Аналіз програми НУШ Інформатична галузь "Пасічник" 5 клас

Автор  програми 

Пасічник О.В., Чернікова Л.А.

Логічність структури

Змістові лінії курсу “Інформатика (5-6 класи) визначено відповідно до основних завдань реалізації інформатичної освітньої галузі:

1. Інформація. Дані. Моделі.

2. Цифрова творчість

3. Цифрові пристрої

4. Безпека та відповідальність

Зміст навчальної програми умовно поділено на два роки навчання, в кожному з яких визначено по 5 навчальних тем. В кожній темі присутня внутрішня інтеграція за змістовими лініями, зазначеними при структуруванні

очікуваних результатів навчання, що дозволяє комплексно розглянути програмний зміст, побудувавши причинно-наслідкові зв'язки всередині предмета. Також у кожній темі передбачається розвиток ключових компетентностей, що дозволить реалізувати зовнішню інтеграцію предмета в системі шкільної освіти.

Зміст (знаннєве наповнення)

Мета курсу досягається вирішенням завдань щодо реалізації обов'язкових

результатів навчання інформатичної освітньої галузі, які передбачають, що

учень/учениця:

● знаходить, аналізує, перетворює, узагальнює, систематизує та подає дані,

критично оцінює інформацію для розв’язання життєвих проблем;

● створює інформаційні продукти і програми для ефективного розв’язання

задач/проблем, творчого самовираження індивідуально та у співпраці з

іншими особами за допомогою цифрових пристроїв чи без них;

● усвідомлено використовує інформаційні та комунікаційні технології і

цифрові інструменти для доступу до інформації, спілкування та співпраці як

творець та (або) споживач, а також самостійно опановує нові технології;

● усвідомлює наслідки використання інформаційних технологій для себе,

суспільства, навколишнього природного середовища, дотримується етичних,

культурних і правових норм інформаційної взаємодії.

Досягнення обов’язкових результатів навчання визначається на основі

компетентнісного підходу. Компетентнісний потенціал курсу «Інформатика

(5-6 класи)» відповідає компетентнісному потенціалу інформатичної освітньої

галузі, який полягає у розвитку на уроках інформатики всіх ключових

компетентностей, визначених Державним стандартом базової середньої освіти, а саме:

● Вільне володіння державною мовою, наприклад, вміння висловлюватись на

тему сучасних цифрових технологій з використанням відповідної

термінології під час вивчення інформаційних систем та мереж; створювати

цифрові інформаційні об’єкти державною мовою, вивчаючи технології

опрацювання текстів та презентацій тощо;

● Здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами, наприклад,

оперувати міжнародною термінологією у сфері інформаційних технологій

під час вивчення інформаційних систем та мереж; використовувати різні

програмні засоби для тлумачення слів, перевірки правопису, перекладу

тексту та веб-сторінок тощо;

● Математична компетентність, наприклад, створювати математичні моделі

об’єктів і процесів для розв’язування задач різних предметних галузей

засобами цифрових технологій під час розробки власних програмних

проєктів; створювати діаграми різних типів засобами цифрових технологій

для візуалізації числових даних та їх аналізу тощо;

● Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій, наприклад,

визначати загальні фізичні принципи будови і функціонування

інформаційних систем і середовищ, цифрових пристроїв під час вивчення

інформаційних систем та мереж; проводити навчальні дослідження

природничо-технологічного змісту та комп'ютерні експерименти,

створюючи власні програмні проєкти та інформаційні продукти з

візуалізацією відповідних результатів тощо;

● Інноваційність, наприклад, генерувати й реалізовувати ідеї з використанням

цифрових технологій, опановуючи тематичні розділи змістової лінії

“Цифрова творчість”; розпізнавати та описувати поширення цифрових

інновацій у науці і суспільстві під час вивчення інформаційних систем та

мереж тощо;

● Екологічна компетентність, наприклад, визнання необхідності

застосування екологічних засад використання й утилізації цифрових

пристроїв під час вивчення інформаційних систем та мереж; усвідомлення

впливу інформаційно-комунікаційних технологій і пристроїв на довкілля

тощо;

