Авторська розробка на тему «Поезії для читання, слухання, що викликають різні емоції у дітей»

Авторська розробка

на тему

«Поезії для читання, слухання, що викликають різні емоції у дітей»

Одним із важливих завдань у процесі формування читацької компетентності є створення умов для розвитку в молодших школярів здатності самостійно реагувати на зміст прочитаного (прослуханого) твору, виявляти й усвідомлювати свої почуття, формування умінь висловлювати власні оцінні судження, використовувати адекватні мовленнєві засоби.

Державний Стандарт початкової освіти  визначає, що метою вивчення української мови та літератури є формування комунікативної, читацької та інших ключових компетентностей; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток моленнєво-творчих здібностей.

У вимогах до обов’язкових результатів навчання з мовно-літературної освітньої галузі здобувач освіти розпізнає емоції своїх співрозмовників, використовує вербальні та невербальні засоби для передачі емоцій та настрою, розповідає про власні почуття та емоції від прослуханого або прочитаного тексту, відтворює емоції літературних персонажів під час інсценізації.

Уміння емоційно відгукуватися на художні образи і картини є важливим читацьким умінням, без якого неможливе повноцінне сприймання та інтерпретація художнього тексту. Крім цього, відчувати, розрізняти емоції і почуття персонажів, реагувати на їхню поведінку дає можливість читачеві в уяві приєднатися до героїв твору, пережити ті ж емоції і почуття.

З метою розвитку емоційно-почуттєвої сфери учнів вчителеві доцільно:

• по-перше, раціонально використовувати «емоційний» потенціал навчального матеріалу, який подано у чинних підручниках з літературного читання (насамперед це робота над художнім твором, у процесі якої варто вчити учнів аналізувати власну почуттєву сферу, емоції героїв та автора твору);
• по-друге, матеріал підручника необхідно доповнювати додатковими

завданнями, які сприятимуть розвиткові у молодших школярів емоцій і почуттів. Як показує практика, молодші школярі (особливо учні 1-2 класів) часто не знаходять потрібних слів, щоб висловити свої почуття і ставлення. З огляду на це необхідно збагачувати словник учнів словами, які виражають різні емоції і почуття.

Мета і завдання авторської розробки:

1.               Дібрати поезії, що викликають різні емоції; використати цей матеріал в конкретних умовах і ситуаціях.
2.               З’ясувати, який матеріал підходить дітям цього віку; чи зможуть вони за допомогою нього вільно розмірковувати, розвивати і висувати різні ідеї та думки.
3.               Вивчити і вибрати нові форми роботи з дітьми. Описати доречні, цікаві і захоплюючі форми роботи з віршами, які б сприяли активному залученню учнів до процесу навчання і їх зацікавленості.

Формувати емоцію радості, причини виникнення цієї емоції, вчити передавати емоцію радості та розпізнавати її за інтонацією, продовжувати формувати позитивні емоції за допомогою посмішки можна за творами:

• Анатолій Костецький «Як зробити день веселим?» (радість)

Ти прокинься рано-рано,

лиш над містом сонце встане

привітайся з ластівками,

з кожним променем ласкавим

Сам гарнесенько умийся,

сам швиденько одягнися,

підійди до тата й мами

і скажи їм:

— Добрий ранок!

Усміхнися всім навколо:

небу, сонцю, квітам, людям.

І тоді обов’язково

день тобі —

веселим буде!

• Леся Вознюк «Диво-татусь» (радість, спокій)

Як весняне сонечко,  Бо у світі цілому

усміхалась донечка.   малюку несмілому

В оченятах сяяли   так спокійно й затишно

щастя промінці.   в тата на руках.

Тішилася донечка,   I радів за донечку

що її долонечка,   місяць у віконечку,

крихітна долонечка,  на краєчок ліжечка

в татовій руці.   стиха він присів.

Щебетала донечка   Побажав маляточкам —

про жучка та сонечко.  хлопчикам й дівчаточкам

З татком не боялася   мати добрих, лагідних

навіть павука.    диво-татусів.

Формувати уявлення дітей про емоцію суму, страху, жалю, журби, тривоги; акцентувати увагу на тому, що за допомогою слова можна змінити настрій іншої людини, вчити передавати емоцію суму, страху, жалю, журби, тривоги та розпізнавати її за інтонацією допомагають твори:

• Ліна Костенко «Перекинута шпаківня» (страх, відчай, сум)

Плаче шпак уранцi пiсля зливи,

Де шумлять на греблi явори,

Що шпакiвню вiтер чорногривий

Перекинув денцем догори.

