70 – річчя визволення Дніпропетровщини

Про матеріал

Мета. Виховувати шанобливе ставлення до ветеранів війни,щовідстояли свободу і незалежність рідного краю,пам”ятати про героїв,які полягли у броні .

Поглибити знання дітей з історії свого народу, доповнити їх місцевим матеріалом ..

Розвивати пізнавальну активність учнів,бажання формувати в собікращі людські якості(доброту,вдячність,патріотизм).

Перегляд файлу

C:\Documents and Settings\Светлана\Рабочий стол\Новая папка (2)\0_e3a32_2f3d50ef_S.jpeg 

 

 

                        Виховна година

70 – річчя визволення Дніпропетровщини

 

 

      Вчитель Полтавець С.А.

 

 

 

Межиріцька ЗШ І-ІІІ ст.№2

 

E:\Moi dokumenti\Downloads\рамка1.jpg 

Мета. Виховувати шанобливе ставлення до ветеранів війни,що           відстояли свободу і незалежність рідного краю,пам”ятати про героїв,які полягли у броні .          

Поглибити знання дітей з історії свого народу, доповнити їх місцевим матеріалом .          .

Розвивати пізнавальну активність учнів,бажання формувати в собі       кращі людські якості(доброту,вдячність,патріотизм).

      Це потрібно не мертвим,

      Це потрібно живим!

 

             Хід уроку

І.Організаційний момент.

ІІ.Повідомлення теми уроку.

  1. -Сьогодні ми поведемо мову про дні сьогодення і події давно минулих літ. Бо кожен має пам’ятати,що «хто не знає свого минулого,не вартий і майбутнього».  Минають роки,відлітають у вічність. Виповнюється 70 років із часу визволення нашої Дніпропетровщини від німецько-фашистських окупантів. Але не згасає пам”ять про тих, хто не шкодував своєї крові, свого життя.Кожен з нас поділяє думку,втілену в словах: «Ніхто не забутий, ніщо не забуте».

 

 

 

 

 

 

E:\Moi dokumenti\Downloads\рамка1.jpg 

ІІІ.Робота по темі.

1.Мирне обірвалося життя.

(На фоні музики Є.Доги «Березова алея» з кінофільму «Вертикаль»)

Хлопчик набігався і заснув.

І сняться йому різні дива:

Чиста тепла вода в річці

 

Й золоті рибки в ній,

Рожеві яблука на блакитних гілках,

Соняшники,що ясним світлом освітлюють

Не лише землю,а й небо…

І сняться мамина усмішка і татове плече,

З якого він, малий,хоче злетіти,

Аби побачити і збагнути світ…

Хай усе буде так насправді!

Соняшники- жовтими.

Мамина усмішка – доброю.

 

 

 

 

 

 

E:\Moi dokumenti\Downloads\рамка1.jpg 

 

Татове плече – надійним.

А світ – затишним.

2.Бесіда:

- Яку картину ви уявили? Який настрій будить уява? Так сплять щасливі діти. Так спали вони до війни.Та не судилося здійснитися їхнім мріям і снам. Пекельний вогонь обпалив їм крилята

 

3.Звучить мелодія пісні «Степом,степом…»,муз.Пашкевича,сл.М.Негоди.

Біда,мов смерч,насунула здаля.

Заплакала обпалена земля,

Немов чиєсь стривожене дитя…

І мирне обірвалося життя!

      Обірвалося на 1418 днів.

 

 

 

 

 

 

 

E:\Moi dokumenti\Downloads\рамка1.jpg4. Гітлерівці встановили в Дніпропетровську жорстокий окупаційний режим: вони знищили 29,5 тис. мирних жителів і понад 30 тис. радянських військовополонених. 75 тис. дніпропетровців забрали на роботи в Німеччину. У березні 1942 року в місті залишалося 178 тис. жителів.
- Радянські війська звільнили Дніпропетровськ 25 жовтня 1943 року. На честь визволення 10 військових частин і з'єднань отримали почесні найменування «Дніпропетровські».
- Для відновлення залізничного сполучення військові понтонеры за 7,5 доби змонтували наплавний міст, замінений у грудні 1943-го высоководным.
Німецько-фашистські окупанти завдали Дніпропетровську і області величезний збиток. З 16 доменних печей зруйнували 13.Звучить мелодія пісні «Степом,степом…»,муз.Пашкевича,сл.М.Негоди.

Біда,мов смерч,насунула здаля.

Заплакала обпалена земля,

Немов чиєсь стривожене дитя…

І мирне обірвалося життя!

