал. Його управління ознаменувало апогей ранньої героїчної доби в історії Київської Русі»?
У якому році на з’їзді руських князів ухвалено таке рішення:
«…Кожен хай держить отчину свою: Святополк – Ізяславів [уділ]; Володимир – Всеволодів [уділ]; Давид, Олег, Ярослав – Святославів [уділ]; іншим [хай будуть] уділи, які їм роздав Всеволод…»?
Яку мету переслідував великий київський князь Ярослав Мудрий, заповідаючи своїм синам:
«Осе я одходжу зі світу сього. А ви… майте межи собою любов, бо ви є брати… Тепер же поручаю я, — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він вам буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяславль, а Ігорю — Володимир, а В’ячеславу — Смоленськ…»?
Етапи історичного розвитку якого народу викладено літописцем:
«Народ же цей даниною руським князям служив. Коли ж відчув, що його господарі [руські князі] розтрощені татарами, він змужнів і на знесилених русів владу свою поширив, а з часом всю руську землю перейняв у татар у своє володіння і став володіти її широкими просторами...»?
До якого періоду належать події, описані візантійським істориком:
«Тепер слов’яни бушують повсюдно... Вони спустошили та спалили міста й фортеці, узяли полонених і стали панами на землі. Вони осіли на ній панами, як на своїй, без страху... І нині вони живуть тут і перебувають у країні ромеїв... Зіслов’янилась вся наша земля і стала варварською»?
Яка подія дала підстави вченим зробити висновок, що «…з того часу великий князь став повноцінним суб’єктом міжнародного права, а Давньоруській державі відкрито шлях до налагодження й розширення плідних зв’язків, заснованих на принципі рівноправності, з багатьма європейськими країнами»?
Під яким роком літописець записав такі рядки: «Заложив Ярослав церкву святої Софії, премудрості божої, митрополію руську... І прикрасив він її іконами многоцінними, і златом, і сріблом, і начинням церковним. У ній же належні співи воздають богові в належні часи»?
Був дехто з Києва, який постригся під іменем Агапіта... цей Агапіт... допомагав хворим. І коли хто з братії хворів... то оздоровлювався молитвою його. І через те прозваний він був Лікарем, бо дарував йому Господь дар зцілення...»
«...Паче всього — убогих не забувайте, годуйте й подавайте сироті ...гордості не майте в серці і в умі. Старих шануй, як отця, а молодих — як братів. Лжі бережися, і п’янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло...»
«Данило вийшов з військом із Холма та на третій день став у Галичі. ...ввійшов у свій город... та прийняв стіл батька, та проголосив перемогу, заткнувши свою хоругву на Німецьких воротах...»
«Коли ж поляни жили осібно і володіли родами своїми... — то було між них три брати: одному ім’я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив, і сестра їх — Либідь. ...Зробили вони городок і на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом...»
«Галицький Осмомисле Ярославе! Високо сидиш ти на своїм золотокованім столі, підпер гори угорські своїми залізними полками... Стріляй, господарю, Кончака, раба поганого, за землю Руську, за рани Ігореві, смілого Святославича!»
Про який соціально-економічний процес ідеться в Литовському статуті 1588 р.? «Якби якийсь вотчинний підданий або селянин пішов від котрогось боярина, не переходячи до іншого [боярина], і той, від якого піде, не шукав би того підданого або селянина десять років, — надалі йому до нього нема діла».
Хто є автором цитованого історичного джерела?«...Почалася книга, названа «Апостол», друкуватися в Богом береженому місті Львові... року 1573, лютого в 25 день, і завершилася [друкуватися] року 74-го того ж місяця в 15 день».
Про заснування якого навчального закладу йдеться в уривку з історичного джерела?
«Нововведенням, яке невдовзі тріумфально увійшло в практику української освіти, стало вивчення трьох мов — грецької, латинської та церковнослов’янської. Створення школи слов’яно-греко-латинського типу було справжньою революцією в освітній православній традиції, уперше поєднавши на порубіжні греко-слов’янського культурного ареалу і католицької Європи візантійський Схід із латинським Заходом».
8 клас
«Політичний, церковний, освітній діяч Речі Посполитої. З 1627 р. — архімандрит Києво-Печерського монастиря. У 1632 р. домігся від королівської влади визнання вищої православної церковної ієрархії. Для підвищення культурно-освітнього рівня православних священиків заснував Лаврську школу...»
Уривок із якого договору подано нижче?
«На стороні його королівської величності — від Дніпра, що під Києвом, і... до Путивльського рубежу ніякого міста, ні волості... від нинішнього часу належати не буде... А внизу по Дніпру земля, що називається Запороги, і тамтешні козаки... мають бути під високою рукою обох великих государів... Місто Київ на сторону Речі Посполитої має бути віддане... через два роки, від нинішнього договору рахуючи...»
У якому році укладено документ, витяг із якого подано нижче?«...Ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке... постановили з ...гетьманом таке право... в Запорозькому Війську: щоб у Вітчизні нашій першими радниками була генеральна старшина, ...за ними городові полковники... І з тими генеральними особами мають радитися гетьман та його наступники про цілісність Вітчизни, її загальне добро... нічого без їхнього дозволу... не зачинаючи приватною владою... і до завершення не доводячи...»
«Прибув... до Києва святійший патріарх єрусалимський Феофан… і був прийнятий з великою честю духовними та світськими людьми. Того ж року... висвятив на митрополію Київську чоловіка гідного й чесного. Іменем Йов Борецький… і з ним єпископів на різні місця...»Описана подія відбулась за сприяння
«Після раптового вторгнення запорожців у табір Османа турками оволоділа паніка: сам Осман, який ще недавно думав, що немає нікого у світі могутнішого за нього, тепер на власні очі побачив усю хиткість свого становища...»В уривку йдеться про
«Щодо кількості війська... дозволяє його королівська милість 40-тисячний реєстр Війська Запорозького упорядкувати гетьманові того ж війська... щоб він був складений відповідно до договору...»
«Дозволяємо організовувати реєстрове військо.., яке мусить перебувати тільки в маєтках, що містяться у воєводстві Київському...»
«...[деякі] полки відірвалися від Хмельницького і відмовилися присягати московському цареві... Хмельницький присягнув московському цареві у Переяславі... »
«Тих... польських ратних людей біля Жовтих Вод самовільні козаки, з’єднавшись разом із татарами, всіх побили, а інших у полон побрали...»
«Київ має залишатися також на стороні їхньої царської величності... Пониззя ріки Дніпра, що називається Запороги, козаки, що живуть на січі, і в Кодаку... мають бути у володінні і в державі... їхньої царської величності... »
Яку назву отримали події, описані в уривку з історичного джерела:
«На Україні настала тепер лиха година. Було таке безладдя, що кожний робив, що хотів. Із заходу шарпали Україну польські війська, з півночі й від сходу — московські... а з півдня набігали турки й татари. До того ж Україна розділилася на дві частини... На Лівобережній вибрали одного гетьмана, на Правобережній — іншого...»?
Яким роком датується документ, уривок з якого наведено:
«...Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке, домовилися і постановили з ясновельможним гетьманом... щоб із тими всіма генеральними особами мають радитися гетьман і його наступники про ...всілякі справи, нічого без їхнього дозволу й поради не починати... У гетьманській резиденції тричі на рік має збиратися генеральна Рада: на Різдво, Великдень і Покрову. Між Радами Україною правитиме гетьман з генеральною старшиною...»?