● Навчання впродовж життя, наприклад, прагнення самостійно опановувати

нові інформаційні технології й цифрові інструменти при формуванні

власного цифрового середовища; усвідомлення власних досягнень і потреб у

навчанні в галузі інформаційних технологій тощо;

● Громадянські та соціальні компетентності, наприклад, дотримуватись

принципів цифрового громадянства, співпрацюючи в онлайнових групах та

спільнотах; мережевого етикету під час спілкування в інтернеті тощо;

● Культурна компетентність, наприклад, створювати різнопланові

медіапродукти (текстові документи, графічні зображення, презентації,

анімації тощо) з використанням інформаційних технологій; враховувати

художньо-естетичний аспект у створенні інформаційних продуктів та їх

представленні тощо;

● Підприємливість та фінансова грамотність, наприклад, ідентифікувати

можливості цифрових технологій і пристроїв для створення цінностей,

ведення діяльності й розвитку підприємливості в контексті виконання

власних проєктів, створення інформаційних продуктів тощо;

● Інформаційно-комунікаційна компетентність, наприклад, розв’язувати

проблеми з використанням цифрових пристроїв та технологій для розвитку,

власного й суспільного добробуту; використовувати логічне, системне і

структурне мислення для побудови інформаційних моделей і розуміння

інформаційної картини світу під час вивчення теми “Інформаційна мозаїка”

тощо.

Слід зауважити, що розвиток ключової інформаційно-комунікаційної

компетентності, метою якої є впевнене, критичне і відповідальне використання

цифрових технологій для власного розвитку і спілкування; здатність безпечно

застосовувати інформаційно-комунікаційні засоби в навчанні та інших життєвих

ситуаціях, дотримуючись принципів академічної доброчесності, не є

прерогативою виключно інформатичної освітньої галузі та окремого курсу

інформатики. Відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти у всіх освітніх галузях, в окремих предметах чи інтегрованих курсах

передбачається відповідний зміст, обов'язкові результати навчання та різні види навчальної діяльності для формування цифрової компетентності учнів,

забезпечуючи таким чином її всебічний розвиток, інтегративний характер та

метапредметність.

Інформаційні технології сьогодні знаходяться на передовому краї

практично всіх наук та сфер діяльності людини, в багатьох випадках визначаючи їх подальший розвиток та надаючи основу для створення нових галузей наук, які утворюються на перетині вже традиційних дисциплін. Тому дуже цінним і актуальним в освітній програмі закладів освіти буде доповнення шкільного курсу інформатики в 5-6 класах в рамках інформатичної освітньої галузі (абоінших) різними інтегрованими курсами.

Дана модель на програма “Інформатика (5-6 класи) надає організаційні

засади для розробки і запровадження таких варіативних інтегрованих курсів,

закладаючи в зміст вивчення предмета інформатики розвиток в учнів наскрізних умінь, які, одночасно є індикатором впровадження компетентнісного підходу в навчальну діяльність учнів, орієнтиром рівноваги між навчальними задачами і реальними життєвими проблемами, а саме:

1) читати з розумінням, що передбачає здатність до емоційного,

інтелектуального, естетичного сприймання і усвідомлення прочитаного,

розуміння інформації, записаної (переданої) у різний спосіб або відтвореної

технічними пристроями, наприклад, вибираючи потрібний матеріал з різних

джерел, ознайомлюючись з різними видами тексту при створенні презентації або під час виконання завдань за інструкцією;

2) висловлювати власну думку в усній і письмовій формі, наприклад,

дискутуючи на предмет ролі інформаційних технологій у розвитку громади, чи

аргументуючи необхідність дотримання принципів академічної доброчесності;

3) критично і системно мислити, що виявляється у визначенні характерних

ознак явищ, подій, ідей, їх взаємозв’язків, вмінні аналізувати та оцінювати

доказовість і вагомість аргументів у судженнях, зважати на протилежні думки та контраргументи, розрізняти факти, їх інтерпретації, розпізнавати спроби

маніпулювання даними, використовуючи різноманітні ресурси і способи

оцінювання якості доказів, надійності джерел і достовірності інформації,

наприклад, здійснюючи пошук необхідної інформації в Інтернеті та її аналіз;

