Агроценози. Структура та особливості функціонування.

Агроценози. Структура та особливості функціонування. ВСП «Інгулецький ФК КНУ»Викладач: Борисова І. В.

Агроценоз (від грец.agros - поле) – штучно створена екосистема для виробництва сільськогосподарської продукції. Людина підтримує та контролює структуру і функції агроценозу.

Людина формує агроекосистеми, виходячи зі своїх побажань, але з використанням компонентів та організмів створених природою. Картопляне поле

Рисове поле. Бавовняне поле

Вишневий сад. Город

Чим схожі природна та штучна екосистеми???Є відкритими системами. Мають схожу структуру (продуценти, консументи, редуценти) В основі спільноти лежать продуценти, що використовують сонячну енергію для синтезу органічних речовин. Мають ланцюги живлення будь-якого виду

Риси відмінності між природними та штучними екосистемами{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Природні екосистеми. Штучні екосистеми. Видовий склад рослин, тварин, грибів утворений природнім чином. Штучний вибір сільськогосподарських культур. Джерело енергії - Сонце. Джерело енергії – Сонце + діяльність людини (мінеральне живлення, полив, обробка отрутохімікатами)Різноманітний видовий склад. Переважає монокультура. Чисельність видів збалансована за допомогою процесів саморегуляціїЧисельність одного або декількох видів переважає над іншими. Харчові ланцюги довгіХарчові ланцюги короткіПеретворення ґрунту здійснюється природним шляхом з результаті життєдіяльності мікроорганізмів. Оброблення ґрунту залежить від людиниЄ стійкою природною системою. Нестійка система, яка не може існувати без впливу людини. Органічні речовини залишаються всередині системи (колообіг)Органічні речовини видаляються з системи в якості врожаю. Активно діють еволюційні фактори. Дія еволюційних факторів послаблена людською діяльністю. Продуктивність низька. Продуктивність висока

Всі компоненти агроценозу тісно пов’язані, але екологічна рівновага не виникає не виникає сама собою, як природніх екосистемах. Підтримувати екологічну рівновагу повинна людина. Від цього залежить стійкість агроценозу, тобто здатність тривалий час відтворювати біологічну продукцію при збереженні агрорезервів.

Людина не може контролювати всі процеси, які відбуваються в агросистемі, і зобов’язаний враховувати цілий ряд аспектів:1. Ресурсні обмеження – рельєф, вид ґрунту, клімат, наявність поливу. Будь-яку культурну рослину сіють там, де для цього є необхідні екологічні умови 3. Економічні обмеження – сільськогосподарські угіддя повинні бути прибутковими2. Біологічні обмеження – кількість сонячної енергії; коефіцієнт розмноження с/г тварин (кількість потомства); кількість азоту утвореного мікроорганізмами тощо4. Екологічні обмеження – с/г виробництво не повинно забруднювати навколишнє середовище та продукти харчування, що виробляються

Родючість ґрунту залежить від наявності гумусу, концентрації поживних речовин, забезпечення водою, вмісту токсичних речовин, водозабезпечення, кислотності, фізичних властивостей ґрунту. Якісний склад ґрунту рекомендовано досліджувати кожні три роки. Раніше вміст родючого шару досліджували що п’ять років, зараз, у зв’язку з інтенсифікацією сільського господарства, ця цифра скоротилась.

Збереження родючості грунтів:1. Боротьба з ерозією грунтів - для запобігання вітровій ерозії висаджують лісосмуги; склони засівають багаторічними травами, які захищають грунти від руйнування водою. Ерозії грунтів - це процес руйнування верхнього найродючішого шару ґрунту і підґрунтя під впливом природних та антропогенних чинників. 

2. Посівообмін – це чергування різних культур на одному полі. Це полегшує боротьбу зі шкідниками на знижує кількість бур’яну.

3. Безвідвальна обробка грунтів : відвальна обробка перевертає грунт «з ніг на голову», тому родючий шар заривається в землю.

4. Застосування органічних мінеральних добрив: разом з врожаєм людина вилучає з грунту хімічні елементи, тому контрольоване внесення мінеральних добрив компенсує цю втрату

5. Застосування сидератів: сидерати – це культурні рослини, зелену масу яких не прибирають з поля, а заорюють в землю для мобілізації елементів живлення нижніх шарів грунту.

6. Застосування більш легкої сільськогосподарської техніки, тому що важка техніка ущільнює грунт та пошкоджує його структуру

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