Адаптація п'ятикласників

Доповідь про адаптацію учнів 5-Б класу

Перехід учнів з початкової в середню ланку школи - один з найважчих періодів шкільного навчання. В останні роки в педагогічній і психологічній літературі багато говориться про складності цього періоду навчання, що він став сприйматися мало не як об'єктивна криза розвитку дітей 9-10 років, що породжує серйозні педагогічні проблеми. Підстав для такого твердження більш ніж достатньо: стан дітей у цей період з педагогічної точки зору характеризується низькою організованістю, іноді недисциплінованістю, зниженням інтересу до навчання та її результатами, з психологічної - зниженням самооцінки, високим рівнем ситуативної тривожності. Це означає, що збільшується число дітей, що зазнають значні труднощі при навчанні та адаптації до нових умов організації навчального процесу. Для них особливо важлива правильна організація адаптаційного періоду при переході з початкової школи в середню ланку. Хоча, спостерігаючи за своїми 5-тикласниками такої тенденції я не помітила. Мені здається, що цей період адаптації вони пройшли швидко та вправно.

Я з дітьми знайома ще з 1-го класу, будучи вчителем англійської мови. Ганна Євгенівна склала для мене психологічний портрет класу на початок навчального року. До речі, з Ганною Євгенівною ми працюємо і зараз. Якщо мені потрібна допомога, вона завжди дає мені пораду щодо дітей.

У 5-Б класі навчається 23 учні:10 хлопців та 13 дівчат.

На початку вересня, спостерігаючи за учнями, спілкуючись з ними, цей період показав, що вони дуже розгублені, не можуть зрозуміти, як підключитись до уроку, як будувати стосунки з педагогами, які вимоги обов'язкові для виконання.

Щоб допомогти п`ятикласникам легше пройти період адаптації до навчання в середній школі  мною була проведена робота з  батьками (індивідуальні консультації по телефону, участь в батьківських зборах). Батьки ознайомлені з психологічними особливостями дітей даної вікової групи . Надані рекомендацій щодо полегшення процесу адаптації дитини до навчання в школі.

Зрештою, спільні зусилля дали результати.

Учні 5-А класу згуртовані та організовані, об'єднані спільними інтересами. Учнi класу навчаються iз задоволенням, активні, намагаються вчасно виконувати і здавати  домашні завдання, якщо не зрозуміло щось – легко можуть запитати. До багатьох уроків 5-тикласники проявляють інтерес, зацікавленість, часто шукають додаткову інформацію в інтернеті чи інших джерелах. На високому рівні навчається Дударчук Евеліна, Сидняк Валерія, Гриб Вікторія, Грибань Дмитро, Боярчук Давид, Смолярчук Павло,Куць Іван, на достатньому Костюк Софія, Кузьміна Дарина,Кічий Марта, Сахарук Богдан,Чибиряк Марія, а це становить більше 50 % якості знань класу.

Також в класі є  діти з середнім рівнем знань – це Шеремета Ростислав, Шеремета Тетяна. Спілкуючись з батьками, виявила, що інколи батькам не вистачає часу, терпіння, а інколи і  педагогічних знань для навчання та виховання дітей. На батьківських зборах мною, класним керівником, наголошувалося неодноразово про необхідність участі батьків у навчальному процесі, допомогти дітям швидше адаптуватися до нових умов.  Більшість батьків класу приділяють належну увагу навчанню та вихованню дітей, адекватно реагують на зауваження.

Вцілому,  діти намагаються вчитися на такому ж рівні знань, як це було і в початковій школі. Я постійно підтримую зв’язок з батьками учнів і при нагоді дзвоню їм, якщо це потрібно. Більшість учнів 5-го класу організовані, вміють добре висловлювати свою думку, мають хороший лексичний запас та пам’ять. Серед дітей спостерігається бажання вчитися добре., щоб радувати своїх батьків та вчителів, мати від них заохочення.

Загалом стосунки в колективі товариськi, толерантнi, дружнi. Дiти можуть органiзовувати самостiйно справи, дуже чуйні. Відкликаються на прохання допомогти.

      У класі сприятлива атмосфера, хоча й бувають невеличкі конфлікти між учнями. Але спільними зусиллями намагаємось ці конфлікти залагодити.

Спостерігаючи за п’ятикласниками я побачила, що дітям вдома нецікаво вчитись,, вони хочуть ходити до школи, спілкуватись з однолітками, прагнуть бути активними, розумними, хочуть,  щоб їх побачили, оцінили і помітили у них усе найкраще. 

Підсумовуючи все сказане, можу зробити висновок, що адаптація учнів пройшла успішно. Діти готові до навчання в основній школі, готові брати активну участь в житті школи та класу.

Отже, успішність переходу від молодшої до середньої школи забезпечується врахуванням наступності й перспективності в розвитку дітей на цих суміжних освітніх ланках, зокрема цілеспрямованим формуванням у них психологічного механізму, що дозволить адекватно прийняти нову ситуацію діяльності і спілкування напередодні кризового періоду – психологічної готовності до навчання в основній школі. Це дозволить запобігти проявів підліткової дезадаптації; сприятиме підвищенню потенціалу загального психічного розвитку дитини, її повноцінному особистісному розвитку, забезпечить подальшу успішність у навчанні.

Пам'ятайте:

Якщо дитину постійно критикувати - вона вчиться ненавидіти.

Якщо дитина живе у ворожнечі - вона вчиться агресивності.

Якщо дитину висміють - вона стане замкнутою.

Якщо дитина зростає у докорах - формується почуття провини.

Якщо дитину підбадьорюють - вона починає вірити в себе.

Якщо дитину хвалять - вона вчиться бути вдячною.

Якщо дитина зростає в чесності - вона вчиться бути справедливою.

Якщо дитина живе в безпеці - вона вчиться вірити людям.

Якщо дитину підтримують - вона вчиться цінувати себе.

Якщо дитина живе в розумінні і доброзичливості - вона вчиться знаходити любов у цьому світі.