Які причини виникнення українського козацтва відображено в цитованому уривку «Опису України» Г. Л. де Боплана:«Пани користуються необмеженою владою не тільки над їхнім [селян] майном, але також над їхнім життям...»?
Хто очолив повстання, про яке йдеться в уривку з історичного джерела: «Року 1637 козаки зібралися... і вирушили на Кумейки супроти ляхів, але під Кумейками коронний гетьман Конецпольський, вдавшись до підступу, здолав козаків...»?
На укладення якої угоди гетьман І. Самойлович відреагував словами: «Запорозьке військо ніколи не зречеться свого давнього достоянія [Правобережної України], не так воно станеться, як Москва у своїх мирових умовах із поляками постановила, - зробимо так, як нам треба!..»?
Послу якої держави Б. Хмельницький дорікав: «…Я прийняв підданство не для того, щоб робити те, що скажеш… Я з польським королем перед тим бився, щоб вернути свободу собі й козакам…»?
Хто з гетьманів кинув клич: «Хто хоче в мою компанію?», що став підставою для створення нових (компанійських) регулярних козацьких підрозділів?
Хто з гетьманів виступив перед своїми прихильниками з такою промовою: «…час освідчитися вам, що я вибрав для народу свого і самих вас… Договори… я уложив з королем шведським… І ми тепер уважати повинні шведів за своїх союзників, добродіїв і немовби од Бога посланих, щоб звільнити нас від рабства та поновити на найвищому ступені наші свободи й вольності…»?
Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.
«Прибув... до Києва святійший патріарх єрусалимський Феофан… і був прийнятий з великою честю духовними та світськими людьми. Того ж року... висвятив на митрополію Київську чоловіка гідного й чесного. Іменем Йов Борецький… і з ним єпископів на різні місця...» Описані події відбулися завдяки
В уривку з історичного джерела «…Великий славний муж, що залишився на старі літа без нащадків і з величезним майном, жертвував усім, щоб вибороти волю своїй Батьківщині. Він не завагався зректися всього.., за визволення рідного краю…» ідеться про
«1. Усім уніатам і неуніатам надається право вільного відправлення свого богослужіння,.. ремонтувати свої церкви й будувати нові…
2. …церква Св. Софії київська з підданими, що живуть навколо неї, повинна залишатися за неуніатами й митрополитом, що має посвяту від патріарха константинопольського; він, митрополит, за давніми правами й звичаями, повинен обиратися з-поміж руської шляхти духовними й світськими обивателями Корони [Польської] і Великого князівства Литовського релігії грецької, що не перебувають в унії і мають привілеї з боку короля…
3. Те ж саме треба розуміти й щодо Львівського, Луцького, Перемишльського й Мстиславського владик й архімандритів Печерського й Унівського…»
Документ, уривок із якого наведено, увійшов в історію під назвою
Укажіть діяча, який унаслідок виконання умов цитованого документа очолив православну церкву.
Про яку причину Національно-визвольної війни українського народу середини ХVIІ ст. йдеться в уривку з історичного джерела: «Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони мусять працювати власноручно й зі своїми кіньми три дні на тиждень на користь свого пана, а також сплачувати йому певну кількість …хліба, багато півнів, курей, гусей і курчат перед Великоднем, Трійцею та Різдвом…»?
…був заочно «обраний» на гетьманство, а імператриця з цієї нагоди присвоїла йому чин генерал-фельдмаршала й вручила в придворній церкві в Петербурзі гетьманські клейноди…»
«…вирішує перенести свою резиденцію до старої, мазепинської, столиці – Батурина…»
«…залишивши близько 3 тис. людей для оборони Батурина, виїхав із рештою козаків назустріч Карлові ХІІ…»
«…було проведене так зване Генеральне слідство про маєтності, тобто ревізія поземельного фонду Гетьманської України…»
У якому році було створено документ, уривок із якого процитовано: «…Договорилися ми й постановили, що всієї Малої Росії цієї сторони Дніпра… містам і землям… як вони до цього часу договором про перемир’я на стороні їхньої царської величності перебували, так і тепер залишатися мають… Запороги, козаки, що живуть на Січі, і в Кодаку… мають бути … у володінні і в державі їхньої царської величності…»?
«А ті міста і землі, які в минулій війні від Корони Польської і Великого князівства Литовського завойовані були, залишаються у володінні і в державі його царської величності… Запороги та козаки, що там живуть… мають бути в послуху та під високою рукою обох Великих государів…»
«Уся Річ Посполита народу Польського, Великого князівства Литовського і Великого князівства Руського, і належних до них провінцій відновлюється цілком такою, як була перед війною…»
«...кордону бути по річці Дніпро… Кримським татарам вільно по обидві сторони Дніпра кочувати… козакам Низовим і городовим війська Запорозького плавати Дніпром… Київ має бути на стороні Його царської величності…»
«Нехай не учинить ані султан турецький, ані хан татарський миру з королем польським і з царем московським, союзу дружества нехай не творить без відома та згоди нашого гетьмана і всього козацького війська…»
Що стало результатом прийняття козаками умов, висунених царським урядом: «...Жити запорожцям у місцях, де розорено в 1709 році їхнє житло. Користуватися їм промислами... Зберігати їм вірність престолу російському... Бути їм в залежності від головнокомандуючого генерала в Малій Русі визначеного...»?
У якому договорі Війська Запорозького містилися такі положення: «Послів з добрими справами [гетьману] приймати.., а в яких справах приходили - писати до Государя..; з Турецьким султаном і з Польським королем без указу Государя не вступати у відносини...»?
За ініціативи князя О. Меншикова на засіданні Верховної таємної ради було вирішено запропонувати російській імператриці: «1) поки ще з турками до розриву не дійшло, до тих місць, ради приласкання тамтешнього народу, обрати персону гідну і вірну з малоросіян в гетьмани... 2) суди між народом малоросійським відправляти їм самим...».
Кого було обрано гетьманом за цією рекомендацією?
Про який регіон йдеться в уривку з історичного джерела:
«Після смерті короля Казимира III Великого цей край перейшов під владу Угорщини. Однак після укладення Кревської унії Польща знову набирає силу і остаточно приєднує його до своїх володінь і утворює на його теренах Руське воєводство»?
Етапи історичного розвитку якого народу викладено літописцем:
«Народ же цей даниною руським князям служив. Коли ж відчув, що його господарі [руські князі] розтрощені татарами, він змужнів і на знесилених русів владу свою поширив, а з часом всю руську землю перейняв у татар у своє володіння і став володіти її широкими просторами...»?
Кому з діячів, на думку вчених, «...випала доля “степового короля” — людини, яка надала перших організаційних форм козаччині, не підозрюючи, що через неповні сто літ його творіння захитає підвалини Речі Посполитої»?
Про яку форму феодальної повинності йдеться в уривку з історичного джерела:
«Робота підданим через війта має бути замовлена на тиждень, з чим і на котрий день люди до роботи мають прийти, а війт того ж дня людям визначить роботу. Якщо котрийсь чоловік не вийде на роботу, то за перший день прогулу заплатить гріш, а за другий — барана, а якщо й третій раз прогуляє, то бичем на лавці скарати, а дні пропущені відробити…»?