      Обірвалося на 1418 днів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E:\Moi dokumenti\Downloads\рамка1.jpg4. Гітлерівці встановили в Дніпропетровську жорстокий окупаційний режим: вони знищили 29,5 тис. мирних жителів і понад 30 тис. радянських військовополонених. 75 тис. дніпропетровців забрали на роботи в Німеччину. У березні 1942 року в місті залишалося 178 тис. жителів.
- Радянські війська звільнили Дніпропетровськ 25 жовтня 1943 року. На честь визволення 10 військових частин і з'єднань отримали почесні найменування «Дніпропетровські».
- Для відновлення залізничного сполучення військові понтонеры за 7,5 доби змонтували наплавний міст, замінений у грудні 1943-го высоководным.
Німецько-фашистські окупанти завдали Дніпропетровську і області величезний збиток. З 16 доменних печей зруйнували 13, 36 мартенівських печей - 29, 56 прокатних станів - 35. Всі металургійні і машинобудівні заводи лежали в руїнах. Фашисти спалили 657 комунальних і тисячі індивідуальних будинків (майже 40% житлового фонду), десятки шкіл, 28 лікарень і поліклінік, практично всі вузи; зруйнували красиві будівлі міста: театр опери та балету, філармонії, Палац культури ім. Ілліча, палац Потьомкіна, готелі «Спартак» і «Червоний», художній музей. Всього німецько-фашистські загарбники завдали місту матеріальної шкоди на суму 3 млрд. рублів.
- Після звільнення відразу ж почалася відбудова промисловості міста. В жовтні 1944 року на заводі ім. Петровського вже діяв весь металургійний цикл. До 1 січня 1945 року відновили роботу майже всі промислові підприємства Дніпропетровська. У перші повоєнні роки промисловість нашого міста була повністю відновлена.

5.Фото м.Дніпропетровська 1943р

Залізничний вокзал

Вулиця Карла Маркса  

 

 

 

 

 

 

E:\Moi dokumenti\Downloads\рамка1.jpg    6.Повідомлення про Павлоград

- Жорстокі бої велися за визволення м.Павлограда. Друга окупація столиці Західного Донбасу тривала майже сім місяців. За цей час фашисти замучили й розстріляли більше 8000 городян, багатьох погнали в Німеччину. Так вони мстилися павлоградцям за їх короткочасний успіх. Вже остаточно Павлоград був звільнений 18 вересня 1943. 
Радянський уряд віддав належне павлоградцям за їх подвиг. Щоправда, у списку героїв, відзначених нагородами, виявилося більше партійних керівників, ніж рядових бійців-підпільників. І ще: історики визнають, що Павлоград міг би сміливо носити звання міста-героя.Адже в історії другої світової війни це єдиний випадок, коли повсталі своїми силами  вигнали окупантів. 

 

Напис на стіні шкіряного заводу зробив смертельно поранений капітан  А. В. Нестеренко в Павлограді, Дніпропетровської області. 13 лютого 1943 р.:
«Нас було 21. Стояли на смерть. Гинемо, але не здаємося!»
.

7.Наше село у визволенні Дніпропетровщини.                        -- За закликом Павлоградського підпільного міськкому партії населення села Межиріч  розгорнуло боротьбу проти окупантів. У селі діяла підпільна група, яку очолювали І. П. Безрукавий та 3. К. Половний. Зв'язковим між нею та з Павлоградським під­пільним міськкомом КПбУ був С. О. Чумак. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E:\Moi dokumenti\Downloads\рамка1.jpg
У листопаді 1942 року була створена комсомольсько-молодіжна група, яку очо­лював секретар комсомольської організації Межеріцької школи В. Чумак. До її складу входили і комсомольці сусідніх сіл. Молоді патріоти провадили політичну роботу серед населення. Група складала і поширювала листівки.
Проти фашистів боролись і піонери. В 1942 році юні ленінці села Григорій Бровченко і Опанас Черевик не раз перерізали провід телефонного зв'язку. Тоді фашисти
зігнали на площу всіх жителів і, погрожуючи роз­стрілом, поставили вимогу виказати винуватців. Патріоти-герої самі вийшли з юрби, і фашистські нелюди повісили тут же хлопчиків.
У лютому 1943 року межиріцькі підпільники Брали активну участь у павлоградському повстанні. В ході його підготовки підпільна молодіжна група виділила зв'язкових. Визволене під час повстання село гітлерівці захопили знову. Ще більше лютуючи, вони заарештували і розстріляли її підпільників І. П. Безрукавого і 3. К. По­ливного. В. Чумака відправили до концентрацій­ного табору, де він загинув. На каторгу до Ні­меччини було вивезено 227 юнаків і дівчат села.
Мужньо воювали проти ворога жителі села, що перебували в лавах Червоної Армії. Багато колишніх воїнів мають високі урядові нагороди.
Звання Героя Радянського Союзу присвоєно
I. К. Яцуненку - учасникові визволення Сева­стополя.

