1
Авторська розробка
на тему
«Поезії для читання, слухання, що викликають різні емоції у дітей»
Одним із важливих завдань у процесі формування читацької компетентності є створення умов для розвитку в молодших школярів здатності самостійно реагувати на зміст прочитаного (прослуханого) твору, виявляти й усвідомлювати свої почуття, формування умінь висловлювати власні оцінні судження, використовувати адекватні мовленнєві засоби.
Державний Стандарт початкової освіти визначає, що метою вивчення української мови та літератури є формування комунікативної, читацької та інших ключових компетентностей; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток моленнєво-творчих здібностей.
У вимогах до обов’язкових результатів навчання з мовно-літературної освітньої галузі здобувач освіти розпізнає емоції своїх співрозмовників, використовує вербальні та невербальні засоби для передачі емоцій та настрою, розповідає про власні почуття та емоції від прослуханого або прочитаного тексту, відтворює емоції літературних персонажів під час інсценізації.
Уміння емоційно відгукуватися на художні образи і картини є важливим читацьким умінням, без якого неможливе повноцінне сприймання та інтерпретація художнього тексту. Крім цього, відчувати, розрізняти емоції і почуття персонажів, реагувати на їхню поведінку дає можливість читачеві в уяві приєднатися до героїв твору, пережити ті ж емоції і почуття.
З метою розвитку емоційно-почуттєвої сфери учнів вчителеві доцільно:
завданнями, які сприятимуть розвиткові у молодших школярів емоцій і почуттів. Як показує практика, молодші школярі (особливо учні 1-2 класів) часто не знаходять потрібних слів, щоб висловити свої почуття і ставлення. З огляду на це необхідно збагачувати словник учнів словами, які виражають різні емоції і почуття.
Мета і завдання авторської розробки:
Формувати емоцію радості, причини виникнення цієї емоції, вчити передавати емоцію радості та розпізнавати її за інтонацією, продовжувати формувати позитивні емоції за допомогою посмішки можна за творами:
Ти прокинься рано-рано,
лиш над містом сонце встане
привітайся з ластівками,
з кожним променем ласкавим
Сам гарнесенько умийся,
сам швиденько одягнися,
підійди до тата й мами
і скажи їм:
— Добрий ранок!
Усміхнися всім навколо:
небу, сонцю, квітам, людям.
І тоді обов’язково
день тобі —
веселим буде!
Як весняне сонечко, Бо у світі цілому
усміхалась донечка. малюку несмілому
В оченятах сяяли так спокійно й затишно
щастя промінці. в тата на руках.
Тішилася донечка, I радів за донечку
що її долонечка, місяць у віконечку,
крихітна долонечка, на краєчок ліжечка
в татовій руці. стиха він присів.
Щебетала донечка Побажав маляточкам —
про жучка та сонечко. хлопчикам й дівчаточкам
З татком не боялася мати добрих, лагідних
навіть павука. диво-татусів.
Формувати уявлення дітей про емоцію суму, страху, жалю, журби, тривоги; акцентувати увагу на тому, що за допомогою слова можна змінити настрій іншої людини, вчити передавати емоцію суму, страху, жалю, журби, тривоги та розпізнавати її за інтонацією допомагають твори:
Плаче шпак уранцi пiсля зливи,
Де шумлять на греблi явори,
Що шпакiвню вiтер чорногривий
Перекинув денцем догори.
Борсаються бiднi шпаченята,
Як його зарадити бiдi?
Клiпають iз пiтьми оченятами:
— Випадемо, татку, що тодi?
Ще якби ïм день чи пiвтораднi,
Ще якби ïм днiв хоча б iз п’ять!
Бо вони ще ж зовсiм безпораднi, —
Падаючи, ще не полетять.
Як же, хлопцi, хатку ви прибили,
Що ïï порушили вiтри?!
Плаче шпак уранцi пiсля зливи,
Де шумлять на греблi явори...
Аналіз вірша Ліни Костенко «Перекинута шпаківня»
Прочитайте правильно слова.
Чорногривий, денцем, безпорадні, шпаківня, півторадні, борсаються, шпаченята, порушили.
Шипшина важко віддає плоди.
Вона людей хапає за рукава.
Вона кричить: - Людино, підожди!
О, підожди, людино, будь ласкава.
Не всі, не всі, хоч ягідку облиш!
Одна пташина так мене просила!
Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш.
