Здрастуй, осінь! Виховне заняття для учнів НУШ.

 

Тема: Здрастуй, осінь!

Мета. Закріпити знання дітей про осінь, осінні явища, показати красу золотої пори року - осені; вчити розрізняти отруйні та їстівні гриби; розширювати знання про традиції  рідного краю;  виховувати любов до рідного краю, повагу до хліборобів, хліба.

Обладнання: кошики для збору грибів; для казки паркан з горщиками; зала прикрашена яскравими паперовими квітками, осіннім листям, різнокольоровими кульками, дитячими малюнками на тему «Осінь»;  плакати із прислів’ями про осінь; столи із скатертинами, рушниками, на яких стоять різні українські страви, овочі, фрукти. Всі діти одягнені в національне вбрання.

                                       Хід заходу

Вчитель. Сьогодні у нашому класі свято. Ми готувалися до нього довго і старанно.  Готували пісні, танці, сюрпризи, щоб повеселитись і відпочити. А яка прекрасна зала нас зустріла! Всі постаралися. Тож починаємо.

1.   Співи, сміх, шарів багато – що за свято у малят?

      І дівчата, і хлоп’ята одяглись святково як!

2.   Зал просторий, весь аж сяє – так від сонечка розцвів.

      Це ж сьогодні день врожаю, день маленьких школярів.

3.   Тихо осінь ходить гаєм… сад довкола аж горить.

      Ясень листя осипає, дуб нахмурений стоїть.

4.    А берізка над потоком стала наче золота,

       Вітер ніби ненароком їй косиці розпліта.

5.    Довгими журавлиними ключами літо вже відлетіло у вирій. Рожевощока осінь, як справжня господиня запросила в гості ранкову прохолоду.                                                                                 Звучить пісня « Здрастуй, осінь»

https://www.youtube.com/watch?v=OVFy2LN6ujM

6.   Шкода, що закінчилось «бабине літо», яке милувало нас останнім літнім теплом, і тепер осінь буде сама розпоряджатися.

Вчитель. Часто осінь називають чарівною господинею, красунею, коли вона золотокоса. І, насправді, подивіться навкруги – ось вона, весела чарівниця.

Всі діти. Осінь, де ти? Просимо тебе!  (Виходить Осінь)

Осінь. Добрий день, у добрий час! Рада, діти, бачить вас!

              Не сама до вас прийшла, я синочків привела.

(Входять  три учні: Вересень, Жовтень, Листопад).

Вересень. Вересневе небо чисте, і сади ще пахнуть літом.

                   Дивовижнії жоржини розгорілись дивоцвітом.

Вчитель. Вересень для учнів починається першими дзвоником на уроки. За рік ми навчаємося не тільки швидко читати, писати без помилок, розв’язувати складні задачі, але й веселитися і розважатися нам теж є коли. Подивись, Вересню, як ми вміємо танцювати.

Танець «Полька»

https://useraudio.net/search/полька

 

1.  Всі Вересневі вдячні за старанність,

      Врожай дорогоцінний зібрано без втрат.

      А ще прийшов сьогодні до нас на свято

      У гості Жовтень – Вересню він брат.

Жовтень.     Коли приходжу я на землю, все робиться одразу золоте.

                    І золоті палають липи, клени, і ваш квітник не так уже цвіте.

2.    І, певне, помічаєте ви, діти, наскільки вже коротші стали дні.

        Принишкли і дерева, і кущі, уже осінні перші йдуть дощі.

3.     Вони ще теплі – зовсім не холодні, їх називають «грибні» дощі.

        Тож по гриби у ліс ходім сьогодні, беріть у руки кошики мерщій.

 (Гра «Упіймай грибок»)

Осінь.  А чи знаєте, малята, що я вам принесла на свято

              Із полів, садів, грядок повний кошик загадок.