Оборону якого міста описано в уривку з історичного джерела:
«Понад місяць тривала облога, місто запекло боронилося, ніби знало, доки стоятиме велична столиця гетьмана Богдана, доти й житиме віра в те, що минуться незгоди»?
Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела: «Сподвижник Б. Хмельницького, полковник. Відмовився скласти присягу на вірність московському цареві. Підтримав курс гетьмана І. Виговського на незалежність від Москви, проте виступив проти Гадяцького договору (1658 р.), піднявши повстання на Правобережній Україні. Згодом заперечував зближення козацької держави з Туреччиною»?
У якому історичному документі закріплено такі положення: «...Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке домовилися і постановили з ясновельможним гетьманом... щоб із тими всіма генеральними особами мають радитися гетьман і його наступники про ...всілякі справи, нічого без їхнього дозволу й поради не починати... У гетьманській резиденції тричі на рік має збиратися генеральна Рада: на Різдво, Великдень і Покрову. Між Радами Україною правитиме гетьман з генеральною старшиною»?
Хто з козацьких провідників проголосив таку програму своїх дій: «Правда то, що я лихий, малий чоловік, але мені то Бог дав, що я єсть єдиновладцем і самодержцем руським! Виб’ю з лядської неволі руський народ увесь! Перше я за свою шкоду і кривду воював — тепер буду воювати за нашу православну віру! ...За границю на війну не піду! Шаблі на Турків і Татар не підійму! Досить маю на Україні, Поділлі і Волині... тепер досить достатку і пожитку в землі й князівстві моїм — по Львів, по Холм і Галич»?
«Сповнені великої радості, вітаємо твою достойність королівську милість зі світлою перемогою над татарами й козаками Хмельницького під Берестечком...»
«Бачу зле, бо віддав Хмельницький усіх нас у неволю московському цареві… Сам із військом козацьким присягнув і місто Київ силою під каранням мечем до того привів, що присягли всі…»
«Тих польських ратних людей біля Жовтих Вод самовільні козаки, з’єднавшись із татарами, всіх побили, а інших у полон побрали живими разом із сином коронного гетьмана Потоцького...»
«Наш підданий гетьман Богдан Хмельницький, майже поєднавши свої війська з угорцем Ракочієм, послав до Польської держави наказного гетьмана Антіна Ждановича, і Богуна, й інших начальників для спустошення...»
9 клас
Про заснування якого навчального закладу йдеться в уривку з історичного джерела?
«Місцем його заснування було обрано місто.., де вперше засяяло й звідси розлилося по всій Давній Русі світло істинної [християнської] віри. Заснований університет, названий імператорським університетом на честь великого просвітителя Русі, удостоєний прийняттям під особливе покровительство Його імператорської величності...»
Про якого діяча йдеться в доповідній записці, адресованій королю Прусії?«Вважаю своїм обов’язком доповісти Вашій Величності, що до мене таємно прибув дворянин із Малоросії, який твердить, що його послали мешканці цієї країни, які доведені до крайнього відчаю російською тиранією. Він хотів би знати, чи на випадок війни вони зможуть сподіватися на протекцію Вашої Величності — в такому випадку вони спробують скинути російське ярмо…»
«Українська інтелігенція стає до боротьби кривавої... Вона виписує на своєму прапорі: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ». Усі, хто не за нас, ті проти нас…»
«Увесь російський народ складає один стан — громадянський… Всі різні племена, з яких складається Російська держава… становлять один народ російський. Будь-яка думка про федеративний устрій відкидається…»
«…вирішили Ми взяти під державу Російську півострів Кримський... Сповіщаючи мешканців тих місць цим Нашим Маніфестом про таку переміну їхнього буття, обіцяємо ставитися до них нарівні з іншими Нашими підданими…»
«На початку року граф П. Рум’янцев прибув у Глухів. Першим його кроком стало проведення ревізії людей, худоби, землі, споруд. Її результати, узагальнені майже в тисячі томах, отримали назву «Генерального опису Малоросії».
«Ми захотіли… оголосити всім вірнопідданим, що Запорозька Січ остаточно зруйнована, з викоріненням на майбутнє назви запорозьких козаків за образу імператорської величності…»
«…За кілька днів після приєднання козацького головнокомандувача Мазепи до шведів князь Меншиков на чолі війська пішов на Батурин, резиденцію гетьмана… Здобувши місто силою, князь віддав усе живе мечу й вогню…
Яким роком датується цитований документ:
«Ми захотіли оголосити.., що Запорозька Січ остаточно зруйнована, з викоріненням на майбутнє й самої назви запорозьких козаків... Місцевих жителів і угіддя ми залишаємо, зараховуючи їх до Новоросійської губернії»?
Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела:
«Його геній виявився здатним поєднувати інтелектуальну напругу, спрямовану на створення фундаментальних біологічних концепцій, з тяжкою, жертовною діяльністю в галузі медицини. Так, працюючи в Одесі, провів дослід самозараження тифом, а в 1892 р., розробляючи способи боротьби з епідемією холери у Франції, випив культуру збудника цієї смертельної хвороби...»?
Позицію якого діяча українського національного відродження відображено у висловлюванні:
«Повинність і обов’язок вселяють всякому любов до Батьківщини. Я також син Росії і хочу воювати проти французів і бути співучасником Полтавського козацького полку...»?
Яке розпорядження царського уряду викликало такий коментар сучасника:
«Усі чесні люди кожної цивілізованої нації вважають справу російського уряду відняти в 24 мільйонів українців їхню мову, заборонити друкувати українські газети, виголошувати промови на ювілеях українських поетів, найдурнішим документом, який можна було прийняти у сфері духовного життя...»?
Яка організація в першій половині XIX ст. звернулася до українського народу з такою відозвою:
«...як по зимі весна наступає, так і стан той смутний нині змінився через Конституцію. Браття! ...єсть то сонце, котре як всім, так і нам засвітило і до нового життя пробудило. Вставайте ж, Браття, бо вже час! ...але не до звади і незгоди, а щоб забезпечити дані нам свободи. ...Будьмо народом!»?
Представникам якої течії суспільно-політичного руху другої половини XIX ст. були властиві такі погляди:«Немає ніякого окремого українського народу, є єдина й неподільна російська народність від Карпат і до Камчатки, і є єдина російська мова...»
«Ми не можемо більше китайським муром відділяти себе від наших братів, відкидаючи мовні, літературні, релігійні та етнічні зв'язки, що єднають нас з усім російським світом...»?
Укажіть діяча, про роль і місце в українській культурі якого йдеться в уривку з історичного джерела: «Будучи останнім представником поезії українського бароко, він став предтечею нової української літератури, просякнувши її ідеями гуманізму та Просвітництва...».
Унаслідок ухвалення якого документа було вислано М. Драгоманова та П. Чубинського з України «із забороною в'їзду в південні губернії та столиці, під таємний нагляд...»?
Про кого І. Франко сказав: «...Він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література...»?