Аналіз вірша Ліни Костенко «Шипшина важко віддає плоди»
Пригадайте ознаки осені та відомості про шипшину та створіть асоціативний кущ.
осінь шипшина
а) тлумачення слів
Хапати – енергійно брати.
Облиш – не чіпай.
б) підбір синонімів
Вона кричить: — Людино, підожди! .... смуток
О, підожди, людино, будь ласкава, … тривожність
не всі, не всі, хоч ягідку облиш! … злість
Легенда про шипшину
Колись усі квіти шипшини були білі.
Та ось одного разу рано-вранці, коли природа прокидається від сну, Афродіта (давньогрецька богиня вроди й любові), гуляючи в саду, побачила квітку дивовижної краси. Це була шипшина. Ніжні пахощі квіток поширювалися на значну віддаль. Богиня нахилилася над кущем, щоб понюхати диво-квітки і, захоплена їх витонченою красою, хотіла нарвати букет, та лише сильно поколола пальці. Білі пелюстки квіток зросилися кров’ю богині, і з того часу вони зберігають цей божественний колір.
Небеса прозорі,
Як глибінь ріки.
Падають, як зорі,
З явора листки.
А над полем нитка
Дзвонить як струна,
Зажурилась квітка —
Чує сніг вона.
Сьогодні за хмари Ми хочемо пити,
Сховалося сонце. Щоб краще рости,
Краплинки дощу Свіжіш зеленіти,
Стукотять у віконце, Буйніше цвісти!
І стежить за ними І в полі зеленім
Маринка сумна: Хвилюються сходи:
— Погана погода! — — Хороша погода!
Зітхає вона. Найкраща погода!
Та квіти і трави, Ой, дощику, дощику,
Ковтаючи воду, Лий, поливай,
Шепочуть зраділо: Готуй для людей
— Чудова погода! Золотий урожай!
Аналіз вірша Наталі Забіли «Дощ іде»
Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»
Читання вірша за строфами, обговорення прочитаного з елементами вибіркового читання.
Читання тексту зі зміною голосу (Дощик – пошепки, дощ – напівголосно, злива – голосно).
___________________________________________
Наприклад:
дощик
(Веселий Сумний Грибний Теплий Сердитий Різнокольоровий)
Увазі учнів запропоновано дві тези: «Дощ – це дуже гарно» і «Дощ – це погано» (плакати висять у різних кінцях класу). Учні обирають певну позицію і підходять до плаката, що її відображає. Група, яка утворилася, обговорює свою точку зору та обирає кількох представників, які аргументуватимуть думку.
Вислуховуються аргументи обох груп. Після викладу різних точок зору, з’ясовують, чи не змінив хто-небудь з учасників своєї думки і чи не хоче перейти до іншого плаката. Причину переходу варто обґрунтувати.
Розширити знання дітей про емоцію здивування, закріпити вміння передавати емоцію здивування, поповнювати активний словник словами для опису емоційного стану людини, навчити передавати емоцію здивування та розпізнавати її за інтонацією можна за поезіями:
Сю ніч зорі чомусь колючі
Сю ніч зорі чомусь колючі,
як налякані їжачки.
Сю ніч сойка кричала з кручі,
сю ніч ворон сказав: «Апчхи!»
Сю ніч квітка питала квітку:
— Що ж це робиться, поясни?
Тільки вчора було ще влітку,
а сьогодні вже восени!
У кота великий хвіст.
Іде кіт до сіл і міст,
За моря, за океани —
Кожен хай на хвіст погляне.
Всі кричать:
«Оце дива!
Це так хвіст!
А голова?
Щось не видно за хвостом!» —
Отаке було з котом.
Важливо познайомити дітей із новими емоціями провини та сорому, вчити способам їх передачі, вчити дітей співвідносити вчинок і емоцію. Навчити зображувати емоцію сором’язливості та розпізнавати її за інтонацією допоможе твір:
День похмурий, в серці туга – Он Максимко йде гуляти!
Я образив свого друга. Мчу до нього:
Все тепер мені не в лад. – Вірний друже!
Ех, вернути б час назад… Вибачай, я винен дуже…
Я б тоді… Будем гратись без образ?
Та що гадати? Сонце визирнуло враз!
Вчити дітей усвідомленому відстеженню власних негативних емоцій (байдужості, обурення, злості, гніву тощо); формувати уважного, доброзичливого ставлення до старших та один до одного можна на прикладі твору:
В трамваї переповненім
Сашко з м’ячем сидить,
А біля нього згорблений
Старий дідусь стоїть.
