6 клас "Пізнаємо природу". Календарно-тематичне планування уроків.

№ з/п

Дата

Тема уроку

Очікувані результати навчання

Види навчальної діяльності

Домашнє завдання

Розділ І. Пізнаємо світ науки   (3 год)

   Учні/учениці  знайомляться з об’єктами та предметами дослідження фізики, хімії, біології, географії, астрономії та взаємозв’язками між цими науками.

   Зміст розділу спрямований на формування розуміння важливості природничих наук, їхньої ролі в розвитку суспільства, знайомить зі STEM-професіями майбутнього й орієнтує на вибір професії, передбачає подальше формування вмінь застосовувати науковий метод пізнання.

Тема 1. Перший крок у науку   (3 год)

1

Інструктаж з БЖД

Що вивчають природничі науки

Об’єкт і предмет дослідження.

Що є  предметом вивчення природничих наук.

Взаємозв’язок природничих наук.

Учень/учениця:

Здійснює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб пошук інформації природничого змісту в доступних джерелах;

Представляє текстову інформацію з одного джерела (зокрема художнього тексту, медіатексту), використовуючи різні способи і засоби візуалізації змісту;

Використовує для розв’язання завдань актуальні та достовірні текстові/ медіа текстові джерела інформації;

Унаочнює та візуалізує почуте повідомлення (самостійно або з допомогою інших осіб), використовуючи різні засоби (малюнки, схеми, таблиці, комікси тощо) для відтворення змісту, структурування інформації;

Пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб значення науки для створення нових технологій і сучасної техніки;

Ілюструє прикладами самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб використання здобутків природничих наук для сталого розвитку суспільства;

Визначає і пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб необхідні етапи дослідження розуміє внесок учених-природничників і винахідників у створення нових технологій та вдосконалення техніки;

Представляє дані, створюючи таблиці, схеми, діаграми тощо, з виконанням необхідних проміжних перетворень.

Робота в групах:

Скласти таблицю: «Об’єкт і предмет природничих наук».

Робота з  джерелами інформації про природу,

використання QR-кодів,

цифрового контенту природничого змісту.

§ 1

стор. 4-8

2

Як досягти успіху

Природничі науки, STEM і професії майбутнього.

Які навички корисно розвивати.

Гра

«Професії майбутнього і природничі науки».

Дослідження:

«Професії майбутнього і природничі науки»

§ 2

стор. 9-12

3

Як стати дослідником

Причинно-наслідкові зв’язки у природі.

Науковий метод пізнання.

Які риси необхідні дослідникові.

Робота в групах:

Провести  власне дослідження, результати оформити у вигляді таблиці (діаграми).

З’ясувати послідовність та суть етапів наукового методу пізнання.

§ 3

стор.13-18

Розділ ІІ. Пізнаємо явища природи   (24 + 3 год)

   Учні/учениці  знайомляться  з фізичними, хімічними, астрономічними та біологічними явищами.

   Розпочинається розділ з вивчення фізичних явищ, які діти спостерігають у повсякденному житті: механічний рух, теплове розширення та теплопередача, пароутворення, електризація, утворення тіні, звуків. Звертається увага на правила безпечної поведінки під час грози та з електроприладами, у процесі складання електричних кіл, спостереження теплових явищ, виготовлення моделей.

   Поглиблюються  знання про речовини та їхні зміни. Учні/учениці знайомляться з основними речовинами, що входять до складу атмосфери, гідросфери та літосфери, чистими речовинами та сумішами.

   Узагальнюються та поглиблюються знання про зміну дня і ночі, пір року, пояснюються явища зміни фаз Місяця, сонячні та місячні затемнення, формуються поняття про магнітне поле Землі, припливи та відпливи.

Тема 1. Пізнаємо фізичні явища   (11 + 1 год)

4

Механічні явища

Що таке рух і спокій

Механічний  рух тіл.

Відносність руху і спокою.

Траєкторія.

Прямолінійний і криволінійний рух.

Величини, що описують рух: шлях, час, швидкість.

Учень/учениця:

Відповідає самостійно на чітко сформульовані запитання за відомою / опрацьованою інформацією природничого змісту;

Вибирає самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб окремі об’єкти / явища, властивості об’єктів / явищ, які можна дослідити;

Ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їхні ознаки;

Пояснює призначення інструментів / створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів;

Формулює запитання, щоб уточнити розуміння почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту);

Складає з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження;

Виконує самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження та експерименти за складеним планом, використовуючи запропоновані інструменти / створені моделі;

Визначає і пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб необхідні етапи дослідження;

Передбачає з допомогою вчителя чи інших осіб результати кожного етапу дослідження;

Використовує наукові факти для формулювання власних суджень;

Пояснює прості причинно-наслідкові зв’язки в готовій моделі, використовуючи шаблон «якщо, то», «що треба зробити, щоб»;

Визначає з допомогою вчителя чи інших осіб мету і завдання дослідження відповідно до сформульованої проблеми;

Описує етапи дослідження;

Формулює з допомогою вчителя чи інших осіб очікувані результати дослідження;

Фіксує  результати етапів дослідження у запропонований спосіб;

Представляє результати дослідження у запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв;

Пропонує  і створює самостійно / в групі з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження;

Досліджує  об’єкти та явища, використовуючи відповідні моделі, зокрема цифрові;

Пояснює  призначення інструментів / створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів;

Дотримується  правил безпеки життєдіяльності під час досліджень;

Представляє  самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб текстову інформацію/ аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки;

Пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб вплив умов виконання дослідження на його результати;

Визначає  з допомогою вчителя чи інших осіб відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження;

Зіставляє  одержані результати дослідження з відомими (довідковими) даними;

Виявляє  невідомі для себе знання;

Відповідає самостійно на чітко сформульовані запитання за відомою/ опрацьованою інформацією природничого змісту;

Визначає  з допомогою вчителя чи інших осіб протиріччя в запропонованій ситуації;

Розмірковує  щодо запропонованих способів розв’язання певної навчальної / життєвої проблеми, висловлює свої думки.