«…не допустити ввезення в межі імперії без окремого на те дозволу… будь-яких книг і брошур, що видаються за кордоном малоросійською говіркою; …припинити видання газети “Киевский телеграф”…»
«Божою милістю Ми... оголошуємо, що кріпосні люди отримають повні права вільних сільських обивателів…»
«…Видання книг малоросійською мовою як духовного змісту, так і навчальних, і взагалі для першопочаткового читання народу, припинити…»
«За всяке непідкорення панам, хоч і без явного повстання… кріпаки піддаються покаранню різками від двадцяти до п’ятидесяти ударів…»
«До обов’язків уряду Ми віднесли виконання непохитної Нашої волі: дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи совісті, слова, зібрань і союзів…»
Укажіть діяча, про якого йдеться в уривку з історичного джерела: «Значення його мистецтва для української музики таке саме, як Глінки для росіян, Шопена для поляків, Сметани для чехів чи Гріга для норвежців. Бо, крім «Запорожця за Дунаєм», справді мистецької музики до нього не було…».
Що стало поштовхом до появи документа, уривок з якого наведено: «Бюро української парламентської групи надіслало телеграму: «Рідна українська просвіта найміцніша підвалина української автономії. Нехай же ширяться по всій Україні просвітні товариства, стаючи джерелом освіти й свідомості для рідного народу. Вітаємо київську «Просвіту», вітаємо нове культурне життя України...»?
У доповідній записці царського жандарма «У Києві та в Малоросії слов’янофільство перетворюється в українофільство… Причетні до справи… художник.., колишній вчитель… із захопленням говорили про колишню Малоросію…» ідеться про учасників
«…був заочно «обраний» на гетьманство, а імператриця з цієї нагоди присвоїла йому чин генерал-фельдмаршала й вручила в придворній церкві в Петербурзі гетьманські клейноди…»
«…вирішує перенести свою резиденцію до старої, мазепинської, столиці – Батурина…»
«…залишивши близько 3 тис. людей для оборони Батурина, виїхав із рештою козаків назустріч Карлові ХІІ…»
«…було проведене так зване Генеральне слідство про маєтності, тобто ревізія поземельного фонду Гетьманської України…»
Про який процес у Наддніпрянській Україні йдеться в уривку документа: «Якщо в 1842 р. у Волинській, Подільській, Київській, Чернігівській, Полтавській і Харківській губерніях було 67 цукрових заводів, що належали дворянам, то в 1848 р. – 208, причому вартість виготовленої продукції зросла від 328,8 до 4843,7 тис. руб. сріблом»?
«Його праця – подвиг. Навіть короткий перелік його заслуг [рятував людство від епідемій чуми, холери, дифтерії, висипного тифу] завжди вражатиме…», – писав Ілля Мечніков про свого друга
Програмові вимоги якої організації першої половини ХІХ ст. викладено в цитованому документі:
«Україна повинна була стати “непідлеглою в союзі слов'янськім”, а сам цей союз міг бути створений лише за умов ліквідації кріпацтва, “повної свободи й автономії народностей”. Очолювати федерацію, осередком якої мав стати Київ, повинен був сейм і президент. Для усіх народів передбачалися загальне виборче право, свобода совісті, освіта рідною мовою...»?
Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.
«Як не кумедним здавалося нам це засідання Громади під головуванням генерал-губернатора, але нікому з нас і в голову не приходила гадка, що ми користуємося чужим недоглядом. Насправді ми одержали тільки те, на що, за здоровим глуздом, ми мали повне право: збиратися й відкрито займатися науковою діяльністю про Україну й для України».
В уривку йдеться про відкриття
«Негайно вислати з краю Драгоманова і Чубинського як невиправних й однозначно небезпечних для краю агітаторів» — це одна з вимог
Про яку організацію йдеться в уривку з історичного джерела: «...Переважно досліджує губернії Київського освітнього округу в усіх тих аспектах, що є предметом занять Товариства, і особливо дослідження зі статистики та етнографії... відшукує й доводить до відома вже зібрані й ті, що зберігаються в місцевих архівах, відомості про край, розглядає їх, вирішує, як їх використати для науки...»?
Під час правління якого російського імператора запроваджено такі заборони:
«Не допускати ввозу в межі імперії... яких би то не було книг і брошур, що видаються за кордоном на малоросійському наріччі. Друкування і видавання в Імперії оригінальних творів і перекладів на тому ж наріччі заборонити, за винятком історичних документів...»?
Яким роком датується цитований документ?
«Після всемилостивішого від нас звільнення графа Розумовського з чину гетьманського наказуємо нашому Сенатові для належного управління в Малій Росії створити там Малоросійську колегію, в якій бути головним нашому генералу графу Рум’янцеву...»
Що спричинило оприлюднення цитованого документа?
«...Ми, Катерина II, імператриця всеросійська...Об’являємо всім нашим людям, які живуть в... Речі Посполитій, зокрема у воєводствах Київському, Подільському, Брацлавському, Волинському... Ми змушені з жалем прийняти до відома, що... кріпаки, відкинувши послух владі і їхнім панам допустились убивств... внаслідок обману розбишак, які видають себе частиною Війська Запорозького...»
Про який документ ідеться в спогадах М. Старицького?
«... ми вимушені були співати у концертах народні пісні на французькій мові... Тим [розпорядженням] українська мова була цілком заборонена, той [документ] не давав мені видавати і моєї драми «Не судилось», яка була... начорно закінчена та вичитана Косачкою й Кониським...»
Які зміни в суспільному житті Наддніпрянської України відбулися після оприлюднення цитованого документа?
«Від заворушень, що виникли, може з’явитися загроза цілісності та єдності держави загальноросійської... До обов’язків уряду Ми віднесли виконання непохитної нашої волі: 1) дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи совісті, слова, зібрань ісоюзів ...»
Прочитайте уривок з історичного джерела та дайте відповідь на запитання.
«Бувають в історії народів дати, які немовби розривають надвоє їхнє життя й кладуть межу високу посеред рівного шляху історичних подій... Ми маємо таку історичну дату – це... рік 1798-й. Того року прилетіла перша ластівка українського національного відродження – невеличка книжка, од якої початок нового українського письменства рахуємо...»
Про який твір йдеться?
«Кирило-мефодіївські братчики, повернені з заслання, зібралися в Петербурзі. Жваву діяльність виявив Куліш, який із Білозерським розпочинає видавати український місячник «Основа»
«Тут же склався гурток із чотирьох душ... Поїхали Дніпром на могилу Тараса Шевченка... Молодь дала на могилі Тараса клятву не зраджувати Україні та все життя оддати їй...»
«...Засноване політичне товариство «Головна Рада» мало обстоювати перед центральним правительством... національні потреби українців; його органом стала газета «Зоря Галицька»
«Напівлегальні об’єднання української інтелігенції – __________ – відновили свою діяльність у _________ роках ХІХ ст. Найбільше об’єднання того часу _________. У 1897 р. за ініціативи _________ було засновано Загальноукраїнську безпартійну організацію».
«На початку XX ст. на оперних сценах світу царювали четверо чоловіків – Баттістіні, Карузо, Тітто Руффо, Шаляпін. І лише одна жінка спромоглася сягнути їхніх висот і стати врівень з ними. Найвимогливіші критики світу називали її «Незабутньою Аїдою», «Найчарівнішою Чіо-Чіо-Сан», «Вражаючою Валькірією».Про якого митця йдеться?
10-11 клас
До якого періоду Української революції належать цитовані документи?