Борсаються бiднi шпаченята,

Як його зарадити бiдi?

Клiпають iз пiтьми оченятами:

— Випадемо, татку, що тодi?

Ще якби ïм день чи пiвтораднi,

Ще якби ïм днiв хоча б iз п’ять!

Бо вони ще ж зовсiм безпораднi, —

Падаючи, ще не полетять.

Як же, хлопцi, хатку ви прибили,

Що ïï порушили вiтри?!

Плаче шпак уранцi пiсля зливи,

Де шумлять на греблi явори...

Аналіз вірша Ліни Костенко «Перекинута шпаківня»

1. Стратегія «Передбачення»

• Прочитайте слова: плаче, шпаченята, вітер, борсаються.
• Як ви думаєте, який вірш ми сьогодні будемо вивчати на уроці?
• Прочитайте назву вірша. Чому шпаківня може бути перекинутою?

2. Читання вірша вчителем
3. Проблемне запитання

• Яка біда трапилася із шпаченятами? Чому так сталося?
• В яку пору року відбулася подія?

4. Словникова робота

Прочитайте правильно слова.

Чорногривий, денцем, безпорадні, шпаківня, півторадні, борсаються, шпаченята, порушили.

5. Бесіда за змістом

• Які почуття виникли у вас коли ви слухали цей вірш?
• Де була прибита шпаківня? Чому вона перевернулась?
• Які слова в тексті допомагають передати сумну картину?
• Якими словами поетеса передала страх і відчай пташенят?
• Які слова поетеси передають щире співчуття до птахів?

6.  Вибіркове читання.

• Прочитайте прохання пташенят.
• Які емоції виникли у вас після цих слів?
• Які рядки прочитаємо із докором?

7. Розбір ситуації.

• Коли на уроці ви раділи, хвилювалися?
• Чи виникало у вас почуття обурення, незадоволення? Коли саме?
• Як би ви допомогли пташенятам?
•      Пам’ятайте: де б ви не були – у лісі чи полі, у гаю чи парку, – не ображайте нікого, не лякайте, гілочок не ламайте, пташок не чіпайте, а навпаки, робіть їм шпаківні, носіть до годівничок пташкам крихти. І пташки, і вся природа віддячать вам за добре ставлення до всього, що нас оточує.

• Ліна Костенко «Шипшина важко віддає плоди» (тривога, хвилювання)

Шипшина важко віддає плоди.

Вона людей хапає за рукава.

Вона кричить: - Людино, підожди!

О, підожди, людино, будь ласкава.

Не всі, не всі, хоч ягідку облиш!

Одна пташина так мене просила!

Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш.

Аналіз вірша Ліни Костенко «Шипшина важко віддає плоди»

1. Робота в командах. Вправа «Асоціативний кущ».

Пригадайте ознаки осені та відомості про шипшину та створіть асоціативний кущ.

осінь                шипшина

2. Вправа «Передбачення». Віртуальна прогулянка «Осінній сад за вікном».

• Підійдіть до вікна й помилуйтеся пейзажем. Яким виглядає осінній сад?
• Які кольори ви побачили в саду?
• Що вам здалося окрасою саду? Чому?
• Яких рослин упізнали?
• Який у вас тепер настрій?
• Як ви вважаєте, який настрій передала Ліна Костенко у вірші про шипшину?

3. Виразне читання вірша вчителем.
4. Перевірка емоційного сприймання вірша.

• Чи такою ви уявляли шипшину до читання вірша? Розкажіть, що не збіглося?
• Що здивувало вас у вірші? Що сподобалося?
• Який настрій викликав у вас цей вірш? Поясніть, чому?

5. Словникова робота.

а) тлумачення слів

Хапати – енергійно брати.

Облиш – не чіпай.

б) підбір синонімів

• Як ви зрозуміли слова шипшина важко віддає плоди? Поясніть, добираючи синоніми.

6. Поглиблений смисловий і структурний аналіз вірша.

1. Мовчазне читання вірша учнями

• Які рядки вірша вас найбільше схвилювали?

2. Аналіз вірша з елементами вибіркового читання

• Чи можна назвати настрій вірша тривожним? Обґрунтуйте свою відповідь.
• Який художній засіб застосовує поетеса, описуючи зустріч шипшини з людиною? Прочитайте слова, що містять ці звуки.
• Як шипшина захищається від людей? Прочитайте і поясніть, як ви зрозуміли поетесу.
• У яких рядках вірша найбільше відчувається тривога?
• Чому шипшина не хоче віддавати людині всі свої плоди? Доведіть це словами авторки.
• Чи погоджуєтеся ви з думкою поетеси, що природа не лише для користі, але й для краси? У яких рядках про це сказано? Зачитайте.

