Андріївські вечорниці "Ярмарка українських страв"

Ярмарок українських страв

Ведуча. Вітаємо усіх гостей! Сьогодні, коли залишилось лише декілька днів до веселого Новорічного свята та Різдва Христового ми запрошуємо вас на Різдвяні вечорниці. Зимові святкування , які починаються ще з Андріївських ворожінь  та зустрічі із св.. Миколаєм пов’язані з містерією та казкою.

Учень: Так-так! Ніколи не знаєш, хто завітає в гості холодним зимовим вечором! Тож, розпочнемо і нашу казкову подорож у світ новорічно-різдвяних святкувань!

Ведучий. Та ми в минуле прагнем повернути,

Коли прапрадіди ось тут жили,

 І пригадати нині призабуте:

Які вони традиції несли,

Які були в них звичаї і жарти,

 Пісні і думи, прагнення мети…

 Минуле забувати нам не варто,

Щоб у майбутнє праведно іти.

  Учень. Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

 Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді! Щоб жилося в мирі!

Голос за кадром: Перенесімося  в  село. Вечоріє. Аж раптом зимове повітря пронизує дівочий сміх, чути жарти, пісні. То хлопці й дівчатка збираються на вечорниці.

 Зимою, коли роботи у полі немає, є час для відпочинку та спілкування. В селах України ледь не кожного вечора збиралися вечорниці. Спочатку сходилися дівчата, пізніше  з’являлись  і хлопці. В будні дні на вечорницях дівчата працювали : пряли починки , шили сорочки  або вишивали рушники собі на придане. Хлопці ж залицялися до дівчат, розповідали їм небилиці,веселі історії, співали пісень, танцювали. Збирались вони  у когось в хаті.

Учениця. Хай в кожній хаті пахне короваєм,

Щоб люд ніколи хліба не просив!

  Учениця Ми раді вітати вас на нашому ярмарку традиційних укра­їнських страв! За давнім звичаєм у кожній хаті мали лежати на столі хліб-сіль. За­йдіть до української оселі на годинку — без час­тування господиня не проводить вас. Усе смачно, ситно, а головне — корисно та невибагливо.

Учень. Пригадаймо, на які страви багате традиційне українське застілля, і не лише прига­даймо, але й скуштуймо і похвалімо наших господинь.

Учениця Без чого не можна уявити український обід? Ну, звичайно, без борщу! Ця страва сприймається як те, без чого не можна обійтися, без чого відразу розпадеться.

Борщ – це символ надійного даху над головою, родинного тепла, сімейної злагоди і спокою. «Дивись, не переборщи»,- остерігає народна мудрість.

Учень:  Є найсмачніша страва – борщ, в нім міць сім’ї, ґаздині гордість, Якщо той борщ, насправді борщ.

Чимало цікавих традицій, пов'язаних із борщем.  Про них і не тільки розповість вам наша господиня  ………….

Презентація «Борщ»

Учениця .Головна страва на Святвечірньому столі – кутя. Її розводять медом, маковим молочком, узваром, посипають горіхами.

Учениця. Що у світі найсмачніше? Може, краби чи ікра? Може, ще щось, найдавніше? Є багато різних страв.

Учень. Тільки в хаті українській

 Покуштуєш диво з див:

 Ось півмісяці у мисці,

А над ними в'ється дим, Бо гарячі - масло тане... Чи ж ви знаєте, що це?

Учень.  Це - вареники в сметані, Найсмачніші над усе! Українці! Пригадаймо, З чим вареники в нас є?

 Учениця. Знає кожна господиня, Що до столу подає, з  сиром ось жовтіють в мисці, і з картоплею киплять... Полюбляють українці За столом поласувать. Ще з капустою наварим, Та з грибами - пахнуть як .

Ведучий. Ану, друзі, відгадайте загадку? Химерний, маленький, Бокастий, товстенький, чимось смачним напхався, В окропі скупався.

 Усі разом. Вареник.

