Батьківські збори - дебати " Покарання - ефективний спосіб покарання"

БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ  -  Дебати : « ПОКАРАННЯ – ефективний спосіб виховання?»

УЧАСНИКИ ГРИ

Стверджуюча сторона. Представники команди доводять свою позицію,

побудовану на аргументах, прикладах, фактах. Вони намагаються переконати у

своїй правоті команду опонентів та суддів.

Заперечуюча сторона.  Представники цієї команди спростовують ідею

стверджуючої сторони. Вони намагаються довести хибність аргументації своїх

супротивників та схилити суддів на свій бік.

Рішення. Під час промов судді занотовують Ваші аргументи та докази і

після закінчення раунду виносять рішення – хто з команди був кращим. 

          ФОРМАТ (ПРАВИЛА) ДЕБАТІВ КАРЛА ПОППЕРА

Формат дебатів Карла Поппера,  далі дебати Карла Поппера  (ДКП),  де

зустрічаються дві команди, кожна у складі трьох осіб, розроблено таким чином,

що вони спонукають до спільної праці і сприяють активності.

Дві команди,  які називаються стверджуючою та заперечуючою.

Стверджуюча – С, команда з трьох гравців С-1, С-2, С-3.

Заперечуюча – З, команда з трьох гравців З-1, З-2, З-3.

Як і в будь-якій грі,  у дебатах кожен і кожен має свої ролі та обов'язки,

але всі гравці команди повинні працювати разом,  допомагаючи і доповнюючи

один одного.

Нижченаведена табличка є систематизованим переліком розподілу часу під час гри.

Промовці                              Час

С-1 виголошує промову      6 хвилин

З-3 ставить питанняС-1       3 хвилини

З-1 виголошує промову      6 хвилин

С-3 ставить питання З-1   3 хвилини

С-2 виголошує промову   5 хвилин

З-1 ставить питання С-2   3 хвилини

З-2 виголошує промову       5 хвилин

С-1 ставить питання З-2   3 хвилини

С-3 виголошує промову      5 хвилин

З-3 виголошує промову       5 хвилин

 СУДДІВСТВО виставляє  :

Індивідуальні бали. (індивідуальні бали можуть змінити рахунок турніру, і тому суддя повинен ставитися до них з повною відповідальністю. Кожний із промовців може заробити до 200 балів під час дебатного раунду). Підсумовуючи індивідуальні бали, Ви маєте враховувати таке:

"    аргументацію;

"    доказ;

"    організацію;

"    презентацію.

Подані категорії допомагають судді найкращим чином виставити бали.

1.  Бали за аргументацію: Спростування контраргументації.

Чи спростовував промовець подані аргументи та перебудовував власну лінію аргументації? Чи виявляє він суперечності в лінії аргументації опонентів? 

2.  Бали за аналіз:

Як добре гравець розуміє тему? Чи спроможний він представити чіткі аргументи та доказ?

 3.  Бали за доказ, підтримку та аргументацію:

Чи забезпечує підтримка й аргументація основу для аргументів?  Чи доводить підтримка аргумент?

 4.  Бали за організацію:

Чи підходить структура стверджуючої сторони для перебігу дебатів?

Чи зрозумілі переходи гри?  Чи ефективно використовує промовець час перехресного опитування?

 5. Бали за презентацію та представлення промови:

Чи дотримується гравець обов'язків промовця? Чи представив гравець свою команду? Чи представив гравець лінію аргументації,  навів дефініції,  аргументи,  якщо це входить в його обов'язки?

Чи вільно тримався гравець і чи читав промову?

Чи користується промовець динамічним, переконливим стилем?

Стиль промовця набутий чи власний? Чи легко зрозуміти промовця?

Промовець звертається до судді чи до опонентів?

Судді/суддя мають 10 хвилин на винесення рішення. Кожен суддя вправі самостійно розпоряджатися своїм часом.

ТИПИ ПРОМОВ

Щоб учасники і учасниці дебатів не збивалися з правильного шляху,

виконуючи свої обов'язки, їм у пригоді стане поділ промов на три категорії або

три типи.

Конструктивна промова: С-1,  З-1 –  дається 6  хвилин для виступу.

Головне завдання, що вирішується у проголошенні цих двох промов, полягає в

тому, щоб представити команду, тему, критерії, презентувати самі аргументи та

докази,  що доводять їх цінність.  Обидві команди починають з представлення

команди.  Для стверджуючої сторони перша промова –  це чіткий виклад лінії

аргументації,  що визначає напрямки та структуру всієї гри. 

Заперечуючи сторона теж починає промову з представлення команди,  але потім вона може  або висувати свої аргументи,  або спростовувати,  відбивати аргументи

опонентів.

Розвиваюча промова: С-2,  З-2 –  виділяється 5  хвилин для виступу.