- «Після довгих… сумнівів Генеральний Секретаріат прийшов до тієї думки, щоб крайова влада стала фактичною, під нею повинна бути міцна підвалина, і такою підвалиною може бути тільки проголошення Української Народної Республіки…»
- «Ми відчули, що нам, українській демократії, у спину хтось ніж готує… більшовики концентрують своє військо для розбиття УНР. …На ультиматум я дивлюсь як на потоптання наших прав…»
Про якого діяча культури України 1920-х рр. йдеться в листі Й. Сталіна до Л. Кагановича?
«…Вимоги про "негайну дерусифікацію пролетаріату" в Україні, його думка про те, що "від російської літератури, від її стилю українська поезія повинна тікати якнайшвидше", його заява про те, що "ідеї пролетаріату нам відомі і без московського мистецтва"… звучать тепер… більш ніж дивно».
Коли було підписано цитований нижче документ?
«…При підписанні договору між Німеччиною та Союзом Радянських Соціалістичних Республік… уповноважені обох сторін обговорили у суворо конфіденційному порядку питання про розмежування сфер обопільних інтересів у Центрально-Східній Європі…»
Витяг з якого документа подано нижче?
«Українська РСР забезпечує верховенство Конституції та законів Республіки на своїй території. Українська РСР самостійно визначає свій економічний статус і закріплює його в законах... Українська РСР має право на власні Збройні Сили…»
Коли відбувалися події, згадувані в уривку з історичного документа?
«...Наші праві націоналісти в особі графа Бобринського, посівши адміністративні посади в «П’ємонті українства», почали переслідувати український національний рух і силоміць навертати уніатів до православ’я. Тяжке враження справив арешт митрополита А. Шептицького… Все сприяло наростанню ворожості місцевого населення до переможців».
Який документ закріплював таке положення: «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою»?
Укажіть діяча, про якого йдеться в цитованому документі:
«Він залишався романтиком, навіть очолюючи перший український уряд — Генеральний секретаріат, він жив більше емоціями та образами, ніж реаліями повсякденного життя. Пафосом, його революційним ідеалізмом були просякнуті навіть акти державної ваги — Універсали Центральної Ради, до творення яких він мав безпосереднє відношення».
Назву якого договору пропущено в цитованому документі:
«У 1923 р. Рада послів Антанти в Парижі надала Польщі всі юридичні права на володіння Східною Галичиною. Рада визнала східні кордони Польської держави, встановлені ___»?
«…Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від республіки Російської… ми твердо станемо на нашій землі…»
«Цією грамотою я оголошую себе Гетьманом усієї України. …Центральна і Мала Рада з нинішнього дня розпускаються…»
«…воєдино зливаються …частини єдиної України — Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Україна. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка…»
«Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від нікого незалежною, суверенною державою українського народу….»
«У зараженому радіацією Чорнобилі влаштовували «показушні» весілля, фальшиві гулянки, паради. У дні всенародної жалоби було влаштовано першотравневу демонстрацію на Хрещатику в Києві, де оголені діти, нічого не підозрюючи, танцювали перед трибунами, потішаючи тих, котрі знали — зобов’язані були знати! — весь трагізм ситуації, що склалася...»
Зазначені вище заходи проводилися партійно-радянським керівництвом з метою
«Наші Орли несуть мешканцям Волині, Поділля та Київщини порядок, свободу, благословенний мир, несуть народу можливість спокійної праці і гарантії того, що її ніхто не забере. З приводу наступу наших військ запевняємо, що він не є загарбницьким... Ми повинні встановити такі стратегічні кордони, які забезпечили б неможливість нової війни...» — із такою відозвою до місцевого населення в 1920 р. Звернувся
Поглядам якого українського митця червневий (1926 р.) пленум ЦК КП(б)У дав таку оцінку:
«Ці гасла можуть бути прапором для української буржуазії, що зростає на ґрунті непу, бо вона під орієнтацією на Європу безперечно розуміє відмежування від фронту міжнародної революції, від столиці СРСР — Москви...»?
Прочитайте уривок документа та вкажіть період в історії України, до якого він належить.
«...Майже всі вимоги, видані «на-гора» страйкуючими, що стосуються, здавалося б, самих повсякденних умов праці й побуту шахтарів, які за традицією іменуються економічними, насправді прямо виходять на політику. Усі вони сконцентровані на одному: проголошену економічну реформу треба проводити в життя, нехай, нарешті, стануть реальністю самостійність підприємств, самоврядування трудових колективів, самофінансування та госпрозрахунок».
Який нормативно-правовий акт містить такі положення:
«Суверенітет України поширюється на всю її територію.
Україна є унітарною державою.
Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною...»?
Що стало причиною соціально-економічних змін, охарактеризованих в уривку з історичного джерела:
«Якщо в 40 губерніях Європейської частини Росії на 1 січня 1916 р. з общини вийшло близько 24 % господарств, то в Південній Україні цей показник становив 34,2 %, а в Правобережній Україні- 50,7 %»?
Оцінку якого мирного договору наведено в уривку з історичного джерела:
«Для української держави цей мир... дуже корисний... ним українська держава визнана такими поважними суб'єктами міжнародного права, як центральні держави...»
Складовою якої політики радянської влади в УСРР були заходи, відображені в документі, уривок із якого процитовано:
«Повна рівноправність української та російської мов, усунення тих перешкод, які б затримували природний розвиток української культури... У школах з викладанням російською мовою необхідне запровадження обов’язкового вивчення української мови...»?
У який період Першої світової війни граф Г. Бобринський мав можливість реалізувати свою обіцянку: «…Галичина і Лемківщина – споконвічно частина єдиної великої Русі… Я буду вводити тут російську мову, закон і устрій…»?
«…[організація] ставить за мету:
1) Сприяти ознайомленню широких кіл української громадськості з Декларацією Прав Людини.
2) …активно сприяти виконанню гуманітарних статей Заключного Акта Наради з питань безпеки i співпраці в Європі.
3) Домагатися, щоб на всіх міжнародних нарадах… Україна як суверенна європейська держава i член ООН була представлена окремою делегацією.
4) З метою вільного обміну інформацією та ідеями домагатися акредитування на Україні представників зарубіжної преси…»
Яка організація ставила перед собою таку мету?
«…Усіх татар виселити з території Криму та поселити їх на постійне проживання в якості спецпоселенців у районах Узбецької РСР…»
«…вважати необхідним, передусім з політичних міркувань, виділення молдавського населення в спеціальну автономну республіку в складі УСРР…»
«…Робітничий клас України, у тому числі й російська його частина, аби керувати цим економічним неминучим процесом, повинен зрозуміти свої історичні завдання й оволодіти українською мовою…»
«…Я отримав диплом викладача грецької мови. Ураховуючи те, що всі грецькі школи припинили своє існування і навчання здійснювалося російською мовою, мені довелося змінити професію. Я пішов на завод…»
«Навчально-виховний процес у закладах освіти України є вільним від втручання політичних партій, громадських, релігійних організацій…»
«Оскільки Американська адміністрація допомоги (АRА) може вирішити за можливе та бажане надати негайно допомогу, особливо медичну, населенню України, то УСРР …надасть [адміністрації] пільги…»
«Відповідно до Конституції УРСР державною мовою Української Радянської Соціалістичної Республіки є українська мова… Українська РСР створює необхідні умови для розвитку і використання мов інших національностей в республіці…»
«Союзні місії ставили мені умови, які зводилися до вимог федерації з Росією. Я дуже добре розумів небезпеку, що виникала з подібного політичного домагання, але змагаючись, перш за все, за вищу мету – утримання ладу в державі, яку я збудував, я мусив усупереч власній волі схилитися перед вимогою союзників і проголосити федерацію з Росією».
