Матеріал можна використати при підготовці до святкування ювілейної дати поета - земляка.
Літературна подорож
"Коли вже народився ти поетом, —
За все відповідай у цім житті"
ДО 8О -РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
Б. ОЛІЙНИКА, УКРАЇНСЬКОГО ПОЕТА
Мета: виховання поваги до творчості українського поета – земляка.
Завдання: познайомитися з творчістю Бориса Олійника, розвивати навички виразного читання, прищеплювати шанобливе ставлення до батьків.
Оформлена книжкова виставка:
«Моя тріада — совість, сумління і честь,
а уособлюється вона в Україні"
На слайді 1. Портрет Бориса Олійника зі словами:
"Коли вже народився ти поетом, —
За все відповідай у цім житті"
Б.Олійник
Бібліотекар: Борис Олійник — відомий поет, державний і громадський діяч, літературознавець і політик, академік НАН України, наш земляк. В цьому році 22 жовтня він святкує ювілей - 80 років!
Виходять ведучі:
Бібліотекар: І ми впевнені, що під цими словами підписався б кожен із читачів. Бо хоч смаків та уподобань у нас багато — істина все ж одна. І саме їй і служить упродовж свого життя наш відомий у цілому світі земляк"
Слайд 2. І розділ "Вірю в пам'ять і серце людське"
"А щоб людському роду переводу
Не спалося в баюрах забуття,
Ти слово "Пам'ять" в генетичнім коді
Закарбував. І тим почав життя."
Б.Олійник
Слайд 3 – 4
Бібліотекар: "Творче зростання Б. Олійника відбулося досить стрімко. Родом з країв полтавських - може сказати про себе поет, і сказати з гордістю. Звідти він, де "чорнозем плодючий, наче жінка", де історія глибока ясними глибинами, де в людей "на золоті обжинки завжди на похваті зі сміху литий серп. Прийти в літературу від землі Котляревського і Гоголя, з країв, де, як і по всій Україні, у найвищій пошані «Кобзар» і народна пісня, і влучне веселе слово, - це мовби прийти з певним дипломом, що означає неабияку духовну, естетичну підготовленість і накладає на митця відповідні творчі й громадські обов'язки..."
Олесь Гончар
Слайд 5.
У 1953 р. після закінчення середньої школи Б. Олійник вступив на факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка, по закінченні якого працював у редакціях газети «Молодь України», журналів «Ранок», «Дніпро», «Вітчизна». У 1957 р. на сторінках університетської багатотиражки з'явився перший вірш Олійника — «Б'ють у крицю ковалі».
Слайд 6. II розділ "За все в отвіті на своїй землі"
" … Бо з миті, як на світ родивсь, поете,
Ти вже за все відповідаєш в нім"
Б.Олійник
Слайд 7 – 8 .
Бібліотекар: Щодо популярності поета, то не менш улюблений в народі Олесь Гончар у передмові до двотомника земляка написав так: "Доводилося не раз бути свідком виступів Бориса Олійника на літературних вечорах, у студентських аудиторіях, в робітничих клубах, чути його слово в шахтарському Палаці культури і перед полтавськими хліборобами, і не пригадується випадку, коли б твори, прочитані поетом, полишили байдужими його читачів. Цей негучний, часом аж стишений голос, виявляється здатен глибоко проникати в людські серця; щирий поетичний роздум автора будь-де здатен констатуватись, внутрішній неспокій поета закликає спеціально дошукуватись важливих істин життя".
Слайд - 9. III розділ "На спокій права не дано..."
"Для того і дорога, щоб іти..."
Б.Олійник
Діти, ви проводили дослідницьку роботу по творчості поета
Слайд - 10.
2. У своїх творах Борис Олійник проповідує високі загальнолюдські ідеали. Він глибоко переконаний, що кожен має жити напруженим життям, бути щедрим і щирим, розуміти красу, неповторність світу, кожної миті існування на землі, бо це відповідає природі нашого єства — жити високими помислами.
3. Твори Бориса Олійника, за словами О.Гончара, «позначають творчі звершення того бурхливого, щедро обдарованого покоління, яке разом із старшими письменниками забезпечило українській літературі довготривале і нині цілком почесне місце.
Відео « Пісня не заблудиться»
Бібліотекар: Інтимна лірика. " Вона, — як вважає відомий журналіст і політик Іван Бокий, — розкриває в Олійникові... натуру надзвичайно цілісну, з щедрою, але ощадливою гамою життєвих вимірів і принципів, моральних критеріїв і пожадань, які не можуть не прихиляти до нього людей. Любов у Бориса Олійника — це передовсім вірність — почуттю, серцю, собі, коханій людині".
Вірш "Над Полтавою — літо бабине"
Бібліотекар: Його лірика вражає. Особливо його поезія, присвячена матері. Адже зростав він, вдовиний син, під опікою матері, бабусі та тіток.
