Андріївські вечорниці

ВИХОВНИЙ ЗАХІД.  «Андріївські вечорниці»

Мета:      Познайомити дітей з обрядом проведення вечорниць; розвивати бажання дізнаватися про традиції та звичаї нашого народу, формувати відчуття краси рідної мови; виховувати почуття любові до рідного краю та

бажання відроджувати і оберігати народні звичаї.

 

Хід свята.

Господиня. Уже й вечір, а ні дівчат, а ні хлопців немає. Як подумати, що коли це ми дівували, зачуєш де-небудь вечорниці, то аж тини тріщать…. Зовсім не те, що тепер. От скоро вже треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ой-ой-йой! Куди все поділося?

ДІВЧАТА. Добрий вечір вам, тітонько! А чи можна до вас на вечорниці?

ГОСПОДИНЯ. Та заходьте, дівчатонька! Я вас давно уже чекаю.

ДІВЧАТА. Чи допомогти вам тітонько?

ГОСПОДИНЯ.Ні, дякую любі, я вже сама впораюсь.

ДІВЧАТА. Так ми гуртом! Щвидше буде!

ДІВЧИНА. Ой, дівчата, щось за дверима грюкнуло!

ДІВЧИНА. То мабуть хлопці бешкетують.

ВИХОДЯТЬ ЗА ДВЕРІ, ЗАШТОВХУЮТЬ ДО СВІТЛИЦІ ХЛОПЦЯ.

ДІВЧИНА. Та це ж Василь! Він хотів двері підперти і віника до стріхи прив'язав!

ДІВЧИНА. А давайте його сажею вимажемо! (НАМАГАЮТЬСЯ ВИМАЗАТИ)

ХЛОПЕЦЬ. Ой відпустіть мене! Що хочете зроблю!

ДІВЧИНА. Ану відгадай загадку. Не дід, а з бородою, не бик, а з рогами, не корова, а доїться?

ХЛОПЕЦЬ. Коза!

ДІВЧИНА. Добре, а така. Стоїть півень над водою з червоною бородою?

ХЛОПЕЦЬ. Калина!

ДІВЧИНА. Аще таку. Біле, як сорочка, пухнасте, як квочка?

ХЛОПЕЦЬ (ЧУХАЄ ПОТИЛИЦЮ) Не знаю…

ДІВЧИНА. Ех ти, та це ж сніг!

(ЗНОВУ ХОЧУТЬ ВИМАЗАТИ ЙОГО САЖЕЮ)

ХЛОПЕЦЬ. Не карайте мене! Краще відпустіть, а я вам хлопців приведу, повеселимося!

ДІВЧИНА. Правду кажеш?

ХЛОПЕЦЬ. Їй-богу, не підведу!

(ВИХОДИТЬ)

НОМЕР

ДІВЧИНА. Ох дівчата, якби то знати, хто той суджений!Хоч би краєчком ока глянути.

ГОСПОДИНЯ. Ачом би й ні. І не тільки краєчком. Сьогодні Андрія, і знаєте, дівчата, всі ворожіння в цей вечір починалися з ночі, в яку народився один з апостолів Ісуса Христа – Андрій Первозванний. Давайте попросимо Андрія

ДІВЧАТА. Андрію, Андрію, на тебе надіюсь, хочем долю свою знати, просим тебе помагати.

ГОСПОДИНЯ. Колись, щоб знати, котра з нас швидше заміж вийде, ми складали чоботи до порога. Чий перший на поріг стане, та і заміж швидко вийде. Ану, дівчата, спробуйте і перевірте. Роззувайтеся! Ти, (ім'я дівчини) перша став і так капчик за капчиком і аж до порога.

ДІВЧАТА СМІЮЧИСЬ МІРЯЮТЬ ЧОБОТАМИ ПІДЛОГУ.

ДІВЧИНА. Дівчата, а давайте погадаємо ще на тарілках. Мені бабця розказувала. Під тарілку кладеться лялька, перстень, ключ, мірт(зелена рослина)

ДІВЧИНА. Давайте, я все під тарілку покладу, а ви не підглядайте.  А тепер йдіть і вгадуйте свою долю.

( МІРТ-походиш в дівках, ЛЯЛЬКА – милий зрадить, КЛЮЧ – бути тобі господинею, ПЕРСТЕНЬ – скоро весілля)

ДІВЧИНА. А я чула про ворожбу зі свічкою. Давайте станемо навколо тарілки та покладемо руку на край тарілки. Запалимо свічку. І до якої руки підпливе свічка, та і перша заміж вийде. (ВОРОЖАТЬ)

ДІВЧИНА. Ох і пощастило тобі (ім'я дівчини) скоро заміж вийдеш.

ГОСПОДИНЯ. Ачи хочете знати ім'я свого судженого?

ДІВЧИНА. Та звісно хочемо!

ГОСПОДИНЯ. Гайда сюди, витягуйте папірець!

ТЯГНУТЬ ПАПІРЦІ І ГОЛОСНО НАЗИВАЮТЬ ІМ'Я.

ДІВЧИНА. Дівчата, а давайте підемо на вулицю поворожимо. Казала старша сестра, треба чобіт за тин кинути, куди носком поверне, туди і заміж підеш!

ДІВЧАТА. Ходімо! Ходімо!