4) логічно обґрунтовувати позицію на рівні, що передбачає здатність

висловлювати послідовні, несуперечливі, обґрунтовані міркування у вигляді

суджень і висновків, що є виявом власного ставлення до подій, явищ і процесів,  наприклад, під час побудови інформаційних та математичних моделей, проведення комп'ютерних експериментів і досліджень з їх використанням;

5) діяти творчо, що передбачає креативне мислення, продукування нових

ідей, доброчесне використання чужих ідей та їх доопрацювання, застосування

власних знань для створення нових об’єктів, ідей, уміння випробовувати нові

ідеї, наприклад, під час створення різних інформаційних продуктів - текстових

документів, графічних зображень, програмних проєктів тощо;

6) виявляти ініціативу, що передбачає активний пошук і пропонування

рішень для розв’язання проблем, активну участь у різних видах діяльності, їх

ініціювання, прагнення до лідерства, уміння брати на себе відповідальність,

наприклад, під час роботи над груповим проєктом, плануючи свою діяльність,

надаючи конструктивні відгуки іншим;

7) конструктивно керувати емоціями, що передбачає здатність

розпізнавати власні емоції та емоційний стан інших, сприймати емоції без осуду, адекватно реагувати на конфліктні ситуації, розуміти, як емоції можуть

допомагати і заважати в діяльності, налаштовуючи себе на пошук внутрішньої

рівноваги, конструктивну комунікацію, зосередження уваги, продуктивну

діяльність, наприклад, під час тестування та налагодження програмного проєкту визначати різні види помилок, проявляти наполегливість та цілеспрямованість;

8) оцінювати ризики, що передбачає вміння розрізняти прийнятні і

неприйнятні ризики, зважаючи на істотні фактори, наприклад, наводити

приклади наслідків/ризиків встановлення і використання програмного

забезпечення або пояснюючи поняття ліцензій на програмне забезпечення,

авторського права та плагіату;

9) приймати рішення, що передбачає здатність обирати способи розв’язання

проблем на основі розуміння причин та обставин, які призводять до їх

виникнення, досягнення поставлених цілей з прогнозуванням та урахуванням

можливих ризиків та наслідків, наприклад, розпізнаючи життєві, навчальні

проблеми, для розв’язання яких можна застосувати цифрові технології,

визначаючи інформаційні процеси у власній діяльності оцінюючи, створюючи

власний цифровий простір;

10) розв’язувати проблеми, що передбачає вміння аналізувати проблемні

ситуації, формулювати проблеми, висувати гіпотези, практично їх перевіряти та обґрунтовувати, здобувати потрібні дані з надійних джерел, презентувати та

аргументувати рішення, наприклад, при плануванні і реалізації експерименту з

готовими чи створеними моделями для підтвердження чи спростування гіпотези, при формулюванні висновків, наскільки отримані результати експерименту з моделлю відповідають гіпотезі/прогнозу, працюючи з готовими чи власними інформаційними моделями;

11) співпрацювати з іншими, що передбачає вміння обґрунтовувати переваги взаємодії під час спільної діяльності, планувати власну та групову

роботу, підтримувати учасників групи, допомагати іншим і заохочувати їх до

досягнення спільної мети, наприклад, беручи участь у спільному проєкті (онлайн та оф-лайн) із створення інформаційних продуктів для реалізації власних і суспільних інтересів.

