7 КЛАС КУЛЬТУРА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ XIII-XIV СТ

7 клас Історія України Розділ 4. КОРОЛІВСТВО РУСЬКЕ (ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА) УРОК №25

Культура Галицько-Волинської держави ХІІІ – пер. пол. XІV ст. ТЕМА

МЕТА: Навчити визначати особливості культури ГалицькоВолинської держави ХІІІ – пер. пол. XІV ст.; Розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, працювати з джерелами інформації, аналізувати матеріал, застосовувати порівняльний аналіз, робити висновки, висловлювати власну точку зору; виховування комунікативних навичок у процесі спілкування, самостійність, кмітливість.

ЗАВДАННЯ Проаналізувати вплив візантійської культури на розвиток Галицько-Волинської; Схарактеризувати особливості розвитку освіти та літописання в Галицько –Волинській державі; Дослідити характерні особливості архітектури; Закріпити зміст понять «літопис», «фреска», «ікона», «собор»; Порівняти галузі культури Київської та Галицько-Волинської держав Закріпити уміння та навички складати порівняльно- тематичну таблицю, узагальнювати, порівнювати, аргументовано доводити свої погляди; Формувати дбайливе ставлення до пам'яток культури, етнічну, релігійну, та культурну толерантність.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ УЧНІ: Аналізують вплив візантійської культури на розвиток Галицько-Волинської; Визначають особливості розвитку освіти та літописання в Галицько –Волинській державі; Розкривають характерні особливості архітектури; Пояснюють зміст понять «літопис», «фреска», «ікона», «собор»; Порівнюють галузі культури Київської та Галицько-Волинської держав; Формують уміння та навички складати порівняльно- тематичну таблицю, узагальнювати, порівнювати, аргументовано доводити свої погляди; Формують дбайливе ставлення до пам'яток культури, етнічну, релігійну, та культурну толерантність.

ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

ІІІ.І. Оголошення теми і мети уроку ІІІ.ІІ. Актуалізація опорних знань. БЕСІДА ЗА ЗАПИТАННЯМИ: 1) ЯК РОЗВИВАЛАСЯ ОСВІТА В РУСІ-УКРАЇНІ? 2) ЯКІ АРХІТЕКТУРНІ ПАМ’ЯТКИ РУСІ-УКРАЇНИ ВАМ ВІДОМІ? 3) ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО, В ЯКОМУ ПОДІЇ ЗАПИСАНІ У ХРОНОЛОГІЧНІЙ ПОСЛІДОВНОСТІ ЗА ЛІТАМИ?

ІІІ.ІІІ. Мотивація навчальної діяльності БЕСІДА Спробуйте запропонувати план вивчення нового матеріалу.

ІІІ.ІV. Первинне сприйняття навчальної інформації 1. Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави Робота зі схемою та текстом підручника §18 (п. 1) Збереження культурних традицій Русі-України і водночас створення власної самобутньої та оригінальної культури; Поєднання двох впливів: західноєвропейського та візантійського; Вплив церкви, яка зберігала основні культурні традиції; Формування української національної культури; ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ Міжусобиці та війни вплинули на архітектуру.

2. Розвиток освіти, літератури та літописання, архітектури, зображувального мистецтва Робота з таблицею та текстом підручника §18(п. 2–5). ГАЛУЗЬ КУЛЬТУРИ КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА ГАЛИЦЬКО ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА ОСВІТА ГРАФІТІ (ПИСЕМНІСТЬ) ЛІТЕРАТУРА (ЛІТОПИСАННЯ) ІКОНОПИС (МІНІАТЮРИ) АРХІТЕКТУРА (ХРАМИ) ВИСНОВОК

ГАЛУЗЬ КУЛЬТУРИ КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА ГАЛИЦЬКО ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА ОСВІТА ГРАФІТІ (ПИСЕМНІСТЬ) IX ст-Створення слов'янської абетки Кирилом та Мефодієм; Школи при храмах,  1037 р.- Перша бібліотека при Софійському соборі; Графіті на стінах Софійського собору; 1086 р.-Анна Всеволодівна заснувала при Андріївському монастирі школу дівчат.  1) продовження освітньої традиції Русі-України; 2) церковне і світське (домашнє) навчання; 3) існували бібліотеки при монастирях та княжих палатах. ЛІТЕРАТУРА (ЛІТОПИСАННЯ)  1113 р.- «Повість минулих літ»; XII ст- «Київський літопис»,1187 р перша згадка «Україна»; XII ст- «Повчання дітям», Володимира Мономаха; 1187 р.- «Слово про похід Ігорів».  1) світська направленість; 2) літописні пам’ятки: «Повість про осліплення Василька» (1097), «Галицько-Волинський літопис» (діяльність короля Данила, розвиток культури в Галичині та Волині). ІКОНОПИС (МІНІАТЮРИ, МОЗАЇКИ, ФРЕСКИ)  Мозаїка Оранта ( Софійський собор); Мозаїка Пантократор ( Софійський собор); Фреска «Євхаристія» Михайлівський Золотоверхий собор; Вишгородська ікона; ;мистецтво 1) монументальний живопис (фрески) та ікони; 2) застосування фрескового живопису в храмах і князівських палатах; 3) іконний ансамбль; формування іконостасу – особлива перегородка з декількох рядів ікон, що відокремлюють алтарну частину від іншого приміщення; 4) ікони візантійської і київської традиції; 5) Волинська Божа Матір (поч. ХІV ст.), Ченстоховська ікона Божої Матері (ХІV ст.); 6) розвиток скульптури у формі рельєфу: зображення Святого Димитра (ХІІІ ст.); 7) розквіт книжної мініатюри у ХІІІ ст.: Добрилове Євангеліє (1164); 8) розвиток ювелірної справи.   АРХІТЕКТУРА (ХРАМИ)  989-996 р.р.-Десятинна церква; 1051 р.- Києво-Печерський монастир; 1037 р.- «Золоті ворота», Софійський собор; будівництво кам’яних споруд; 2) ХІІ – ХІІІ ст. – сформована волинська (традиції Русі-України) і галицька (традиції Русі-України + західноєвропейський стиль) архітектурні школи; 3) 1160 р. – Успенський собор у Володимирі-Волинському; 1157 р. – Успенський собор в Галичі; ХІІ–ХІІІ ст. – храм Святого Пантелеймона; ХІІІ ст. – церква Іоанна Златоуста; 4) будівництво «веж-стовпів»; 5) ХІV ст. – розгорнулося будівництво кам’яних замків, першим з яких був Луцький. ВИСНОВОК

ІV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК ВИКОНАЙТЕ ВПРАВУ ЗА ПОСИЛАННЯМ АБО ВИКОРИСТАВШИ QR КОД.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Повторити матеріал розділу 4. «КОРОЛІВСТВО РУСЬКЕ (ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА)»