Укажіть політичного діяча, який так пояснював своє рішення.
Що стало наслідком подій, про які йдеться в уривку з історичного документа?
«Цей славнозвісний і водночас “багатостраждальний” твір мало не скинув з п’єдесталу вже визнаного класика соціалістичного реалізму. Центральний образ роману – пам’ятка козацької минувшини… Основна увага в ньому приділена викриттю негативних явищ радянської дійсності, таких як бюрократія, кар’єризм, безправ’я селян, чиновницьке недбальство, зневажливе ставлення до довкілля й пам’яток історії та культури...»
Хто є автором твору, про який ідеться в уривку з документа?
Роман було піддано нищівній критиці й забороні в період?
Прочитайте уривок із резолюції одного з мітингів українських студентів і виконайте завдання.«Ми, студенти київських вузів, які зібралися до наметового містечка на підтримку голодуючих студентів.., вважаємо необхідним прийняття вимог голодуючих, а саме: 1. Відставка Голови Ради Міністрів В. Масола. 2. Націоналізація майна КПРС та ВЛКСМ на території України. 3. Прийняття рішення про службу юнаків у війську тільки в межах України…».У документі відображено вимоги протестувальників під час
«…Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від республіки Російської.., ми твердо станемо на нашій землі…»
«Цією грамотою я оголошую себе Гетьманом усієї України. …Центральна і Мала Рада з нинішнього дня розпускаються…»
«…воєдино зливаються …частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Україна. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка…»
«Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від нікого не залежною, суверенною державою українського народу…»
«Допомагаючи українському урядові в його боротьбі з насильниками та грабіжниками, ці війська, що вступили на територію [України], не мають ніяких ворожих нам намірів, оскільки Німеччина та Австро-Угорщина також мають велику потребу, щоб на Україні настав добрий лад і спокійна праця трудящого люду…»
Підписання якого договору зумовило вступ на територію України німецьких та австро-угорських військ?
Про допомогу урядові якого державного утворення йдеться в уривку документа?
«…До Центрального табору праці в Явожно, розташованого на території філіалу колишнього концентраційного табору в Освенцимі, …потрапляли особи, «підозрювані у зв’язках з УПА». …основну частину в’язнів становили українські селяни, які потрапили до табору через так звану «колективну відповідальність».
За цей період через концентраційний табір пройшло 3 936 українських в’язнів, з них 823 жінки та кілька дітей. Більш ніж 160 в’язнів унаслідок тортур і самогубств загинули».
Наповнення табору в’язнями відбувалося внаслідок
У якому році відбувалися події, описані в уривку з історичного джерела?
«Перехід Галицької Армії на сторону Денікіна поставив нашу Армію в надзвичайно тяжке стратегічне й матеріальне положення, бо, одночасно з передачею ворогові значної кількості військового майна, для його наступу була відкрита головна комунікаційна лінія... У зв’язку з цим Уряд… заявляє, що він тимчасово переходить на інші способи боротьби за нашу державність... Уряд буде керувати справами України та захищати її перед іншими державами так, як цього вимагатимуть інтереси нашої республіки...»Хто з діячів очолював Українську державу за обставин, наведених в уривку документа?
Уривок з історичного джерела «Улітку 1946 р. потік сільського населення з центральних і південних областей у західні області України не зменшився. У червні органами транспортної міліції УРСР було знято тільки з товарних поїздів 62 400 осіб, а за дві останні декади липня – 97 633 особи…» доречно використовувати, характеризуючи
Яку особливість економічного розвитку УРСР в 1970-ті – на початку 1980-х рр. підтверджено даними, наведеними в уривку документа: «У республіці, на яку припадало 2,6 % території СРСР, було побудовано майже 40 % атомних енергоблоків, продукувалося близько 40 % усієї радянської сталі, 34 % вугілля, 51 % чавуну. …частка промисловості, що працювала на споживчий ринок, становила 29 %, тоді як у розвинених країнах цей показник сягав 50–60 % і більше»?
«Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують Україні їх зобов’язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ) поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України.., [а також] підтверджують зобов’язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об’єднаних Націй…»
Що зумовило підписання цитованого документа?
Хто з Президентів України поставив підпис під документом, уривок із якого наведено?
У якому році одна з країн-підписантів порушила умови, зазначені в цитованому документі?
«НАКАЗ АРМІЯМ ПІВДЕННОГО ФРОНТУ,
копія – командарму Повстанської армії.
У зв’язку із закінченням бойових дій проти Врангеля, унаслідок його розгрому, Революційна військова Рада Південного фронту вважає завдання, поставлене перед партизанською Повстанською армією, виконаним і пропонує Реввійськраді Повстанської армії негайно розпочати роботу з перетворення партизанських повстанських частин у нормальні військові з’єднання Червоної Армії…
[…]
У разі негативної відповіді… червоні полки фронту… говоритимуть з [повстанцями] іншою мовою...»
«Командармом Повстанської армії» на момент оприлюднення цитованого наказу був
Результатом виконання завдання Повстанською армією стало захоплення
Що стало наслідком виконання наказу Революційної військової Ради Південного фронту?
Прочитайте витяг із Постанови Оргбюро ЦК КП(б)У та виконайте завдання.
«ЦК пропонує правлінню “Українфільму”… протягом найближчого часу досягти рішучого зламу в бік цілковитого підпорядкування кінематографії розгорнутому висвітленню завдань [сучасності]. …особливу увагу треба звернути на висвітлення завдань індустріалізації та суцільної колективізації й теми боротьби з класовим ворогом, …виховання нових кадрів...»Згідно з партійними вказівками кінематографісти у своїй творчості повинні були дотримуватися
Політику якої країни щодо українських земель описано в уривку з історичного джерела:
«Уряд запланував високі темпи “осадження” колоністів на Східних кресах: у 1921 році – 8 тис. осіб, у 1922 році – 20 тис. осіб...»?
Уривок з історичного джерела «Особи, які відстоюють принципи формальної генетики, неспроможні зрозуміти геніальної вказівки Леніна про те, що “пізнання людини не є... пряма лінія, а крива лінія, що безмежно наближується до ряду кіл, до спіралі”...» доцільно використовувати, характеризуючи явище
Хто є автором цитованого документа: «Ми боремося за самостійну Україну... Методи досягання цієї мети – мирні, конституційні... Завдання... полягає в тому, щоб домогтися: встановлення режиму законності; відновлення й дотримання демократичних норм Конституції; скасування посад партійної номенклатури та відновлення принципу верховенства в суді безпосередньо народом; скасування антиконституційного закону, за яким комуніста не можна судити, доки райком партії не виключить його з КПРС…»?
«Пробувши кілька тижнів у Петрограді, втративши всяку надію одержати якусь відповідь від Временного Правительства, Делегація Центральної Ради після тих принижень, яких зазнала в передпокоях міністерських і Ради робітничих депутатів, повернулася, без всякої офіційної відповіді… до Києва. А в той час… Правительство, нарешті, вирішило й ухвалило одкинути домагання Української Центральної Ради».