 ( Загадки загадує Осінь)

1. Мене частенько просять, ждуть, а тільки покажусь – ховатися почнуть. (Дощ)

2. Що літає, крил не має, але  крила підіймає? (Вітер)

3. Летіла птиця по синьому небу, розпустила крила і сонце закрила. (Хмара)

4. На сонечко я схожий і сонечко люблю, за сонцем повертаю голівоньку свою.(Соняшник)

5. Жовте листячко летить,
Під ногами шелестить
Сонце вже не припікає
І коли це все буває?
(Восени)

6. Листя жовте облетіло,
Парки та сади укрило.
Та поглянь на гілочки,
Що горять, немов свічки...
Восени зачервоніла
Рясно-рясно...
(Горобина)

7. На городі восени
Лежать жовті кабани,
Прив’язані за хвости,
Щоб не здумали втекти.
(Гарбузи)

8. Всі ми в шапочках-брилях
Заховались під кущі,
Бо, як вийдемо на шлях,
Враз опинимось в борщі!
(Гриби)

9. Тремчу, тремчу – змерзаю,
Холодним всім вітрам
Сорочку золотую
По клаптику роздам
(осінній ліс)

10. Навесні насаджав,
Нині багатство зібрав.
(Урожай)

(За правильні відповіді Осінь роздає призи-горішки).

Дитина. Увага! Увага! Господарі і гості, дивіться, не минайте.

               Тут щедрі дарунки із саду й городу.

Картопля. Купуйте, куштуйте усі бараболю,

                    варіте і смажте із сіллю й без солі.

                   Сто страв господиня з картоплі зготує,

                    картопля, як хліб – вона всіх годує.

Помідор.  Купуйте, вирощуйте всі помідори, вони пречудові.

                  До вашого столу хоч зараз готові.

Морква.  Я під сонечком щедрим зростала, земелька водою мене напувала,

                 Тому-то й така соковита, морквяного соку вам треба попити.

Бурячки. Ми червоні бурячки, в нас червона гичка,

                  Зварить з нас чудовий борщ дівчинка Марічка.

Капуста.  Я капуста біла, кругловида, спіла, качаниста, головиста,

                  Маю платтячок аж триста.

Дитина.    Гарбузова вся родина тут постала перед вами.

                  Стиглі всі, на смак чудові, казку розпочать готові.

 

                                 Інсценізація «Весілля Морквинки»

                                                       Дія перша

Ведуча. У Гарбузовому королівстві сьогоднішній день незвичайний. Король Гарбуз надумав видати заміж свою наймолодшу доньку – красуню Морквинку. А щоб мала вона гарного чоловіка, скликав з усіх усюд своєї Городньої держави женихів – нехай улюблениця сама вибере собі нареченого. Ану ж бо послухаємо прибульців.

           (Женихи вітаються з Морквинкою, і кожен вихваляється перед нею).

Огірок. Я найзеленіший, щойно з городу, і я не простого – шляхетного роду.

             А ви, королівно, чарівна і гожа, на жодну панянку знайому не схожа.

             Я вам подарую свій власний портрет, я мовби картинка і навіть поет.

Гарбуз. (Звертається до Морквинки). То як? Подобається тобі Огірок?

Морквинка.  Ет, хвалько, та й годі!

Помідор. Хоч я не стрункий  і на зріст не високий,

                 та маю червоні й гладенькі щоки.

                 Я круглий, блискучий, геть чисто сеньйор,

                 то й кличуть мене всі «Сеньйор Помідор».

Буряк.     Я, знайте, звичайний червоний Буряк,

                  до різної страви  бере мене всяк.

                  Вам, люба Морквинко, так буде за мною,

                   немов за стіною ще й за кам’яною.

Кавун.     Зелений, смугастий, гладун, балакун, -

                  дарує вам квіти Солодкий Кавун.

  (Кланяється Гарбузові, стає на одне коліно й кладе квіти Морквинці до ніг).
              (Звучить тривожна мелодія – до зали стрімко вбігає Будяк).      .