Відео "Мелодія"
Слайд - 11.
Бібліотекар: Пізніше, у своїх спогадах Борис Олійник напише: "Я ледь-ледь пам'ятаю батька. Але десь у підсвідомості, на дні мого серця, світиться невеличкий міст через старицю Ворскли. Там ми попрощалися. Невисокий, широкоплечий, він ще раз озирнувся посеред мосту, махнув нам рукою і закрокував на Нові Санжари, до військкомату".
Напише, що лише завдяки доброті й щирості людей, які оточували його в дитинстві, він ніколи не відчував себе сиротою. Бабуся Катерина, дідусь Іван, тьотя Віра і дядько Микола, вчителі, односельці, а найбільше — мама, Марфа Никифорівна, — ось ті, від кого він набрався сили й розуму, мудрості і любові. Все це потім виллється у його творчість, стане словом, яке заспіває, засміється й заплаче.
Вірш "Освідчення"
Читання поезії « Мати сіяла сон» ???
Для Олійника мати – це міра всього чесного та людяного в житті, міра совісті. Він порівнює Матір із сонцем. Вона – сива ластівка, сиве сонечко. Ця сильна волею жінка мужньо терпіла свою вдовину долю.
Звучить запис пісні "Сива ластівка" ("Мамо, вечір догоря")
Бібліотекар: Борис Ілліч зі святою трепетністю розповідав: "Я в неї був один, до того ж, дуже схожий на батька. А те, що ми з нею не бачилися тижнями, оскільки колгоспні лани розкинулися на 7-10 км від Зачепилівки і в жнива їй доводилося виїжджати в степ на кілька днів, робило наші зустрічі справжнім святом. Це свято не потьмарилося для мене і по сей день".
Звучить запис "Пісні про матір" (муз. О. Морозова) у виконанні Т. Повалій
“МОЗКОВА АТАКА”
"Пісня про матір" розповідає про відхід матері з життя, "за межу". Діти і внуки боляче переживають розставання з матір'ю і бабусею, вони ладні все зробити, щоб вона їх не покидала, щоб завжди чекала на них край воріт. Але час і доля невблаганні. Мати відходить від них спокійно, із почуттям виконаного обов'язку. Вона віддала дітям і онукам все, що могла віддати.
" Але найголовніше, що зробила мати на цій планеті, в цьому житті, - вона виконала свій материнський обов'язок: народила дітей, виростила їх і навчила, "як на світі по совісті жити".
Слайд - 13 . IV розділ «Не випадати з ріки часу»
"Оцінюй, світе, на вагах доби
Усі мої долання й перемоги.
Та пам’ятай: в незвідане дороги
Я першим клав. Собою. І в собі"
Б. Олійник
Слайд - 14 .
Слайд - 15 - 16.
Слайд - 17.
Про себе він писав так: « Що ж до поезії і, взагалі, моєї творчості, то про її вартість судити читачам. Єдине, об чім би хотів сказати: можливо, деякі вірші нині я написав би по-іншому. Але від жодного з них не відмовлюся і переписувати не збираюсь.» «Все, сказане вище, хай не сприйметься як хизування чимось особливим. Просто так “по совісті жити” навчила мене мати, мій батьківський родовід. Мене не цікавить, що і хто з опонентів говорить і ще скаже про мене. Для мене найважливіше – не погрішити супроти своєї совісті, сумління і честі.»
Читання поезії « Мати сіяла сон» ???
Давайте підведемо підсумки нашої зустрічі
Літературна вікторина
- До покоління яких письменників належить Борис Олійник ? (Шістдесятників)
- Які Поезії Б. Олійника стали популярними піснями? («Мелодія», «Мати сіяла сон», «Пісня про матір»)
З якими художніми творами письменника ви ознайомилися на уроках літератури? Чи є вони актуальними?
Що вам сподобалося у творах Б.Олійника? Чим вони повчальні?
Чи є у вас життєва мета? Яким чином кожний прагне її досягти?
("Літа вже не мчать")
Читець
Літа вже не мчать, як лошата прудкі в табуні,
Повільно бредуть, як верблюди в піску марокканськім...
Все легше когось підловити на щирій брехні,
Все важче купитись на срібну блешню провокацій.
І вже починаєш не час цінувати, а мить,
Холодний аналіз чуття затискає в лещата...
На перше захоплення око не вельми зважа –
Досвідчене око навчилось вивчати й мовчати...
Все ближче з імли підкрадається вічна межа,
Все далі назад відпливає безхмарний початок.
Бібліотекар: Без цих віршів і без поем Бориса Олійника не можна уявити нашої сучасної української поезії. Його без перебільшення можна назвати “поетом – красномовцем”.
І треба гордитись, що в нас є такий поет і велика людина.