77-річчя визволення м. Кривого Рогу від нацистських загарбників.

Тема: 70-річчя визволення м. Кривого Рогу від фашистських загарбників.

Мета: Ознайомити учнів із трагічними сторінками ВВв. Показати, як важливо сьогодні пам’ятати уроки історії і подвиги наших дідів і прадідів, виховувати в учнів почуття патріотизму, гордості за людей своєї землі, що відстояли її незалежність і волю, спонукати учнів сприймати уроки минулого серцем, щоб пам’ятати вічно, якою ціною здобуто перемогу у ВВв.

Обладнання: святково прибраний клас, мультимедійний екран, фото, презентація, записи пісень «День Перемоги», «Журавлі», «Священна війна»,  гімн Кривого Рогу,  дошка оформлена відносно теми заходу.

 

 

Вчитель вступне слово на фоні мелодії:

Минають роки, відлітають у вічність…

Більше півстоліття минуло з тієї тривожної ночі, коли змовкли останні постріли, прийшов мир, за який заплачено ціною життя мільйонів людей.

Вчитель: Не спиться ще вдоволь, бо туга лишилась

  Для них і сьогодні війна не скінчилась,

  Серця в них назавжди тривогою скуті:

  Ніхто не забутий і ніщо не забуте!

Вчитель:  Ніхто не забутий і ніщо не забуте!

Саме така тема нашого виховного заходу присвяченого 70-річчю визволення Кривого Рогу від фашистських загарбників. Перегортаючи сторінки живої газети ми повернемось  в минуле, бо тільки той, хто пам’ятає минуле вартий  майбутнього. Сьогодні у нас присутні почесні гості:  ветерани Великої Вітчизняної війни, діти війни (прізвища).

Учень:  На нас напали рано вранці

  І почали палить, вбивать

  Топтати наші ниви

Вогнем і кров’ю поливать

Наш рідний край щасливий

І сторінка «Велика Вітчизняна війна біль нашого народу»

Учениця: 22 червня 1941р. гітлер. Німеччина напала на СРСР

(Мелодія «Священна війна»)

Учень: Війна, за цим страшним словом  руїни і згарища, зриті бомбами сади і лани, сльози дітей і матерів.

Вчитель:  Це 27 мільйонів жителів відданих у кровопролитній битві з ворогом.

Учень: жителі нашого рідного міста, як і всі радянські люди, з болем сприйняли цю звістку. Тисячі гірників  та металургів подавали заяви про відправку на фронт добровольцями.

Учениця: В місті почалося формування народного ополчення, винищувальних батальйонів. На заводах виготовлялася й ремонтувалася бойова техніка.

Вчитель:  Майже 20 тисяч мешканців Кривого Рогу вступили до лав народного ополчення. Навкруги міста зводилися лінії оборони. Німецько-фашистська авіація дуже часто здійснювала нальоти на Криворіжжя.

Вчитель:   Кривий Ріг займав особливе місце у планах фашистської  Німеччини. Це залізна руда, це металургійні заводи, працьовиті люди. В кінці червня на «Криворіжсталі» почалася евакуація обладнання.

  Учень: Вночі 8 серпня 1941р. нарком чорної металургії  СРСР віддав наказ про зупинку заводу. На повному ходу три доменні печі  були відключені від повітряних агрегатів. Розплавлений чавун, затвердів. Саме це не дозволило фашистам скористатися домнами.

 

ІІ сторінка «Фашистська окупація» (гімн Кривого Рогу)

  Учень:  14 серпня 1941 р. в Кривий Ріг вдерлися фашисти. Вони відразу ж приступили до організації місцевої влади – міської управи, поліції біржі праці, жандармерії.

  Учень:  За  неповними даними за 31 місяць окупації на чужину було вивезено 2187 чоловік. Фашисти розстріляли 7239 мирних жителів. Усі шахти та рудники фашисти намагалися відбудувати, але це не вдавалося.

  Учень:  У часи Великої Вітчизняної війни у Кривому Розі було декілька таборів військовополонених. Один  з них розташовувався на території так званого військового містечка. У 1942 році до цього  до цього табору фашисти привезли велику групу полонених севастопольських моряків. Навіть полонених севастопольців німці боялися. Їх повели на розстріл, прикувавши один одного довжелезним залізним ланцюгом.

  Учень:  Другий концентраційний табір за номером 338 був розташований у Центрально-міському районі.

  Учень:  Терор фашистів проти мирного населення під час окупації не мав меж. Так, влітку 1942 року загарбники заарештували 150 жителів Кривого Рога, котрі не бажали працювати на відбудові шахт. Це були гірники та члени їх сімей. Всіх заарештованих розстріляли, щоб примусити криворіжців працювати.

  Учень:  Та  хто ж віддасть свій рідний край

  Убивцям на поталу?

  На бій проти фашистських зграй

  Сини вітчизни встали.

  Учень:  В цю годину грізну

  Всю по краплі кров

  За своє квітуче місто

  Я віддать готов.

 

ІІІ сторінка «Антифашистське підпілля»

У Кривому Розі діяло 14 підпільних груп, 2 патизанських загони. Одна з груп була створена на руднику ім. Дзержинського . Своєю хоробрістю відзначилися «Криворіжськсі молодогвардійці».  Підпільники розповсюджували інформацію про становище  на фронті, рятували криворіжців  від німецької неволі, знешкоджували німецьку техніку.

П’ятірка безстрашних Криворізьких молодогвардійців чекала розстрілу. Над Інгульцем займався новий день, 17 вересня 1943-го року. Їх останній ранок.

1. Микола Решетняк
2. Груня Романова
3. Микола Ходич
4. Анатолій Желтуха
5. Олексій Щербак

Їх іменами названі вулиці, школа №15 носить ім’я Миколи Решетняка.

Партизанськими загонами керували М.П. Гриньов (Терни), Г.М. Рибалко та Б.Г. Шангін (Карачуни).

  Учень:  У районі рудника «Інгулець» діяв партизанський загін під керівництвом  Г.М. Седнєва .

На протязі  вересня-жовтня 1941року Седнєв Г.М. зумів створити кілька партизанських груп у складі 43 чоловік, на озброєні яких було чотири гвинтівки, один автомат, два пістолети. Загін забезпечив себе типографією, двома друкарськими машинами, папером, трьома радіоприймачами та рацією, поширювали інформацію про стан справ на фронті. Керівництво загону на чолі із Седнєвим було виявлено групою поліції, оточено і взято в полон Седнєва. Після жорстоких катувань його було страчено. На його честь в нашому районі названо проспект Седнєва.

Учениця: Багато жителів с. Інгулець врятував партизанський лікар  С.С. Жовтоног. Він допомагав людям уникнути фашистської каторги, видаючи довідки про тяжкі хвороби.

Вчитель:  Фронтові дороги… Йшли солдати від села до села, від міста до міста через хуртовини крок за кроком до перемоги.

Пісня «Эх путь дорожка фронтовая»

 

ІV сторінка «Тяжкі бої за визволення Криворіжжя» 1943 р . – переломний у ВВв, в цьому році почалося визволення міст України.

  Учень: Перші бої за визволення Кривого Рогу розпочалися 23 жовтня 1943 р. 37-ю армією під командуванням генерал-лейтенанта М.Н. Шарохіна і 5-ю танковою армією генерал-лейтенанта П.О. Ротмістрова.  На жаль, у жовтні блискавичною атакою не вдалося  визволити міст, але результати цих боїв вражали.

Вчитель: Було знищено 6 фашистських дивізій, 750 танків та самохідних гармат, більше 800 гармат і мінометів, вбито та поранено 112,5 тисяч солдат і офіцерів противника.

Вчитель:  У січні 1944 року з Криворізько-Нікопольської операції почався другий етап визволення Криворіжжя. Головний удар наносив 3-й український фронт, під командуванням генерала  Р.П. Малиновського.

    Учень: 17 лютого війська стали наближатися до міста. 46-а армія вбивала фашистів з південного сходу, 37-а наступала з північного сходу. Наступати доводилося в дуже важких умовах.

  Учень: Усе, що можна було пристосувати до вогневих точок, було перетворено на фортеці. Заважали бездоріжжя й густі снігопади. Техніка не могла рухатися по таких шляхах, а люди йшли.

  Учень: У визволенні  Кривого Рогу брала участь   8-а гвардійськ армія генерала В.І. Чуйкова, героя Сталінграда.

  Учень: Під час боїв за селище Інгулець гітлерівці нанесли контрудар у фланг радянським військам . проти ворога виступив  артилерійський дивізіон капітана В.В. Іванова. Декілька разів фашисти намагалися знищити дивізіон, але воїни не залишили свої позиції і всі загинули, це сталося  за три дні до визволення Кривого Рога.

Вчитель:  22 лютого 1944 року наше місто було визволено.  В Москві на честь визволення міста відбувся салют 22 артилерійськими залпами (звуки салюта)

 

V сторінка «Слава героям»

Вчитель:  Не щезне з пам’яті людської великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над фашистами. Не можна забути тих, хто поліг у боях, хто віддав життя для щастя інших.

(у супроводі мелодії пісні Журавлі»)  Згадаємо героїв (учні називають прізвища)

  Учень: Уклонімося тим, хто поліг у бою

  Хто прикрив рідну землю собою.

  Свято мужності й радість велику свою

  Розмішаєм живою сльозою.

Учениця: Хвилина мовчання, хвилина мовчання

  Пекуча й терпка, як сльоза

  Хвилина мовчання – в ній наша

  Любов і гроза

  Як подвиг полеглих,

  Священна хвилина мовчання.

(хвилина мовчання) метроном.

Вчитель:  Все менше і менше залишається ветеранів серед нас. Ми останнє покоління, яке ще може  почути про ВВв від її учасників. І один із найголовніших  наших обов’язків перед тими, хто залишився – пам’ятати про подвиг наших ветеранів, шанувати їх. Учні нашої школи і учні 4-х класів ведуть волонтерську роботу: відвідують ветеранів, вітають зі святами, запрошують на свої ранки, виховні заходи, присвячують їм свої вірші.

Виступи дітей зі своїми віршами.

Пропонуємо послухати уривки віршів про Велику Вітчизняну війну, написані учнями нашої школи і зібрані у збірку віршів.

1. Якими добрими були люди тоді,

Доки не настала війна. Засумували всі.

Летіли над ними розриви тої страшної війни.

 

2. Але ж у пам’яті нашій

Ці люди на завжди живі!

А там де їх хоронили –

Червоні маки розцвіли.

3. Ішла війна. Горіло небо

І все живе палало в нім.

Здавалось дихати не треба…

Не можна вижити, а втім…

Людське єство бажало жити,

Любити, мріяти, нести.

 

4. Ідуть бої та знову взриви,

Ідуть солдати кроком в крок

Всі змучені та стомлені

Горить вогнем їх стяг…

 

5. Проходить час - і рік за роком.

Вже без війни – ось знову травень

І шепчуть трави ненароком

«Не забувай, не забувай».

 

6.  Тихо, тихо так на дворі,

Сніг кругом лежить.

На даху сніг, на заборі

Лист сухий тремтить.

 

А колись на цих просторах

Сніг червоним став.

Жах фашистського напору

Наш народ зазнав.

 

Йшли бої під Кривим Рогом

І під Інгульцем.

Фарбувала кров дорогу –

Німець взяв в кільце!

 

Визволителі – солдати

Йшли за метром метр.

Розривали сніг гранати

Лязгав кулемет.

 

Здобували нам свободу,

Гнали ворогів.

Криворізькому народу

Затишок домів.

 

Визвольні вели бої

З німцями солдати

І за славний Кривий Ріг,

І за рідну хату.

 

Запитання ветеранам (інтерв’ю з ними)

(музичний супровід «День победы»)