ВИХОДЯТЬ.

НОМЕР. Пісня «Гай зелененький»

СТУК У ДВЕРІ. ( співають за кулісами)ЗАХОДЯТЬ ХЛОПЦІ.

ХЛОПЕЦЬ. Добрий вечір, добрим людям!

ГОСПОДИНЯ. А я вже думала, що вечорниці без парубків будуть!

ХЛОПЕЦЬ. Добрий вечір вам, а то дівчата слова не дадуть сказати. Давайте но хлопці, небилиць розкажемо. Тільки не перебивати і не кричати «брешеш»

ХЛОПЕЦЬ. В раю річка сметани тече. Над річкою дерева, замість – листя гречані вареники: пухкі і свіжі ніби щойно з печі. Під тими деревами людт лежать, і як тільки котрий їсти захоче – рота роззявив. А вареник з дерева та в сметану – бовть! Винирнув, перевернувся, а тоді прямісінько в рот, тільки встигай жувати. Вирішив я і собі пристати до них. Підходжу до крайнього – таке розпаслось, що й дихати йому важко, питаюсь: «Чи не можна, пане-брате, й мені коло вас тут прилягти?» А він – луп очима й каже:

•          Ати хто такий, твій батько чим займався?
•          Та звісно, хлібороб. А він як визвіриться на мене: «Іди звідси, тут самі нероби лежать!»

ХЛОПЕЦЬ. Це ти про рай розказував. А ось послухайте, що мені приснилося… Іду я, іду, дійшов до самісінького пекла. Дивлюсь: скрізь темно і смола ніс забиває. Дивлюся, сидять чоловіки і смола в них із носа і з рота сиплеться. Я питаю, що це з вами? А один каже: «Це через те, що на тім світі табак курив і полюбляв сміятися». Я скоріше від них, а далі ще гірше… Тут людей стільки, та все в казанах зі смолою вариться, а сморід такий іде, що аж в носі крутить. «За що вам така кара?» - питаю. «А через те, що колись брехали, уроки в школі пропускали, людей старших не поважали». Я як злякався, так і одразу прокинувся, та скоріш до вас , на вечорниці.

 

НОМЕР «КРАКОВ'ЯК»

 

ГОСПОДИНЯ. Дівчата, хлопці, а хто з вас щось смішне розаже?!

ДІВЧИНА ДО ХЛОПЦЯ.

-Але ж ти Петро чудий!

-Зате я високий!

-Ти напевно, ще й сліпий?

-Зате кароокий!

-Я з тобою не танцюю – а лишень-но мучусь!

-Танцювати не навчився, зате довго кручусь!

 

ХЛОПЕЦЬ ДО ДІВЧИНИ

-Я хотів би, Ксеню, мати жінку з докторів, вона б мене лікувала, скільки б не хворів!

-Ну а в мене інша думка – попадею стати. Скільки раз я б не грішила – мусів сповідати!

ДІВЧИНА. Ішов Гриць з вечорниць вночі слободою,

                    Сидить сова на воротях, крутить головою.

                    Він сердега, як побачив, та через городи,

                    Заплутався в бур'яні аж задерлись ноги.

ДІВЧИНА. Ішов Гриць з вечорниць темненької ночі,

                    Сидить гуска над водою – вирячила очі.

                   Він до неї гиля-гиля – вона й полетіла,

                   Коли б не втік з верболозу, була б Гриця з'їла.

ДІВЧИНА. Посилала мене мати заганяти гусака

                    А я вийшла за ворота і давай гопака.

ГОСПОДИНЯ. Ой і весело у нас на вечорницях!

 

НОМЕР. ТАНЕЦЬ.

 

ХЛОПЕЦЬ. А тепер давайте калиту кусати!

(ПІДВ'ЯЗУЮТЬ КАЛИТУ ВИСОКО)

ХЛОПЕЦЬ. А хто буде Калитинський?

ХЛОПЕЦЬ. Я буду Калитинським!

ХЛОПЕЦЬ. Добрий вечір пане Калитинський!

ХЛОПЕЦЬ. Добрий вечір пане Коцюбинський!

ХЛОПЕЦЬ. Я приїхав калиту кусати!

ХЛОПЕЦЬ. Кусай..

ХЛОПЕЦЬ. Я вкушу..

ХЛОПЕЦЬ. А я мазну….

 

КУСАННЯ КАЛИТИ.

 

ГОСПОДИНЯ. Милі гості, просим всістись,

                           Вареники будем їсти,

                           Вареники непогані

                          Вареники у сметані,

                          Варенички дуже ситні,

                            Білолиці, круглолиці,

                          Із відбірної пшениці.

                        

НОМЕР. ПІСНЯ «СОЛОВЕЙ»

 

ХЛОПЕЦЬ. Дякуємо господині за теплу хату, молодим дівчатам за стіл багатий. Нехай на свята у вашій хаті буде гостей багато.

 

ДІВЧИНА. Ми гуляли, веселились

                    Усім весело було.

                   Вечорниці завершились

                  І здається все пройшло.

ХЛОПЕЦЬ. Ні, так просто не проходить,

                     В серці струночка бринить.

                      Про шкільні ці вечорниці

                    Спомин в серці буде жить!

 

КАРАОКЕ «ОЙ У ВИШНЕВОМУ САДУ»