Виконати завдання на вимірювання відстані й часу.

§ 4

стор.19-20

5

Механічні явища

Що таке рух і спокій

Як визначити швидкість.

Середня швидкість.

Одиниці швидкості.

Виконати обрахунок середньої швидкості руху пішохода.

Розв’язування задач на знаходження швидкості.

§ 4

стор.21-22

6

Теплові  явища

Як передається тепло

Теплопередача.

Ізолятори та провідники тепла.

Як передають тепло тверді тіла, рідини і гази.

Спостереження явища теплопередачі.

§ 5

стор.23-26

7

Теплові  явища

Що відбувається з тілами за нагрівання

Теплове розширення твердих тіл, рідин, газів.

Пароутворення.

Негативні впливи теплового розширення.

Як використовують теплове розширення газів.

Спостереження (або відеоролик) демонстрації теплового розширення твердих тіл (кільце і куля).

Спостереження теплового розширення рідин і газів.

Спостереження явища кипіння.

Проєкт:

«Секрети ртутного та спиртового термометрів»

Виготовити модель рідинного термометра.

§ 6

стор.27-30

8

Електричні  явища

Що таке електризація

Як наелектризувати тіло.

Взаємодія заряджених тіл.

Електричний розряд.

Провідники та ізолятори електрики.

Блискавка.

Правила безпечної поведінки під час грози.

Спостереження взаємодії тіл, наелектризованих тертям.

Спостереження електризації через вплив

Робота в групах:

Скласти пам’ятку «Як поводитися під час грози»

§ 7

стор.31-34

9

Електричні  явища

Як скласти електричне коло

Що таке електричний струм.

Джерела електричного струму.

Електричне коло.

Скласти електричне коло.

Виконати схематичне зображення окремих елементів та схеми електричного кола.

Дослідження:

Дослідити  будову електричного ліхтарика, намалювати  схему електричного кола в ліхтарику.

§ 8

стор.35-37

10

Електричні  явища

Як ми використовуємо електричний струм

Як електрична енергія потрапляє в наш дім.

Дії електричного струму.

Як заощадити електричну енергію.

Транспорт майбутнього.

Дослідження:

Знайти інструкції електричних приладів, та з’ясувати, який прилад споживає найбільше енергії.

Мозковий штурм «Як зменшити споживання електричної енергії?»

Скласти пам’ятку «Правила користування електричними приладами вдома».

Дискусія в групах «Яким буде транспорт через 100 років?»

§ 9

стор.38-41

11

Світлові  явища

Світло й тінь

Природні та штучні джерела світла.

Світловий промінь.

Прямолінійне поширення світла.

Тінь.

Спостереження прямолінійного поширення світла, розсіяння світла, відбивання та заломлення світла.

Провести експеримент «Як змінюється розмір тіні» (за мал. 45).

Прочитати казку Ганса Крістіана Андерсена «Старий вуличний ліхтар». Написати сценарій п’єси, додавши до ідей казки наукові факти про джерела світла, утворення тіні, прямолінійне поширення світла тощо.

§ 10

стор.42-45

12

Світлові  явища

Як ми використовуємо світлові явища

Чому ми бачимо тіла.

Дзеркальне та дифузне відбиття світла.

Провести експеримент «Скільки зображень у двох дзеркалах?»

§ 11

стор.46-49

13

Світлові  явища

Як діє оптична лінза

Лупа.

Лінза.

Як утворюється зображення в оці.

Дослідження:

Дослідити за допомогою лупи і замалювати дрібні деталі об’єктів (жилки листка, лінії на руці, кору дерев).

Демонстрація моделі будови ока.

Створити модель роботи ока людини.

Скласти пам’ятку «Як зберегти зір».

§ 12

стор.50-52

14

Звукові  явища

Що таке звук

Джерела звуку.

Поширення звуку. Акустика.

Швидкість поширення звуку.

Як ми чуємо.

Демонстрація моделі поширення звуку (або відеоролик).

Дослідження:

Дослідити  залежність характеристики звуку від довжини струни (пластини).

Дослідження:

Дослідити швидкість поширення звуку в різних середовищах.

Робота в групах:

Провести експерименти, які доводять, що звук поширюється в різних середовищах.

§ 13

стор.53-57

15

Діагностична робота №1

Узагальнення знань з теми «Пізнаємо світ науки» («Перший крок у науку»), «Пізнаємо явища природи» («Пізнаємо фізичні явища»)  

повторити§ 1-13

Тема 2. Пізнаємо речовини та їхні зміни   (4 год)

16

Хімічні  явища

Із чого складається Земля

Що вивчає геохімія.

Який хімічний склад Землі.

Основні речовини, що входять до складу атмосфери (кисень, азот, вуглекислий газ), гідросфери (вода), літосфери (пісок, вапняк, вугілля, …)

Учень/учениця:

Складає з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження;

Виконує самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження та експерименти за складеним планом, використовуючи запропоновані інструменти / створені моделі;

Визначає і пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб необхідні етапи дослідження;

Передбачає  з допомогою вчителя чи інших осіб результати кожного етапу дослідження;

Використовує  наукові факти для формулювання власних суджень;

Формулює  з допомогою вчителя чи інших осіб очікувані результати дослідження;

Фіксує  результати етапів дослідження у запропонований спосіб;

Представляє  результати дослідження у запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв;

Відповідає  самостійно на чітко сформульовані запитання за відомою / опрацьованою інформацією

природничого змісту;

Вибирає  самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб окремі об’єкти / явища, властивості об’єктів / явищ, які можна дослідити;

Ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їхні ознаки;

Пояснює  призначення інструментів / створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів;

Пропонує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб способи практичного використання результатів досліджень;

Наводить  з допомогою вчителя чи інших осіб міркування / докази, що підтверджують / спростовують досягнення мети дослідження;

Визначає  з допомогою вчителя чи інших осіб чинники, які сприяли / завадили (за наявності) досягненню мети дослідження.