7. Вибіркове читання

• Виберіть і прочитайте спонукальне речення. Кому воно належить? До кого воно звернене?
• Прочитайте окличні речення. Які вони за метою висловлювання?
• У якому реченні є протиставлення?
• Виберіть і прочитайте речення, у якому є звертання. До кого воно?
• Якими діями, властивими людині, Ліна Костенко наділяє шипшину? Прочитайте.

8. Інтерактивний прийом «Незакінчене речення».

• На уроці ми познайомилися з віршем української поетеси …
• Вірш Ліни Костенко «Шипшина важко віддає плоди» навчає нас …
• Наступними рядками вірша передано відчуття …

Вона кричить: — Людино, підожди! ....   смуток

О, підожди, людино, будь ласкава, …    тривожність

не всі, не всі, хоч ягідку облиш! …     злість

9.  Хвилинка-цікавинка.

Легенда про шипшину

Колись усі квіти шипшини були білі.

Та ось одного разу рано-вранці, коли природа прокидається від сну, Афродіта (давньогрецька богиня вроди й любові), гуляючи в саду, побачила квітку дивовижної краси. Це була шипшина. Ніжні пахощі квіток поширювалися на значну віддаль. Богиня нахилилася над кущем, щоб понюхати диво-квітки і, захоплена їх витонченою красою, хотіла нарвати букет, та лише сильно поколола пальці. Білі пелюстки квіток зросилися кров’ю богині, і з того часу вони зберігають цей божественний колір.

• Дмитро Павличко «Зажурилась квітка» (сум, журба)

Небеса прозорі,

Як глибінь ріки.

Падають, як зорі,

З явора листки.

А над полем нитка

Дзвонить як струна,

Зажурилась квітка —

Чує сніг вона.

• Наталя Забіла «Дощ іде» (емоції від сумного до радісного)

Сьогодні за хмари   Ми хочемо пити,

Сховалося сонце.    Щоб краще рости,

Краплинки дощу    Свіжіш зеленіти,

Стукотять у віконце,   Буйніше цвісти!

І стежить за ними    І в полі зеленім

Маринка сумна:    Хвилюються сходи:

— Погана погода! —   — Хороша погода!

Зітхає вона.     Найкраща погода!

Та квіти і трави,    Ой, дощику, дощику,

Ковтаючи воду,    Лий, поливай,

Шепочуть зраділо:    Готуй для людей

— Чудова погода!    Золотий урожай!

Аналіз вірша Наталі Забіли «Дощ іде»

1. Виразне читання вірша вчителя під звуки дощу.

• Які картини постали у вашій уві, коли ви слухали вірш? Який настрій він викликав у вас? (сумний, журливий, радісний, веселий, піднесений)
• Можливо вас щось здивувало чи вразило?

2. Словникова робота

• Поясніть значення слова «буйніше» цвісти (Той, який дуже сильно розрісся, пишний, розкішний.)
• Як ви розумієте слово сходи?

3. Повторне читання вірша, бесіда за змістом.

Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

• Що сталося сьогодні?
• Чи всі однаково сприйняли дощ?
• Кого засмутив дощик? Чому?
• Що зраділо дощику? Чому?

Читання вірша за строфами, обговорення прочитаного з елементами вибіркового читання.

• Який настрій у Маринки? Чому? Доведіть свою думку словами з вірша.

• Прочитайте, передавши голосом сум і журбу дівчинки.
• Який смайлик ви б обрали, щоб передати настрій Маринки?
• Що б ви порадили Маринці?

• Який настрій у рослин? Чому їм радісно? Доведіть свою думку словами з вірша.
• З якою інтонацією будемо читати цей куплет вірша?
• Прочитайте, передаючи радість квітів і трав.
• Оберіть смайлик, що покаже настрій рослин.

• Який настрій твору в цілому? Чи змінювався він у кожній строфі вірша?
• А який настрій у вас у дощову погоду? Покажіть відповідний смайлик.

Читання тексту зі зміною голосу (Дощик – пошепки, дощ – напівголосно, злива – голосно).

4. Складання сенкану про дощ, користуючись словами з вірша.

1. Дощ
2. Який? _____, ______.
3. Що робить? _____, _____, _____.
4. Речення з 4-х слів (Для чого дощ?)

___________________________________________

5. Синонім до слова дощ.  ___________.

Наприклад:

1. Дощ
2. Теплий, невгамовний.
3. Падає, зачаровує, ллє.
4. Щедро поливає людям урожай.
5. Злива.

5. Розфарбуйте палітру тими кольорами, які відповідають настроям  Маринки і рослин.
6. Створіть мовну палітру. Зі слів-підказок доберіть ознаки, які підходять кожному з настроїв та приклейте їх на кольорові стрічечки.
7. Вправа  ,, Асоціативний кущ’’ 

дощик

(Веселий  Сумний  Грибний  Теплий  Сердитий  Різнокольоровий)

8. Інтерактивна вправа «Займи позицію».

Увазі учнів запропоновано дві тези: «Дощ – це дуже гарно» і «Дощ – це погано» (плакати висять у різних кінцях класу). Учні обирають певну позицію і підходять до плаката, що її відображає. Група, яка утворилася, обговорює свою точку зору та обирає кількох представників, які аргументуватимуть думку.

Вислуховуються аргументи обох груп. Після викладу різних точок зору, з’ясовують, чи не змінив хто-небудь з учасників своєї думки і чи не хоче перейти до іншого плаката. Причину переходу варто обґрунтувати.

Розширити знання дітей про емоцію здивування, закріпити вміння передавати емоцію здивування, поповнювати активний словник словами для опису емоційного стану людини, навчити передавати емоцію здивування та розпізнавати її за інтонацією можна за поезіями:

• Ліна Костенко «Здивовані квіти»

Сю ніч зорі чомусь колючі

Сю ніч зорі чомусь колючі,

як налякані їжачки.

Сю ніч сойка кричала з кручі,

сю ніч ворон сказав: «Апчхи!»

Сю ніч квітка питала квітку:

— Що ж це робиться, поясни?

Тільки вчора було ще влітку,

а сьогодні вже восени!

• Платон Воронько «Великий хвіст»

У кота великий хвіст.

Іде кіт до сіл і міст,

За моря, за океани —

Кожен хай на хвіст погляне.

Всі кричать:

«Оце дива!

Це так хвіст!

А голова?

Щось не видно за хвостом!» —

Отаке було з котом.

Важливо познайомити дітей із новими емоціями провини та сорому, вчити способам їх передачі, вчити дітей співвідносити вчинок і емоцію. Навчити зображувати емоцію сором’язливості та розпізнавати її за інтонацією допоможе твір:

• Наталя Бонь «Моя погода» (провина, сором’язливість)

День похмурий, в серці туга –   Он Максимко йде гуляти!

Я образив свого друга.    Мчу до нього:

Все тепер мені не в лад.   – Вірний друже!

Ех, вернути б час назад…   Вибачай, я винен дуже…

Я б тоді…      Будем гратись без образ?

Та що гадати?     Сонце визирнуло враз!

Вчити дітей усвідомленому відстеженню власних негативних емоцій (байдужості, обурення, злості, гніву тощо); формувати уважного, доброзичливого ставлення до старших та один до одного можна на прикладі твору:

• Грицько Бойко «Сашко» (байдужість)

В трамваї переповненім

Сашко з м’ячем сидить,

А біля нього згорблений

Старий дідусь стоїть.

Хтось до Сашка звертається:

– Чи вас у школі вчать,

Як місце дати старшому,

Як старших поважать?

– Та вчать, - Сашко відказує, -

Але оце якраз

Розпочались канікули -

Ніхто не учить нас.

Уявлення дітей про емоцію «спокій» можна формувати за допомогою творів:

• Вадим Крищенко «Що кому сниться»

Сниться полю дощик,

Картоплині — горщик,

А відерцю сниться

Копанка-криниця.

Сонце сниться вітам,

Хатці сниться брама,

А маленьким дітям

Сниться їхня мама.

• Платон Воронько «Ходить сон коло хати»

Ходить сон коло хати,

Сивий сон волохатий.

В нього білі подушки,

Ковдрочка із вати,

Медові дає ріжки

Всім, хто буде спати.

Розширити уявлення дітей про емоції подиву і зацікавлення можна за допомогою поезій:

• Марія Чепурна «Про песика»

— Слухай, песику малий,   Пес у відповідь:

білосніжна спинка,    Гав-гав!

чом у тебе хвіст — рудий,   Я на річці засмагав:

спинка ж —     сам під кущиком лежав,

як пір’їнка?     хвіст на сонечку тримав!

Навчання усвідомленню власних почуттів, формування чуттєвості, захоплення красою природи, зняття емоційної напруги можна за допомогою вірша

• Павло Тичина «Осінь така мила»

Осінь така мила,

Осінь

Славна.

Осінь матусі їсти несе:

борщик у горщику,

кашка у жменьці,

скибка у пазусі,

грушки в хвартушку.

Осінь така мила,

Осінь

Славна.

Формувати потребу у співпереживанні і готовності до співпереживання іншим живим істотам, знайомити з емоціями жалю, співчуття можна на прикладі твору:

• Анатолій Качан «Крихта хліба».

З лісосмуг, де свищуть сніговиці,

Де не стало корму і тепла,

Перебрались лагідні синиці

У садки до нашого села.

В завірюху, ожеледь, морози

Стукають синиці у вікно,

З горобцями ділять на дорозі

Крихту хліба мерзлу і зерно.

Пригощав пташок я з годівниці

І почав нарешті відчувать,

Що для когось крихта – це дрібниця,

А для пташки – жить чи замерзать.

Емоції ніжності до найріднішої людини – матері можуть бути викликані у дітей у процесі сприймання поезії:

• Леся Мовчун «Матусенька»

Матусенько, матусенько,

Рукою проведи —

Поллється тиха музика,

Мов крапелька води.

Бо від легкого дотику

Світліше всім стає:

І донечці, і котику,

Й сніжку, що розтає.

 Переживання емоційного стану гордості за рідний край, свою Батьківщину супроводжуються відповідними зовнішніми або внутрішніми вираженнями емоцій (зовнішні виявляються в рухах, у міміці, інтонаціях мовлення тощо; внутрішні – в серцебитті, диханні тощо).

•    Микола Сингаївський «Добридень тобі, Україно моя!» (гордість, радість)

 Струмок серед гаю, як стрічечка.

 На квітці метелик, мов свічечка.

 Хвилюють, маюють, квітують поля —

 Добридень тобі, Україно моя!

• Дмитро Павличко «Де найкраще місце на землі» (гордість, радість)

 Де зелені хмари яворів

 Заступили неба синій став,

 На стежині сонце я зустрів,

 Привітав його і запитав:

 — Всі народи бачиш ти з висот,

 Всі долини і гірські шпилі.

 Де ж найбільший на землі народ?

 Де ж найкраще місце на землі? —

 Сонце усміхнулося здаля:

 — Правда, все я бачу з висоти.

 Всі народи рівні. А земля

 Там найкраща, де вродився ти!

 Виростай, дитино, й пам'ятай:

 Батьківщина — то найкращий край!

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що цілеспрямоване формування в учнів знань про цінності, розвиток емоцій і почуттів молодших школярів у процесі опрацювання читання, уміння висловлювати своє ставлення до прочитаного (прослуханого), уміння передавати це ставлення під час читання можна забезпечити тільки в результаті добре спланованої системи роботи над формуванням емоційно-ціннісної складової читацької компетентності.

Таким чином, з метою збагачення уроку читання інтелектуальними почуттями важливо раціонально використовувати «емоційний потенціал» навчального матеріалу, вміщеного в чинних підручниках, або дібрати самостійно до уроків «Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією». Емоційно-позитивне ставлення до навчання стимулює пізнавально-розумову активність учнів, робить їх життя повноцінним і цікавим. Важливим фактором впливу на емоційність процесу навчання є емоційно-позитивний фон уроку, який забезпечується комунікативними уміннями педагога, гуманістичним, особистісно-орієнтованим стилем його спілкування з учнями.

Список використаних джерел:

1. Вашуленко О. В. Емоційно-ціннісна складова у структурі читацької компетентності молодшого школяра / О. В. Вашуленко // Початкова школа, №1, 2013. – С. 13 – 17.
2. Державний стандарт початкової освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» від 21 лютого 2018 р., № 87.
3. Дмитренко К. А. Звичайні форми роботи – новий підхід: розвиваємо ключові компетентності: метод посібник / К. А. Дмитренко, М. В. Коновалова, О. П. Семиволос, С. В. Бекетова. -  Х. : ВГ «Основа», 2018.
4. Клочек Григорій, доктор філологічних наук, професор. Стаття. Літературна освіта в Новій українській школі: стратегія і тактика реформування.
5. Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М. – К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», - 2017. – 208 с.
6. Типові освітні програми для закл. загальної  середньої освіти: 1 – 2      класи. – К.: ТД «ОСВІТА – ЦЕНТР+», 2018.- 240 с.
7. Хрестоматія сучасної української літератури для читання в 1 – 2 класах серії «Шкільна бібліотека»/ укладач Стус Г. В. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. – 160 с.
8. Шпак М. Змістове забезпечення емоційності навчання учнів/ М. Шпак, - Початкова школа, № 5, 2000. – С. 6 – 10.
9. Інтернет-ресурси.