Будяк.     І я жених вдатний, бо також зелений,

                 і замок, і варта колюча у мене.

                 Кажу вам без жартів: я теж вас кохаю,

                 і хоч би там що, я за вас позмагаюсь!

       (Настрашена Морквинка ховається за батька Гарбуза і матір Моркву).

Будяк.     Е ні, моя люба, не треба лякатись,

                 за маму і тата відразу ж ховатись!

             (Морквинка тремтить от-то зомліє. Панночка квасолинка метушиться коло неї,обмахує віялом. Всі гукають приблуді: «Геть! Геть!»)

Будяк (іде). Нічого, я ще повернуся!

                                                     Дія друга

Ведуча. А в сусідів – у сонячній країні – свій клопіт.

              Зараз ми про все від них же довідаємося.

Кукурудзяний Качан. Я жовтий, як сонце, і з цього пишаюсь.

                                        Від наших мешканців вам низько вклоняюсь!

                                                  (Озирається довкола)

                            А де ж наш юний князенко Соняшник?

                             Бачу, він знову сумує за  своєю коханою Морквинкою.

Соняшник. Живу я  далеко – у сонця країні,  а серцем з тобою, кохана,єдина.

 Сидиш край віконця і мрієш, я знаю, і журишся, мила, бо сонце сідає.

 Вже сонце заходить за ліс і за гору, а вітер колише пшениченьки море.

                        (Виходить соняшників батько – старший Соняшник).

Сонях (звертається до сина). Годі вже тобі сумувати. Збираймося,

                     поїдемо     сватати твою журбу – красуню Морквинку.

                                       (Всі радіють, лаштуються в дорогу).

Соняшник. Нехай поведе нас із рідного дому

                     до іншого краю дорога    знайома.

               (Під музичний супровід вирушають до Гарбузового королівства).

Кукурудзяний Качан. Онде в долині вже Городня країна видніє.

                                          Незчулись, як дістались.

Ведуча.      Гостей зустрічають Гарбуз і дружина.

Гарбуз.   Ви здалеку? Певно, із сонця країни?

                Просімо в господу до нас на гостину.

               А що ж то за красень такий тут із вами?

Колоски.     Це Сонця, князенко, узяв нас сватами,

                    з морквинкою хоче давно він  побратись.

Гарбуз.        Гаразд. Нехай завтра приходить змагатись.

                      Умова така в нас: коли переможе,

                      з моєю донькою він шлюб взяти може.

                               (Звучить лагідна мелодія).

Ведуча. Ось і ранок настав, ясний та погожий.

                Що ж подарує новий день нашій Морквинці.

Морквинка. Час уже настав проводити конкурси.

                   (Звертається до женихів, які уже зійшлися).

Хто складе найкращу композицію з осінніх квітів, той буде переможцем.

     (Гості складають композиції, Морквинка розглядає їх, вагається – яка ж найкраща?)

Ведуча. Треба, мабуть, переходити до наступного конкурсу.

    (Зненацька з’являється Будяк. Налякані  женихи ховаються  )

Будяк.     Забули про мене? Тепер начувайтесь!.

                Бо я – наречений і буду змагатись!

                               (Навперейми Будякові вибігає Соняшник)

Соняшник.   Ти хочеш змагатись? Змагайся зі мною!

                      Дуель буде справжня  - готуйся до бою.

(Обоє вихоплюють шаблі, б’ються. Переможений Будяк чвалає геть. Морквинка усміхається. Соняшник бере її за руку і веде до батька Гарбуза).

Гарбуз.          Чого ж тут зволікати?

                       Зараз і весілля зіграємо!

                       ( Діти виконують український  танок).

Діти.   1.  Непомітно з’явилася осінь, день коротшим стає щодоби,

                Глянь: берізки вже златокосі і в дубів багряніють груди.

           2.  Вже в теплі краї відлетіли сонцелюби – дзвінкі журавлі,

                Не страшні їм тепер заметілі на далекій південній землі.