Виготовити картки із символами хімічних елементів.

Зашифрувати назви хімічних елементів у ребусах.

Створити  плакат «Хімічний склад Землі».

§ 14

стор.58-60

17

Хімічні  явища

Що таке чисті речовини та суміші

Природні та штучні суміші.

Однорідні та  неоднорідні суміші.

Сплави.

Способи розділення сумішей.

Спостереження сумішей за допомогою лупи.

Виготовити саморобний фільтр для очищення води (з препарату, що є в домашній аптечці).

Приготувати цукерки за рецептом суміші (пасти) Амосова.

Демонстраційний експеримент (або відеоролик):

Спостереження явища випарювання.

Дослідження чинників, що впливають на розчинність.

§ 15

стор.61-65

18

Практична робота №1 Приготування та розділення  сумішей

§ 15

стор.61-65

19

Хімічні  явища

Яких перетворень зазнають  речовини

Зворотні зміни речовин.

Незворотні зміни речовин: згортання білка, пліснявіння, гниття, корозія, горіння.

Що відбувається під час незворотних процесів.

Створити буклет

«Перетворення речовин»

(із чотирма «дверима»; замалювати (записати) у ньому головні ідеї уроку).

§ 16

стор.66-69

Тема 3. Пізнаємо астрономічні явища   (2 + 1 год)

20

Астрономічні  явища

Які явища пов’язані з рухами Землі та Місяця

Що змушує Місяць обертатися навколо Землі, а планети навколо Сонця.

Чому на Землі змінюється день і ніч.

Чому на Землі змінюються пори року.

Учень/учениця:

Пояснює  самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб значення інформації для розв’язання життєвої / навчальної проблеми;

Описує  самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб явища і процеси, використовуючи відповідну наукову термінологію;

Формулює  самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб словесні описи об’єктів, явищ і процесів на основі нетекстової інформації.

Вивчення фотографій Землі з космосу; ознайомити з аерокосмічними знімками Землі, за якими досліджують фактори антропогенного впливу; ознайомити з фотографіями Місяця.

Виготовити модель сонячного годинника.

Підготувати презентацію (буклет, постер, малюнок тощо) «Біологічний (квітковий) годинник»

§ 17

стор.70-74

21

Астрономічні  явища

Які явища пов’язані з рухами Землі та Місяця

Місячні фази.

Сонячне та місячне затемнення.

Припливи та відпливи.

Дослідницьке завдання «Як утворюється кратер?»

Виконати  таблицю-схему «Фази Місяця».

Намалювати схему сонячного та місячного затемнення.

§ 17

стор.75-79

22

Діагностична робота №2

Узагальнення знань з теми «Пізнаємо явища природи» («Пізнаємо речовини та їхні зміни»,   «Пізнаємо астрономічні явища»)  

Підготувати буклет (розповідь, демонстраційний експеримент, модель, презентацію на комп’ютері тощо):  «Де ми це спостерігаємо, використовуємо, де застосовують явища неживої природи».

повторити

 § 14-17

Тема 4. Пізнаємо біологічні явища   (7 + 1 год)

23

Живлення організмів

Чому і як живляться організми

Фотосинтез.

Органічні та неорганічні речовини.

Роль живлення для організмів.

Особливості живлення рослин.

Для чого рослини поєднують фотосинтез з іншими способами живлення.

Учень/учениця:

Вибирає самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб окремі об’єкти / явища, властивості об’єктів / явищ, які можна дослідити;

Ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їхні ознаки;

Обирає  з допомогою вчителя чи інших осіб наукове пояснення явищ природи / фактів / даних;

Використовує  самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб правила, способи і відповідні засоби для розв’язання навчальної / життєвої проблеми;

Розмірковує  щодо запропонованих способів розв’язання певної навчальної / життєвої проблеми, висловлює свої думки;

Складає  з допомогою вчителя чи інших осіб план власної діяльності для розв’язання навчальної / життєвої проблеми відповідно до своєї ролі в групі;

Відповідає  самостійно на чітко сформульовані запитання за відомою / опрацьованою інформацією

природничого змісту;

Наводить  з допомогою вчителя чи інших осіб міркування / докази, що підтверджують / спростовують досягнення мети дослідження;

Визначає  і пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб необхідні етапи дослідження;

Передбачає  з допомогою вчителя чи інших осіб результати кожного етапу дослідження;

Оцінює  власний внесок у дослідження і важливість набутих дослідницьких навичок;

Представляє  самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб текстову інформацію / аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки.

Дослідження:

Дослідити утворення крохмалю в процесі фотосинтезу

Дослідження:

Дослідити зміни кольору трави.

(Покласти на траву камінь. Через кілька днів забрати його. Якого кольору стала трава? Пояснити зміни).

Скласти схему «Живлення рослин».

§ 18

стор.80-84

24

Живлення організмів

Як  живляться тварини

Особливості живлення тварин.

Основні типи живлення тварин.

Як перетворюються речовини в організмі людини.

Створити буклет

«Чим живляться дикі тварини, які живуть біля людей, у зоопарку, в лісі, озері тощо» (на власний вибір);

«Як правильно організувати харчування  домашніх тварин».

Скласти схему «Способи живлення тварин»,

«Шлях речовин від ротової порожнини до клітин тіла організму».

§ 19

стор.85-89

25

Дихання організмів

Що таке дихання організмів

Чому всі живі істоти дихають.

Дихання.

Як дихають рослини.

Як дихання рослин пов’язане з фотосинтезом.

Які особливості дихання тварин і людини.