 

 

 

 

 

 

 

E:\Moi dokumenti\Downloads\рамка1.jpg 

Про нього, одного з героїв штурму Са пун-гори, Маршал Радянського Союзу С. С. Бірюзов у своїх спогадах писав, як рядовий 105-го полку 77-ї стрілецької дивізії «...майже біля самої вершини прийняв червоний прапор з рук поране­ною парторга роти старшого сержанта Є. Семелолича. В цей же момент рядовий почув знайомий голос:
- Правильно, синку! Неси далі...
Яцупенко оглянувся і побачив рідного бать­ка. Але тут же розірвалася ворожа міна, батько упав, мертвим».
І. К. Яцуненко разом з іншими бійцями за­кріпив прапор на вершині Сапун-гори, а потім в ході бою був поранений і відправлений до госпіталю. Тривалий час вважали, що він загинув, і на гранітному пам'ятнику було викарбувано його прізвище. Лише через 10 років однопол­ьній розшукали Яцуненка і повідомили, що він удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Зірка Героя прикрасила груди і його земляка - В. С. Поливного.
Межеріч був визволений від фашистських загарбників 20 вересня 1943 року. Ве­ликих руйнувань завдали селу окупанти. Було знищено багато громадських приміщень і житлових будинків, зруйновано МТС.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E:\Moi dokumenti\Downloads\рамка1.jpg8. Історичні пам’ятники[ред.]

1. Меморіальний комплекс:

А) Братська могила партизан громадянської війни – рік поховання 1918 (25 чоловік).

Б) Дві братські могили радянських воїнів – рік поховання 1943 (поховано 64 чол.)

В) Пам’ятник піонерам-героям Г.Бровченку та О.Черевику, які загинули в 1942 році.

2. Пам’ятник першим жінкам-трактористкам М.А.Калюжній та Ф.В.Безбатько.(1955р.)

3. Військова дільниця ( поховано 100 військовополонених. Рік поховання 1943 )

4. Братська могила жертв фашизму ( сім’я Орлових, рік поховання 1943)

5. Пам’ятник танкістам 8-ї танкової дивізії 25-го танкового корпусу (танк ІС 1941-1943р.р.)

6. Чотири індивідуальні могили радянських воїнів. Рік поховання 1943

 

9.Спас Анастасія, м. Донецьк (написала у 5 класі)

У кожнім місті, в кожнім парку

Сліди історії стоять.

З граніту зроблені солдати

Нам про минуле хочуть розказати.

 

 

 

 

 

 

E:\Moi dokumenti\Downloads\рамка1.jpg 

І кожен з них розповідає

Про ті події, ті роки,

Коли фашисти роздирали

Країну нашу на шматки,

Коли дорослішими стали,

Дізнались ми про кобзарів,

Які країну прославляли

І нам про волю проспівали.

Так знов воскресла Україна,

Змогла піднятися з колін!

Тому завмер із автоматом

І став безсмертним її син.

Та пам'ятники не мовчать!

Завжди нагадують людині,

Яким героєм був солдат,

Ми пам'ятаємо це й донині.

Тепер стоять вони у бронзі і граніті –

 

 

 

 

 

 

E:\Moi dokumenti\Downloads\рамка1.jpgТакі всі юні, як були колись.

Ти пам'ятай про них, мій юний друже,

І низько до землі вклонись!

 


10. керівництвом партійних та радянських органів, переборюючи великі труднощі, приступили до відбудови госпо­дарства. Під керівництвом сільської Ради, яку очолив колишній партизан і підпіль­ник М. Б. Спичак, проводились роботи по відбудові мостів через річки Вовчу та Самару, млина. На польових роботах колгоспники як тяглову силу використовували корів. Механізатори МТС доклали багато зусиль, щоб відбудувати тракторний
парк. Приклад у роботі подавали комуністи. На початку 1944 року відновила свою роботу парторганізація МТС, яку очолила М. М. Пономаренко.
Водночас із завершенням збирання врожаю пізніх культур трудящі села відбудували школу

11.  21 вересня 1943 р. почалося форсування Дніпра

За мужність і героїзм 59 воїнським частинам та з’єднанням було присвоєно імена населених пунктів області, які вони звільняли. Високого звання Героя Радянського Союзу удостоєні 33 воїни 46-ої армії, які відзначилися при форсуванні Дніпра та звільненні Дніпропетровська і Дніпродзержинська. В цілому ж за роки Великої Вітчизняної війни Героями Радянського Союзу стали чимало наших земляків, а деякі з них цього звання удостоєні

   двічі.