Учитель. Готуючись до свята, діти вивчили багато  прислів’їв та прикмет про осінь.

Діти.     Серпень пече, варить, шкварить,

              а вересень студить та на стіл подає.

             Осінь – пора збирання врожаю.

             Що восени збереш – те взимку на столі знайдеш.

             Одне зерно – жменю дає.

             Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.

             Пшениця поспіла – берися за діло.

             Не той хліб, що в полі, а той, що в коморі.

Учитель. А ще осінь багата на свята.

Діти.      27 вересня – Воздвиження. 

               Воздвиження тепло зрушить,

              Останній віз із поля рушив, птиця у вирій пішла.

              *Цей день означав початок відльоту птахів.

               Ведмідь залазить у барліг, а змії  збираються у клубки і лягають    спати на зиму.

           * 14 жовтня – Покрова.

              Яка Покрова – така й осінь.

              На Покрову натопи хату без дров.

            * 11 листопада – Свято Мартина.

               Мартинів гусак на воді – Різдво на льоду.

             *  21 листопада – Михайлів день.

               Від Михайла зима стоїть – земля мерзне.

Учитель. В осінньому календарі ще багато  свят та прикмет, пов’язаних із цими святами.

 Учень.    Осінь, осінь в гості тебе просим,

                З щедрими хлібами,

                З високими снопами.

( Пісня «Вийшли в поле косарі», хлопці танцюють, а дівчата співають).

https://www.youtube.com/watch?v=DdREU52LEy0

Діти.   1.        Хліборобів славили завжди щирими словами і піснями.

                     Тож покличем дружно коровай, щоб у залі святкував із нами.

Діти разом. Короваю, короваю ми тебе чекаєм.

                                (Батьки вносять  коровай)

             1.       Он  рум’яний він який! І пшеничний,  і пухкий!

             2.      Честь і слава хліборобам, що живуть у кожнім селі!

                      Хлібороби хліб нам роблять , знайте й ви про це малі.

            3.       На руках у них буває пил, земля – та це дарма!

                      Кожен  скаже, кожен знає: кращих рук, як ці – нема.

             4.      А їсте ви паляниці, калачі смачні їсте, -

                      Не забудьте, уклоніться хліборобові за це.

             5.      Даємо старшим слово – я і ти –

                      Про хліборобський рід не забувати .

             6.      І кожну хлібну крихту берегти,

                      І кожну скибку хліба шанувати.

 Осінь.         А ви забули ще про мого одного  мого сина – Листопада.

Листопад.   Коли прийду я, то останнє листя з квітів

                     осиплеться у парках і садах.

                     Повіє з півночі холодний вітер,

                     уранці паморозь білітиме в садах.

Учень.         Уже у чобітках прийдемо ми у школу, бо буде місяць листопад,

                     Останній місяць осені,  малята, тому сьогодні хочемо сказать:

Всі разом:   Спасибі осені за всі її щедроти.

(Пісня «Диво-осінь»).

https://www.youtube.com/watch?v=7S27-aWGqQU

Учні.   1.       Одвічно славен труд людини,

                      Де хліб є на столі – там пісня щастя лине!

                       І вам бути з хлібом від душі бажаєм,

                      Тому вітаєм вас із урожаєм!

         

           2.        Прощавайте, друзі, вам низький уклін.

                      Щастя вам бажаєм ми всі як один.

                      Хай в нас і в вас все буде гаразд,

                      Щоб ви і ми щасливі були.

Учитель.      Наше свято закінчується.   Ми бажаєм вам,

                      щоб завжди  на ваших столах був достаток,

                      Щоб було що продавати,  щоб було що купувати,

                      Щоб родила щедро нива,щоб у хаті все як слід,

                      Щоб довіку був щасливий український славний рід.

                  https://www.youtube.com/watch?v=d4la4qNrzdM

                   (Батьки частують усіх присутніх запашним короваєм, пиріжками, яблуками, грушами та виноградом)