Дискусія «Чи всі організми дихають?»

Дослідження:

Дихання рослин.

Дослідження:

Дихання людини.

Інформаційний пошук «Що таке дихальна недостатність?»,

«Що показує пульсоксиметр?»

§ 20

стор.90-96

26

Подразливість, рухи організмів

Як організми використовують інформацію з навколишнього середовища

Подразливість. Біологічне значення подразливості.

Особливості подразливості рослин.

Особливості  подразливості тварин та людини.

Спостерігати за подразливістю рослин (росичка, венерина мухоловка).

Обговорити відео з прикладами подразливості тварин.

Спостерігати за реакцією тварин на подразнення.

Інформаційний пошук «Живі барометри».

§ 21

стор. 97-102

27

Подразливість, рухи організмів

Чи можливе життя без руху

Які рухи характерні для рослин.

Як рухаються тварини.

Обговорити відео з прикладами рухів тварин.

Дослідження:

Дослідити  «сонні рухи» листків кислиці (квасениці) на підвіконні; заповнити звіт.

Створити буклет (лепбук) «Як рухаються тварини»

(ілюстрації та цікаві відомості про різноманітність рухів у тваринному світі)

§ 22

стор. 103-106

28

Розмноження організмів

Що таке розмноження організмів

Розмноження.

Форми розмноження організмів: нестатеве, статеве.

Способи розмноження рослин: спороутворення, вегетативне, насінне.

Особливості розмноження тварин: нестатеве, статеве.

Які пристосування мають організми для виживання потомства.

Записати послідовність дій розмноження кімнатних (садових, городніх) рослин.

Зібрати колекцію насіння різних рослин місцевості за певною  тематикою:

«Насіння дерев», «Насіння рослин квітника»,

«Насіння сільськогосподарських рослин» тощо.

§ 23

стор. 107-112

29

Ріст і розвиток організмів

Що таке ріст і розвиток  організмів

Чому ростуть організми.

Етапи індивідуального розвитку квіткової рослини.

Етапи індивідуального розвитку тварин.

Життєві цикли організмів.

Тривалість життя.

Ріст.

Як ростуть рослини, тварини, людина.

Дослідження:

«Вплив умов на проростання насіння рослин».

Робота в парах:

Скласти схему «Етапи розвитку рослин»

(на прикладі квіткових рослин).

Робота в групах:

Скласти схему «Етапи розвитку тварин»

 (на прикладі комах, земноводних, птахів, домашніх ссавців).

Проєкт:

«Розвиток квіткової рослини»,

«Розвиток тварини»,

«Розвиток людини».

§ 24

стор. 113-118

30

Діагностична робота №3

Узагальнення знань з теми «Пізнаємо явища природи»   («Пізнаємо біологічні явища»)

повторити

 § 18-24

31

Контрольна робота

Розділ ІІІ. Пізнаємо Сонячну систему   (9 + 1 год)

   Розділ дає уявлення про сучасні астрономічні спостереження та інструменти, націлює на власні спостереження за зоряним небом та небесними тілами, реалізацію особистих проєктів як за допомогою доступних засобів (бінокля, рухомої карти зоряного неба), так і з використанням сучасних цифрових ресурсів.

   Значна увага приділяється сучасним уявленням про склад Сонячної системи, відбувається знайомство з проєктами пошуку життя, освоєння й колонізації Сонячної системи, формуються  сучасні уявлення про Всесвіт та наше місце в ньому.

   Вивчення матеріалу розділу передбачає виконання практичних завдань, моделювання астрономічних явищ, виготовлення макетів, ознайомлення з фотографіями небесних тіл і явищ.

Тема 1. Астрономічні інструменти та спостереження (2 год)

32

Чим озброєні астрономи

Що вивчає астрономія.

Прилади для вивчення астрономії (оптичні телескопи, радіотелескопи)

Сучасні телескопи.

Бінокль.

Учень/учениця:

Вибирає самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб окремі об’єкти / явища, властивості об’єктів / явищ, які можна дослідити;

Ставить  запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їхні ознаки;

Використовує окремі способи пошуку джерел інформації для розв’язання життєвої / навчальної проблеми;

Здійснює  пошук самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб інформації природничого змісту в доступних джерелах; Порівнює  самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб інформацію природничого змісту, здобуту в різних джерелах;

Узагальнює  самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб опрацьовану інформацію природничого змісту;

Спостерігати за зоряним небом і небесними тілами за

допомогою цифрових ресурсів (на вибір учителя і за бажанням дітей).

Спостерігати за зміною точки сходу (заходу) Сонця, Місяця.

§ 25

стор. 119-123

33

Що ми бачимо на небі

Небесна сфера. Сузір’я.

Чи всюди зоряне небо однакове.

Створити ювілейну монету, присвячену зоряному небу з малюнком українського героя/героїні.

Екскурсія в планетарій (за можливості) або ознайомлення із зоряним небом за допомогою віртуального планетарію.

Ознайомити з картою зоряного неба.

§ 26

стор. 124-127

Тема 2. Сонячна система (6 год)

34

Що кружляє навколо Сонця

Чому світить Сонце.

Будова Сонячної системи.

Виділяє  самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб істотне в інформації природничого змісту;

Пояснює  самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб значення інформації для розв’язання життєвої / навчальної проблеми;

Описує  самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб явища і процеси, використовуючи відповідну наукову термінологію;

Формулює  самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб словесні описи об’єктів, явищ і процесів на основі нетекстової інформації;

Представляє  самостійно або з допомогою вчителя чи

інших осіб текстову інформацію / аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки;

Створює самостійно / в групі чи з допомогою інших осіб презентації здобутої інформації природничого змісту в запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв;

Оцінює власний внесок у дослідження і важливість набутих дослідницьких навичок;

Пояснює  призначення інструментів / створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів;

Обирає з допомогою вчителя чи інших осіб наукове пояснення явищ природи / фактів / даних;

Використовує  наукові факти для формулювання власних суджень;

Виявляє  невідомі для себе знання;

Відповідає  самостійно на чітко сформульовані запитання за відомою / опрацьованою інформацією природничого змісту;

Збудувати модель Сонячної системи, використовуючи тіла, що є дома (яблуко, горох, намисто тощо).