Головне завдання цієї промови полягає в тому,  щоб спростувати критику

опонентів та,  якщо необхідно,  перебудувати свої аргументи після атаки

протилежної сторони. У своїй промові необхідно підкреслити важливі деталі та

впевнитися, що всі аргументи опонентів відбито, і зазначити, якою мірою вони

підтримують або заперечують запропоновану тему.  У цих промовах не

дозволяється висувати нові аргументи,  але гравці можуть розвивати та

зміцнювати вже існуючі, підкріплюючи їх доказами та фактами.

Підсумкова промова: С-3,  З-3  дається 5  хвилин для виступу.  У цих

промовах належить зробити аналіз гри та підбити підсумки дебатів.  Гравцям

слід підсумувати свою основну позицію, виокремити основні пункти дискусії,

обґрунтовуючи їх силу, та пояснити, чому вони переконливіші, ніж аргументи

опонентів.  У цій промові також не дозволяється висувати нові аргументи

Стверджувальний С-1

Доброго дня,  шановні опоненти,  судді,  присутні!  Тема,  яку ми будемо

сьогодні обговорювати, дуже актуальна і проблематична. Все частіше виникає

дискусія навколо цього питання.  Саме тому ми повинні детально розглянути

сторони даної проблеми.

Ми,  команда  «Гарант і Я»  ,  спробуємо довести,  що дитину карати не можна.

Ми бажаємо нашим суперникам толерантності,  виваженості,  доказовості.

Тож до справи. Спільно до мети.

Нашу команду представляють:

Гравець №2 – Альона, гравець №3 – Володимир та я, гравець №1 – Олена.

Щоб краще зрозуміти тему та уникнути двозначності у трактуванні понять

цієї тези:  «Чи потрібно карати дитину?» ми надаємо визначення основних термінів.

Щоб краще зрозуміти тему та уникнути двозначності у трактуванні понять

цієї тези:  «основних термінів» - ми представляємо наші дефініції.

Отже, наші дефініції:

Діти –  це особлива соціально-демографічна група населення віком від

народження до 18 років, яка має свої специфічні потреби, інтереси та права, але

не володіє достатньою спроможністю відстоювати і захищати їх перед

суспільством.

Захищати – обороняти, охороняти когось, щось від нападу, замаху, удару,

ворожих дій; стежити за недоторканістю чогось, багато робити для цього.

Захист – заступництво, охорона, підтримка.

Зневага – образа, приниження когось, вияв презирства.

Покарання  – засіб впливу на того, хто вчинив який-небудь злочин, мав якусь провину і т. ін.

Стверджувальний С-2.

Сьогодні є низка нормативно  – правових актів,  які регламентують права людини та захищають її від насильства, в тому числі і дітей.  Це Конституція України,  Закон України Про попередження насильства в сім‘ї,  Конституція про права дитини,  Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс України. Провівши анкетування серед учнів нашої школи ми теж визначаємо , що діти отримують покарання часто. Мірою покарання є : обмеження спілкування з друзями  - 14%, заборона на улюблені справи - 25%,  приниження (крик)– 35%, биття -26% . Як впливає покарання , насилля в сім’ї на особистість?

Чим небезпечне фізичне покарання для дитини? Сьогодні ми спробуємо довести що покарання недопустиме.

Дитину не можна карати фізично, бо це може

- сповільнити розвиток дитини, перешкодити її успішному навчанню;

- спричинити зниження інтелектуального рівня дитини;

- жорстоке поводження з дитиною може призвести до соціальних, психологічних і фізичних проблем у майбутньому;

- якщо дитину карають фізично, то депресії, наркоманія, насильство дитини стосовно оточення, різні кримінальні випадки і навіть самогубства – цілком реальний результат.

Стверджувальний 3

Рано чи пізно будь-який батько стикається з сакраментальним запитанням: як бути, якщо дитина робить не те , не так і в недозволений час? Що зробити, коли всі вмовляння виявляються марними, а дитина не слухається?

Найчастіше до покарання батьки вдаються від безсилля, коли не знають, що робити. Вважається, що покарання допомагає дитині запам'ятати, як робити не можна. Але справжньою причиною виникнення покарання є не бажання прищепити маляті хороші якості, а прагнення батьків закріпити свою владу.

Ти всіляко намагаєшся не карати свою дитину? Уникаєш фізичних покарань? Ти правильно робиш! Дам поради відносно покарання дитини:

. Намагайтеся уникати покарань у стані гніву. Зробіть глибокий вдих-видих, згадайте, що перед вами - не ворог, а улюблені син чи донька, які допустили в житті помилку і лише потім приступайте до «репресій».

І ніколи не забувайте при тому, що дитина повинна бути прощена ..