Хто з діячів очолював делегацію Української Центральної Ради до Петрограда?
Якою була головна вимога української делегації в Петрограді?
Описана в джерелі подія стала приводом до
Історик Я. Грицак у праці «Нариси історії України» зазначив:
«...Політика стосовно національних меншин стала пробним каменем для демократичного устрою тих держав, які виникли в Центральній та Східній Європі після Першої світової війни».
Яка країна, на думку автора та більшості істориків, у період 1920-х - 1930-х рр. стала «єдиною, яка більш-менш задовільно склала цей іспит на демократію...» стосовно українців?
Що стало одним із наслідків реалізації в 40-х рр. ХХ ст. урядом Польщі заходів, про які йдеться в уривку з документа:«...1. Швидкими темпами переселити українців і змішані сім'ї на повернуті території (насамперед у Північну Пруссію), не створюючи компактні групи проживання й не ближче ніж 100 км від кордону...»?
«Не зміна облич при владі, а зміна системи, і найголовніше - пошук інструментарію для зміни цієї системи», на думку письменниці та публіциста О. Забужко, стало гаслом
Прочитайте уривок із праці М. Грушевського та виконайте завдання.«У тих землях, що обійшли до Австрії, нове правительство австрійське заходилося коло того, щоб поліпшити долю кріпаків українських, обмежити безмежну владу польських панів над ними».Чим зумовлені зазначені урядові заходи?
«На Львів через Київ!» - під таким гаслом улітку 1919 р. здійснювала наступ
«Ви довели країну до страхітливого стану... голод охопив усю країну... ви зруйнували природний зв'язок товарообміну між містом і селом... Вам доводиться замінювати її штучними заходами, силовим відчуженням, реквізиціями за допомогою каральних загонів...», - так письменник В. Короленко охарактеризував наслідки
Яку політику більшовиків С. Петлюра охарактеризував наступним чином: «...У цьому напрямку нинішньої політики більшовиків я вбачаю чергову їхню поступку стихійній силі українського національного руху, а водночас логічно послідовний і політичний захід з метою оволодіння силою цього руху й зміцнення своїх позицій в Україні...»?
Що стало наслідком події, описаної в спогадах Є. Петрушевича: «Перебуваючи в Парижі на Раді послів Антанти, я сказав: “Іменем Національної Ради Східної Галичини як легального представництва українського населення Східної Галичини виступаю проти такого рішення Конференції Амбасадорів від 14 березня 1923 року, та заявляю, що українське населення ніколи не погодиться з пануванням Польщі”...»?
Що спричинило виголошення Ф. Швецем такої промови:«Віднині зливаються в одно вікáми відділені одна від одної частини України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпровська Україна — в одну Велику Україну… Віднині Український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу…»?
Прочитайте уривок із книги М. Горбачова «Життя і реформи» та виконайте завдання.
«...Реформа була для свого часу досить сміливою, перш за все в плані розширення самостійності підприємств і товарно-грошових відносин між ними. Добре пам’ятаю, яке пожвавлення вона викликала в суспільстві, які породила надії, надавши позитивний вплив на розвиток економіки у восьмій п’ятирічці, мабуть, найбільш успішній у післявоєнні роки».
Описана реформа проводилася під керівництвом
«…Зняти з обліку спецпоселення і звільнити з-під адміністративного нагляду органів МВС греків, болгар, вірмен та членів їх сімей, виселених з Криму в 1944 р.»
«Затвердити… передачу Кримської області зі складу Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки…»
«…Поетів тоді називали формалістами за шукання своєї індивідуальності. Насправді, за шуканням істини замість ідеї, спущеної зверху для оспівування, …за опір, протистояння офіційній літературі та всьому апаратові будівничих казарм…»
Укладення якого міжнародного договору викликало такий коментар сучасника:
«Польща та більшовицька Росія поділились українськими землями, як колись в Андрусові в 1667 році…»?
Який захід більшовиків дав змогу голові Раднаркому РСФРР В. Леніну заявити:
«Селянські повстання, які раніше, до 1921 року, були загальним явищем, майже цілковито зникли. Селянство задоволено своїм теперішнім становищем. …Це досягнуто впродовж одного року»?
Із якою метою ухвалено Постанову ВУЦВК і РНК УСРР, уривок з якої процитовано:
«…Щоб усунути нерівність культур, що створилися внаслідок вікового утиску, Робітничо-Селянський уряд, дотримуючись рівноправності мов усіх національностей, які є на території України, вживає низку практичних заходів, що мають забезпечити українській мові місце, відповідне числу та питомій вазі українського народу на території УСРР…»?
Листівки такого змісту:
«Переселення є наслідком дій УПА. Це важке, але необхідне рішення, яке забезпечить населенню спокійне життя в нових умовах, створених владою на інших територіях Речі Посполитої. Ті, хто не підкоряться наказу і залишаться в околицях, охоплених переселенською акцією, вважатимуться бандитами...» поширювалися
Що стало наслідком підписання СРСР угоди, уривок з якої процитовано:
«...Держави-учасниці поважатимуть права людини та основні свободи, включаючи свободу думки, совісті, релігії та переконань, для всіх, незалежно від раси, статі, мови та релігії...»?
Вибори до Верховної Ради УРСР, «...які вперше за рядянських часів були альтернативними (на 450 мандатів у Верховну Раду УРСР претендувало майже 3 тис. кандидатів)», відбулися в
Про яку операцію російських військ Південно-Західного фронту часів Першої світової війни йдеться в цитованому документі: «У порівнянні з надіями, що покладалися на цей фронт навесні 1916 р., його наступ перевершив усі очікування. Він виконав поставлене завдання — врятувати Італію від розгрому... полегшив становище англійців і французів на фронті, змусив Румунію стати на наш бік і зіпсував усі плани й наміри австро-угорців і німців на цей рік»?
Про яку інституцію В. Винниченко писав: «…[його скликання] стало першим кроком відродження нації на шляху державності. Будучи одночасно сильним організуючим і агітаційним засобом, він став першим підготовчим етапом у творенні як ідеї Української держави, так і в частковому втіленні її в життя»?
Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання. «Експропріація непродуктивних класів, анулювання боргів, зосередження доходів від промисловості, держторгівлі (внутрішньої і зовнішньої) і всієї кредитної системи в руках держави і т. ін. — самі по собі дають можливість такого нагромадження всередині країни, яке забезпечує необхідний для соціалістичного будівництва темп розвитку індустрії». В уривку вказано на…
Про який судовий процес йдеться в цитованому документі: «На лаву підсудних сіло 45 осіб: академіки, професори, лікарі, священики, письменники, студенти та викладачі вищої школи, вчителі. Основним обвинувачуваним влада зробила віце-президента ВУАН С. Єфремова. Звинувачувальний вирок зайняв кілька номерів столичної газети «Вісті ВУЦВК»?
Який чинник, на думку вчених, сприяв «...переходу радянського партизанського руху на якісно вищий щабель і перетворенню його на важливий фактор війни, на справжній другий фронт у тилу ворога...»?