Практичне завдання «Орбіта планети – еліпс».

Створити модель планетних орбіт Сонячної системи.

§ 27

стор. 128-130

35

Які планети належать до земної групи

Планети земної групи.

Особливості планет земної групи.

Супутники.

Ознайомити з фотографіями Марса

Інформаційний пошук «Перші кроки до колонізації Марса».

Зробити фотографію на Марсі

(посилання: Mars Photo Booth).

§ 28

стор. 131-134

36

Які планети називають гігантами

Планети-гіганти.

Особливості планет-гігантів.

Супутники та кільця планет.

§ 29

стор. 135-137

37

Малеча Сонячної системи

Карликові планети.

Планетоїди.

Комети.

Метеороїди.

Метеорити

Кратери.

Астроблеми.

Ознайомити з фотографіями кратерів та  астроблем.

Інформаційний пошук «Астероїдна небезпека».

§ 30

стор. 138-141

38

Як досліджують Сонячну систему

Як працює космічний зонд.

Космічне сміття.

За межі Сонячної системи.

Створити  презентацію: «Космогород, космогрядки»,

«Зоо в космосі», «Космонавти та астронавти».

§ 31

стор. 142-145

39

Ми тут. А де всі?

Скільки зір у Всесвіті.

Що таке зона життя.

Чому людство залишить Землю.

Тераформування.

Виготовити і презентувати макет «Космічна база».

Інформаційний  проєкт:

«Які тварини і рослини побували в космосі?»

§ 32

стор. 146-150

Тема 3. Всесвіт (1 + 1 год)

40

Як влаштований Всесвіт

Геоцентрична та геліоцентрична системи  світу.

Всесвіт.

Наша адреса у Всесвіті.

Визначає  з допомогою вчителя чи інших осіб протиріччя в запропонованій ситуації ;

Здійснює  самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб пошук інформації природничого змісту в доступних джерелах;

Представляє  самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб текстову інформацію / аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки.

Змоделювати процес розширення Всесвіту за допомогою повітряної кульки.

Інформаційний  проєкт:

 «Імена України в космосі»

§ 33

стор. 151-155

41

Діагностична робота №4

Узагальнення знань з теми «Пізнаємо Сонячну систему» («Астрономічні інструменти та спостереження», «Сонячна система», «Всесвіт»)

повторити§ 25-33

Розділ ІV. Пізнаємо взаємозв’язки у природі   (19 + 2 год)

   Розділ передбачає формування знань  про взаємозв’язки організмів між собою і з неживою природою, пристосування різних груп організмів до умов довкілля й співжиття між собою, періодичних змін середовища життя, природні та штучні екосистеми, вплив діяльності людини на взаємозв’язки в природі.

   Отримані в цьому розділі знання сприятимуть формуванню свідомого ставлення до екологічних проблем, усвідомлення ними етики стосунків з природою, застосування знань під час прогнозування наслідків впливу діяльності людини на угруповання та визначення правил поведінки в довкіллі.

Тема 1. Взаємозв’язки організмів з неживою природою   (5 год)

42

Що таке середовище існування

Взаємозв’язки організмів у природі.

Екологія.

Екосистема.

Чинники середовища. Середовище життя (умови існування).

Значення чинників  неживої природи для організмів.

Як організми впливають на середовище.

Учень/учениця:

Встановлює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб певні закономірності в природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладами;

Групує  (впорядковує) самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб об’єкти / явища природи за визначеною ознакою;

Встановлює з допомогою вчителя чи інших осіб взаємозв’язки природних об’єктів, явищ і процесів;

Здійснює  самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб пошук інформації природничого змісту в доступних джерелах;

Ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їхні ознаки;

Представляє  самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб текстову інформацію / аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки;

Встановлює з допомогою вчителя чи інших осіб взаємозв’язки природних об’єктів, явищ і процесів;

Групує  (впорядковує) самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб об’єкти / явища природи за визначеною ознакою;

Поєднує  інформацію, подану в різні способи (словесну, графічну, числову тощо) у межах одного або кількох текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів); Встановлює  самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб певні закономірності в природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладами;

Скласти схему «Взаємозв’язки  неживої і живої природи»

Гра «Співвіднесення рослин, їхнього середовища життя та пристосування до середовища існування».

§ 34

стор. 156-160

43

Які умови існування у водному середовищі

Особливості водного середовища.

Поширення організмів у водному середовищі.

Водні екосистеми.

§ 35

стор. 161-164

44

Які особливості наземно-повітряного середовища

Наземно-повітряне середовище і пристосування до життя в ньому рослин і тварин.

Проєкт:

«Хто живе подвійним життям?»

Створити презентацію (буклет):

«Політ  тварин»,

«Як спілкуються тварини».

§ 36

стор. 165-169

45

Як тварини пристосувалися до життя у ґрунті

Особливості ґрунтового середовища.

Хто живе у ґрунті.

Пристосування в мешканців ґрунту.

Проєкт:

«Як тварини впливають на родючість ґрунтів».

§ 37

стор. 170-172

46

Як організми співіснують у середовищі.

Організм як середовище

Особливості організму як середовища існування.

Взаємозв’язки між живими організмами.

Конкуренція.

Прочитати наукову казку «Садові війни».

Скласти план спостережень у саду.

§ 38

стор. 173-176

Тема 2. Взаємозв’язки між живими організмами (5 + 1 год)

47

Як організми співіснують у середовищі.

