Авторський вірш "Навиворіт..."

НАВИВОРІТ...

Загралися ми, Лесю, заблукали!
До Мавки хочу – в ліс по правду, як по дрова.
Сьогодні, як 148 років тому, стогнем, як стогнали...
Немає долі, у неволі знову...
Там хлопці б’ються і дівчата з ними
За нас, за нашу, твою, мою землю!
Я лише прошу, щоб залишились живими.
Як соромно…Простіть там нас, молю!
Немає каменю, щоб витесано, Люди!
Навіщо ж так занехтувано Світлом!
Читати Українку, і Тараса, Стуса – їм кінця не буде!
У нас іде війна, біда чатує за вікном!
Невігластву коли вже, люди, буде край?
Покрово, захисти, накрий своїм рядном –
Від неба, Сонце де сідає ген за небокрай,

 Й пошли нам щастя за кожнісіньким вікном!