Науково-методичне забезпечення

Методична свобода вчителя полягає і у вільному виборі методів, прийомів, форм та педагогічних технологій навчання. Водночас, слід надавати пріоритет активним навчальним діяльностям (інтерактивним, дослідницьким, проєктним), які відповідають запитам та інтересам учнів, а також передбачають здійснення вибору та висловлення власної позиції. Учні повинні мати можливість досліджувати програмні поняття та творити власне їх розуміння на підставі особистого досвіду. Потрібно створювати умови для розвитку допитливості учнів, підтримувати ініціативу при вирішенні проблемних ситуацій та самовираження через цифрову творчість. Але й пам'ятати про системність та послідовність формування стійких навичок під час виконання тренувальних вправ, практичних та лабораторних, практикумів тощо. При плануванні навчальної діяльності треба враховувати також її невід'ємну соціальну складову, і включати у заняття обговорення, дискусії, презентації, отримання та надання зворотного зв'язку та рефлексію. Просуваючись індивідуальними траєкторіями опанування інформатики, учні повинні все частіше формулювати власні запитання, пропонувати власні рішення і самокритично оцінювати власну роботу. В умовах тривалого карантину та переходу на дистанційну форму навчання на рівні навчальної програми можуть бути внесені зміни у види діяльності учнів, із забезпеченням досягнення очікуваних результатів навчання. Умови навчання під час організації освітнього процесу повинні забезпечувати ефективне засвоєння учнями матеріалу та відповідати чинним вимогам щодо безпеки життєдіяльності учасників навчального процесу з метою створення сучасного, розвивального, безпечного, комфортного та інклюзивного освітнього середовища. На кожному уроці з інформатики класи діляться на підгрупи так, щоб кожен учень був забезпечений індивідуальним робочим місцем за комп’ютером. Поділ на підгрупи здійснюється згідно з Наказом МОН України № 128 від 20.02.2002 р. Під час організації освітнього процесу потрібно неухильно дотримуватися норм Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти. Обробка персональних даних може здійснюватись лише після надання відповідної згоди та забезпечуючи належний захист, згідно із вимогами законодавства, особливо під час організації дистанційного навчання

Наступність

Ще одним з принципових підходів до викладання курсу інформатики за

цією модельною програмою є реалізація наступності між циклами навчання від 3-4 класів до 5-6 класів, забезпечуючи навчальний поступ розвитку освітньої компетентності, який закладено в Державних стандартах інформатичної освітньої галузі початкової та базової середньої освіти і в перспективі буде поступово розвиватися до профільної школи. Це прослідковується у поглибленні та розширенні визначених модельною програмою змісту навчання та рівня активності учнів під час виконання запропонованих видів діяльності до однакових загальних очікуваних результатів навчання.

Підтримка вчителя

За необхідності вчитель може змінювати порядок вивчення тем, не порушуючи змістових зв’язків між ними. Допускається комбінування змісту кількох тем для створення інтегрованих проєктів чи модулів. При цьому важливо охопити усі очікувані результати навчання, передбачені модельною програмою. Методична свобода вчителя полягає і у вільному виборі методів, прийомів, форм та педагогічних технологій навчання. Водночас, слід надавати пріоритет активним навчальним діяльностям (інтерактивним, дослідницьким, проєктним), які відповідають запитам та інтересам учнів, а також передбачають здійснення вибору та висловлення власної позиції. Учні повинні мати можливість досліджувати програмні поняття та творити власне їх розуміння на підставі особистого досвіду. Потрібно створювати умови для розвитку допитливості учнів, підтримувати ініціативу при вирішенні проблемних ситуацій та самовираження через цифрову творчість. Але й пам'ятати про системність та послідовність формування стійких навичок під час виконання тренувальних вправ, практичних та лабораторних, практикумів тощо.

Вимоги до технічного і програмного забезпечення

Обов'язковою умовою реалізації модельної програми є постійне використання на уроці комп'ютерної техніки, різних цифрових пристроїв, з метою забезпечення формування діяльнісної складової освітньої компетентності

Вибір апаратного та програмного забезпечення, яке буде використовуватись на уроках, здійснюється з урахуванням необхідності досягнення зазначених у модельній програмі результатів навчання. В освітньому процесі не дозволяється використовувати програмне забезпечення та комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання, створені з порушенням загальнодидактичних, психологічних, санітарно-гігієнічних й ергономічних вимог (Наказ МОНУ № 903 від 02.12.2004 «Правила використання комп'ютерних програм у навчальних закладах» зі змінами). Для успішного виконання вимог Програми рекомендовано підключення комп’ютерного класу до швидкісного Інтернету з використанням відповідних фільтрів та брандмауерів для унеможливлення доступу учнів до сайтів, що містять негативний контент.

Окрім обладнання кабінету інформатики відповідно до чинного типового переліку комп'ютерного обладнання для закладів дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти, для успішної реалізації програми рекомендовано забезпечити можливість учнів працювати з таким устаткуванням (відповідно до чинного типового переліку обладнання для навчальних кабінетів та STEM-лабораторій):

● 3D ручки чи 3D принтер;

● програмовані електронні модулі;

 ● навчальні роботи;

● окуляри віртуальної реальності.

Інше