Паразити і хижаки

Хижаки.

Взаємозв’язки між хижаками і жертвами.

Як пов’язані паразити зі своїми хазяями.

Узагальнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб опрацьовану інформацію природничого змісту;

Створює письмові тексти (зокрема художні тексти, медіатексти) визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід;

Оформлює  власне висловлення, враховуючи основні засади академічної доброчесності;

Представляє  текстову інформацію з одного джерела (зокрема художнього тексту, медіатексту), використовуючи різні способи і засоби візуалізації змісту;

Пояснює  прості причинно-наслідкові зв’язки в готовій моделі, використовуючи шаблон «якщо, то», «що треба зробити, щоб»;

Використовує самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ природи для розв’язання запропонованої життєвої / навчальної проблеми;

Дотримується   правил поводження з природними об’єктами для збереження здоров’я і довкілля;

Пропонує і створює самостійно / в групі з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження;

Складає  з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження;

Виконує  самостійно / в групі з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження та експерименти за складеним планом, використовуючи запропоновані інструменти / створені моделі;

Відповідає самостійно на чітко сформульовані запитання за відомою / опрацьованою інформацією

природничого змісту;

Формулює   з допомогою вчителя чи інших осіб очікувані результати дослідження;

Фіксує результати етапів дослідження у запропонований спосіб;

Представляє результати дослідження у запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв;

Пояснює  призначення інструментів / створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів.

Створити графічну кольорову схему «Взаємозв’язки між живими організмами».

Скласти пам’ятку «Як не заразитися червами-паразитами».

Створити модель ситуації «Якщо зникнуть сови, то як це вплине на мишей?».

Проєкт:

«Портрет хижака», «Паразити в нашій домівці».

§ 39

стор. 177-179

48

Як організми співіснують у середовищі. Партнери. Нахлібники і квартиранти

Мутуалізм.

У чому користь партнерства в природі.

Коменсалізм.

Яке значення  однобічно вигідних взаємозв’язків між організмами.

Хто такі нахлібники і квартиранти.

Скласти схему «Основні типи взаємозв’язків між живими організмами»

(з прикладами до кожного з них).

Створити розмальовку «Взаємозв’язки організмів».

(зобразити контури організмів, підписати види взаємозв’язків)

§ 40

стор. 180-184

49

Як складати ланцюги живлення

Колообіг хімічних елементів у природі.

Утворювачі (продуценти), споживачі (консументи), руйнівники (редуценти).

Ланцюги живлення (харчові ланцюги).

Чому ланцюги живлення є основною умовою існування екосистем.

Що трапиться, якщо організм вилучити з харчового ланцюга.

Створити модель ситуації «Якщо в природі зникнуть горобці.  Як це вплине на  інші організми?»

§ 41

стор. 185-189

50

Практична робота №2

Складання ланцюгів живлення водойми, парку, лісу, поля,  грядки (на вибір).

Створити ілюстрації ланцюгів живлення.

§ 41

стор. 185-189

51

Що таке мистецтво виживання

Пристосування.

Групи пристосування.

Значення пристосувань.

Як рослини захищаються від поїдання.

Як тварини захищаються від хижаків.

Заповнити таблицю «Тварини захищаються»

Проєкт:

«Мистецтво виживання».

Написати есе «Мистецтво виживання».

(обрати тварину, пристосування якої найбільш вразило; описати від першої особи, як живе і як ховається від хижаків ця тварина).

Скласти екологічну казку.

Скласти буклет «Отруйні рослини і тварини місцевості»,

«Перша допомога при отруєнні, укусі».

§ 42

стор. 189-193

52

Діагностична робота №5

Узагальнення знань з теми «Пізнаємо взаємозв’язки у природі» («Взаємозв’язки організмів з неживою природою», «Взаємозв’язки між живими організмами»)

повторити§ 34-42

Тема 3. Взаємозв’язки організмів між собою та неживою природою в різних угрупуваннях   (7 год)

53

Що таке природні та штучні угрупування

Популяція. Угрупування.

Особливості природних  угрупувань.

Особливості штучних угрупувань.

Гра «Хто з ким пов'язаний?».

Дискусія «Відмінність і подібність природних і штучних угрупувань».

Скласти схему «Угрупування».

(вказати два типи угрупувань, навести приклади, визначити особливості)

§ 43

стор. 194-198

54

Які взаємозв’язки організмів у прісній водоймі, морі чи океані

Від чого залежить стійкість водних екосистем.

Де найкращі умови існування для прісноводних мешканців.

Взаємозв’язки організмів у морі чи океані.

Скласти перелік морських та прісноводних риб, морепродуктів, які  є у продажу (рибний магазин, супермаркет, ринок).

Робота в групах:

Скласти малюнок-діаграму «Взаємозв’язки організмів у морі чи океані».

Створити модель водних угрупувань у прісноводному і морському акваріумах.

Проєкт:

«Організми та їхні зв’язки в нашому озері (річці, ставку, морі)».

§ 44

стор.199-203

55

У чому відмінність лісу та парку

Особливості лісових угрупувань.

Ланцюги живлення в лісі.

Взаємозв’язки організмів у лісових угрупуваннях.

Особливість парків.

Робота в групах:

Скласти малюнок-діаграму «Взаємозв’язки організмів у лісі».

Скласти порівняльну схему «Ліс та парк»

(назвати тип екосистеми, види, особливості).

Визначити вік найстарішого дерева місцевості.

Змайструвати штучну гніздівлю для певного виду місцевості.

(знайти в мережі рекомендації).

Проєкт:

«Організми та їхні зв’язки в нашому лісі».

§ 45

стор. 204-208

56

Які  взаємини організмів між собою та неживою природою на луках і городах

Луки.

Взаємозв’язки організмів у лучних угрупуваннях.

Город.

Які умови потрібні для вирощування городніх культур.

