Зійшла Тарасова зоря

Зійшла Тарасова зоря…

Бейти, присвячені Тарасу Шевченку. Бейт – дворядкова строфа, двовірш в арабській, іранській та тюркомовній поезії. Поділяється на дві частини з рівною кількістю складів і висловлює закінчену думку. Може виступати як самостійний твір і в цьому разі має риму.

Замучена кріпачка, життя-неволя- у віршах Шевченка вся жіноча доля. Край села у тісній і убогій хатині було дане життя незвичайній дитині. Для народу-пророк, і поет, і снага. А для пана-нова кріпацька душа. Безсмертний “Заповіт” палким словом свóїмІ сьогодні за волю в бій веде героїв. У куточку-мольберт. Свіже ще полотно. Кольоровою гамою мовить воно:”Це-не просто Тарас, це – художник, це – дар”. Та чи буде солодким таланту нектар?Серед нив над Дніпром височіє гора. Там могила. У ній геній наш спочива.І рукою, й чолом шлемо шани ми дар. Хай живе у віках наш безсмертний Кобзар. Умер Шевченко – закотилася зоря. Невмирущим залишилось слово ”Кобзаря”.

Чи може любити хтось більше, ніж мати? Чи може хто, як батько, мудру раду дати?!Носив Тарас воду у дяка щоднини –Він хотів навчитися писати картини. Ой що то за сірома мандрує в степи – То шука малий Тарас залізні стовпи. Недоля лихая крила розпростала – Не стало батечка, матері не стало. Не минула зла година тебе стороною –Залишила лиха доля малим сиротою.