Коли з’явився цитований наказ Верховного Головнокомандувача Збройних Сил СРСР: «Війська 1-го Українського фронту в результаті стрімко проведеної операції... штурмом оволоділи столицею Радянської України містом Києвом... Зі взяттям Києва нашими військами захоплено… плацдарм на правому березі Дніпра, важливий для вигнання німців з Правобережної України»?
До якого періоду історії України слід віднести такий висновок науковців: «Свідченням прогресивних явищ в українському мистецтві стало утвердження і розвиток українського романтичного (поетичного) кіно. Творчість таких видатних діячів українського кіно, як С. Параджанов, І. Миколайчук, стала відомою далеко за межами України»?
Про кого з історичних діячів йдеться:
«Співзасновник Української національно-демократичної партії (УНДП), згодом її голова. Обирався послом до австрійського парламенту та галицького крайового сейму. У роки Першої світової війни очолював Головну українську раду, а згодом Загальну українську раду. Після проголошення ЗУНР став головою її першого уряду»?
Яка подія передувала такому наказу командуючого Південним фронтом М. Фрунзе:
«Наказую: військам фронту вважати Махна та всі його загони ворогами Радянської республіки і Революції... командирам червоних частин махновські загони роззброювати, а ті, що будуть чинити опір, — знищувати...»?
С. Косіор, виступаючи на з’їзді КП(б)У, заявив, що «...на Україні класова боротьба більш напружена, ніж в інших містах, і ворог, націоналіст — у нас більш досвідчений, лютіший, ніж де б то не було в інших республіках і областях Союзу». Ця теза стала підґрунтям для здійснення в республіці
Слова Й. Сталіна: «М’якотілість! Вас обманюють, спеціально доповідають про таке, щоб вас розжалобити і примусити використати резерви», адресовані першому секретареві ЦК КП(б)У М. Хрущову з приводу повідомлень про значні жертви під час
У листі до Президії Верховної Ради СРСР В. Стус писав:
«...Репресії 1972 р. показали, що в дискусії з українськими «дисидентами» влада не знайшла більш переконливих аргументів, ніж застосування сили, а умови в таборах переконали мене у тім, що простір застосування цієї сили не знає кінця».Перехід влади до застосування сили проти українських дисидентів спричинено
Про яке явище йдеться в цитованому документі?
«Найбільшим негативом 1990-х років було «вимивання» активної, продуктивної частини населення — людей молодого та середнього віку — за межі держави. За офіційними даними, Україна втратила близько 3,5 мільйона осіб, третина з яких — кваліфіковані фахівці».
Яка країна на початку XX ст. визначила свої зовнішньополітичні пріоритети таким чином:
«...твердо приймаються такі завдання на найближчі роки: 1) приєднати західні землі та належною поступовістю викорінити тут мазепинський дух; 2) заволодіти протоками, які мають для нас виключне стратегічне значення для виходу нашого флоту з Чорного моря до Середземного»?
У який період Української революції схвалено цитовані документи?
- «Хай буде Україна вільною. ...Так сказали виборні люди з усієї Землі Української. Сказавши так, вони вибрали з-поміж себе нас, Українську Центральну Раду, і наказали нам... творити новий лад вільної автономної України».
- «...На час до вирішення справи про місцеве врядування Установчими Зборами по справах місцевого врядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, котрого призначає Тимчасовий уряд...».
Якого договору стосується цитований нижче документ?
«Строго таємно. З огляду на сучасний брак харчових продуктів... мир з Україною мусить бути підписаний якнайскоріше... На випадок, якби Україна попросила військової допомоги проти російських максималістів, то таке прохання можливо задовольнити. За це Україна зобов’язується до якнайскорішої поставки хліба...»
З іменем якого діяча пов’язані описані нижче події?
«Командування Південно-Західного фронту вжило додаткових заходів для оборони Києва в умовах оточення. Навколо міста було створено три лінії оборони. На допомогу армії сформовано 13 винищувальних батальйонів, 19 загонів народного ополчення...»
Які документи, цитовані нижче, були оприлюднені у липні-серпні 1917 р.?
- «На час до вирішення справи... Установчими Зборами по справах місцевого врядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, котрого призначає ...уряд по пропозиціям Центральної Ради».
- «Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення і водночас робити грубий замах на це право, накидаючи свої форми політичного ладу, як це робить Рада Народних Комісарів Великоросії щодо Народної Української Республіки».
- «...визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв’язана..., ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання».
- «У Петрограді зчинилися криваві події... Частина людності Петрограда за приводом більшовиків повстала озброєно проти Тимчасового правительства і хоче накинути свою волю всій Російській республіці».
- «Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям».
«У ____________ році Рада послів __________ в Парижі надала Польщі всі юридичні права на володіння __________. Рада офіційно визнала східні кордони Польської держави, встановлені __________».
«Уряд СРСР та Німецький Уряд після розпаду колишньої Польської держави розглядають ...як своє завдання відновити мир... на цій території... З цією метою вони дійшли згоди в наступному: …Уряд СРСР та Німецький Уряд встановлює в якості кордону... на території колишньої Польської держави лінію, яка нанесена на додану до цього карту та більш докладно буде описана в додатковому протоколі».Коли було укладено цей документ?
У яких роках в українській науці відбулися описані нижче зрушення?
«В Інституті надтвердих матеріалів виготовлено перші штучні алмази, у Фізико-технічному інституті побудовано найбільший у світі на той час прискорювач електронів, в Інституті фізики розгорнулися дослідження в галузі фізики атомного ядра завдяки уведенню в дію ядерного реактора».
«Увечері 4 вересня 1965 року у кінотеатрі «Україна» зібралася вся еліта Києва. Фільм був розкручений... тому його й використали організатори акції протесту. ...Із зали піднімається _______ з букетом. Говорить теплі слова, вручає квіти, раптом повертається і звертається до зали: «Почалися арешти, повторюється 37-й рік...» ...Вскакує _______ і кричить українською крізь гул запущеної чекістами сирени: «Хто проти тиранії – встаньте!»Прізвища яких громадських діячів пропущено в уривку?
Які обставини спричинили появу цитованої нижче постанови?
«Розглянувши висновки Тимчасової комісії Президії Верховної Ради України по перевірці діяльності... посадових осіб органів влади, управління, громадських об’єднань... Президія Верховної Ради України постановляє: 1. Відповідно до частини другої статті 7 та керуючись пунктом 6 статті 106 Конституції України, заборонити діяльність Компартії України».
«...контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і межах її юрисдикції здійснює Уповноважений __________ з прав людини, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, чинними міжнародними договорами...»
«Той, хто оволодіє кукурудзою, той зможе добитися піднесення у тваринництві. Той, хто займатиме щодо цієї культури консервативну позицію, буде викинутий життям з сідла»
«Прискорення, гласність та «очищення» соціалізму від негативних нашарувань минулого. Ось головні завдання. Так вимагає час і іншої альтернативи для нас немає»
«Зворотний бік буржуазного націоналізму – безрідний космополітизм, який проявляється в плазуванні перед буржуазною культурою і в низькопоклонстві перед іноземщиною»
«Замість цивілізованого переходу до ринку варварськими методами відбувається первісне нагромадження капіталу. Відбувається тотальна криміналізація суспільного життя»
«Основою партійного підходу до розв’язання економічних проблем розвинутого соціалізму є незмінна вимога – все в ім’я людини, все для блага людини»
про публікацію авторської розробки
Додати розробку