 

 

 

 

 

E:\Moi dokumenti\Downloads\рамка1.jpg 

У звільненні України брали участь до 40 % особового складу радянської армії . Упродовж січня 1943 р. — жовтня 1944 р. загальні втрати Червоної Армії склали 3 млн 492 тис. бійців і офіцерів. Таким чином у боях за визволення України загинуло майже 1 млн 400 тис. солдат. На 1943 рік припадає 800 тис. втрат особового складу Червоної армії.

12. Акція «Безсмертний полк» 

- Одним з найбільш грандіозних і масових заходів у День Перемоги у Дніпропетровську стала акція «Безсмертний полк». Діти, онуки і правнуки солдатів Великої Вітчизняної прийшли на Набережну Дніпропетровська, щоб пронести парадом фотографії своїх рідних і близьких, які воювали, працювали в тилу і наближали Велику Перемогу. В урочистій ході, крім дніпропетровців, взяли участь жителі різних міст і районів Дніпропетровської області - за словами організаторів, в акції "Безсмертний полк" взяли участь близько 55 тис людей. 

Разом з ними в колоні з фотографіями своїх дідів, які воювали, пройшли Віце-прем'єр-міністр Олександр Вілкул та голова Дніпропетровської облдержадміністрації Дмитро Колесніков . 

Губернатор Дмитро Колесніков в колоні Безсмертного полку ніс фотографію свого діда Тимофія Леонтійовича Колеснікова, який пішов на фронт у 1941 році,  воював на Першому Українському фронті, а  в 1945 році був поранений в боях під Прагою.  «Я дякую всім, хто приєднався до акції« Безсмертний полк », всіх, хто зберігає історію подвигів своїх дідусів і бабусь, батьків і матерів, своїх рідних, свого народу. Ті, хто не дожив до Перемоги і хто не дожив до сьогоднішнього дня, - залишаються з нами, залишаються в

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E:\Moi dokumenti\Downloads\рамка1.jpg 

нашій пам'яті і в наших серцях. З Днем Великої Перемоги,

земляки! », - Сказав Дмитро Колесніков.

Так масово 9 травня в Дніпропетровську не відзначали вже давно - таке враження, що відсвяткувати День Перемоги на вулиці вийшли якщо не всі дніпропетровці, то, принаймні, велика частина городян. Вулиці та площі були заповнені натовпами людей, громадський транспорт висаджував пасажирів задовго до центру, адже багато вулиць були перекриті, а деякі маршрути і зовсім не працювали. Втім, це не завадило тисячам дніпропетровців дістатися до Фестивального причалу - ті, хто був без портретів, просто спостерігали з боку і фотографували хода. 

 

13. Олександр Вілкул відвідав
ветерана Великої Вітчизняної війни, визволителя Дніпропетровської області та учасника Параду Перемоги на Червоній Площі в Москві 24 червня 1945 року Андрія Філоненко.

14. «Спогад» Л.П.Чалюк (ветеран війни)

… І лейтенанти, і сержанти,

Війни солдати рядові,

Ми ще не раз зіб'ємо ранти,

Наб'ємо ноги до крові.

Клубком ще стане в горлі горе,

 

 

 

 

 

 

E:\Moi dokumenti\Downloads\рамка1.jpgПісок Вітчизни - на зубах,

І синє вишкіриться море,

І мрії розлетяться в прах.

Не раз дівчата заголосять

По тих любимих, що пішли,

По тих, кому не довелось

У щасті  жити, у любві.

15. Своєрідним символом нашої памяті про полеглих  став образ птаха-журавля. У пісні «Журавлі» є хвилюючі слова про те,як полеглі на війні солдати перетворилися на журавлів.

Звучить пісня «Журавлі».

16.Слово надається гостям.

ІV. Підсумок уроку.

1.Бесіда:

- Як ви можете вшанувати пам'ять загиблих воїнів?

- Чому потрібно оточити увагою ветеранів війни?

_ Чи багато для цього треба?

Хай прадідів ваших слава

 

 

 

 

 

 

E:\Moi dokumenti\Downloads\рамка1.jpgНадихає на добрі справи.

2.Кліп . Сергій Безруков та Стас Михайлов «Ніхто не забутий».

 

 

 

 

docx
Додано
2 липня 2018
Переглядів
374
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку