Адаптація першокласників

Про адаптацію першокласників

До 1 класу зараховано 10 учнів, з них 6 дівчаток і 4 хлопчика.

Початок навчання дитини в 1-му класі - складний і відповідальний етап у її житті. Адже відбувається дуже багато змін. Це не тільки нові умови життя та діяльності - це й нові контакти, нові стосунки, нові обов'язки. Змінюється соціальна позиція: був просто дитиною, тепер став школярем. Змінюється соціальний інститут навчання і виховання: не садочок чи бабуся, а школа, де навчальна діяльність стає провідною, обов'язковою, соціально значущою та оцінюваною, такою, що розширює права і обов'язки дитини, її взаємостосунки з навколишнім середовищем. Змінюється життя дитини: усе підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам.

Звикання до школи — тривалий індивідуальний процес. Згідно зі статистикою, тільки 50% дітей адаптується до нових умов і вимог протягом півроку.

Пристосування (адаптація) дитини до школи відбувається не одразу. Це досить тривалий процес, пов'язаний зі значним напруженням усіх систем організму. Лише через 5 - 6 тижнів поступово підвищуються та стають більш стійкими показники працездатності, у дитини спадають напруження та тривожність.

Залежно від стану здоров'я, сімейної ситуації, відвідування чи не відвідування дитячого садка адаптація до школи, до нових умов життя може мати різний перебіг.

Безумовно, першокласники, що відвідували дитячі заклади, значно легше адаптуються до школи, ніж «домашні», які не звикли до тривалого  перебування в дитячому колективі, до певного сталого режиму. 

Тож зрозуміло, що процес адаптації  проходить з певними ускладненнями й затягується на більш тривалий термін.

Далеко не всі вміють зосереджуватися і уважно, не відволікаючись, слухати вчителя. Це пов’язано з особливостями нервової системи, і з недоліками фізичного здоров’я (у деяких дітей швидка втомлюваність).І це потрібно враховувати в подальшій роботі з ними. Є діти, яким бракує впевненості, вони весь час потребують підтримки.

Діти з високим рівнем адаптації позитивно ставляться до школи;вимоги сприймають адекватно, навчальний матеріал засвоюють легко, глибоко; уважно слухають рекомендації вчителя; виконують доручення без зайвого контролю, виявляють зацікавленість до самостійної роботи.

Діти з середнім рівнем адаптації також позитивно ставляться до школи; перебування в ній не викликає в них негативних емоцій. Вони розуміють навчальний матеріал, якщо вчитель викладає його емоційно, наочно. Зосереджуються тільки тоді, коли займаються чимось цікавим, доручення виконують добросовісно.

Діти з низьким рівнем адаптації  байдуже ставляться до навчання, спостерігаються порушення дисципліни. Їм важко працювати самостійно, до уроків готуються частково, їм необхідний постійний контроль; близьких друзів не мають. Ці діти потребують індивідуальної уваги з боку класовода. Ведеться робота і з батьками цих дітей. Постійні поради класовода допомагають батькам підтримати своїх дітей у цей нелегкий для них період.

Труднощі у школі виникають навіть у дітей, які успішно навчаються. Це залежить від того, яка психологічна готовність до шкільного життя.

У вчительській роботі головне – самовизначення і розвиток дитини. Потрібно допомогти кожному знайти своє місце в шкільному товаристві, відчути себе особистістю.