Дискусія «Чому потрібно постійно доглядати грядку?»

Дослідження:

«Пророщуємо насіння»

(провести дослід з пророщування насіння на фільтрувальному папері у скляній банці зі зволоженим ґрунтом і в банці без ґрунту).

Дослідження:

Дослідити сумісність рослин на городі.

(знайти в мережі інформацію, намалювати грядку, розподілити площу під різні культури, підписати їх).

Проєкт:

«Організми та їхні зв’язки на городі»

§ 46

стор. 209-212

57

Які взаємозв’язки організмів  у ґрунті

Значення ґрунтових мешканців у природі та для  людини.

Взаємозв’язки між мешканцями ґрунтового середовища.

Перегній (гумус).

Чому родючі ґрунти чорні.

Робота в групах:

Скласти малюнок-діаграму «Взаємозв’язки організмів у ґрунті».

Скласти ланцюг виїдання і ланцюг розкладання для ґрунтових угрупувань.

Дослідження:

Дослідити, як отримують біогумус або вермикомпост.

§ 47

стор. 213-216

58

Як організми виживають у пустелях

Пустелі.

Умови існування у пустелях.

Які пристосування мають пустельні рослини.

Пристосування тварин до життя в пустелях.

Скласти блок-схему «Виживання рослин і тварин у пустелях»

(виділити види пустель, особливості умов існування, пристосування рослин і тварин).

Скласти ланцюги живлення пустельних організмів.

Створити презентацію: «Олешківські піски»

(визначити розташування, кліматичні особливості, особливості рослинного і тваринного світу).

§ 48

стор. 217-221

59

Які рослини ті тварини живуть серед людей

Синантропні організми.

Чим особливі синантропні організми.

Як синантропні рослин пристосувалися до життя біля людей.

Синантропні тварини.

Скласти схему-перелік «Організми, які живуть серед людей».

Проєкт:

«Життя рослин і тварин біля нас».

§ 49

стор. 222-225

Тема 4. Біологічні ритми організмів  (2 + 1год)

60

Як організми пристосувалися до періодичних змін середовища

Біологічні ритми.

Причини біологічних ритмів.

Значення біологічних ритмів для організмів.

Скласти схему «Біологічні ритми»

(види, причини виникнення біологічних ритмів, приклади серед рослин і тварин).

Дискусія «Біоритми людини та її продуктивність».

Інформаційний пошук: «Як живуть організми на березі морів чи океанів між припливами», 

«Як птахи здійснюють перельоти без GPS»,

«Таємниці життя денних і нічних тварин»

Проєкт:

«Пристосування організмів до змін пір року».

§ 50

стор. 226-229

61

Практична робота №3

Квітковий годинник на подвір’ї

§ 50

стор. 226-229

62

Діагностична робота №6

Узагальнення знань з теми «Пізнаємо взаємозв’язки у природі» («Взаємозв’язки організмів між собою та неживою природою в різних угрупуваннях», «Біологічні ритми організмів»)    

повторити

§ 43-50

Розділ V. Пізнаємо себе і світ   (5 + 1год)

   Завдання розділу – показати тісний зв’язок та взаємозалежність людини та природи, підвести до висновку, що пізнаючи природу ми пізнаємо й збагачуємо себе, націдити на життя в екостилі, на позитивні емоції та вчинки, які змінюють наш світ на краще .

   Розділ містить тренувальні вправи та завдання на розвиток особистих якостей та рис характеру, необхідних юному досліднику природи, знайомить із неймовірними історіями дослідження природи та її знаменитими дослідниками.

Тема 1. Пізнай свої здібності (1 год)

63

Як пізнати свої здібності

Здібності.

Можливості людини.

Як стати кращим/ кращою.

Чому важливі пам'ять і увага.

Навіщо вивчати свої біоритми.

Учень/учениця:

Обирає із запропонованих самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб спосіб перевірки розв’язання навчальної / життєвої проблеми;

Визначає з допомогою вчителя або інших осіб чинники, які сприяли / завадили розв’язанню навчальної / життєвої проблеми;

Обґрунтовує  унікальність та неповторність кожної людини;

Детально описує та характеризує в цілому себе та інших осіб за різними ознаками (інтереси, світогляд тощо);

Обирає продукти харчування, способи проведення дозвілля, відповідний одяг тощо, які приносять задоволення і користь для здоров’я, безпеки і добробуту;

Аналізує вибір, свій та інших осіб, з урахуванням користі і задоволення (радості) для здорового, безпечного життя;

Обирає та застосовує цифрові інструменти для збирання чи отримання даних;

Розповідає  про власний емоційний стан, описуючи окремі відтінки настрою, почуттів, переживань тощо під час рефлексії власної діяльності або сприймання повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту);

Знаходить  інформацію щодо здоров’я, безпеки та добробуту в різних джерелах і перевіряє її достовірність;

Пояснює вплив спілкування на складники здоров’я, безпеки і добробуту;

Здійснює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб пошук інформації природничого змісту в доступних джерелах;

Представляє самостійно або з допомогою вчителя чи інших

осіб текстову інформацію / аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки;

Вправи на перевірку та розвиток спостережливості, уваги, витривалості, гостроти зору, швидкості реакції на світловий і звуковий сигнал.

Скласти перелік інтересів, яким ти надаєш перевагу.

Проєкт:

«Як розвинути пам'ять і покращити увагу».

Скласти раціон харчування (денне меню) «Смаколики для мозку».

§ 51

стор. 230-233

Тема 2. Мистецтво виживання (3 год)

64

Як підкорили царство холоду

Скільки полюсів у Землі.

Хто підкорив географічні полюси.

Як працюють полярники.