Пам'ятайте і про те, що дорослі теж бувають винуватими перед дітьми, причому нерідко. І ми повинні вміти просити у них вибачення. Зазвичай прохання про прощення асоціюється зі слабкістю, яку батьки ніяк не мають право виявити перед дітьми. Насправді це не так: вибачаючись перед дітьми, ми показуємо свою силу і подаємо приклад того, як це робиться.

А.С.  Макаренка  „Правильне виховання –  це наша спокійна старість,

неправильне виховання –  це наше горе,  наші сльози,  наша вина перед

майбутніми поколіннями".

Отже,  ми вважаємо,  що переконали шановну команду опонентів.

Дякуємо за увагу. Я готова вислухати ваші запитання.

             Запитання до стверджувальної сторони:

1. Яка система покарань прийнята в твоїй родині?

2.Які є гуманні способи покарання дитини?

3. Що робити , якщо дитина не розуміє умовлянь, спокійного тону розмови?

Заперечуючий 1.

Я вітаю шановну команду опонентів,  суддівську колегію та всіх

присутніх. Представляю нашу команду:

Заперечуюча  N-1 Юлія , Заперечуюча N-2 Вікторія,  Заперечуючий  N-3 Володимир

Тема гри безпосередньо для нас звучить так: „Покарання . Яким йому бути? ".

З дефініціями гри наша команда схильна погодитись. Я б хотіла

спростувати аргумент команди тому, що відсутність обмежень і повна самостійність створює хаос у внутрішньому світі дитини. Йому ще не є «доросле» розуміння, тому батьки просто зобов'язані створювати межі дозволеного - роз'яснювати і контролювати, що можна, а що не можна. Відсутність покарання за реальні вчинки призводить до того, що діти починають відчувати тривогу і провину, яка у крайніх випадках виражається в агресії, спрямованої на самого себе. Дитина ще не в силах впоратися зі своїми емоціями і бажаннями і тому потребує твердої батьківської руці допомоги та турботи.

Таким чином, безмежна поблажливість батьків, потурання дитячим примхам не тільки не дозволяють уникати конфліктів, але і роблять їх неминучими.

Заперечуючий 2

Обмеження і заборони обов'язково повинні бути в житті кожної дитини. Проте, застосовуючи їх, потрібно дотримуватися одного дуже важливого правила: можна висловлювати своє невдоволення окремими діями дитини, але не самою дитиною.

Це правило є непорушним. Все інше варіюється в залежності від ситуації і в загальних рисах підпорядковується наступним правилам:

Спочатку встановіть межі - потім вимагайте їх дотримання.

На зухвалу поведінку відповідайте впевнено і рішуче - це саме той випадок, коли дитина «пробує вас на міцність» і треба вміти показати, хто в домі головний. Відрізняйте свавілля від природної дитячої безвідповідальності . Але іноді малюк просто вражає своїми капостями, наче перевіряючи твою витримку. А рука так і прагне вдарити!

Звісно, дитину треба покарати за неслухняність, адже вседозволеність може скалічити її та перетворити на некерованого егоїста, за словами дитячого психолога Тетяни Шишової.

Заперечуючий  3

Звісно, виховувати дитину потрібно. І трапляється, що покарання не уникнути. Караючи дитину, наголошує психотерапевт Світлана Мінська, ти повинен бути послідовним. Тобто не можна зненацька покарати дитину за неприбрані іграшки, якщо ти раніше цього не робила. Тому детально, і не один раз, поясни дитині, чого не можна робити і чому.

Якщо ти все-таки вирішила покарати дитину за явний неслух, переконайся, що дитина розуміє, за що її карають. Дуже добре діє на дитину позбавлення її комп'ютера, телевізора або інших благ цивілізації на певний час.

Тут важливо показати стійкість і не піддатися на вмовляння. Старших дітей можна обмежувати в кількості кишенькових грошей.

Отже, дитину карати треба , але справедливо. Дякуємо за увагу і готові до ваших запитань.

                      Запитання до заперечуючої сторони:

1.Що вирозумієте під справедливим вихованням?

               2.Чи не обернеться агресією дитини фізичне покарання?

               3.Чи не вважаєте ви покарання насиллям?

Заповнення суддями  бюлетеню

БЮЛЕТЕНЬ СУДДІ

РАУНД____________       ЧИСЛО__________     СУДДЯ__________________

Насамкінець рекомендуємо такі поради :

1. Умійте вислухати дитину завжди і  всюди, не відмахуйтесь від неї, виявляйте терпіння і такт
2. Досягти успіху можна тоді , коли Ви є прикладом для позитивного наслідування кожного дня.
3. Визнавайте свої помилки , не соромтеся просити пробачення за неправильні вчинки і дії, будьте справедливими в оцінці себе і інших.
4. Висловлюйте своє невдоволення окремими діями дитини, але не самою дитиною.
5. Не допускайте фізичного та психологічного насильства над дітьми.