Хтось до Сашка звертається:
– Чи вас у школі вчать,
Як місце дати старшому,
Як старших поважать?
– Та вчать, - Сашко відказує, -
Але оце якраз
Розпочались канікули -
Ніхто не учить нас.
Уявлення дітей про емоцію «спокій» можна формувати за допомогою творів:
Сниться полю дощик,
Картоплині — горщик,
А відерцю сниться
Копанка-криниця.
Сонце сниться вітам,
Хатці сниться брама,
А маленьким дітям
Сниться їхня мама.
Ходить сон коло хати,
Сивий сон волохатий.
В нього білі подушки,
Ковдрочка із вати,
Медові дає ріжки
Всім, хто буде спати.
Розширити уявлення дітей про емоції подиву і зацікавлення можна за допомогою поезій:
— Слухай, песику малий, Пес у відповідь:
білосніжна спинка, Гав-гав!
чом у тебе хвіст — рудий, Я на річці засмагав:
спинка ж — сам під кущиком лежав,
як пір’їнка? хвіст на сонечку тримав!
Навчання усвідомленню власних почуттів, формування чуттєвості, захоплення красою природи, зняття емоційної напруги можна за допомогою вірша
Осінь така мила,
Осінь
Славна.
Осінь матусі їсти несе:
борщик у горщику,
кашка у жменьці,
скибка у пазусі,
грушки в хвартушку.
Осінь така мила,
Осінь
Славна.
Формувати потребу у співпереживанні і готовності до співпереживання іншим живим істотам, знайомити з емоціями жалю, співчуття можна на прикладі твору:
З лісосмуг, де свищуть сніговиці,
Де не стало корму і тепла,
Перебрались лагідні синиці
У садки до нашого села.
В завірюху, ожеледь, морози
Стукають синиці у вікно,
З горобцями ділять на дорозі
Крихту хліба мерзлу і зерно.
Пригощав пташок я з годівниці
І почав нарешті відчувать,
Що для когось крихта – це дрібниця,
А для пташки – жить чи замерзать.
Емоції ніжності до найріднішої людини – матері можуть бути викликані у дітей у процесі сприймання поезії:
Матусенько, матусенько,
Рукою проведи —
Поллється тиха музика,
Мов крапелька води.
Бо від легкого дотику
Світліше всім стає:
І донечці, і котику,
Й сніжку, що розтає.
Переживання емоційного стану гордості за рідний край, свою Батьківщину супроводжуються відповідними зовнішніми або внутрішніми вираженнями емоцій (зовнішні виявляються в рухах, у міміці, інтонаціях мовлення тощо; внутрішні – в серцебитті, диханні тощо).
Струмок серед гаю, як стрічечка.
На квітці метелик, мов свічечка.
Хвилюють, маюють, квітують поля —
Добридень тобі, Україно моя!
Де зелені хмари яворів
Заступили неба синій став,
На стежині сонце я зустрів,
Привітав його і запитав:
— Всі народи бачиш ти з висот,
Всі долини і гірські шпилі.
Де ж найбільший на землі народ?
Де ж найкраще місце на землі? —
Сонце усміхнулося здаля:
— Правда, все я бачу з висоти.
Всі народи рівні. А земля
Там найкраща, де вродився ти!
Виростай, дитино, й пам'ятай:
Батьківщина — то найкращий край!
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що цілеспрямоване формування в учнів знань про цінності, розвиток емоцій і почуттів молодших школярів у процесі опрацювання читання, уміння висловлювати своє ставлення до прочитаного (прослуханого), уміння передавати це ставлення під час читання можна забезпечити тільки в результаті добре спланованої системи роботи над формуванням емоційно-ціннісної складової читацької компетентності.
Таким чином, з метою збагачення уроку читання інтелектуальними почуттями важливо раціонально використовувати «емоційний потенціал» навчального матеріалу, вміщеного в чинних підручниках, або дібрати самостійно до уроків «Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією». Емоційно-позитивне ставлення до навчання стимулює пізнавально-розумову активність учнів, робить їх життя повноцінним і цікавим. Важливим фактором впливу на емоційність процесу навчання є емоційно-позитивний фон уроку, який забезпечується комунікативними уміннями педагога, гуманістичним, особистісно-орієнтованим стилем його спілкування з учнями.
Список використаних джерел: