Життя дано на добрі справи 1. Врятує світ краса - Завжди так говорили. Тепер врятує світ лиш доброта, Бо однієї вже краси занадто мало. Бо стільки всюди зла - людин
Життя дано на добрі справи
1. Врятує світ краса -
Завжди так говорили.
Тепер врятує світ лиш доброта,
Бо однієї вже краси занадто мало.
Бо стільки всюди зла -
людина вже не та,
Тож, люди на Землі!
Спішіть добро творити,
Щоб нам не згинути у морі зла,
Щоб кожен міг серед краси прожити
У царстві ввічливості й добра прожити.
2. Кажуть, що коли народжується дитина, Бог запалює свічку на небі й посилає до неї ангела-охоронця. У ві сні ангел цілує немовля тричі: в чоло – аби воно зростало здоровим та розумним, в личко – щоб було красивим, та в груди – аби любов та доброта вселились в його серце та душу.
3.
- Так, людина приходить у світ для добра. Головне призначення кожного на землі – творити добро. Добро – це один із найсвітліших виявів людської душі. Добро виражається у нашому ставленні до людей і до навколишнього світу. Що ми
залишимо після себе, залежить від нас.
Пісня «Добрим будь» (Н.Май)
Дощ умив усе довкола,
Полив квіти голубі,
Не жалій добра ніколи,
Все повернеться тобі!
Приспів:
Добрим будь! Добрим будь!
Вирушай з добром у путь!
Добрим будь! Добрим будь!
Посміхнутись не забудь!
А веселка кольорова
Засвітилась в небесах,
Не жалій добра ніколи,
Все повернеться в житті!
Приспів.
Не кажи лихого слова
І слабкого захисти!
Не жалій добра ніколи,
Все повернеться в житті!
Приспів.
Учень. Не говори про доброту"
Не говори про доброту,
Коли ти нею сам не сяєш,
Коли у радощах витаєш,
Забувши про чужу біду.
Бо доброта не тільки те,
Що обіймає тепле слово.
В цім почутті така основа,
Яка з глибин душі росте.
Коли її не маєш ти,
То раниш людяне в людині.
Немає вищої святині,
Ніж чисте сяйво доброти.
Сценка 1.
(Стіл,стілець , лавка накрита старою рядниною , за толом сидить жінка, вечеряє.)
Жінка 1. Скромна в мене вечеря. Шматок хліба і горнятко молока. Спасибі монахам, які живуть недалеко. Вони мені допомагають вижити.
(Чути стукіт у двері .) Хто ж так пізно? Сховаю свою вечерю , бо треба буде ділитися.(Похапцем усе ховає , відкриває двері , заходить незнайомець.)
Незнайомець. Спасибі, що відкрили двері. Зірвалася така буря і дощ, що світу білого не видно. Я вам заважаю вечеряти?
Жінка1. (у бік). Мушу ділитися. (До незнайомця) Та яка в мене вечеря- черствий окраєць. Пригощайтеся.
Незнайомець. Дякую. Я прийшов не за цим. Може, ви щось дасте двом нещасним , які прийшли до нас по допомогу. Війна знищила їхнє житло і вогонь спалив усе майно, їм дуже важко. Допоможіть, чим можете.
Жінка1. Я така бідна. Живу з милостині.
Незнайомець. Невже у вас нічого не знайдеться для обездолених?
Жінка1. Піду , пошукаю.(Йде у протилежний куток кімнати і говорить так , щоб не чув) .Чого я повинна когось жаліти ? Мені здається, що біднішої від мене нема. Дам ось цю стару хустку. Колись мені її подарував мій ,тепер покійний, чоловік.
Незнайомець. Невже у вас більше нічого нема? Пошукайте!
Жінка1.(сердито) Нема. Хіба не бачиш моїх злиднів?
Незнайомець. Якщо нема , то і за це спасибі. Піду вже.
(Виходить,друга жінка сидить за столом , стукіт у двері, входить незнайомець.)
Незнайомець. Я прийшов до вас просити допомоги для двох нещасних , які залишилися без домівки , одягу і їжі.
Жінка2. Сідайте до столу. Повечеряйте . А я зберу все необхідне . (Збирає речі) Це все , що я могла зібрати. Беріть і швидше несіть тим нещасним . А якщо потрібно, то приведіть їх до мене .
(Незнайомець іде,з обох боків виходять дві жінки)
Жінка1. Війна знищила мою домівку і я ледве встигла вискочити, щоб не загинути під уламками.
Жінка2. І зі мною сталося те ж саме. Йдемо . Може , нам допоможуть.
(Виходить незнайомець)
Незнайомець. (звертаючись до другої жінки). Ось , візьми все це, добра жінко. Ти сама себе нагородила за милосердя.
Жінка2. Але ж ти це брав для двох нещасних.
Незнайомець. Ті нещасні – ви самі! (Дає хустку першій жінці) Ось тобі твоя хустка. Я гадаю, вона тебе зігріє .
Жінка1. Якби я знала , що ти про нас розповідав, то віддала б усе , що мала.
Незнайомець. Звичайно. Для себе ти не пожаліла б нічого. Пам’ятай : «Багатий не той, хто багато набув, а той, хто багато роздав».
Учень. Людина починається з добра.
«Сказав мудрець:
«Живи, добро звершай!
Та нагород за це не вимагай
.Лише в добро і вищу правду віра
Людину відрізня від мавпи і від звіра.
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра!»
Пісня «Пісня про добро» Н. Май
Посміхніться, люди, нам єднатись час!
Знаю я, що буде все у нас гаразд!
На усіх і доля й воля в нас одна!
Тож нехай єдина думка нас єдна!
Приспів:
Буде сонце в синім небі й світло у вікні!
А іще чого вам треба? - Розкажіть мені.
Буде сонце й небо синє й, щоб там не було,
Заспіваєм вам уклінно пісню на добро!
Біла скатертина й жито на столі,
Доки пісня лине – то живі і ми,
На усіх молитва Божа в нас одна,
Тож нехай єдина думка нас єдна!
Приспів. (2)
Сценка 2 .
( Пантоніма: йдуть Бабуся з великою сумкою та Онук, який їсть цукерки).
Ось Онук іде з Бабусею – в супермаркеті були.
Закупили аж на тиждень для родини всі харчі.
Тягне торбу величезну стара жінка, аж кряхтить!..
А онук гризе цукерки, ще й обгортками смітить..
- Як же так?! Де в хлопця совість? Хіба хлопець – інвалід?
Чом Бабусі не поможе? Може в нього щось болить?
Руки-ноги в хлопця цілі.
Це – із совістю біда! Егоїст росте, та й годі!
…А бабусю так шкода!...
Учень. Наповніть серце добротою,
Любов’ю, радістю, теплом.
А душу щедрістю святою,
І йдіть у білий світ з добром!
Відкиньте все, що душить груди,
І камінь в серці не носіть.
Без заздрощів, твердої груди,
З любов’ю до людей ідіть.
Наповніть серце добротою
Й без страху і без каяття
Легкою, стрімкою ходою
Сміливо йдіть у майбуття.
В цім світі сонцем треба бути,
Щоб світ розцвів від доброти.
Людині треба це збагнути
І світлою в життя іти.
У житті буває так:
Ми не знаєм що робити,
Нас долає страх...
Дні проходять просто так,
І не кожному вдається
Віднайти свій шлях...
Приспів:
Давайте творити добро!
Давайте нести тепло! -
Тоді любов'ю й миром
Наповниться земля!
Давайте співати пісні
І радість приносити всім!
Відкриємо серця -
І зміниться земля!
Кожень день твори добро!
Не чекаючи подяки,
Добрі справи роби всеодно,
Ти іди на зустріч сонцю!
Посміхайся всім -
І тоді любов'ю й щастям
Наповниться твій дім!
Тільки мрію свою не втрачай
І в майбутнє впевнено рушай!
Приспів.
Ти відкрий своє серце усім!
Ти відкрий своє серце усім -
І зміниться світ!
Сценка 3 .
(Пантоніма: Дочка лежить на канапі, Мама клопоче у численних хатніх справах).
Цілий день лежить Оксана на канапі край вікна.
Пультом обира канали в телевізорі вона.
«Бідна дівчина» страждає, бо жаліє всіх і все.
Серце кров`ю заливає, як почує про таке…
« Песик лапку десь пошкодив…
Злодій юнака побив…
А Яринку із «Полтави»
Чомусь Юра не любив…
Вчора наші футболісти
Знов програли, от біда…
А у Африці засуха,
Не тече в річках вода…
Знов теракти… катастрофи…
Епідемія… війна…
І Оксана «сердобольна» щиро від душі рида.
Так вона жаліє людство! Так стражденним співчуває!
Щож удома, попід боком, маму геть не помічає…
Без зупину рідна мати в хаті робить сотні справ.
А Оксана не поможе – «Тєлік» їй ріднішим став!
Дійсно, мої любі друзі, сліз у світі вистачає.
Але розпачу найближчих ми, чомусь, не помічаєм…
Учень. . Я вірю в силу доброти,
Що на торжку не продається,
Що кривди розбива пласти,
Красою тулиться до серця.
Я вірю в силу доброти,
Що має долю роботящу,
Що хоче, щоб і я , і ти,
І все було у світі кращим.
Я вірю в силу доброти,
Добро завжди сильніше злого,
Дає наснагу, щоб цвісти
І світлу обирать дорогу.
Я вірю, що закінчиться війна
………….І ми здобудем перемогу
У кожен дім повернеться дитя,
І більш ніколи не почуємо «Тривога»
Стефанія мамо, мамо Стефанія
Розквітає поле, а вона сивіє
Заспівай мені, мамо, колискову
Хочу ще почути твоє рідне слово
Вона мене колисала, дала мені ритм
І, напевне, силу волі не забрати в мене, бо дала вона
Напевне, знала, може, більше і від Соломона
Ломаними дорогами прийду я завжди до тебе
Вона не розбудить, не будить, мене в сильні бурі
Забере в бабулі дві дулі, ніби вони кулі
Дуже добре знала мене, не була обманута
Як була дуже втомлена, гойдала мене в такт
Люлі, люлі, люлі, гой!
Стефанія мамо, мамо Стефанія
Розквітає поле, а вона сивіє
Заспівай мені, мамо, колискову
Хочу ще почути твоє рідне слово
Я не в пеленах, но ма, но ма, хватить
Як би я не виріс, на виріст за речі платить
Я не мала дитина, вона далі нерви тратить
Я гуляв, шляк би тебе трафив!
Ти все молода, о мамо, на піку
Якщо не ціню опіку на піку слави, мені в тупіку
Забивайте піку, цю піку, я би попік, спік, своєю любов'ю
Люлі, люлі, люлі, гой!
Стефанія мамо, мамо Стефанія
Розквітає поле, а вона сивіє
Заспівай мені, мамо, колискову
Хочу ще почути твоє рідне слово
Стефанія мамо, мамо Стефанія
Розквітає поле, а вона сивіє
Заспівай мені, мамо, колискову
Хочу ще почути твоє рідне слово
Учень . Не говори про доброту,
Коли ти нею сам не сяєш,
Коли у радощах витаєш,
Забувши про чужу біду.
Бо доброта не тільки те,
Що обіймає тепле слово.
В цім почутті така основа,
Яка з глибин душі росте.
Коли її не маєш ти,
То раниш людяне в людині.
Немає вищої святині,
Ніж чисте сяйво доброти.
Щоб нам не згинути у морі зла,
Щоб кожен міг серед краси прожити
У царстві справедливості й добра.
У грудях сонечко любові засвіти
Для себе, для родини й для Вкраїни.
Пильнуй вогонь добра від зла і марноти,
Бо ти на світі білому—Людина!
Пісня «Доброго вечора, ми з України…»
Простий, доброзичливий, щирий народ
У нашій країні кожна дитина,
Щойно зачата, а вже патріот.
Доброго вечора, ми з України
- Це звідки Шевченко, той, що Тарас,
Де небо тримають карпатські вершини
І сало духм'яне також у нас
Доброго вечора, ми з України
- Реве там і стогне могутній Дніпро,
В нашім борщі лиш одні вітаміни
І саме найглибше у світі метро
Доброго вечора, ми з України
- Там де гуцулів веселих юрба,
Дують в трембіти на полонинах
Бо то сама довша у світі труба
Пр: Я і ти з України,
З нами Хмельницкий Богдан
Пісня голосно лине,
Гучно б'є барабан
Бачиш, як ватри палають?
Чуєш голос сурми?
Нас ніхто не здолає
Бо з України всі ми
2.Доброго вечора, ми з України
- Ось і настав ваш просвІтлення час,
Кожна повинна знати людина,
Що центр Європи також у нас
Доброго вечора, ми з України
- Це в нас на купюрах Сковорода
Тут, біля чорного моря, перлина,
І шо би ви думали?
Так такі так
Доброго вечора, ми з України
- Степана Бендери вільні сини,
Ми козакІв запорізьких родина,
А шаровари - то наші штани
Доброго вечора, ми з України
- Є "Мрія" найбільша саме у нас,
І мрія про те, що буде єдиний
Захід і Схід, і Крим і Донбас.
Приспів
Доброго вечора, ми з України
Це ми посилаємо ..кораблі
Це в наших руках гудять Джевеліни
І жалять безжально, неначе джмелі
Доброго вечора, ми з України
Наша земля - наших сил джерело
Слава і воля ніколи не згине,
Герої на вІки, усім назло
Доброго вечора, ми з України
Гордо тримаємо "хвіст" догори,
"Рубльом" дерев'яним топим каміни
І жовтоблакитні у нас прапори
Доброго вечора, ми з України,
Це наша Галина воду несе
Любимо щиро свою Батьківщину,
Бо Україна - понад усе
про публікацію авторської розробки
Додати розробку