Складає  з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження;

Виконує самостійно / в групі з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження та експерименти за складеним планом, використовуючи запропоновані інструменти / створені моделі;

Визначає  і пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб необхідні етапи дослідження;

Передбачає  з допомогою вчителя чи інших осіб результати кожного етапу дослідження;

Використовує  наукові факти для формулювання власних суджень;

Дотримується  правил безпеки життєдіяльності під час досліджень;

Планує послідовність дій для виготовлення моделі виробу, орієнтовні строки їхнього виконання, можливості використання цифрових засобів;

Наводить  приклади впливу діяльності людини на навколишнє середовище в часі та просторі, взаємодії людини та природи;

Бере до уваги зміни, оцінює їхні ризики та переваги для власного життя та життя спільноти;

Складає  з допомогою вчителя чи інших осіб план власної діяльності для розв’язання навчальної / життєвої проблеми відповідно до своєї ролі в групі;

Пропонує правила взаємодії в групі і дотримується їх;

Бере  участь у прийнятті спільних рішень;

Оцінює за спільно розробленими критеріями з допомогою вчителя чи інших осіб власну діяльність і ефективність дій групи для досягнення результату;

Представляє  самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб текстову інформацію / аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки;

Розповідає  про власний емоційний стан, описуючи окремі відтінки настрою, почуттів, переживань тощо під час рефлексії власної діяльності або сприймання повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту) ;

Здійснює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб пошук інформації природничого змісту в доступних джерелах;

Представляє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб текстову інформацію / аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки;

Створити презентацію

«Полюси нашої планети».

Виготовити снігоступи, захисні окуляри

(картон, тканина, інші підручні матеріали).

Обрати відео і здійснити віртуальну мандрівку Антарктидою, записати свої спостереження.

§ 52

стор. 234-240

65

Як підкорили земні оболонки

Як обігріти гондолу.

Чи можна побачити повітря.

Як досягнути дна.

Де на Землі полюс висоти.

Скласти таблицю «Географічні дані. Джомолунгма».

(чи іншого географічного об’єкта на вибір).

Виготовити модель гондоли Піккара з пластикової пляшки.

(пофарбувати у чорний і сріблястий кольори, поставити на сонячному місці, виміряти температуру повітря у кожній з них; зробити  висновок).

Дослідження (віртуальна подорож):

Нанести на карту маршрут дослідження однієї із земних оболонок, вибрати вид транспорту, яка підготовка та ресурси знадобляться).

§ 53

стор. 241-245

66

Що приховує Амазонія

Рекорди Амазонії.

Дослідження Амазонки.

Чому екосистема Амазонії в небезпеці.

Гра:

«Заблукали в лісі»,

«Подаємо сигнали про допомогу»,

«Перша допомога».

Інформаційний мініпроєкт:

 «Дари лісу».

§ 54

стор. 246-249

Тема 3. Як змінити світ на краще (1 + 1 год)

67

Як змінити світ на краще

Чому на Землі стає тепліше.

Парниковий ефект

Що таке рівновага у природі.

Життя в екостилі та позитивні емоції.

Наводить  приклади взаємозв’язків об’єктів і явищ природи, зокрема пов’язаних із власними діями в довкіллі;

Дотримується  правил поводження з природними об’єктами для збереження здоров’я і довкілля; Встановлює  самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб певні закономірності в природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладами;

Бере  участь у прийнятті спільних рішень;

Пояснює  наслідки недотримання здорового способу життя на основі інформації, що міститься в різних текстах;

Пояснює  вплив спілкування на складники здоров’я, безпеки і добробуту;

Оцінює за спільно розробленими критеріями з допомогою вчителя чи інших осіб власну діяльність і ефективність дій групи для досягнення результату;

Обирає  із запропонованих самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб спосіб перевірки розв’язання навчальної / життєвої проблеми;

Визначає  з допомогою вчителя чи інших осіб протиріччя в запропонованій ситуації;

Визначає з допомогою вчителя або інших осіб чинники, які сприяли / завадили розв’язанню навчальної / життєвої проблеми;

Пояснює, як погляди та потреби людей сьогодні і в минулому пов’язані з подіями їхнього життя, станом суспільства;

Виявляє (з допомогою вчителя) і пояснює виклики, які стоять перед людиною, суспільством у різних природних середовищах;

Наводить  приклади впливу діяльності людини на навколишнє середовище в часі та просторі, взаємодії людини та природи критично осмислює ризики, пов’язані із шкодою для навколишнього середовища;

Обговорює те, як громадяни та уряди можуть сприяти сталому розвитку;

Пояснює  вплив вчинків окремої людини на її найближче оточення, місцеву громаду, Україну та світ;

Спільно з однолітками усвідомлено бере участь у громадських заходах;

Демонструє  модель безпечної поведінки згідно з інструкціями і правилами в соціальному і природному середовищі;

Аналізує взаємозв’язок між потребами людини та обмеженістю ресурсів;

Визначає  потребу в ощадливому використанні ресурсів і повторній переробці вторинної сировини;

Доводить, що здоров’я, безпека і добробут є підґрунтям успішного майбутнього;

Розповідає про власний емоційний стан, описуючи окремі відтінки настрою, почуттів, переживань тощо під час рефлексії власної діяльності або сприймання повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту).

Написати есе «Якби Земля могла говорити».

Складання «Дерева рішень».

Заняття на екологічній стежці.

Практичні завдання на формування екологічного стилю життя.

Розв’язування ситуативних завдань «Оберни негатив на позитив».

Інформаційний мініпроєкт:

 «Чи можуть позитивні емоції продовжити життя?»

Тестування:

«Екодружна сім’я».

Проєкт:

«Уроки життя»,

«Альтернатива хімічним засобам захисту рослин».

§ 55

стор. 250-253

68

Діагностична робота №7

Узагальнення знань з теми «Пізнаємо себе і світ» («Пізнай свої здібності», «Мистецтво виживання», «Як змінити світ на краще»)

повторити§ 51-55

69

Контрольна робота

70

Повторення