Учень. « Вареники на стіл – біда за поріг», - каже народна мудрість. Вареники на столі українців - це домашнє урочисте застілля. Ця страва завжди доречна – і в піст, і у свято. А вже начинок для вареників не перелічити. Їх варять по всій Україні, на кожне свято.  Про вареники та традиції, пов’язані з ними, розкажуть наші  дівчата  - дві Іринки.

Презентація про вареники

Пісня «А мій милий вареничків хоче»

Учениця; Пампушки завжди  належали і належать  до найсмачніших страв свят-вечірнього столу. Можливо виникли пампушки тоді, коли при випіканні хлібів залишалась якась частина тіста.

Аби використати всі залишки господині робили з них маленькі катульки, як для вареників, а оскільки піч булла зайнята хлібами, то ці катульки смажили або у смальці (для скоромних днів) чи на олії (для днів пісних). Потім ці пряжені пампушки посипали цукром чи поливали медом і споживали як ласощі. 

Учень: У 19 столітті під впливом віденської кухні тісто для пампушок почали робити здобним, тобто туди входили яйця, масло та вершки. Хоч їх спочатку смажили до другої Вечері напередодні Нового року, та згодом такими здобними пампушками, котрі були смачнішими від старовинних, хлібних, воліли ласувати на Різдво. На вечерю вже їх не подавали, лише дозволяли їсти пампушки малим дітям та частувати колядників.

Учениця: Як у кожної випічки, у вдалих пампушок є свої маленькі секрети. З ними  поділиться наша господиня пані Наталя.

Презентація «Пампушки»

Учень: З найдавніших часів україн­ці готували різні напої, головним завданням яких було втамування спраги. Серед напоїв для україн­ської кухні характерні молочні, особливо користу­ється популярністю пряжене молоко та ряжанка. Одним з улюблених напоїв є також узвар — відвар з фруктів.

Учениця: Узвар (вар, киселиця) — один   з   найпоширеніших   напоїв   на   Поділлі. Виготовляють улітку із, свіжих ягід: восени, взим­ку, навесні — з сушені. Готували узвар і на щодень, і для святкового столу. Робили його до різдвяної й хрещенської куті «до пори»: кутя — на покуть, узвар — на базар.

Сьогодні узвар готують частіше. А сушені сливи і також готують на Святвечір.

Учень Про узвар, рецепти приготування цього напою розкажуть наші дівчата Маруся та Соломія   Презентація «Узвар»

Учениця; Переддень Різдва — Святвечір — припадав на піст. Але, незважаючи на це, вечерю називали Щедрою, бо на стіл слід було подати 7, 9, або 12 страв.  Про деякі з них ми сьогодні розповіли.

Учениця: Сьогодні ми мали чудову нагоду поринути в минуле нашого народу, пов'язане з традиціями. Головне наше завдання полягає в тому, аби ці традиції не забулися, а примножувалися та продовжувалися. Міцний наш рід, жива в ньому пам'ять про минуле.  Тож бережіть цю прекрасну, багату скарбницю: в ній розум, кмітливість, гумор, надія і світло завтрашнього дня.

Учень: Нехай ваша добра хата буде радістю багата,

      і ділами й пирогами, і гостями і друзями!

 А ще бажаємо сили, щоб ніколи не хворіли,

 щоб люди поважали, щоб діти шанували.

 Щастя, здоров’я не на один рік, а на цілий вік.

Ведуча

Ми  вас усіх вітаємо з усіма прийдешніми зимовими святами!

Хай щастя і радість цей рік принесе,

Щоб в ньому здійснилось найкраще усе!

Щоб діти здорові й сміливі зростали,

Щоб кращої долі усі ми діждали! Звучить колядка.

Учениця :Смачна наша українська кухня, щедра, як душа нашого працьовитого народу.

Сподіваємось, що вам було цікаво послухати про її страви. Ну а зараз, гості дорогі, запрошуємо до частування.

 Куштуйте на здоров’я ,смачного вам!